· запропоновано дефініцію електронного журналу у контексті даного дослідження;
· уточнені функції бібліотек з огляду на необхідність управління змінами, що спричинені появою електронного журналу, зокрема, потребою врахування технологічного (життєвого) циклу електронного журналу в бібліотеках, а також менеджменту колекцій електронних журналів у цілому;
· розроблено технологію формування, обліку та використання електронних журналів у бібліотеках України з урахуванням комплексності взаємопов'язаних бібліотекознавчих, інформаційно-технологічних та нормативно-правових питань.
Теоретична значимість дисертаційного дослідження полягає в аналізі та узагальненні основних тенденцій розвитку електронного журналу в системі наукової комунікації; розробленні комплексу взаємопов'язаних науково-методичних та науково-організаційних засад управління колекціями електронних журналів у бібліотеках в умовах переходу до глобального інформаційного суспільства в кінці ХХ – на початку ХХІ ст.
Практичне значення дослідження полягає у тому, що отримані результати дозволяють ефективніше організовувати роботу бібліотек України з колекціями електронних журналів. Матеріали дослідження, зокрема технологічні засади роботи бібліотеки з електронними журналами, впроваджено у практичну діяльність окремих книгозбірень України, наприклад, наукової бібліотеки НаУКМА та ін. Вони використовуються також у системі підвищення кваліфікації бібліотечних фахівців, сприяють налагодженню міжбібліотечної взаємодії на відомчому, міжвідомчому та загальнодержавному рівнях. Представлені в дисертаційній роботі матеріали, положення і висновки використовуються також у навчальному процесі вищих навчальних закладів, зокрема, Київського національного університету культури і мистецтв під час читання студентам лекцій із курсів, розроблених дисертантом: «Організація цифрових та електронних ресурсів», «Електронні бібліотеки», «Інтеґровані програмні засоби автоматизації бібліотек», «Лінґвістичне забезпечення АБІС», «Моделювання АБІС»; Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв України: «Управління електронними ресурсами», «Електронні видання»; НаУКМА: «Застосування принципів Болонського процесу». Матеріали, узагальнення та висновки дисертаційного дослідження також можуть бути використані при написанні наукових праць, підручників і навчальних посібників з історії бібліотечної справи в цілому і з проблем створення електронних бібліотек та використання електронних ресурсів, зокрема.
Особистий внесок здобувача. Всіположення та висновки, винесені на захист, одержані автором самостійно.
Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення дисертації оприлюднені у виступах на наукових, науково-практичних конференціях різного рівня, зокрема на міжнародних наукових конференціях «Бібліотеки та асоціації в світі, що змінюється: нові технології та нові форми співробітництва» (Крим – 1995-2007 рр.), «Електронні ресурси в бібліотеках» (Миколаїв, 2004; Алушта, 2005-2007 рр.), «Ольвійський форум – 2007: Стратегії України в геополітичному просторі» (Ялта, 2007 р.), «Університетські бібліотеки напередодні XXI століття» (Київ, 1999 р.), «Бібліотечно-інформаційні ресурси: формування і розвиток» (Київ, 1999 р.), «Електронні журнали – бібліотекам України» (Київ, 1999 р.), «Системна модернізація університетського менеджменту» (Дніпропетровськ, 2005 р.), «Бібліотека і книга у контексті часу» (Київ, 2006 р.), «Концепція розвитку бібліотек вищих навчальних закладів в інформаційному суспільстві» (Київ, 2006 р.), «Нові інформаційні технології в освіті для всіх» (Київ, 2006 р.), «Роль бібліотек у формуванні єдиного науково-інформаційного простору України» (Київ, 2006 р.), «Інтранет/Екстранет-ресурси в наукових бібліотеках» (Київ, 2007 р.), Міжнародному науково-технічному семінарі «Розвиток бібліотечної науки, освіти, професії в умовах глобалізації інформаційного суспільства» (Київ, 2007 р.) та ін.
Публікації. Матеріали дослідження знайшли відображення в 15 публікаціях автора, у тому числі 8 – у фахових виданнях.
Структура дисертації зумовлена метою та завданнями дослідження. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. Обсяг дисертації – 220 стор., основний текст – 186 стор., список використаних джерел – 345 найменувань, з них – 203 іноземними мовами) – 34 стор., 6 додатків – 21 стор.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У Вступі обґрунтовано вибір теми дослідження та його актуальність, визначено об’єкт, предмет, хронологічні межі, сформульовано мету та завдання, охарактеризовано методи, розкрито наукову новизну й практичне значення дисертаційної роботи.
