Але, радянська влада, все-таки, могла видавати гуманні закони. Вони були завоюванням Жовтневої революції, її політичним активом. Проте ця влада видавала й жахливі закони про депортації і концтабори, про «п’ять колосків» і розстріл дітей від 12 років за політичними мотивами. Це теж «завоювання Жовтневої революції, її політичний пасив». [16; 89]
Росія з точки зору суспільної організації зрушила з свого історичного місця, але в бік традиційний для Сходу. Окремі представники російської інтелігенції саме так і розцінювали різкий поворот країни. Академік С.Ф.Платонов в розмові з євразійцями в 1924 році зауважив: «Народжується якийсь новий тип російської людини, відбувається якесь переродження середньої російської людини; цей новий тип більш за все степового, східного характеру...» Росія стала східною країною, передвинулася на Схід...»
Цікаві і речення з листа І.П. Павлова в Раднарком СССР, написані в 1934 році. «Я все більш буча схожість нашого життя, з життям давніх азіатських деспотій».
Таким чином, від демократичного вибору Жовтневої революції не залишилося нічого, крім радянської форми, вже до літа 1918 року. Це стало головним фактором розвитку громадянської війни на території Росії. Прихильники західного шляху, прихильники самодержавного устрою були в стані громадянської війни з новою владою, з перших післяреволюційних днів. Але тоді вони не мали підтримки в народі, так як більшість була на стороні Рад. Зараз же, коли стало очевидним, що нова суспільна система далека від ідеалів революційного часу, значна частина робітників, селян виступили на захист демократії, так як вони її розуміли. Не випадково таку широку підтримку в масах на протязі всіх років громадянської війни і зразу ж після неї мали лозунги «Ради без комуністів», «Влада Радам, а не партіям» і інше. Громадянська війна набула затяжного і всезагального характеру. [32; 23]
Відсутність демократії призвела до того, що радянське суспільство неминуче потрапило під владу однієї людини. Цією людиною виявився Сталін. Диктаторська влада не мала запобіжників, здатних перешкодити появі такої людини. Жовтнева революція невіддільна від цього.
Лібералізація політичного режиму після Сталіна стала можливою з двох причин. По-перше, сталінський державний терор викорінив будь-яку можливість опору. Радянське суспільство позбулося партій або громадських об’єднань, які могли б стати в опозицію до режиму. По-друге, і це найголовніше, було створене адекватне політичному режимові соціально-економічне підгрунття. Кожний потрапив в економічну залежність від тоталітарної держави. [16; 89]
3.3. Жовтень і світова революція.
До «білих плям» відноситься і така проблема як Жовтень 1917 року і світова революція. Розглядаючи це питання потрібно пам’ятати, що покоління творців і захисників Жовтневої революції брало натхнення ідеями світової революції. Більшовики розглядали революцію в Росії, як перший і початковий етап такої революції, як її могутній детонатор. В світовій революції, в політичній, матеріальній і технічній допомозі пролетаріату передових країн, вони бачили засіб вирішення важких дилем, щодо будівництва соціалізму у відсталій країні. Плани у більшовиків були глобальними. [34; 55] В даному питанні варто згадати амбіційні слова В.І.Леніна написані 10 квітня 1917 року, через п’ять днів після повернення в Петроград з еміграції. У розвиток Квітневих тез: «А ми хочемо перебудувати світ..» Але це не означає, що думалося перебудувати світ силами російських більшовиків і народу. [30; 26]
Основи для таких планів були – в Європі склалася революційна ситуація і здавалося потрібна тільки іскра, щоб розгорілася революційна пожежа, яка мала охопити весь світ і дозволила б здійснити світову революцію. Цього не сталося, хоча російський приклад викликав міцну революційну хвилю, яка прокотилася в 1918 – 1921 роках по всіх континентах і потряснула основи капіталізму. [34; 53]
За переконанням Бучина П.П., ідея світової революції була свого роду стержнем, навколо якого, як прикуті, оберталися думки всіх учасників і сучасників Російської революції. Такого самоусвідомлення не було ні в якій іншій революції, і не може такого бути, щоб подібне самоусвідомлення віддзеркалювало тільки оману. Але яку реальність воно відображало? Цікаво відмітити, що раз виникнувши, ідея світової революції не відсторонювалася навіть її запереченням, бо завжди виявилося, що це та ж сама ідея але з заперечним знаком. [2]
В даному питанні варто розглянути версії, які були висунуті стосовно російської революції і її відношення до світової революції.
