Зміст
ВСТУП
1. Виникнення і розвиток бірж в Росії
2. Товарні біржі
3. Фондові біржі
Висновок
Список використаної літератури
ВСТУП
Вже не одне століття епіцентром ринкової економіки виступають біржі. За багато років їх успішного функціонування накопичено величезний досвід, дуже корисний сьогодні для нашої країни.
Перехід України до ринкової економіки зажадав не тільки зміни існуючого ринку, але й створення нових ринків, не властивих системі планової економіки. Це призвело до зміни традиційних і утворення нових форм торгівлі, послужило об'єктивною основою відродження в Росії біржової торгівлі та бірж - товарних, фондових, валютних.
Цей процес почався в нашій країні давно і триває, вже в новому своїй якості, до цих пір. В даний час, біржа є невід'ємною формує частиною російської економіки, формує гуртовий ринок, шляхом організації та регулювання біржової торгівлі. Створення та розвиток бірж в Росії стимулювало розвиток біржового законодавства, в якому можна виділити Закон "Про товарні біржі і біржової торгівлі" і Федеральний Закон "Про ринок цінних паперів".
Для розуміння сутності біржової діяльності в Росії на сучасному етапі, осмислення можливих шляхів її подальшого розвитку, становить інтерес розгляд питань, пов'язаних з виникненням і розвитком інститутів біржової торгівлі у світі і Росії XVIII - початку XX століття, а також стан біржової діяльності зарубіжних країн в даний час.
Біржі, будучи некомерційними організаціями, сприяють руху та обігу цінних паперів, товарів. На біржах в залежності від виду товару, попиту і пропозиції здійснюється встановлення цін на товари і курсів на цінні папери. Біржі відображають об'єктивну ситуацію на товарному, фондовому, валютному ринку та ринку праці (3, с. 126).
Біржа виникла в ХIII-ХV століттях в Північній Італії, але широке застосування в діловому світі отримала в ХVI столітті в Антверпені, Ліоні і Тулузі, потім в Лондоні і Гамбурзі. З ХVII століття біржі вже діяли в багатьох торгових містах європейських держав.
Під біржами малися на увазі будівлі, де збираються ділові люди і причетні до торгівлі особи для ведення переговорів і укладання оптових торгових угод у відповідності до встановлених правил. Перші біржі були лише товарні, значення яких полягало в тому, що вони замінили купівлю-продаж наявним товаром з рук в руки на покупку за зразками через біржових посередників.
Говорячи про Росію, треба зазначити, що становлення біржових установ безпосередньо пов'язано з Петром I, що ознайомився з діяльністю голландських бірж під час свого «стажерства» як корабела на верфях Нідерландів. Саме з ініціативи царя в Росії виникли перші торгово-маклерські установи. І воля реформатора заздалегідь той період, коли об'єктивна необхідність розширення товарно-грошових відносин заздалегідь створює механізм, який сприятиме цим процесам у Вітчизні.
Перша товарна біржа була заснована ще в 1703 році, але об'єктивні умови не сприяли її розвитку. Через двадцять років вольовим указом 1723 року государ наказував «приневолити» купців до відвідування цих нових комерційних установ (4, с. 237).
Таким чином, на відміну від Заходу, ініціатива створення біржі належала не торговцям, а державі.
1. Виникнення і розвиток бірж в Росії
Історія біржі в Росії налічує більше двох століть. Перша біржа в Росії виникла за ініціативою Петра I в Санкт-Петербурзі в 1724 році. Вона була загальною - товарно-сировинної з елементами торгівлі фондами. Санкт-Петербурзька біржа була створена за зразком Амстердамської.
Практично ціле століття Санкт-Петербурзька біржа залишалася єдиною в усій державі. Такий стан пояснювалося незначністю торгового обороту, примітивністю форм організації торгівлі.
На становленні біржового справи в нашій країні позначалися ті риси її історичного розвитку, які накладали відбиток на всі соціальні інститути, породжуючи відмінності від аналогічних інститутів країн Західної Європи, більш капіталістично зрілих.
Створення ж Московської біржі пов'язане з декретом Катерини II «Про затвердження плану побудови Гостиного двору з біржею при ньому», підписаного імператрицею в 1789 році. Проте практична діяльність Московської біржі, розташованої на Ільїнці, почалася лише після війни 1812 року. У числі перших російських бірж була Одеська, заснована в 1796 році.
Помітне розвиток біржового руху в Росії відбулося в 30-40-х минулого сторіччя, коли зростання фабрично-заводських і кустарних підприємств стимулював розширення торгово-ринкових відносин. У ці роки виникли біржі в Кремчуге, Рибінську, Нижньому Новгороді і інших торгових центрах Росії. Основним же періодом затвердження біржової діяльності в Росії були 60-70-ті роки, що безпосередньо було пов'язано зі сплеском економічного підйому в країні у зв'язку з реформами 1861 року, коли біржі виникли практично в усіх великих містах Росії.
