Механізм підвищення економіко екологічної ефективності природоохоронних інвестицій в екосистемні (стр. 3 из 5)
Рис. 2. Інвестиції в основний капітал на охорону навколишнього природного середовища та раціональне використання природних ресурсів у фактичних цінах в Україні
Як показовий приклад ефективності виконання державної програми, що вимагає цілий ряд природоохоронних інвестицій, може бути розглянута "Загальнодержавна програма охорони й відтворення навколишнього середовища Азовського та Чорного морів", затверджена Законом України від 22.03.2001 №2333-ІІІ (надалі - Програма), спрямована на забезпечення виконання Конвенції про захист Чорного моря від забруднення (1994). Особливістю фінансування Програми в 2006 році стало превалювання у загальних витратах на природоохоронні заходи коштів на берегоукріплювальні спорудження, що становлять 87,5% від валових витрат. Дуже малою залишилася частка, спрямована на відновлення біорізноманіття.
В цілому створена в Україні система економічного регулювання та фінансування природоохоронної діяльності перебуває в стадії становлення, причому окремі її підсистеми та елементи мають різні ступені розвиненості, практичної реалізації. Необхідний розвиток діючої, ефективної системи економічного регулювання та фінансування природоохоронної діяльності, міцної фінансової основи національної екологічної політики.
Застосування системного підходу до аналізу процесу формування ринку природоохоронних інвестицій дозволяє розглядати його із двох позицій і виділити дві його сторони: напрям діяльності держави, спрямованої на створення умов для здійснення інвестиційної діяльності в екосфері, та формування відповідної внутрішньої управлінської інвестиційної культури, спрямованої на екологічні цілі. Природоохоронна інвестиційна політика покликана забезпечити виявлення та поєднання найрізноманітніших джерел інвестиційних ресурсів: державних, регіональних, підприємницьких, акціонерських, заощаджень населення, іноземних інвестицій у вирішенні питань раціонального природокористування.
Другий розділ роботи "Методологічні та методичні підходи до вдосконалення механізмів підвищення економіко-екологічної ефективності природоохоронних інвестиційних проектів" присвячено аналізу та вдосконаленню сучасних методологічних і методичних підходів до оцінки ефективності інвестиційної діяльності в сфері природокористування на основі факторного аналізу, розвитку наукового апарату оцінки інвестиційної діяльності, пов'язаної з екосистемними послугами.
У роботі проаналізовано методичні підходи до оцінки економічного ефекту природоохоронних заходів та інвестицій, зокрема методи оцінки наведених витрат, інтегрального, річного економічного ефекту, періоду окупності, чистої поточної величини доходу (Net Present Value — NPV) та ін.
Проведені зіставлення показують, що використання традиційних методів, заснованих на зіставленні приведених витрат, не узгоджується з використовуваними в сучасних умовах методами оцінки результатів господарської діяльності. У цих умовах порівняльна ефективність, як вихідний методичний принцип відбору інвестиційних проектів, суперечить абсолютній ефективності господарських заходів. Таким чином, у сучасних умовах використання методів порівняльної ефективності, із властивими для них умовністю, відривом від системи ціноутворення, визначення прибутку, стає принципово непридатним.
Важливими критеріями урахування економіко-екологічного фактору при оцінці ефективності інвестиційних проектів є їхня економічна та екологічна ефективність. Всі методи, що використовуються в міжнародній практиці аналізу інвестиційної діяльності, умовно можна підрозділити на: засновані на дисконтних оцінках і засновані на облікових оцінках. Основні ідеї цих методів аналізу інвестиційної діяльності засновані на використанні показника чистого наведеного (поточного) ефекту проекту та коефіцієнтів внутрішньої рентабельності, індексу рентабельності проекту, періоду повернення капіталовкладень. У другу групу методів входять методи, що базуються на розрахунках строку окупності, коефіцієнту рентабельності капітальних вкладень.
