Заостанні тридцятьроківці відносиниперетерпіливеликі перерви: відконфліктівдоспівробітництва. ЯкщоранішурядинамагалисяобмежитидіяльністьТНК, то сьогодні ТНКрозглядаютьсянимиякзасібзміцненнянаціональнихпозицій, створеннянаціональнихпереваг.
У 1990-і роки, урядисталигратикоординуючурольувикористанні виробничихможливостей, і іноземні інвестиції розглядаютьсяякдоповненнядо внутрішніх. Вонирозробляютьполітику, щостимулює потік іноземних інвестиційу їхні країни і порівняльні конкурентні переваги їхТНКнаіноземнихринках.
Вважається також, щоамериканські ТНКпродовжуютьфінансуватибаланс і є головнимджереломзберіганняобміну і балансуцьогообмінузіноземнимикраїнами, щозміцнює американськуглобальнувійськову і політичнупозицію, томувонирозглядаютьсяякважливийчинникамериканськогоекономічного і політичногодобробуту і глобальноговпливу. Природно, щоТНК, усвоючергу, “бояться” націоналізації абовизначеного обмеженнясвоєї діяльності віноземнихкраїнах і потребують істотної підтримки і захисту американськогоуряду.
ТНКоцінюютьсятакожякпровідникиглобальногоекономічногорозвитку і механізмпоширенняамериканської вільної підприємницької системи. ПочинаючизПлануМаршалла, ТНК приділяласярольпосилення іноземнихекономік, протистояннякомунізму і соціалістичниммоделямекономічногорозвитку.
Розділ ІІІ
Правове регулювання діяльності ТНК
3.1. Взаємовідносини ТНК і держави
Широкепоширення і рістТНКуперіодпісляДругої світової війни є одним ізнайважливішихфеноменівостанньогочасу, щопородилочисленні йогодослідження. Якужевідзначалося, привизначенні самогопоняттяТНКсамимидослідниками звертаєтьсяуваганате, щовониволодіють, контролюють, виробляютьабо надають послугипозатієюкраїною, девониобгрунтовані, відзначаєтьсянеоднозначнийхарактервласності ТНК, щоможебутиприватною, державною абокорпоративною (змішаною). По-різномуоцінюєтьсярольТНКусвітовомуекономічномурозвиткуйуміжнароднихвідносинах, Алеувсіхкраїнахзагальновизнаним є фактдужеширокихможливостейТНК і неухильногорозширення їхньої діяльності позанаціональнимимежами. Загально визнанатакож їхнярольуширокихвкладенняхкапіталувнаціональнуекономіку. Самаоцінкадіяльності ТНКдаєтьсядужепо-різному, починаючивідукрайпозитивної і закінчуючивкрайнегативною. Уякості негативнихфакторіввиділяєтьсяте, щовпроваджуючисучасні технології, ТНК різкозбільшуютьбезробіття, погіршуютьфінансові баланси і порушуютьправиланормальної конкуренції. Убагатьохкраїнах вказуєтьсянате, щовласність і контрольнадключовимиекономічнимисекторамипереходитьуруки іноземнихпідприємств, що спричиняє істотнийвпливнаполітичнийсуверенітет і назмінусоціокультурнихцінностей, тобтовнесенняіноземнихцінностей і зменшення ролі абоповнезнищеннямісцевихцінностей. ШирокообговорюєтьсятакожпроблемавпливуТНКназбільшеннядобробутумісцевогонаселення, причомудумкивисловлюютьсясамі різноманітні, відтого, щовонипіднімають, довизнання, щовонизнижуютьдобробут. Обговорюється їхнявзаємодіязпрофспілковимиорганізаціямивкраїнах, дискутуєтьсярольТНКуформуванні і реалізації інтересівспоживачів, якості і цінтоварів, нимивироблених.
Однією знадзвичайноскладних і суперечливихпроблем, якій даєтьсярізнахарактеристикавпрацяхіноземнихавторів, є проблемавзаємовідносинТНК ізнаціональнимиурядами. Тутможнавиділититри основні підходи: ліберальний (ортодоксальний), марксистський (радикальний), націоналістичний (неомарксиський) . Кожний ізнихпо-своєму інтепретує взаємовідносиниТНК і їхніхнаціональнихурядів.
Заостанні тридцятьроків у відносинах були великі перерви: відконфліктівдоспівробітництва. ЯкщоранішурядинамагалисяобмежитидіяльністьТНК, то сьогодні ТНКрозглядаютьсянимиякзасібзміцненнянаціональнихпозицій, створеннянаціональнихпереваг.
Системавідносин міждержавою і ТНКявляє собоюдіалектичну єдністьпротиріч. Зодногобоку, ТНК є важливим інструментомзовнішньоекономічного і зовнішньополітичноговпливу, і державанеможеневикористовуватицев інтересахсвого панування насвітовійарені. З іншогобоку, єдність інтересівневиключає наявністьпротиріч. Державапостійнонамагаєтьсязатвердитиконтрольнадвивозомкапіталу, товарів, технологій. ТНКздійснюючисвоюстратегіюодержаннядовгостроковихприбутків, впливаютьнаекономічнукон'юнктурукраїни-базуванняабокраїни, щоприймає, і врезультаті вступаютьупротиріччязвизначеними засобами державногорегулюванняекономіки.
