Таблиця 8
u, м/с | До 2 | 2-5 | 5-7 | 7-10 |
k1 | 1,0 | 1,2 | 1,4 | 1,7 |
Питоме виділення твердих часток з 1 м3 породи, що подається у відвал:
· для бульдозера – gб=5,6 г/м3;
· для розвантаження самоскидом – gс=10,0 г/м3.
Ефективність застосованих засобів пилоподавлення П=0.
Кількість твердих часток, які виділяються при формуванні відвалу, т/рік:
(2.22)
Кількість твердих часток, які виділяються при формуванні відвалу, г/с:
(2.23)
Коефіцієнт, що враховує ефективність здування твердих часток k2=1,0.
Кількість твердих часток, які здуваються з поверхні породного відвалу, т/рік:
M0c=86,4∙k0∙k1∙k2∙F∙w0∙r∙(365-n) (2.24)
де r – коефіцієнт подрібнення гірської маси (приймається рівним 0,1);
F – площа поверхні, що пилить, м2;
n – кількість днів з стійким сніжним покривом.
w0 – питома здуваємість твердих часток з поверхні відвалу, яка пилить (прймається рівною 0,1∙10-6).
Кількість твердих часток, які здуваються з поверхні породного відвалу, г/с:
M0c1=k0∙k1∙k2∙F ∙10-5 (2.25)
Викид твердих часток з даного відвалу, т/рік:М0=М0ф+М0с (2.26)
Викид твердих частинок з даного відвалу, г/с:
М01=М0ф1+М0с1 (2.27)
2.3.2. Розрахунки
Оскільки φ=9,5%, то з табл. 7 k0=0,2.
Так як u=8 м/с, то з табл. 8 k1=1,7.
Кількість твердих часток, які виділяються при формуванні відвалу:
М0ф=0,2∙1,7∙ (5,6+10,0)∙58500∙10-6=0,310 т/рік
Кількість твердих часток, які виділяються при формуванні відвалу:
г/сКількість твердих часток, які здуваються з поверхні породного відвалу:
М0с=86,4∙0,2∙1,7∙1,0∙10000∙0,1∙10-6∙0,1(365-130)=0,690 т/рік
Кількість твердих часток, які здуваються з поверхні породного відвалу:
М0с1=0,2∙1,7∙1∙10000∙10-5=0,340 г/с
Викид твердих часток з даного відвалу:
М0=0,310+0,690=1,00 т/рік
Викид твердих часток з даного відвалу:
М01=0,0083+0,034=0,0423 г/с
2.4. Розрахунок викидів при згорянні твердих побутових відходів (ТПВ)
2.4.1. Порядок розрахунку
Розрахунок викидів шкідливих речовин в результаті згоряння твердих побутових відходів проводиться по формулі:
Gi=m∙V∙gi (2.28)
де m – розрахована насипна маса твердих побутових відходів (m=0,25 т/м3);
V – об’єм зпалених твердих побутових відходів, м3; gi – питомі викиди забруднюючих речовин, т/т з палених ТПВ (визначається по табл. 9)Таблиця 9
Питомі викиди забруднюючих речовин при згорянні твердих побутових відходів
Назва забруднюючої речовини | gi, т/т |
Тверді речовини | 0,001250 |
Діоксид сірки | 0,003000 |
Оксид азоту | 0,005000 |
Оксид вуглецю | 0,025000 |
Сажа | 0,000625 |
2.4.2. Розрахунки
Розрахуємо викид для кожної шкідливої речовини.
Для твердої речовини:
G(тв. р)=0,25∙550∙0,001250=0,172 т
Для діоксиду сірки:
G(SO2)=0,25∙550∙0,003000=0,413 т
Для оксиду азоту:
G(NOx)=0,25∙550∙0,005000=0,688 т
Для оксиду вуглецю:
G(СО)=0,25∙550∙0,025=3,438 т
Для сажі:
G(сажа)=0,25∙550∙0,000625=0,086 т
Висновки до розділу 2У цьому розділі була розрахована кількість шкідливих речовин (водень, чадний газ, метан), які виділяються через нещільності фланцевих з'єднань цехового трубопроводу. А також визначений об’єм газу та концентрації складових газової суміші, що виділяється через нещільності фланцевих з'єднань.
Визначено кількість та концентрації шкідливих речовин, що випаровувались з відкритої поверхні рідини при умові, що коло поверхні рідини утворюється плівка нерухомого повітря. При такому режимі перенос речовин забезпечується тільки дифузією.
При параметрах відвалу було розраховано кількість шкідливих речовин, які виділяються в атмосферне повітря з породних відвалів та викиди твердих часток з даного відвалу.
Визначені викиди твердих часток, оксиду азоту, діоксиду сірки, оксиду вуглецю та сажі, які виділилися у повітря при згорянні ТПВ на полігоні.
ВИСНОВКИУ курсовій роботі була розглянута методика розрахунку концентрацій шкідливих або неприємно пахнучих речовин в атмосферному повітрі, що містяться у викидах підприємств.
У першій частині роботи розраховано значення максимальної приземної концентрації шкідливих речовин для викиду нагрітої газововітряної суміші від організованого одиночного джерела викиду з круглим гирлом (димар:
− при несприятливих метеорологічних умовах і небезпечній швидкості вітру (См=0,00250 мг/м3);
− при несприятливих метеорологічних умовах і заданій швидкості вітру (Смн=0,00105 мг/м3).
Для обох випадків побудовані графіки залежності концентрації від відстані до джерела викиду.Побудовано санітарно-захисну зону для одиночного джерела.
Встановлено, що розраховані приземні концентрації не перевищують визниченоъ гранично допустимої концентрації ГДК=64,753 г/с.
У другій частині роботи проведені розрахунки для неорганізованих джерел забруднення атмосферного повітря:
− визначена кількість шкідливих речовин, які викидаються у повітря через нещільності фланцевих з’єднань;
− розрахована кількість шкідливих речовин, що надыйшли за рахунок випару з вільної поверхні рідини;
− визначена кількість шкідливих речовин, що виділились у повітря від породних відвалів;
− розрахована кількість шкідливих речовин, які виділилися в атмосферне
повітря в результаті згоряння на полігоні твердих побутових відходів.
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА1. Методика расчёта концентраций в атмосферном воздухе вредных веществ и выбросов предприятий. ОНД-86. Госкомгидромет. – Л.: Гидрометеоиздат, 1987. – 96 с.
2. Конспект лекцій з курсу: «Нормування антропогенного навантаження на природне середовище» –О.: Астропринт, 2002 – 60 с.
3. Методические указания по выполнению курсовой работы на тему: «расчет рассеивания в атмосфере вредных веществ, содержащихся в выбросах предприятий» – О.: ОГПУ, 1997 – 22 с.
8