Платежі за забруднення їх види та критерії нарахування (стр. 2 из 3)
При запровадженні базових нормативів плати за забруднення вод був значно скорочений (з 200 до 27) перелік визначених і встановлених раніше ставок плати. Речовини, які не ввійшли до цього переліку, визначаються за таблицею граничнодопустимих концентрацій (ГДК) у воді забруднюючих речовин та класу їх небезпечності. Це в свою чергу спонукало водокористувачів до розробки екологічних нормативів граничнодопустимих скидів (ГДС) забруднюючих речовин.
На сьогодні діють ставки базових нормативів плати за скиди забруднюючих речовин у поверхневі, територіальні і внутрішні морські води та у підземні горизонти, що наведені в табл. 9.
Таблиця 9. Нормативи збору за скиди основних забруднюючих речовин у водні об’єкти
| Забруднююча речовина | Норматив плати, грн./т | Забруднююча речовина | Норматив плати, грн./т |
| Азот амонійний | 57 | Свинець-іони | 1995 |
| Жири, мастила | 183 | Сірковуглець | 35 |
| Залізо загальне | 35 | СПАР | 69 |
| Завислі речовини | 2 | Сульфати | 2 |
| Кальцій-іони | 0,7 | Феноли | 2,75 |
| Магній-іони | 0,7 | Формальдегід | 1,1 |
| Марганець-іони | 35 | Фосфати | 45 |
| Масло солярне | 1995 | Фосфор | 28 |
| Миш’як | 1995 | Фтор | 172 |
| Нафта і нафто-продукти | 334 | Хлориди | 2 |
| Нікель і сполуки нікелю | 344 | Хром-іон тривалентний | 35 |
| Нітрат-іони | 5 | Ціаніди | 344 |
| Нітрит-іони | 279 | Цинк-іони | 344 |
Розмір платежів за скиди забруднюючих речовин визначається за формулою:
,Де Млі – обсяг скидання і-ої забруднюючої речовини в межах ліміту, т;
Мпі – обсяг понадлімітного скидання і-ої речовини, т;
Нбі – норматив збору за тонну і-ої речовини, грн./т;
Крб – регіональний (басейновий) корегуючий коефіцієнт, що враховує територіальні екологічні особливості, а також еколого-економічні умови функціонування водного господарства (табл. 10);
Кн – коефіцієнт кратності збору за понадлімітні скидання забруднюючих речовин;
Кінд – коефіцієнт індексації
Базові нормативи плати за скидання забруднюючих речовин у природні води встановлюються на підставі їх граничнодопустимої концентрації, відносної агресивності та оцінки економічного збитку від шкідливої дії. Затверджуються Міністерством екології України за погодженням з Міністерством економіки та Міністерством фінансів України.
Таблиця 10. Регіональні (басейнові) коефіцієнти
| Басейни морів та річок | Коефіцієнт Крб |
| Азовське море | 2 |
| Чорне море | 2 |
| Дунай | 2,2 |
| Тиса | 3 |
| Прут | 3 |
| Дністер | 2,8 |
| Дніпро (від кордону України – до м. Києва) | 2,5 |
| Дніпро (від Каховського гідровузла до Чорного моря) | 2,2 |
| Прип’ять | 2,5 |
| Західний Буг та ріки басейну Вісли | 2,5 |
| Десна | 2,5 |
| Південний Буг та Інгул | 2,2 |
| Ріки Кримського півострова | 2,8 |
| Сіверський Донець | 2,2 |
| Міус | 2,2 |
| Кальміус | 2,2 |
Значення показника Млі дорівнює річному обсягу скиду і-ї забруднюючої речовини в межах ліміту, а показника Мпі – річному обсягу понадлімітного скиду (фактичний скид мінус ліміт). Ліміти скидів забруднюючих речовин визначаються для підприємств з урахуванням граничнодопустимих обсягів скидів по кожному інгредієнту і доводяться до них як тимчасово погоджені величини скидів забруднюючих речовин по кожному інгредієнту в тоннах за рік.
Нормативи плати за скиди забруднюючих речовин – це розмір плати за 1 т конкретної речовини. За скиди забруднюючих речовин в межах визначених лімітів встановлюються базові нормативи плати і коефіцієнти, що враховують територіальні екологічні особливості. За понадлімітні скиди встановлюється підвищений розмір плати на підставі базових нормативів плати, коефіцієнтів, що враховують територіальні екологічні особливості, і коефіцієнтів кратності плати за понадлімітні скиди забруднюючих речовин. Коефіцієнт кратності плати за понадлімітні скиди встановлюється радами народних депутатів базового рівня (село, селище, місто) в межах від 1 до 5. При відсутності на підприємстві затверджених лімітів плата за скиди стягується як за понадлімітні.
