7. Якби хто-небудь виловив рибу з чужого озера, садка чи пруда
Також постановляємо: якби хто-небудь виловив рибу із чужого озера або із садка, або з пруда або порубав загату, той мусить платити за насильство, а також відшкодувати збитки; якщо ж млин пошкодив би або перекопав греблю, або спалив млин, або зпустив воду зі ставу, а потерпілий поскаржився б, що в результаті цього млин не діяв і тому він не мав прибутку, і навів би обґрунтовані докази або підтвердив особистою присягою, то винуватий мусить заплатити за насильство дванадцять рублів грошей і королю дванадцять рублів грошей, відшкодувати шкоду і збудувати млин.
8. Якби хтось зруйнував або підрубав чиєсь соколине гніздо
Також постановляємо: якби хтось зруйнував або підрубав чиєсь соколине гніздо, або навмисне спіймав сокола під гніздом, або вкрав із гнізда молодих соколят, тоді той, якщо буде доведена його провина, мусить тому, в чиїй пущі гніздо, сплатити дванадцять рублів грошей. І також якби хто розорив або обікрав лебедине гніздо, то також сплачує дванадцять рублів грошей. І також якби хто порубав чужий перевіс або вкрав сітку з пере-вісу, платить дванадцять рублів грошей.
9. Про боброві гони
Також постановляємо: якби княжі або панські, або земські боброві гони знаходилися у володіннях іншого сусіда, то той пан, у чиїх володіннях будуть гони, не має права дозволяти своїм людям і сам не має права від старого поля доорувати на таку відстань, щоби можна було до гніздів'я бобрів докинути кия; на таку саму відстань не має права підкошувати сінокоси і вирубувати молоді пущі. А якби бобри пішли із цього гніздів'я до іншого гніздів'я, у поле або сінокоси, то на таку ж відстань не має права підорювати поле, підкошувати сінокоси і вирубувати вербняк, щоби міг від гніздів'я бобрів докинути кия. А якби зорав поле до гніздів'я бобрів або підкосив сінокос, або вирубав вербняк і тим вигнав бобрів, мусить платити дванадцять рублів грошей, а крім того, мусить це гніздів'я бобрів залишити у спокої на такій відстані, куди міг би докинути кия. А якби хто убив бобрів або вкрав їх, то мусить платити за насильство. А скільки б убив бобрів, мусить платити за карого копу грошей, а за чорного дві копи грошей.
10. Про хмільники
Якби хто пообривав або порубав чужі хмільники, хоча вони і знаходяться у його родовому маєтку, а це було б належним чином доведено, той мусить платити за насильство володарю хмільника, а нам, господарю, дванадцять рублів грошей. А якби хміль тільки обірвав, але не порубав, то мусить відшкодувати шкоду із пенею.
11. Про приладдя для ловлі птиці
Також якби хто порубав чиїсь приладдя для ловлі птиці і це буде доведено у суді, той мусить заплатити тому, чиї приладдя, дванадцять рублів грошей, а нам, господарю, стільки ж.
12. Якби хто нишком зіпсував приладдя для ловлі птиці
Якби хто вирішив заподіяти шкоди і помазав дьогтем або часником чиї приладдя для ловлі птиці і це було би доведено в суді, той мусить заплатити тому, чиї приладдя, три рублі грошей. І таким же чином, якби хто вкрав у іншого шатер, мусить заплатити три рублі.
13. Постанова про те, скільки має бути заплачено за бортне і небортне дерево
Якби хто чуже бортне дерево, сосну із бджолами пошкодив або обпалив вогнем, або як інакше знівечив, той за це дерево і за бджіл мусить буде сплатити власнику копу грошей, а за дуб стільки ж. А якби хто зрубав або зіпсував сосну, в якій роїлись бджоли, хоча б їх у той час у ній і не було, той зобов'язаний буде заплатити за неї півкопи грошей, а за дуб, в якому роїлись бджоли, стільки ж.
Розділ ДЕСЯТИЙ ПРО МАЄТКИ, ЯКІ ОБТЯЖЕНІ БОРГАМИ, І ПРО ЗАСТАВУ
1. Якби хто купив обтяжений боргами маєток, а кредитор мовчав би десять років
Також постановляємо, що якби хто купив якийсь маєток і спокійно ним володів, заплативши за нього сповна або недоплативши, а цей маєток було б обтяжено боргом, який було на маєток записано ще до його продажу, але кредитор мовчав би про цей борг десять років строку земської давності і через суд не стягував, то він не мусить стягувати борг з маєтку, а тільки з самого боржника. А якби боржник не мав можливості заплатити, то за цей борг його має бути віддано на милість кредитора. Якщо ж за той борг до встановлення земської давності було би притягнуто до суду того, хто утримує цей маєток, то кредитору у відповідності до першого запису в рахунок боргу має бути присуджено держання маєтку, а той, у чиїм держанні знаходиться цей маєток, має сплатити цей борг. Той же, хто зараз володіє цим маєтком, може стягти ці гроші та всякі інші витрати з того, у кого купив маєток, особливо якщо свого часу, коли записував цей маєток, не прийняв на себе цього боргу і будь-яких інших витрат.
