У квітні 2006 р. Японію з неофіційним візитом відвідала українська делегація у складі Міністра освіти і науки України С.М.Ніколаєнка, Ректора Національного аграрного університету України (НАУУ) Д.Мельничука та проректора С.Мельничука. Метою візиту було зміцнення й поглиблення двосторонньої академічної співпраці між НАУУ та Токійським аграрним університетом (ТАУ), а також обмін досвідом щодо реалізації проектів в галузі біотехнологій тощо.
Протягом останніх чотирьох років у рамках угоди про співробітництво між НАУУ і ТАУ здійснюється обмін науковими працями та публікаціями. Так, наприкінці 2006р. у Токійському аграрному університеті проходив 6-й міжнародний науковий студентський саміт „Розуміння важливості освіти та інновацій в галузі виробництва продуктів харчування, сільського господарства та навколишнього середовища”, у роботі якого взяв участь проректор Національного аграрного університету України Д.Мельничук.
У період з 22 жовтня по 22 грудня 2006р. на запрошення японської сторони двоє фахівців Національного аграрного університету України відвідали Японію з метою проведення досліджень в галузі якості та безпеки сільгосппродукції, а також її генетичного модифікування в рамках проекту технічного співробітництва, затвердженого Урядом Японії в серпні 2006р. (Прес-реліз Посольства Японії від 20.10.06р.).
За даними Товариства сприяння науці, станом на березень 2008р. у наукових закладах Японії у довготривалих відрядженнях перебувало 25 українських вчених, а 16 науковців наразі здійснюють дослідження в науково-дослідних інституціях Японії.
Суттєвим аспектом науково-технічного співробітництва залишаються курси перепідготовки для українських фахівців атомної енергетики, які проводяться за сприяння Японського інформаційного центру енергосистем (ДЖЕПІК) та фінансової підтримки Міністерства економіки Японії. Курси щорічно відвідують 3-4 фахівця з українських АЕС. Разом з тим, японська сторона у співпраці з Державним комітетом ядерного регулювання України та НАЕК „Енергоатом” регулярно відряджає своїх фахівців до українських АЕС з метою участі у семінар-практикумах з питань ядерної безпеки. За останні 12 років на цих курсах навчалися понад 160 українських фахівців.
Важливим аспектом цільової допомоги нашій державі з боку Уряду Японії залишається проведення стажувань та участь українських фахівців з різних міністерств та відомств у навчальних програмах ДЖАЙКА, здійснення японськими спеціалістами окремих досліджень на прохання української сторони. За останні 2 роки стажування на тренінг-курсах ДЖАЙКА пройшли 19 українських фахівців в галузі геології, охорони навколишнього середовища, статистики та зовнішньої торгівлі.
Понад десяти років реалізуються багатопланові програми досліджень медичних наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Нагасакським університетом, Інститутом вивчення захворювань, пов’язаних з вибухом атомної бомби та Національним центром радіаційної медицини АМН, Інститутом ендокринології ім. В.Комісаренка НАН України.
24 серпня 2005 року з космодрому Байконур було проведено пуск ракети-носія „Дніпро” із двома японськими космічними апаратами.Власником двох супутників і замовником пуску виступило Японське аерокосмічне агентство (ДЖАКСА). Супутник OICETS (Optical Inter-orbit Communication Engineering Satellite, масою 570 кг) було створено компанією „NEC Toshiba Space System”, що має на борту експериментальну апаратуру міжсупутникового лазерного зв'язку. Інший супутник INDEX (Innovative technology Demonstration Experiment, масою 70 кг) було створено в Інституті космосу та астронавтики, підрозділі ДЖАКСА, і призначений для наукових досліджень навколоземного середовища полярного сяйва. Пускові послуги були забезпечені Міжнародною компанією „Космотрас”, засновниками якої є українські підприємства ДКБ „Південне”, „Південмашзавод” та ВАТ „Хартрон”.
У квітні 2007 року керівник дипустанови відвідав Цукубський космічний центр, де відбулася його зустріч з Директором Японського аерокосмічного агентства Р.Курамасу та здійснено огляд основного експериментального та випробувального устаткування Центру.
У контексті перспектив співпраці між Україною та Японією у аерокосмічній галузі, японська сторона виявила готовність до розгляду на рівні експертної ради Агентства конкретних пропозицій української сторони у цій сфері відносин, про що було поінформовано Національне космічне агентство України (НКАУ), яке готує відповідні пропозиції.
2. Україна –Австрія [32]
Динамічно розвивається процес інвестиційного співробітництва між під-приємствами Австрії та України. Австрія належить до числа провідних інвесто-рів української економіки і займає четверте місце у списку 123 іноземних країн, що вклали свої кошти до України.
За даними Держкомстату України станом на 01.04.2008 Австрія інвесту-вала в економіку України 2352,8 млн. дол. США, що складає 7,2 % від загаль-ного обсягу прямих іноземних інвестицій в економіку України.
На території України існує 424 підприємства з австрійським капіталом.