Платежі підприємств за скиди забруднюючих речовин у межах лімітів відносяться на собівартість продукції, а частина загальної суми, що припадає на понадлімітне забруднення, здійснюється за рахунок доходів підприємства.
Визначення платежів за розміщення відходів. Платежі за розміщення відходів у навколишньому середовищі компенсують економічні збитки від негативного впливу відходів на здоров’я людей, об’єкти житлово-комунального господарства, сільськогосподарські угіддя, водні, лісові, рибні, рекреаційні ресурси, основні фонди промисловості і транспорту. Складовими розміру платежів за розміщення відходів унавколишньому середовищі є:
- плата в межах установлених лімітів розміщення згідно з дозволами на розміщення відходів у навколишньому середовищі;
- плата за перевищення лімітів розміщення відходів.
Величина збору за розміщення відходів (Прв) визначається за
формулою:
,Де Млі – річна маса відходів і-го типу в межах ліміту, т;
Мпі – обсяг понадлімітного розміщення відходів і-го виду, т;
Кн–коефіцієнт кратності збору за понадлімітне розміщення відходів – 5;
Нбі–базовий норматив плати за розміщення 1т відходів і-го виду в межах ліміту, грн./т (табл. 11);
Кm – коефіцієнт, який враховує розташування місця розміщення відходів (табл. 12);
Ко – коефіцієнт, який враховує характер устаткування місця розміщення відходів (табл. 13).
Сума збору за забруднення навколишнього природного середовища має обчислюватися платником самостійно щокварталу зростаючим підсумком з початку року на підставі затверджених лімітів, виходячи з фактичних обсягів викидів, нормативів збору і корегуючих коефіцієнтів.
Таблиця 11. Класифікація відходів за токсичністю
| Клас небезпечності відходів | Ступінь небезпечності відходів | Норматив збору, грн./т |
| І | надзвичайно небезпечні | 89 |
| ІІ | високонебезпечні | 3 |
| ІІІ | помірно небезпечні | 1 |
| IV | малонебезпечні | 0,3 |
Таблиця 12. Коефіцієнт, який встановлюється залежно від місця (зони) розміщення відходів
| Місце (зона) розміщення відходів | Значення коефіцієнта |
| В адміністративних межах населених пунктів або на відстані менше 3 км від них | 3,0 |
| За межами населених пунктів (на відстані понад 3 км від них) | 1,0 |
Відповідно до інструкції про порядок обчислення і сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища затверджується такий порядок розподілу зібраних екологічних зборів:
Таблиця 13. Коефіцієнт, що враховує характер обладнання сховища для відходів
| Характер обладнання місця розміщення відходів | Значення коефіцієнта |
| Спеціально створені місця складування (полігони), які забезпечують захист атмосферного повітря та водних об’єктів від забруднення | 1,0 |
| Звалища, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об’єктів | 3,0 |
| Місця неорганізованого складування (без відповідного дозволу) | 10,0 |
20 % – на окремі рахунки в місцеві фонди охорони навколиш-нього природного середовища, що створюються в складі сільських, селищних, міських бюджетів;
50 % – на окремі рахунки в місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища, що створюються в складі бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів;
30 % – на окремий рахунок у Державний фонд охорони навколишнього природного середовища, що створюються в складі Державного бюджету України.
Система екологічних платежів створює фінансову основу природоохоронної діяльності і формує економічний мотиваційний інструментарій зниження деструктивного впливу на природне середовище. Однак кардинальних успіхів у вирішенні екологічних проблем можна досягти лише за умови зміни стратегічних напрямків реалізації економічної політики, спрямування її на екологізацію всього циклу виробництва і споживання продуктів і послуг.
Список літератури
1.Постанова Кабінету Міністрів України “Порядок встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору” від 1 березня 1999 р. № 303 // Офіційний вісник України. – 1999. – № 9. – С. 89-92.
2.Постанова Кабінету Міністрів України “Про внесення змін у додаток 1 до Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору” від 28 березня 2003 р. № 402 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 14. – С. 15-19.
3.Постанова Кабінету Міністрів України “Про експертну грошову оцінку земельних ділянок” від 11 жовтня 2002 р. № 1531 // Офіційний вісник України. – 2002. – № 42. – С. 144-149.
4.Базові нормативи плати за забруднення навколишнього природного середовища України. Методика визначення розмірів плати і стягнення платежів за забруднення навколишнього природного середовища України. – К.: Міністерство охорони навколишнього середовища України, 1993. – 22 с.