Рішення Паризької і Вашингтонської конференцій включали принципово нові положення в міждержавних відносинах, - це і визнання права на самовизначення народів, і відмова від війни як засобу вирішення конфліктів. Важливою подією стало створення Ліги Націй -першої міжнародної організації для координації відносин між державами. Були прийняті позитивні рішення стосовно Китаю, які дозволили зберегти цілісність цієї країни. Деякі європейські країни отримали незалежність і суверенітет.
Слабкість і суперечливість Версальсько-Вашингтонської системи. І все ж Версальсько-Вашингтонська система післявоєнних відносин виявилась слабкою і суперечливою. Економічні наслідки післявоєнних договорів багато в чому зруйнували стару систему господарських зв'язків, різко загострилась боротьба за нові джерела сировини та ринки збуту між вчорашніми союзниками.
Створена країнами-переможницями нова система міжнародних відносин, поява в Європі цілої низки нових держав із взаємними претензіями одна до одної створювали обстановку нестабільності й напруженості.
Поза рамками нової системи міжнародних відносин були дві впл* вові країни - Німеччина, де робила перші кроки демократія, і Радянський Союз, де при владі був більшовицький режим.
Версальський договір фактично принижував державну й національну гідність нової Німецької держави, створюючи таким чином передумови для внутрішньої дестабілізації та зростання настроїв реваншизму, перегляду умов договору.
СРСР, який тривалий час не був дипломатичне визнаний впливовими країнами світу, вірний більшовицьким ідеологічним принципам, взяв курс на досягнення своєї стратегічної мети - здійснення світової соціалістичної революції, що істотно вплинуло на розвиток міжнародних відносин у 20-30-ті роки. Версальсько-Вашингтонська система затвердила культ сили в міжнародних відносинах і багато в чому зумовила розв'язання нової світової війни.