Основний обсяг австрійських інвестицій спрямовано у наступні види економічної діяльності:
- фінансова діяльність – 39% (924,6 млн.дол.США);
- виробництво неметалевої мінеральної продукції – 3,7% (87 млн. дол. США);
- інжинірингта надання послуг підприємцям – 3,6% (84,3 млн. дол. США);
- оптова торгівля і посередництво в торгівлі – 3,4% (78,8 млн. дол. США).
На території Австрії існує 5 підприємства з українським капіталом.
Лідером іноземного інвестування з Австрії в Україну виступає банк “Райффай-зен інтернешнл”, який придбав 93,5% активів українського поштово-пенсійного АБ “Аваль” восени 2005 р. на суму 1,028 млрд.дол.СЩА.
Серед інших інвесторів в Україні протягом тривалого часу ефективно працюють СП "Фішер-Мукачево" з виробництва спортивного інвентарю та "Поділля-Обст" з виробництва яблуневого концентрату. 15% акцій “Полтавсь-кого гірничо-збагачувального комбінату” володіє австрійська фірма DCM, яка поступово інвестує у технічне переозброєння українського підприємства та має намір збільшити свою частку в ньому. Компанія DCM повідомила також про зацікавленість інвестування й у інші підприємства гірночовидобувної галузі України. У сфері внутрішньої торгівлі розширює свою присутність концерн “Білла”.
Крім„Райффайзенбанку”, в Україні також представлені банк „Австрія Кредитанштальт”, “Перший банк австрійських ощадних кас” (придбання 100% банку “Престиж” на суму близько 100 млн.дол.США) та ”Фольксбанк” (пакет акцій західноукраїнського банку ”Електронік” вартістю 57 млн.євро). У страхо-вій сфері успішно діє компанія „Вінер Штедтіше“, яка володіє контрольними частками вітчизняних страхувальників „Юпітер“, „Глобус“ та „Княжа“. Підпи-сано також угоду між австрійською страховою компанією “Уніка” та українсь-ким партнером “Кредо Класік” щодо придбання контрольної частки останньої. Засновано СП “Автострах’, у якому контрольний пакет 51% тримає страхова група “Дженералі”. За спільною участю Європейського банку реконструкції та розвитку, австрійського інвестиційного банку “Райффайзен еволюшн”, швець-кої групи “Редісон” та приватних українських інвесторів реалізовано проект будівництва п’ятизіркового готелю „Редіссон САС” у Києві. Загальна вартість інвестиційного проекту оцінюється у 35 млн.дол.США. Сферою нерухомості, а саме будівництвом готельних, офісних та торгівельних комплексів у столиці України, цікавиться також низька інших інвестиційних фондів Австрії.
Успішно ведуться переговори з найкрупнішим нафтогазовим концерном Австрії OMV AG (річний бюджет – понад 7,0 млрд.дол.США) щодо інвестуван-ня у видобуток вуглеводів на чорноморському шельфі України.
На сьогодні у СЕЗ і на ТПР за участю австрійського капіталу реалізується 4 інвестиційні проекти, зокрема:
- на ТПР у Донецькій області – 3 проекти:
«Виробництво плит теплоізоляційних з пенопласту полістирольного» (ТОВ «Пріма Україна»), в рамках реалізації якого передбачається залучити 0,68 млн. доларів США австрійського капіталу. Залучено весь обсяг капіталу Австрії;
«Організація виробництва мідних водопровідних труб» (ВАТ «Артемівський завод по обробці кольорових металів») зі спільним капіталом Австрії та США
«Організація виробництва прокату кольорових металів на основі модернізації обладнання» (ВАТ «Артемівський завод по обробці кольорових металів») зі спільним капіталом Австрії та США. Залучено капіталу з Австрії на суму 4,3 млн. доларів США;
- у СЕЗ «Закарпаття» – 1 проект – «Виробництво електронних виробів та компонентів» (ТОВ «Флекстронікс») зі 100% австрійським капіталом – 24,4 млн. доларів США. Залучено капіталу з Австрії на суму 4,9 млн. доларів США (20 % від передбаченого обсягу).
3). Україна – Польща [31]
Співпраця в галузі освіти між Україною та Республікою Польща здійснюється у відповідності до положень Угоди між Урядом України і Урядом Республіки Польща про співробітництво в галузі культури, науки і освіти, укладеної 20.05.97 року та Угоди про співробітництво між Міністерством освіти і науки України та Міністром національної освіти Республіки Польща, укладеної 2 липня 2001 року.
У 2007/2008 навчальному році на основних факультетах вищих навчальних закладів України за умов контракту навчається 534, в тому числі, за державною угодою – 9 громадян Республіки Польща. На підготовчому факультеті за умов контракту навчається 6 громадян Республіки Польща.
У 2007 році близько 100 вищих навчальних закладів України плідно співпрацювали з понад 200 ВНЗ Республіки Польща. В рамках співробітництва до Республіки Польща відряджалися близько 1400 фахівців і студентів для наукової роботи та стажування, читання лекцій, участі у конференціях, довготермінової педагогічної роботи, на повний та частковий курс навчання, до аспірантури, для участі в роботі мовних курсів для студентів та викладачів і було прийнято близько 1500 фахівців і студентів із Республіки Польща.