У першому розділі – «Історіографія та джерельна база дослідження» – надається визначення базових термінів дисертації, розглядається стан наукового вивчення теми та здійснюється аналіз використаних джерел. Порівнюються варіанти поняття, що вкладаються у термін «електронний журнал» різними науковцями і практиками, а також дотичних до нього термінів «електронне видання», «електронний ресурс», «електронний документ». Термінологічно обґрунтовуючи поняття «електронний журнал» як базове для дисертаційного дослідження, автор спирається на аналіз вітчизняних і зарубіжних видань загального та спеціального характеру: довідкових, монографій і підручників, статей у професійній науковій періодиці з проблем теорії комунікацій, документознавства, бібліотечної справи. В дисертації не розглядається детально історія розвитку електронного журналу з точки зору видавничої справи чи комп’ютерних технологій, оскільки це виходить за межі окреслених дослідженням рамок. Натомість дослідник зосереджується на колі історико-бібліотекознавчих проблем, що постали перед книгозбірнями в процесі стрімкого впровадження ІКТ та включення електронних ресурсів до бібліотечних колекцій.
Для відтворення цілісної картини генезису електронного журналу досліджувалося широке коло вітчизняних та зарубіжних публікацій, архівних документів, електронних матеріалів. Проведений аналіз свідчить, що спеціальні вивчення етапів розвитку електронного журналу та практичної роботи з ним у бібліотеках України не проводилися. У переважній більшості вітчизняні учені та практики лише побіжно торкаються питань термінології, окремих теоретичних узагальнень та практичних аспектів роботи з електронними ресурсами взагалі, фактичний матеріал розпорошено у значному масиві публікацій. Цим проблемам присвячено окремі статті теоретиків і практиків бібліотечної справи у фаховій періодиці України (журнали «Бібліотечний вісник», «Вісник Книжкової палати», «Бібліотечна планета», «Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія», «Бібліотечний форум України»), у збірниках наукових і науково-практичних праць, матеріалів конференцій тощо. Усі вітчизняні публікації можна поділити на ті, що присвячені в цілому проблемам впровадження інформаційно-комп'ютерних технологій у практику діяльності бібліотек і можуть бути використані для визначення стратегій у роботі з електронними журналами, а також ті, що описують окремі аспекти діяльності в напрямі створення та використання електронних ресурсів, якщо в них навіть не йдеться конкретно про електронні журнали (наприклад, каталогізація електронних ресурсів).
Аналіз публікацій дозволяє простежити еволюцію підходів до дослідження процесів впровадження ІКТ в українських книгозбірнях у цілому і процесів створення та включення у бібліотечні колекції електронних ресурсів (баз даних, електронних каталогів, електронних журналів, електронних книг тощо), а також формування цілісних електронних бібліотек, зокрема. Від посилання на зарубіжний досвід, від постановки проблеми, від опису окремих аспектів роботи з електронними ресурсами (наприклад, проблеми авторського права, аналіз статистики використання, каталогізація) науковці переходять до певних теоретичних узагальнень, а накопичений практичний матеріал дає можливість здійснити аналіз еволюційних змін у структурі та функціях сучасної бібліотеки в цілому, у використанні електронних документів (у т. ч. електронних журналів) у сукупному документно-інформаційному ресурсі сучасної бібліотеки зокрема.
З огляду на вищеозначене, важливими для дослідження є монографії українських учених О. Воскобойнікової-Гузєвої, І. Давидової, Т. Добко, В. Ільганаєвої, С. Кулешова, Л. Петрової, М. Слободяника, М. Сороки, А. Чекмарьова, Г. Швецової-Водки; публікації О. Баркової, В. Болдовського, В. Загуменної, Н. Зайченко, Л. Костенка, О. Луганського, Н. Орлеанської, І. Павлуші, Т. Павлуші, А. Чекмарьова, Г. Шемаєвої, Т. Шерепи та ін. Найбільш повно висвітлено тему електронних ресурсів (проблеми термінології, каталогізації, організації, концептуальних засад у створенні вітчизняних електронних ресурсів) у публікаціях О. Баркової, Н. Зайченко, В. Копанєвої, Л. Костенка, О. Сокур, А. Чекмарьова. Практичним питанням використання електронних ресурсів у вітчизняних книгозбірнях присвячено публікації Т. Березної, Т. Вилегжаніної, В. Дригайла, З. Савіної, Г. Ядрової, В. Ярощук та ін.
Проблемам інформатизації бібліотек у цілому присвячені дисертаційні дослідження, що були захищені в Україні: О. Кириленка, І. Ляшенко, Т. Павлуші, О. Пашкова, Л. Філіпової. та ін. Проте аналіз названих та інших наукових розвідок засвідчив, що в них розглянуті лише окремі аспекти роботи бібліотек у галузі використання ІКТ, зокрема з електронними ресурсами. Введено в науковий обіг деякі факти, цінні з огляду на предмет нашого дисертаційного дослідження, однак, комплексно питання «Електронний журнал», «Колекція електронних журналів у бібліотеках» не досліджуються.