Вступ
Кредитні ризики, з огляду на пріоритетність та високу прибутковість кредитних операцій, є визначальними в діяльності вітчизняних і зарубіжних банків. Негативна дія кредитних ризиків завдає банкам значних втрат і є однією з найвагоміших причин їхнього банкрутства. За цих умов особливої актуальності набуває проблема регулювання кредитних ризиків банків. Причому ця актуальність підсилюється у зв’язку з приходом в Україну іноземних банків, що загострює конкуренцію на ринку банківських послуг і, відповідно, потребує від вітчизняних банків застосування ефективних механізмів забезпечення конкурентоспроможності їх діяльності, серед яких важливу роль відіграє регулювання кредитних ризиків. З теоретичної точки зору проблема оцінки кредитних ризиків комерційних банків є актуальною з огляду на те, що для «молодого» банківського сектору України єдина усталена система оцінки ризиків, зокрема і кредитних, ще не склалася. Тому будь-які розробки у даному напрямку мають важливе як теоретичне, так і практичне значення. Крім того, дана тема є актуальною з огляду на проблеми, що виникають при веденні фінансової діяльності суб’єктами банківської системи в Україні. На сьогодні ці проблеми ускладнюються негативним зовнішнім економічним та політичним кліматом в країні. Тому аналіз особливостей діяльності комерційного банку в Україні та пошук шляхів її покращення сприятиме вирішенню важливих питань.
Предметом дослідження є управління кредитними ризиками комерційного банку на прикладі МОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль».
Об’єктом дослідження є методологія та методика оцінки кредитних ризиків даного банку.
Для досягнення мети поставлені основні задачі:
1. Комплексне вивчення особливостей ведення діяльності даного банку, його історії та специфіки банківських продуктів, що пропонуються клієнтам.
2. Комплексний аналіз системи ризик-менеджменту ВАТ «Райффайзен Банк Аваль».
3. Висвітлення досвіду управління кредитними ризиками та способів підвищення ефективності цього процесу.
Дана робота є корисною з огляду на поєднання практичного застосування методик оцінки кредитних ризиків комерційного банку (на прикладі МОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», що є базою практики) з теоретичним обгрунтуванням необхідності і шляхів підвищення ефективності управління ними.
Таким чином, можна зробити висновок, що розкриття даної теми дасть змогу відповісти на ряд важливих на сьогодні питань, а також дозволить встановити відповідність між практичними навичками та набутим в результаті проходження практики досвідом з теоретичним обґрунтуванням доцільності та результативності управління кредитними ризиками комерційного банку.
1. Загальні відомості про базу практики
1.1 Коротка характеристика «Райффайзен Банк Аваль»
Банк Аваль входить до банківської холдингової групи Райффайзен Інтернешнл Бенк-Холдинг АГ (станом на 1 січня 2008 року група володіла 93,5 проц. акцій банку). Головним банком Групи РЦБ є розташований у Відні Райффайзен Центральбанк Остеррайх АГ (РЦБ). РЦБ третій за розміром банк Австрії і центральна установа австрійської банківської групи Райффайзен (РБГ). Станом на 31 грудня 2006 року, консолідований баланс групи РБГ досяг 205 млрд. євро, що дозволило їй стати найбільшою банківською групою країни за обсягом загальних активів. Група забезпечує приблизно чверть усіх обсягів австрійського банківського ринку і має найбільшу банківську мережу в країні, що нараховує понад 2250 відділень та майже 22000 працівників. Заснований у 1927 році, РЦБ надає повний спектр комерційних та інвестиційних банківських послуг в Австрії і вважається першопрохідником у Центральній та Східній Європі.
ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» є одним із найбільших банків у нашій країні. Він посідає друге місце за розміром активів серед українських банків, а також займає провідні позиції на ринку фінансових послуг. Послугами Банку користуються більш ніж 3,2 млн. приватних клієнтів та понад 200 тис. корпоративних клієнтів. Серед них такі відомі в Україні та за кордоном підприємства як ВАТ «Алчевський металургійний комбінат», ВАТ «Дніпровський металургійний комбінат», СП «UMC», ВАТ «Укртелеком», ВАТ «Галактон», НАЕК «Енергоатом», ДП «Суднобудівний завод ім. 61 комунара», ЗАТ «Росинка» тощо.
Загальнонаціональна мережа Банку Аваль включає 1400 структурних підрозділів, розташованих у великих містах, обласних та районних центрах, містах обласного підпорядкування та окремих селах у всіх регіонах України. Переважна більшість із них є повнофункціональними відділеннями, що надають приватним та корпоративним клієнтам повний перелік стандартних та новітніх банківських послуг на найвищому рівні.
Високоякісне оперативне обслуговування клієнтів по всій Україні забезпечується власними мережами наземного цифрового та супутникового зв’язку, системою електронного обігу, використанням передових банківських та інформаційних технологій у бізнес-процесах Банку. На стадії впровадження знаходиться інтегрована система роздрібного бізнесу на основі програмного комплексу Bankmaster RS. Повномасштабне втілення цієї системи дозволить значно прискорити обслуговування клієнтів та забезпечити їм можливість користування банківськими продуктами у будь-якому підрозділі Банку, незалежно від того, в якому з них було відкрито рахунок.