Варто враховувати, що, якщо показники економіко-екологічної ефективності природоохоронних програм досить добре піддаються виміру, то показники екологічного ефекту досить складно (іноді практично неможливо) обчислити в грошовому вираженні. Під економіко-екологічним ефектом, звичайно, розуміють відвернений економічний збиток, що визначається як різниця між потенційним і залишковим економічним збитком. Економічний ефект природоохоронних заходів можна також визначити у вигляді суми величин відверненого економічного збитку та приросту додатково отриманого доходу в результаті здійснення цих заходів, економіко-екологічної корисності, що одержується в ході екосистемого трансферту інвестицій в екосистемні послуги, механізм якого розглянуто в розділі.
Одним з напрямів дослідження ефективності природоохоронних інвестицій є аналіз факторів із урахуванням показника часу на основі оцінки природно-ресурсного потенціалу (рис. 3).
Рис. 3. Фактори формування ефективних природоохоронних інвестицій
Окремою властивістю ресурсного потенціалу є двоїста - природна та господарська - його сутність, динамізм, здатність відбивати відтворювальні та імовірнісні процеси.
Формула ресурсного потенціалу в дискретній формі може бути представлена у вигляді:
, (1)де е — ефект дії економічної системи, включаючи результат споживання, що виникає в перший рік її експлуатації, у вигляді приросту національного доходу, прибутку, ренти (грн /рік);
t - число років - циклів дії системи (для природних систем рекомендується до 30 років - за нормою дисконтування для земельних ресурсів);
Dt – одиничний цикл дії системи (1 рік).
F(t) — безрозмірна щільність ресурсного потенціалу (див. формулу 2).
Залежно від типу завдання, що розв’язується, щільність ресурсного потенціалу можна представляти у такому вигляді:
, (2)де р(t) - прогнозований, залежний від часу, темп приросту (спаду) ефекту в частках одиниці;
B - осереднені за часом коефіцієнти знецінювання майбутніх благ або оцінки знецінювання поточних витрат за рахунок віддачі від функціонування;
Інакше кажучи, ефективність екологічних інвестицій може бути представлена як різниця показника природно-ресурсного потенціалу до й після інвестування та реалізації природоохоронних заходів, яка зворотно пропорційна дисконтованим інвестиційним витратам і залежить від інвестиційного ефекту р(t).
Таким чином, ефективність інвестицій (Е) за попередженням зниження ресурсного потенціалу буде визначатися їхньою різницею, віднесеною до дисконтованих капітальних витрат K:
Е =
, (3)де r – коефіцієнт дисконтування;
D2 – щільність природно ресурсного потенціалу після капітальних витрат;
D1 - щільність природно ресурсного потенціалу до капітальних витрат.
Показник загальної економічної ефективності екологічних інвестицій EІ обчислюється як відношення річного (багаторічного) повного економічного ефекту до обсягу цих інвестицій, а саме:
, (4)де Ep – повний економічний ефект і-го виду (i = 1, 2, 3, ..., n) на j-м об'єкті (j = 1, 2, 3,..., т), що перебуває в зоні ренатуралізації території;
С - річні експлуатаційні витрати на обслуговування та підтримку основних фондів захисного призначення середовища, що викликали повний економічний ефект; I - інвестиції. З урахуванням соціального та екологічного ефектів формула 4 приймає вигляд:
, (5)де Eee ¾ загальна економіко-екологічна ефективність;
ES ¾ соціальний ефект;
E е ¾ екологічний ефект.
У першому розділі роботи нами введене поняття про інвестування в екосистемну послугу. У другому розділі представлена схема оцінки ефективності екосистемого трансферту інвестицій в екосистемні послуги, що забезпечує реалізацію цього інвестиційного механізму (рис. 4).
В роботі нами проведено розрахунок для природоохоронних інвестицій, пов'язаних з ренатуралізацією осушеної території в районі р.Дунай (с. Новосільське). За умови, що поточні витрати за проеком складуть до 10 % обсягу інвестицій, тільки при урахуванні соціального та економічного факторів загальна економіко-екологічна ефективність Eee буде 1,8, а з урахуванням екологічних факторів значно зросте.