Версія В.І.Леніна, за нею, ідея світової революції не заперечується, але доповнюється уточненням, згідно якому революція починається там, де гострі протиріччя між класами, тобто не в передових країнах, а в відносно відсталих. При чому ключове слово тут «відносно», а не «відсталих», через те, що мова йде про країни, які беруть участь в розділенні світу. Отже, версія В.І.Леніна затверджувала російську революцію, як початок світової революції. [2]
Версія Каутського: в жовтні 1917 року був переворот, який штучно підштовхнув світову революцію в умовах, коли світ, ще не був підготовлений до неї. Через це успіх перевороту пояснюється збігом історичних обставин, випадковостей і терору. Більшовики здійснили вольове вторгнення в об’єктивний історичний процес, і через це більшовизм приречений, він не надовго. Тобто, ця версія заперечувала жовтневі події, як початок світової революції. [2]
Версія Бердяєва Н.: більшовизм був народжений всім попереднім історичним розвитком Росії. При цьому ідея світової революції, ніби-то розподілялася на негативну і позитивну форми. Негативна: якщо б більшовицька революція була «по Марксу», то вона була б світовою і розпочалася б в передових країнах, тобто вона не була світовою в марксистському розумінні. Позитивна російська революція була світовою, але в релігійному розумінні, тобто Росія своєю жертвою спокутувала все накопичене світове зло. Дана версія, виступає в захист того, що Російська революція не є початком світової революції, а самою світовою революцією, не важливо в якому розумінні.
Версія Л.Троцького: теоретично революція повинна бути світовою, - це критерій соціалістичної ревоюції. Якщо ж російська революція не відповідає цьому критерію, то вона не була соціалістичною. Робітничий клас опинився в руках нової касти узурпаторів, нового керівного класу. Через це в ході наступної світової революції пролетаріату Росії доведеться здійснити ще одну революцію, але вже не проти буржуазії, а проти нової чиновницької касти узурпаторів. [2]
Перш за все, варто відмітити і те, що версія Троцького є одночасно і запереченням уявлень про початок світової революції-початку не вийшло, не вдалося революції в Росії «здетонувати» соціалістичну революцію. [2]
Варто розглянути і шосту версію, яка була висунута програмою КПСС. Згідно з нею, ідея світової революції – хибна по формі, але не по змісту. Світова революція – це не декілька років революцій і громадянських воєн, а довга епоха «переходу від капіталізму до соціалізму», поступове відпадання «слабких частин» від світової гілки імеріалізму і зросту «світової системи соціалізму». Отже, якщо ближче розглядати це поняття то виходить, те, що термін «світова революція» заміняється спочатку терміном «період переходу», а потім терміном «епоха переходу від капіталізму до соціалізму». В результаті виходить, що Великий Жовтень являється початком, але не світової революції, а епохи. В той же час ця епоха в деякому «революційно-релігійному» розумінні і є світова революція розтягнута в часі. Але її дроблення на національні революції заперечує «Великий Жовтень» як світову революцію. Ось такою заплутаною є дана версія. [2]
Якщо ж слідувати за точкою зору А.П.Бучина, то: - «ця революція не була світовою по своїй політичній формі, але вона була світовою революцією по своєму соціально-економічному змісту. Вона привела до народження нової теорії непередбачуваної, суспільно-економічної формації, яка мала в своїй основі світовий ринок і розширене соціальне виробництво, - соціально-товарної формації. [2]
Досліджень на тему про вплив Жовтневої революції на світовій революційний рух вистачає – і в нас, і за кордоном. Але цю проблему не можна рахувати вичерпаною. Всерівно залишається без відповіді питання про те, чому ж не відбулася світова революція? [34; 55] – Можливо «винні» не тільки «сырые русские поленья», як писав М.Горький в 1918 році в своїй праці «Несвоевременные мысли». [30; 27]
Можливо тут спрацювала історична і доленосна закономірність: жоден суспільний лад не народжується за малий проміжок часу, і у всесвітньо-історичному масштабі. [30; 27]
Отже, Жовтнева революція не стала світовою, як розраховували і сподівалися більшовики в Росії. Пролетаріат Європи виявився ще не готовим до боротьби за соціалізм. Одинокість Жовтневої революції при відсталості країни й розоренні її війною стала джерелом великих труднощів в долі Росії. Зробивши вигляд, ніби лозунгу світової революції не існувало, ніби не було в більшовицькому арсеналі і ідеї революційної війни, деякі історики стали запевняти дещо інше. Вони переконували, що більшовицька партія прийшла до Жовтня вже з розробленою концепцією мирного існування, і ніби Декрет «Про мир» являвся її першим проявом. Між тим лише Брестський мир послугував «холодним душем» для глобалістичних революційних настроїв того часу. Можливо, саме з цього моменту потрібно вести відлік в розвитку ідеї мирного існування з капіталізмом. [34; 55]
По новому постає і така традиційна тема, як міжнародне значення Жовтневої революції. Неможливо в наш час не погодитися з тим, що її вплив на світовий розвиток, в тому числі на світовий революційний рух вже давно згас. [34; 56]
Говорячи про міжнародне значення Жовтня, Ш.Фітцпатрік, вдало підкреслює, що позитивна його роль головним чином, заключалася в тому, що для декількох поколінь людей ця подія стала символом боротьби за гуманізм, раціональне і соціальне звільнення. Разом з тим насилля над історичним процесом не могло не мати зворотної сторони, і в кінцевому результаті, безумовно, переважило на вагах історії позитивний ефект цієї революції. В якості головного негативного результату Ш.Фітцпатрік вказує на розкол світу на дві ворогуючі системи, «холодну війну», а також на те, що ідея соціалізму на багато років, в очах значної частини людства стала поєднуватися з тоталітарною радянською моделлю. [10]