Четверта точка зору, хоча й з’явилася зразу ж після Жовтневих подій, була широко поширена в зарубіжній історіографічній літературі, і саме звідти прийшла до нас в час перебудови. Жовтневі події – це змова, твердять З.Бжезинський, Р.Сервіс, Д.Кайзер, та ін. – це захоплення влади купкою більшовицьких лідерів, які нав’язали країні комунізм.
І, нарешті, п’ята точка зору – це був анархічний бунт, тобто революція люмпенів.
Отже, логічним є те, що точок зору, багато, але яка з них є вірною? Жодна з них повної довіри не викликає. Ми самі повинні обрати свою оцінку, бо ніхто нам її не нав’язує, а тільки пропонує.
Але як охарактеризувати Жовтневі події 1917 року і реакцію на них в суспільстві вцілому? Зрозумілим є те, що Жовтень не можна рахувати буржуазною революцією, оскільки він не тільки не вів до встановлення буржуазного ладу, а навпаки зруйнував і знищив його дореволюційні елементи і початки, повністю ліквідував буржуазні класи населення. Жовтень також не можна рахувати революцією демократичною, оскільки він не тільки не встановив демократії, а заклав в Росії основи тоталітарного ладу, більш жорстокішого, ніж минуле російське самодержавство. Понятійну дилему не вирішують і нові спроби характеризувати Жовтень 1917 року, як «більшовицький путч» чи як «більшовицьку контрреволюцію». Вирішенням цієї дилеми може бути, очевидно, лише новий розгляд дуалізму революційного процесу 1917 року, який віддзеркалював багатоплановий характер російської реальності. [29; 200]
Роблячи висновок не можна не сказати, про ставлення до Жовтневих подій православної церкви, яка від лиця Помісного собору та новообраного патріарха Тихона (Белавіна), з осудом прийняла революцію і прихід до влади більшовиків на чолі з Леніним, як акцію братовбивства, як таку, що по своєму характеру протилежна всім нормам православної віри і моралі. Та коли більшовики організувалися вже, як законна влада, прийнята народом, то православна церква прийняла її на засадах законності і підчинялася як владі, допущенній Богом. [39]
Чи можливо в нашій історії знайти другу подію, яка викликала б стільки дискусій і різнобічних оцінок, і була б настільки міфологізована як Жовтнева революція. Нерозуміння історичного значення Жовтневої революції робить неможливим розуміння всієї історії ХХ століття. Очевидно, і те, що ця подія такого масштабу по своїй природі не може бути зведена до дії випадковостей. [24; 54]
Список використаних джерел та літератури:
1. Аксенов В. 1917 год в художественном восприятии современников» // Отечественная история 2002 г. №1 – с. 96-100
2. Бучин А.П. Семь версий одной революции//Вопросы истории.
3. Великий Октябрь: краткий историко-революционный справочник. М.: Политиздат. 1987.
4. Верт Н. Історія Радянської держави 1900-1991 рр. – Рівне. Вертекс. 2001.
5. Волков В. Красный семнадцатый год//Родина. №2. – 2007. с.10
6. Воронин А.В. История Российской Государственности. Мурманский институт.
7. Волобуев П.В. Октябрьская революция: путь к демократии или диктатуре//Россия в ХХ веке: историки мира спорят. – с.147-152
8. Эктон Э. Новый взгляд на Русскую революцию//Отечественная история 1997. №5 – с.68.
9. Егоров А.Н. Кадеты и выступление генерала Л.Г.Корнилова: дискуссионные проблемы историографии//Вопросы истории. 2005. - №8. с.157-165
10. Зайнетдинов Ш.Р. Революция, прогрес//Отечественная история. – 1995.
11. Історична наука: термінологічний і поняттєвий довідник. – 2002. К.: Вища школа. 321 с.
12. История России//под. ред. А.С.Орлова, В.А.Георгиева. М.: Проспект. – 2006. – 336 с
13. История России от древнейших времен до начала ХХ века//под. ред. И.Я.Фроянова.
14. История России ХХ век//под. ред. В.П.Дмитренка. – М.: Аст. – 2001.
15. Казаков Л.А., М.Л. Гловин Великий Октябрь и буржуазная «социология революции». – М.: Наука. – 1987.
16. Кульчицький С. Велика Російська революція//Сучасність. – 1998. січень № 1. 84 С
17. Кульчицький С. Новий погляд на Російську революцію 1917 року: чуті гасла більшовицького перевороту//Історія в школах України
18. Кульчицький С. Новий погляд на Російську революцію 1917 року: утворення Тимчасового уряду//Історія в школах України. – 2004. №3. с. 45-46.
19. Кульчицький С. Новий погляд на Російську революцію 1917 року: Квітнева криза//Історія в школах України.
20. Кульчицький С. Новий погляд на Російську революцію 1917 року: Липнева криза//Історія в школах України.
21. Кульчицький С. Що сталося в Росії 7 листопада 1917 року//Урядовий кур’єр. – 1998.
22. Краткая история России и Советского Союза (американский взгляд).
23. Маша М. В поисках истинного Октября//Отечественная история. – 1992.
24. Могильныцкий Б.Г. Бердяев Н.А. О Русской революции//Новая и новейшая история. – 1995. №6. - с. 54.
25. Ненароков А.П. Великий Октябрь: краткая история, документы, фотографии. М.: Политиздат. – 1976.
26. Октябрьская революция: вопросы и ответы. – М.: Политиздат. – 1987.
27. Октябрь 1917: величайшие события века или социальная катастрофа? – М.: Политиздат. – 1991.
28. Первухина К.М. История Октябрьской революции в англоязычной литературе конца 70-80 годов//Отечественная история. – 1991.
29. Рейман М. Заметки по интерпретации 1917 года//Отечественная история. – 1994.
30. Россия 1917 год: выбор исторического пути. – М. – 1989.
31. Романовский В.К., Устряков Н.В. О русской революции // Вопросы истории. – 2005. №1
32. Семенникова Л.И. Что же мы празднуем 7-го ноября?//Наука и жизнь. – 1992. № 11. – с. 16
33. Семенникова Л.И. Россия в мировом сообществе цивилизаций. – Брянск. Курсив. – 1995.
34. Страницы истории советского общества: люди, проблемы, факты//под. ред. А.Кинкульнена. – М.: Политиздат. – 1989.
35. 100 великих заговоров и переворотов. – М.: Вече. – 2002.
36. Томпкинс С.Р. Триумф большевизма: Революция или реакция?//Отечественная история. – 1995. №5. с.152.
37. Троцкий Л. Октябрьская революция.
38. У Энь-юань. Октябрьская революция: неизбежность и историческое значение//Вестник Московского университета. – История. – 2000. №5. с. 44.
39. Цыпин В. История Русской церкви 1917 – 1997гг. – М. 1994.
[1]Семенникова Л.И. Россия в мировом сообществе цивилизаций. – Брянск. Курсив. – 1995. С. 8.
[2]Історична наука: термінологічний і поняттєвий довідник. – 2002. К.: Вища школа. С. 129.
[3]Семенникова Л.И. Россия в мировом сообществе цивилизаций. – Брянск. Курсив. – 1995. С. 348.