ρсм=(197891,656+30549,993+162756,944)/106=0,391мг/м3
Молекулярна маса газової суміші в трубопроводі:
Мсм=2∙0,8978+28∙0,0099+16∙0,0923=3,5496
Об’єм газів у трубопроводі:
V=0,785∙0,1242∙150=1,8105 м3
Кількість газової суміші:
г/чОб’єм газової суміші:
м3/чКількість складових газової суміші, що виділяється через нещільності фланцевих з'єднань трубопроводу:
G(H2)=0,0105∙197891,656∙10-3=2,0803 г/ч
G(CO)= 0,0105∙30549,993∙10-3=0,324 г/ч
G(CH4)= 0,0105∙162756,944∙10-3=1,747 г/ч
2.2. Випаровування з вільної поверхні рідини
Кількість шкідливих речовин, що випаровуються з вільної поверхні рідини (при зберіганні у відкритих резервуарах, пропитці, промивці, розливі та ін.) залежить від їх властивостей, температури, площі дзеркала випаровування та рухомості повітря. Процес переносу речовини, що випаровується, від джерела
випаровування у навколишнє середовище може бути дифузним, а також обумовленим природною або змушеною конвекцією.Розберемо випадок випаровування шкідливих речовин з вільної поверхні рідини при плівковому режимі. При такому режимі біля поверхні рідини утворюється плівка нерухомого повітря досить великої товщини. Перенос речовини з поверхні рідини через цю плівку забезпечується дифузією.
2.2.1. Порядок виконання розрахунку
Мольні долі складових рідини:
(2.11)
де Mi – відносні молекулярні маси складових рідини.
Парціальний тиск насичених парів компонентів над чистими рідкими речовинами:
(2.12)де А, В, С – емпіричні коефіцієнти, значення яких для кожного компонента суміші рідини представлено в табл. 5
Таблиця 5
Значення емпіричних коефіцієнтів А, В, С
Речовина | А | В | С |
Вода | 7,9608 | 1678 | 230 |
Бензол | 6,912 | 1214,6 | 221,2 |
Діхлоретан | 7,184 | 1358,5 | 232 |
Парціальний тиск парів компонентів над сумішшю рідини, Па:
Рі=ni∙PiH (2.13)
Коефіцієнт дифузії парів компонентів при t0=0˚C и Р=101308 Па, м2/с:
D0В=18,8∙10-6
D0Б=9,05∙10-6
D0Д=8,02∙10-6
Коефіцієнт дифузії парів компонентів при заданій температурі t, ˚C, і тиску Р0=101325 Па:
(2.14)
Площа поверхні випаровування в апараті, м2:
Fап=0,785 ∙d2пов (2.15)
Площа люка, м2:
Fл=0,785 ∙dл2 (2.16)
Далі розраховується відношення Fл/Fап в залежності від якого по табл. 6 вибирається коефіцієнт k2, який враховує ступінь закриття поверхні випаровування:
Таблиця 6
Fл/Fап | 0,0001 | 0,001 | 0,01 | 0,1 | 0,5 | 0,8 | >0,8 |
k2 | 0,0000 | 0,010 | 0,10 | 0,2 | 0,3 | 0,6 | 1,0 |
Температура кипіння компонентів рідини, ˚C:
Вода − 100˚C;
Бензол – 80,1˚C;
Діхлоретан – 83,5˚C.
Коефіцієнт, що враховує зниження температури поверхні випаровування:
Вода − k1=1,0;
Бензол − k1=1,3;
Діхлоретан − k1=1,3.
Глибина від верхнього краю люка до поверхні рідини, м:
h=Hап(1-kз) (2.17)
Концентрації складових газового середовища у апараті, мг/м3:(2.18)
де t – температура рідини та газової суміші в апраті.
Парціальний тиск компонентів газової суміші у зовнішньому середовищі:
Р0В=РНВ ∙φ, (2.19)
де φ – вологість повітря, %.
, (2.20)
де t – температура рідини та газового середовища в апараті.
Р0Б=0;
Р0Д=0.
Кількість компонентів газової суміші, що виділяється з поверхні випаровування і надходить у зовнішнє середовище через люк, г/ч:
(2.21)де В – тиск зовнішнього середовища, В=101325 Па.
2.2.4. Розрахунки
Мольні долі складових рідини:
Парціальний тиск насичених парів компонентів над чистими рідкими речовинами:
РНВ=9152,298 Па
РНБ=28637,177 Па
РНД=24182,961 Па
Парціальний тиск парів компонентів над сумішшю рідини:
Рводи=0,7747∙9152,298=7090,285 Па
РБ=0,1416∙28637,177=4055,024 Па
РД=0,0837∙24182,961=2040,144 Па
Коефіцієнт дифузії парів компонентів при заданій температурі:
м2/сПлоща поверхні випаровування в апараті:
Fап=0,785∙(2,4)2=4,522 м2
Площа люка:
Fл=0,785∙(0,56)2=0,246 м2
Знайдемо відношення Fл/Fап і по ньому визначимо коефіцієнт, який враховує ступінь закриття поверхні випаровування.
=> k2=0,2 Глибина від верхнього краю люка до поверхні рідини:h=2,6(1-0,7)=0,78 м
Концентрації складових газового середовища у апараті:
мг/м3 мг/м3 мг/м3Парціальний тиск компонентів газової суміші у зовнішньому середовищі:
Р0В=14,859∙0,5∙133,3=990,352
Р0Б=0
Р0Д=0
Кількість компонентів газової суміші, що виділяється з поверхні випаровування і поступає у зовнішнє середовище через люк:
г/ч; г/ч; г/ч.2.3. Породні відвали. Розрахунок викидів твердих частинок
Викиди твердих частинок у атмосферу відвалами визначається як сума викидів при формуванні відвалів і при здуванні частинок з їх поверхні, що пилиться.
Розглянемо шахту, яка має плоский діючий не палаючий відвал. Порода доставляється самоскидами й планирується бульдозером. Пилоподавлення на даному відвалі не застосовується.
2.3.1. Порядок розрахункуПо таблиці 7 визначається коефіцієнт k0, який враховує вологість породи.
Таблиця 7
φ, % | До 0,5 | 0,5-1,0 | 1,0-3,0 | 3,0-5,0 | 5,0-7,0 | 7,0-8,0 | 8,0-9,0 | 9,0-10 | >10 |
k0 | 2,0 | 1,5 | 1,3 | 1,2 | 1,0 | 0,7 | 0,3 | 0,2 | 0,1 |
Визначається коефіцієнт k1, який враховує швидкість вітру за табл. 8.