2002 року Банк увійшов у «Топ-100 банків Центральної та Східної Європи» рейтингового агентства Standard&Poor’s. За підсумками 2001–2003 рр. провідні українські видання неодноразово визнавали Банк Аваль кращим банком України за найважливішими показниками. Минулого року звання «Кращий банк України-2003» Банку Аваль присвоїв у своєму щорічному рейтингу кращих банків світу «Awards for Excellence-2003» міжнародний журнал фінансових ринків Euromoney.
1.2. Історія розвитку банку: хроніка подій
27 серпня 1992 року Банк Аваль відкрив перший регіональний підрозділ – Миколаївську дирекцію.
4 квітня цього ж року «Аваль» здійснив першу банківську операцію.
27 березня 1992 року Національний банк України у формі відкритого акціонерного товариства зареєстрував акціонерний Банк Аваль. Статутний капітал – 100 000 000 карбованців, реєстраційний номер – 94. «Аваль» відкрив 3 філіала Банку.
27 лютого Збори засновників схвалили створення АКБ «Аваль». Головою Правління банку було обрано Ф. І. Шпиг.
1993 рік: 12 регіональних підрозділів банку розпочали свою роботу. Банк вступив в Асоціацію українських банків. «Аваль» провів другу емісію акцій банку з метою збільшення статутного капіталу до 500 000 000 карбованців. Банк отримав ліцензію НБУ №48 від 10.12.1993 р. на здійснення операцій з валютними цінностями.
1994 рік: 18 квітня на підставі Постанови КМ України №1015 від 10.12.1993 р. «Про заходи щодо прискорення розрахункових операцій, пов’язаних з виплатою пенсій, грошової допомоги і поштових переказів» Національний банк України зареєстрував новий статус Банку Аваль – акціонерний поштово-пенсійний банк із покладанням на нього обов’язків обслуговування Пенсійного фонду і пошти України.
Банк провів третю емісію акцій, статутний фонд збільшився до 5 200 000 000 карбованців.
Банк одержав дозвіл Міністерства фінансів України на здійснення діяльності як депозитарію інвестиційних фондів та інвестиційних компаній. Банк вперше у своїй історії пройшов міжнародний аудит. Всесвітньо відома компанія Arthur Andersen визнала фінансовий стан банку задовільним. Загальна кількість філіалів і дирекцій Банку Аваль досягла 40.
1995 рік: Банк провів четверту емісію акцій банку з метою збільшення статутного фонду до 184 516 430 000 карбованців. «Аваль» прийняли у міжнародне суспільство міжбанківських розрахунків S.W.I.F.T. Банк одержав офіційну акредитацію для участі в реалізації проектів Європейського банку реконструкції та розвитку.
64 обласні дирекції і філіали, а також 82 віддалені робочі місця успішно працюють у регіонах України.
1996 рік: Банк Аваль провів п’яту емісію акцій банку за підсумками якої статутний фонд банку збільшився до 1 072 318 810 000 карбованців. Банк одержав дозвіл Міністерства фінансів України на здійснення діяльності по випуску й обороту цінних паперів.
АППБ «Аваль» виграв тендер на обслуговування Митного комітету України. Банк розпочав ділінгові операції на валютних і фінансових ринках країн СНД.
Банк Аваль провів шосту емісію акцій банку, у результаті якої статутний фонд збільшився до 19 398 000 гривень. АППБ «Аваль» отримав оновлену ліцензію Національного банку України №10 від 30.12.1996 р. на право здійснення банківських операцій, перелік яких було розширено до 31, серед яких – обслуговування бюджету України.
Банк Аваль відкрив 28 дирекцій і філій, 250 безбалансових відділень. Банк став членом міжнародних платіжних систем Visa і Europay. Власний процесинговий центр (UPC) Банку Аваль розпочав свою роботу.
Банк Аваль випустив першу платіжну картку.
1997 рік: Компанія Western Union визнала Банк Аваль найкращим партнером у Східній Європі. Таке ж рішення було прийнято і в наступні роки.
1998 рік: Кількість регіональних підрозділів Банку Аваль досягла 411. Голова Правління банку Ф. І. Шпиг обраний народним депутатом України.
1999 рік: За підсумками інспектування Національного банку України і Всесвітнього банку – Банк Аваль за системою CAMEL одержав оцінку «2» (найвища оцінка за цією системою – «1»). АППБ «Аваль» випустив першу в Україні спільну платіжну картку UMC-Visa-Aval. Банк Аваль зайняв друге місце в номінації «Банк, у якому ви б розмістили депозит» за підсумками рейтингу всеукраїнського щотижневика «Бізнес».
2000 рік: Компанія Western Union визнала Банк Аваль найбільш творчо орієнтованим агентом системи. Банк Аваль зайняв перше місце у номінації «Банк, у якому ви б розмістили депозит» за підсумками рейтингу всеукраїнського щотижневика «Бізнес».
Голова Правління О.В. Деркач став преможцем у номінації «Банкір року» за підсумками рейтингу всеукраїнського щотижневика «Бізнес». Торгова марка «Аваль» посіла перше місце у Всеукраїнському конкурсі «Бренд року» у номінації «Народне визнання».