2. Якби хто взяв чужий маєток, обтяжений боргами, в рахунок належного йому боргу
Якщо кому буде присуджено в рахунок якихось боргів чийсь заставлений маєток через відсутність іншого, а з цього маєтку могли би бути сплачені обидва борги, то той, кому належить більша сума, незалежно від того, чи утримує він цей маєток, чи прагне отримати його в рахунок боргу, буде зобов'язаний сплатити іншому кредитору меншу суму, а сам цей маєток мусить тримати в заставі за обидва борги до тих пір, поки його не викупить законний власник, який після цього отримує всі права на маєток. Проте той, кому належить більша сума, на свій розсуд може другому кредитору віддати маєток за його гроші, або обидва кредитори можуть віддати його під заставу комусь під ту ж суму і поділити ці гроші.
3. В яких випадках необхідно присягати про борг
Також постановляємо, що кожен, хто скаржиться як з приводу своїх збитків, спричинених йому якимось чином, так і з приводу належного йому боргу, на який він мав борговий запис, але загубив його і надав би достойних свідків, які бачили цей борговий запис, то ці свідки мусять підтвердити, скільки йому зобов'язаний заплатити боржник, а позивач має присягнути, і боржник мусить йому заплатити стільки, скільки позивач назве під присягою, і на цьому має бути кінець. А хто мав би борговий запис, тому цей борг має бути виплачено за борговим записом без присяги. Постановляємо, щоби жоден шляхтич і міщанин не давав у борг без боргового запису більше десяти коп. А якби хто із шляхтичів або міщан дав у борг без боргового запису більше десяти коп грошей, а боржник відмовився би від цього, то суд мусить заборонити присягнути кредитору на більшу суму, ніж десять коп, а що кредитор дасть у борг без боргового запису поверх десяти коп, те має втратити.
4. Якщо заставоутримувач якусь віддану йому в заставу річ віддасть у заставу іншому за більшу суму
Також якби заставоутримувач віддану йому в заставу річ віддав у заставу за більшу суму іншому, заставник для вручення грошей, які він або його попередник під цю річ брали, має покликати до суду того, у кого заставив свою річ; а покликавши до суду і поклавши суму грошей, яку вказано у борговому запису, має право забрати свою річ; той же, хто дасть під чужу річ більшу суму, нехай стягує з того, хто заставив у нього чужу річ, скільки було дано зверх першої суми.
5. Дія давності не мусить поширюватися ні на яку заставу
Бажаємо також і постановляємо, щоби ні на яку заставу не поширювалася дія земської давності, після закінчення якої заставник втрачає право на віддану в заставу річ; що можна буде кожному власникові, поклавши перед судом гроші, повернути собі віддані в заставу маєтки, як родові, так і якимось іншим способом придбані. А якби хто віддав у заставу за гроші кому свій маєток, або яку-небудь іншу річ на визначений термін і хотів би повернути заставоутримувачу гроші і отримати заставу назад, а кредитор не хотів би забрати у нього свої гроші і повернути йому заставу і його було б покликано до суду за отриманням своїх грошей, але не з'явився би на рок завитий, то позивач мусить покласти перед судом гроші, а суд має ввести його у володіння маєтком, і позивач має володіти в законному порядку тим, що він раніше заставив.
А якщо той, хто взяв у заставу маєток або якісь інші речі, з'явився б у призначений рок, то, отримавши свої гроші, що надані в заставу під це нерухоме майно або нерухомі речі, мусить повернути взяте у заставу у відповідності до боргового запису і договору, не відмовляючись давністю. А як хто віддав би щось у заставу на певний термін, то якби він був живий, а термін пройшов, а він не викупив у термін заставу, то заставоутримувач мусить держати цю заставу до другого встановленого терміну, а заставоутримувач може викупити її тільки після того або наступних термінів. Проте, якби заставник помер, не викупивши своєї застави, і після нього залишився син або родич, то заставоутримувач не повинен чекати встановленого терміну, але, викликаний до суду, мусить взяти гроші і повернути заставу.
6. Для розгляду справи про віддану у заставу річ мусить бути встановлений завитий рок
Хочемо також і ухвалюємо, що перший строк, призначений судом для розгляду справи про заставлену річ, має бути завитим роком під загрозою програшу справи у випадку неявки до суду. І з того часу, як заставоутримувач буде викликаний повісткою до суду, з того часу не має права більше чинити збитки маєтку і користуватися будь-якими прибутками. І якби взяв щось із цього маєтку після отримання повістки, то при викупі застави мусить усе повернути заставнику. Якщо ж у якийсь рок врядник з якоїсь причини не зможе бути присутнім під час розгляду справи про викуп застави, то він має право залишити замість себе у суді людину достойну, яка буде уповноважена розглянути і вирішити справу про викуп застави у відповідності до того, що має отримати кожна із сторін за законом.