Славні музичні традиції Херсонської землі. Співуча душа південного краю чарівною луною виявлялась і в народному мистецтві, і в професійній музиці Херсонщини. І мова не лише про українську пісню. Тут на, півдні, можна почути мелодії німецькі й шведські, російські і татарські, єврейські й угорські. Тут народилися композитори О.Спендіаров та С. Майгакар, на Херсонщину приїжджали з концертами М. Мусорський, О.Скрябін, Е.Грач та багато інших. Саме херсонські мистецькі заклади дали сучасній музиці композитора Льва Гурова, заслуженого ордината України О.Бандурянського, кандидатів музикознавства Людмилу Хлабнікову. І перелік цей можна продовжувати …
У жовтні 1962 року відкрився Херсонський обласний музично-драматичний театр. За своїм корінням, традиціями, репертуаром, його втілення на споконвічний українській землі сформувався справді національний театр.
Наш театр носить ім’я неперевершеного українського драматурга М.Куліша. Осмислення поезії і змістової глибин його творів збагатило естетичну стилістику сценічних робіт. Це “Комуна в степах”, “І віддай їм заслужене ними” за п’єсою “97”.
Цікава історія театру. Вперше будинок під театр був відкритий в 1830 році. На його сцені виступила трупа Лелева-Вутечина, а згодом гастролювали відомі українські актори М.П.Саксаганський, М.Л.Садовський, М.К.Заньковецька…
Херсонський обласний театр ляльок знають і люблять. Своє 25-річчя він святкував у вересні 1996 року. Театр прожив на колесах 15 років. Тільки в листопаді 1986 року відкрились двері казкового палацу-стціонару.
Театри Херсона володіють потужним творчім потенціалом, мають змістові художні задуми і скеровують всі свої пошуки на те щоб особистий мистецький доробок додати до зростання культури України.
Крім музично драматичного театру імені Миколи Куліша, в Херсоні діють філармонія, музичне училище, чотири музичні школи.
В концертному сезоні відзначила своє 50-річчя Херсонська філармонія – головний центр музичної культури краю. Багато прекрасних колективів та виконавців, котрих сьогодні знають у країні й поза її межами. У 70-80 роках філармонія по праву вважалась однією з кращих у колишньому Радянському союзі, і сюди – з гастролями приїжджали кращі виконавці світу.
Висновок
Сьогодні Херсон – великий промисловий та адміністративний центр, місто-порт, місто-курорт. Зберігши своє історичне обличчя, він значно змінився: з’явились нові житлові масиви, міські магістралі, промислові та громадянські споруди, парки, сквери.
Щільну тканину історичної зони Херсона утворюють будівлі, що заповнюють рядові ділянки периметральної забудови кварталів. Відіграючи роль тла щодо будівель, вони багато в чьому створюють неповторність архітектурно-художнього образу міського середовища. Все це робить історично утворене середовище міста функціональним, різноманітним і затишним.
Останнім часом місто прикрасилось новими спорудами сучасних конструкцій і форм: будинки міськвиконкому. Центр науково-технічної інформації, діагностичний центр, аеропорт.
В панорамі міста з боку Дніпра виразно читаються споруди обласної бібліотеки ім. О.Гончара, готелю “Фрегат”, річкового вокзалу, які акцентують три головні міські набережні.
Річковий вокзал – водні ворота Херсона. І тому вони повинні прикрашати вхід в місто з боку Дніпра.
Обов’язок сучасних архітекторів – бережливе ставлення до історичної спадщини, врахування її в процесі неминучого оновлення міського середовища, підтримання у своїй творчості тенденції спадкоємності формування забудови міста.
Обв’язок сучасних жителів міста зберегти історичні та культурні пам’ятки міста, зберегти традиції нашого народу, та зробити значний внесок в культурне життя Херсонщини.
Використані джерела при написанні курсової роботи:
1. В.П.Завгородній “Наш солнечний край” Х. 1960р.
2. “Південна краса України” Х. 1998р.
3. “Проблеми історичного краєзнавства” - тези до повідей Х. 1993р.
4. Програма тези наукової конференції
“Культура Херсонщини” Х. 1991р.
5. Наддніпрянська правда 1995р. 21 лютого. Гурепко М. “Яка турбота, так й робота”. (Проблеми культурного життя Херсонщини)
6. Кочубей А. “на передньому краї” (про культуру, освіту, роботу у Херсоні). Соціальна культура 1964р.
7. Культура сьогодення . Наддніпрянська правда 1995р. 14 лютого.
8. А. Конощенко “До історії земської школи” К. 1908р.
9. “Історія міст і сіл України” (Херсонська область).