Розрахунок розсіювання в атмосфері шкідливих речовин, що містяться у викидах підприємств 2 (стр. 3 из 6)

Гранично допустимий нагрітий викид шкідливої речовини у атмосферне повітря ГДВ (г/с), з одиночного джерела (труби), при якому забезпечується не перевищуюча ГДК концентрація її у приземному шарі повітря, повинен визначатися за формулою:

(1.21)

1.3. Визначення границь санітарно-захисної зони для підприємств

Значне місце в системі охорони атмосферного повітря займають планувальні заходи, що дозволяють при постійних валових викидах суттєво знизити дію забруднення навколишнього середовища на людину. Особливу увагу слід уділяти вибору площі для промислового підприємства та взаємному розташуванню виробничих будівель і житлових масивів.

Площадки для будівництва промислових підприємств і житлових масивів повинні вибиратися з урахуванням аерокліматичних характеристик і рельєфу місцевості. Промисловий об’єкт повинен бути розташований на рівному підвищеному добре провітрюваному місці. Площадка житлового забудовування не повинна бути вище площадки підприємства, інакше перевага високих труб для розсіювання промислових викидів зводиться нанівець.

Взаємне розташування підприємств і населених пунктів визначається по середній троянді вітрів теплого періоду року. Для даної місцевості промислові об’єкти, що є джерелами виділення шкідливих речовин у навколишнє середовище, розташовуються за границею населених пунктів і з підвітряної сторони від житлових масивів, щоб викиди відносилися в сторону від житлових кварталів.

Вимоги «Санітарних норм проектування промислових підприємств СН 245-71» передбачено, що об’єкти, які є джерелами викидів шкідливих і неприємно пахнучих речовин, слід відокремити від житлової забудівлі санітарно-захисними зонами. Розміри цих зон до границі житлових будівель встановлюють у залежності від потужності підприємства, умов здійснення технологічного процесу, характера й кількості виділяємих у навколишнє середовище шкідливих і неприємно пахнучих речовин. У відповідності з класифікацією промислових підприємств у залежності від віділяємих речовин встановлено п’ять санітарно-захисних зон; для підприємств І класа – 1000 м; ІІ класа – 500 м; ІІІ класа – 300 м; ІV класа – 100 м; V класа – 50 м.

Розмір санітарно-захисної зони L повинен уточнюватися як в напрямку збільшення, так і в напрямку зменшення в залежності від троянди вітрів району розташування підприємства по формулі:

(1.22)

L₀ – розрахункова відстань, м, від джерела забруднення до границі санітарно-захисної зони;

P – середньорічна повторюваність напрямків вітрів даного румба, %;

P₀ – повторюваність напрямків вітрів одного румба при круговій троянді вітрів (при восьми румбовій троянді вітрів Р₀=100/8=12,5%).

Повторюваність напрямків вітрів і штилів (%) для Одеси представлена в табл.1.

Таблиця 1

Повторюваність напрямків вітрів і штилів(%)

напрямок	Пн	ПнСх	Сх	ПдСх	Пд	ПдЗх	Зх	ПнЗх	штиль
Р, %	18	12	10	8	14	11	11	16	1

1.4. Розрахунки

По-перше, розрахуємо середню швидкість виходу газоповітряної суміші з гирла джерела викиду – w₀, використовуючи формулу (1.2):

Тепер за формулою (1.4) можна розрахувати f – коефіцієнт, необхідний для находження коефіцієнта m.

Знайдемо безрозмірний коефіцієнт m за формулою(1.6):

Розрахуємо параметр v_m за формулою(1.7):

Оскільки 0,3≤v_m≤2, то значення безрозмірного коефіцієнта n визначимо за формулою (1.8):

Тепер можна визначити максимальну приземну концентрацію шкідливих речовин С_м за формулою(1.1):

, мг∕м³

Відстань від джерела викиду, на якій досягається максимальна приземна концентрація, повинна визначатися за формулою (1.9). d визначаємо за формулою(1.10).

Оскільки 0,5≤ v_m≤2

м.

При 0,5< v_m≤2 небезпечна швидкість вітру дорівнює u_m=v_m=1,101.

Знайдемо співвідношення u∕u_m

>1, отже для визначення безрозмірної величини r скористаємось формулою (1.13):

Максимальна приземна концентрація шкідливої речовини С_мм при несприятливих метеорологічних умов і швидкості вітру, відмінною від небезпечної швидкості вітру u_m повинна розраховуватися за формулою (1.12):

С_мм=0,419∙0,0250=0,00105 мг∕м³

Оскільки u ∕ u_m >1, як було зазначено вище, отже розрахунок безрозмірної величини р будемо проводити за формулою (1.15):

Відстань Х_мм, на якій приземна концентрація досягає значення С_мм, визначимо за формулою (1.14):

Х_мм=217∙1,9008=412 м

Визначимо концентрації у приземному шарі на різних відстанях від джерела викиду при небезпечній швидкості вітру. Для цього скористаємось формулами (1.17-.1.18). Результати розрахунків внесемо до табл.2.

Таблиця 2

Х, м	Хм, м	Х∕Хм	s1	C, мг∕м3
20	217	0,0922	0,0449	0,000112
40	217	0,184	0,157	0,000393
60	217	0,276	0,307	0,000768
80	217	0,369	0,470	0,00118
100	217	0,461	0,627	0,00157
120	217	0,553	0,763	0,00191
140	217	0,645	0,869	0,00217
160	217	0,737	0,942	0,00235
180	217	0,829	0,983	0,00246
200	217	0,922	0,998	0,00250
220	217	1,014	0,997	0,00249
240	217	1,106	0,975	0,00244
260	217	1,198	0,952	0,00238
280	217	1,290	0,929	0,00232
300	217	1,382	0,905	0,00226
320	217	1,475	0,881	0,00220
340	217	1,567	0,857	0,00214
360	217	1,659	0,832	0,00208
380	217	1,751	0,808	0,00202
400	217	1,843	0,784	0,00196
20	217	0,0922	0,0449	0,000112
40	217	0,184	0,157	0,000393
60	217	0,276	0,307	0,000768

Аналогічно визначається значення концентрації шкідливих речовин на різних відстанях по вісі смолоскипу за інших значень швидкостей вітру u та несприятливих метеорологічних умовах. За формулою (1.18-1.19) знаходиться значення s₁ за відношенням Х/Х_мн. Концентрація шкідливої речовини визначається множенням С_мн на s_1.