Дж. Даннінгусвоїйстатті "Уряд і ТНК: відконфронтації докооперації" розвиваючисвою "еклектичну теорію, досліджуваввідносиниміжурядами і ТНКзаостанні три десятиліттяйоцінивперспективу їхньогорозвитку. Основні йогоположення:
1). уминуломудержавнаполітика щодо ТНКнебулаявнопов'язаназзагальноюдержавноюстратегією, томущоТНКконтролюваливкрайнезначнучастинуекономіки і урядвважаврезультатирегулюваннядіяльності ТНКнезначними;
2). сьогодні урядизмушені розглядатидосягненняпорівняльнихперевагвобласті ресурсів, щознаходятьсяпід їхньоююрисдикцією, яксамостійнуекономічнуціль, відводячи всебільшезначенняякзовнішнім, так і внутрішнім інвестиціям. Цевідбуваєтьсявнаслідокзближенняекономічнихструктуркраїн. Крімтого, ТНК стаютьусебільшнезалежнимиувиборі місцярозміщеннясвоїхфілій.
Дії урядіву 1960 - 1970-і рокиДж. Даннінгоцінює якнерегулярні і нескоординовані нимиспробирозробитиекономічнустратегію і тактикузурахуваннямроступрямихіноземних інвестицій, які звичайнопризводилидоконфронтації зТНК, причомуперші ринулисязбільшитисвоючасткузарахунокдіяльності ТНК.
У 1980-ірокиглобалізаціяекономіки і науково-технічнийпрогрессприялипереоцінці урядамиполітичнихнаслідківдіяльності ТНК і зміні відношення доних.
У 1990-і роки, урядисталигратикоординуючурольувикористанні виробничихможливостей, а іноземні інвестиції розглядаютьсяякдоповненнядо внутрішніх. Вонирозробляютьполітику, щостимулює надходження іноземних інвестиційу їхні країни і підвищення конкурентних перевагТНКнаіноземнихринках.
Стратегічна єдність інтересівТНК і державцілкомконкретновиявляєтьсяйутомуфакті, щодержавнаполітика, партійнасистема, арміянеможуть існуватибезопоринафінансово-технічнупідтримкуТНК. Упостійнучасткувитрат, необхіднихдлязовнішньоекономічної експансії ТНК, перетворилисявитратичистополітичногопорядку. Так, вартістьпарламентськихвиборівуЯпонії заостанні двадцятьроківзбільшиласяв 70 разів. Загальні витрати на вибори президента і складуКонгресуСШАвиростилиз 1976 року до 1980 рік із 160 млн. доларівдо 2,2 млрд. доларів.
Природно, неможливоодержувативідякоїсь організації багатотисячдоларів і прицьомунепотраплятипід її вплив. Дійсно, 87 % корпораційвважають, щоці "пожертвування" потім виливаютьсяувигіднедлянихзаконодавство і політичнийкурс.
Цільовоюформоюзв'язкувеликогобізнесузорганамидержавної влади є системалоббірування, спрямовананавідстоювання інтересівТНК. Сучасналобістська система ТНКміститьусобі цілі відділикорпорацій і їхніхоб'єднань, різноманітні неформальні контактні організації, фонди, бюро і т.д. Вониставлять за ціль впливатинаприйняті законодавчі акти, діяльністьпартій, результативиборів і рішеннясудовихорганів.
Крімтого, востанні десятиліттяТНКнеобмежуютьсятількифінансуваннямяких-небудьполітичнихдіячів. Найбільші власникиТНКсамі входятьдоскладуурядів і балотуютьсянапосадиглавдержав. Так, вуряді Р.Рейганакожнийчетвертийчленбувмультимільйонером. Більштого, багатьом ізнихбули довірені державні посадивсекторахекономіки, уякихвонидопризначеннямали свої фінансові інтереси.
Оскількиамериканські корпорації є вкладникамикапіталу, то вони спричиняють важливийвпливназакордоннувиробничустратегію, і звичайно, основнаувага з питаньвідносин ТНК і урядівприділяєтьсясаме їм.
Американські політичні лідерипереконані, щонаціональні інтересиСШАреалізуютьсяшляхомекспансії корпораційувиробництві товарів і послуг. Прямі іноземні вкладеннярозглядаютьсяякосновний інструмент, задопомогоюякогоСШАможутьпідтримуватисвої позиції наіноземнихринках. АзакордоннаекспансіяТНК - це засібпідтримкиамериканської домінуючої позиції усвітовійекономіці, що постійно розширюється, і насампередуЗахідній Європі і Японії. Цяекспансія вважається більшефективною, ніж розширенняекспортуСША.
ТНКоцінюютьсятакожякпровідникиглобальногоекономічногорозвитку і механізмпоширенняамериканської вільної підприємницької системи. ПочинаючизПлануМаршалла, ТНК приділяласярольпосилення іноземнихекономік і протистояннякомунізму і соціалістичниммоделямекономічногорозвитку.
Такимчином, ТНК маютьвеличезні можливості братиучастьуполітичнихпроцесахнетількивкраїнахбазування, але і країнах, щоприймають.
Необхідновідзначити і те, щоуряди іншихкраїнтежусечастішесталирозглядатиТНКяк інструментсвоєї національної політики, наприклад, уплані більшбезпечногозабезпеченнясвоїхкраїнсировиннимиматеріалами. Уряді випадківприослабленні американськихТНК їхнє місцезаймаютьяпонські й інші корпорації.
Як вже було сказано вище, держава грає важливу роль у становленні національних міжнародних корпорацій, на зустрічах і консультаціях між керівниками розвинутих держав питання підтримки і стимулювання ТНК займають значне місце. Така практика одержала широке поширення насамперед у відношеннях між країнами «великої сімки» (США, Японія, Англія, Франція, ФРН, Італія і Канада), глави держав і урядів котрих, починаючи з 1975 р., регулярно проводять зустрічі на найвищому рівні.