Вся діяльність біржових установ регламентувалася положеннями Статуту. У ньому суворо визначалася процедура, умови та правила укладання угод, права та обов'язки учасників.
До 1917 року в Росії було зареєстровано 115 торгових і універсальних бірж і відповідне число біржових комітетів. Після Жовтневої революції діяльність біржових комітетів, як і самих бірж, була припинена: вони не вписувалися в теорію і практику «військового комунізму». Проте НЕП відновив біржі в правах. Перші товарні біржі в країні Рад виникли в кінці 1921 року (Вятская, Нижегородська), чотири місяці 1922 року були періодом найбільш швидкого зростання їх числа (10, с. 167).
До серпня 1922 року, коли вийшла постанова Ради праці і оборони про біржі, що стало основою їх існування, їх число досягло 50. До 1923 року їх налічувалося 79, а до 1924 р. - 96. Найбільше значення в біржовому обороті мала Московська товарна біржа, оборот якої досяг 39.3% всього біржового обороту, а потім Ленінградська (9.1%), Харківська (8.1%), на решту 109 бірж доводилося 43.5% біржового обороту (10, с. 171) .
Більшість бірж виникли як державні, кооперативні або державно-кооперативні. Проте в деяких випадках в зародженні брала участь приватна торгівля (так, Воронежська біржа виникла як «Об'єднана біржа державних, кооперативних та громадських установ і організацій та приватних підприємств»).
Оскільки юридична природа радянських товарних бірж викликала суперечки, роз'ясненнями комвнуторга від 18 січня і 17 лютого 1923 біржі були визнані громадськими організаціями. Як організації громадські, товарні біржі користувалися відносною незалежністю, встановлюючи внутрішню організацію і розпорядок роботи біржових інститутів - маклериата, арбітражної комісії та ін.
Основним принципом організації товарної біржі була виборність її органів. Комвнуторгу повідомлялися дані про особовий склад обраного біржового комітету. У цілому конкретні заходи діяльності бірж можна розбити на наступні групи: діяльність бірж як органу захисту інтересів торгівлі; створення центрального ринку, виявлення стану ринку та цін; сприяння розвитку більш високих форм торгівлі.
У 1930 році діяльність радянської біржі припинилася. Затверджуються в країнах тоталітарна командно-розподільна система не потребувала більш як у механізмі вільного ринкового регулювання. За плановими основами народного господарства стояла залізно регламентна примусова система контрольованого виробництва і розподілу, що тримає в руках свободу і права людини, його матеріальні і духовні потреби (10, с. 184).
Чергове відродження біржі в наші дні диктується життєвими вимогами повернутися нарешті до розумних методів господарювання. Першою Мосгорісполкомом 19 травня 1990р. була зареєстрована МТБ. Сьогодні в Росії вже близько 400 бірж різної спеціалізації, в тому числі біржа праці в Москві. У нашій країні найбільша кількість бірж, але обороти їх комерційної діяльності малі. Однак серед діючих бірж багато і великих, з відносно великим торговельним оборотом, в числі яких Російська товарно-сировинна біржа, Далекосхідна товарна біржа, Байкальська товарно-сировинна біржа, діяльність якої охоплює Читинську, Іркутську області та Бурятію, Всеросійська біржа АПК в Рязані і інші . Серед членів цих бірж великі промислові підприємства та зарубіжні фірми.
Сам факт вторинного відродження біржі після її ліквідації в 1930 р. - достатня підстава для твердження, що воно йде від самого життя як невідкладне явище насущних економічних потреб суспільства. Оптова біржова торгівля - перевірена століттями прогресивна форма комерційного посередництва. Цим шляхом йдуть всі цивілізовані народи. Немає сумніву, що, подолавши всі труднощі і перешкоди, і Росія не тільки практично реалізує цю форму комерційних відносин, але і сама включиться у світову систему біржової торгівлі.
2. Товарні біржі
Товарна біржа корпоративна, некомерційна асоціація членів корпорацій, що забезпечує матеріальні умови для купівлі-продажу товарів на ринку шляхом публічних торгів відповідно до правил і процедур, які забезпечують рівність для клієнтів і членів біржі (8, с. 340).
Товарні біржі здійснюють купівлю і продаж не товарів, а контрактів на їх поставку. На них продаються контракти на стандартизовані види товарів, які можуть бути продані великими партіями за зразками або технічному опису. На товарних біржах виявляються базисні ціни, які формуються під впливом співвідношення попиту і пропозиції. Усі біржі є самостійними підприємствами і діють незалежно один від одного (5, с. 201).
Одні товари продаються і купуються лише на якійсь одній біржі, інші на декількох; однак, розміри контрактів на один і той же товар і інші характеристики відрізняються один від одного на різних біржах.
До складу основних функцій товарної біржі повинні входити такі, як розробка стандартів на реалізовану через біржу продукцію, а також пакету типових контрактів по угодах купівлі-продажу, котирування цін, врегулювання виникаючих суперечок і інформаційна діяльність.