Адміністративні стягнення, які застосовуються до правопорушників:
- штраф;
- вилучення об'єктів правопорушення;
- позбавлення права займатися спеціальною діяльністю;
- конфіскація знарядь правопорушення;
- обмеження, зупинення, припинення діяльності чи експлуатації об'єктів.
Порушення екологічних лімітів, нормативів, стандартів, вимог екологічної безпеки тягне за собою застосування заходів адміністративного впливу, а саме:
- обмеження діяльності;
- зупинення діяльності на певний час;
- припинення діяльності.
Державні органи, які уповноважені застосовувати зазначені заходи реагування:
- Кабінет Міністрів України;
- органи Мінекоресурсів України та інші спеціально уповноважені органи;
- органи місцевої державної виконавчої влади;
- органи місцевого самоврядування;
- органи суду за позовом прокуратури в разі систематичних правопорушень.
3.3. Дисциплінарна відповідальність у екологічній сфері
Дисциплінарна відповідальність за екологічні правопорушення (проступки)— це вид юридичної відповідальності, що застосовується до винних за протиправні дії осіб, які порушують екологічні вимоги під час виконання своїх посадових обов'язків та інші вимоги дисципліни праці, пов 'язані з використанням природних ресурсів, охороною навколишнього середовища, забезпеченням екологічної безпеки.
Підставами для відповідальності в галузі екології є дисциплінарні проступки в галузі:
- використання природних ресурсів;
- охорони навколишнього середовища (довкілля);
- забезпечення екологічної безпеки.
Умови настання дисциплінарної відповідальності в екологічнійсфері:
- протиправність;
- наявність вини правопорушника;
- професійна правосуб'єктність в екологічній сфері;
- невиконання чи неналежне виконання екологічних вимог,які становлять коло службових професійних обов'язків правопорушника.
Види дисциплінарних стягнень, передбачені Кодексом Українипро працю (ст. 147):
- догана;
- звільнення з посади.
3.4. Матеріальнавідповідальність за шкоду,завдану екологічнимиправопорушеннями
Матеріальна (майнова або цивільно-правова) відповідальністьза екологічні правопорушення (делікти) — це вид юридичної відповідальності, яка передбачає виконання фізичними і юридичними особами обов 'язку щодо компенсації шкоди, заподіяної власникам чикористувачам природних ресурсів порушенням екологічного законодавства або екологічних та інших прав громадян.
Підстави майнової відповідальності — це наявність реальноїшкоди.
Умови, за яких настає майнова відповідальність:
- протиправність;
- причинний зв'язок між заподіяною шкодою і протиправноюдією;
- наявність вини осіб, які завдають шкоди;
- підвищений екологічний ризик і небезпечна діяльність.
Види майнової відповідальності залежно від об'єкта правопорушення за:
- земельні правопорушення;
- надрові (гірничі) правопорушення;
- водні правопорушення;
- лісопорушення;
- фауністичні правопорушення;
- порушення законодавства про атмосферне повітря;
- порушення законодавства про охорону навколишньогоприродного середовища;
- порушення законодавства про природно-заповідний фонд;
- порушення вимог і нормативів екологічної безпеки;
- порушення законодавства про санітарно-епідемічнеблагополуччя населення;
- порушення вимог радіаційної ядерної безпеки;
- порушення екологічних прав громадян.
Способи (методи) обчислення шкоди, заподіяної екологічнимиправопорушеннями, які передбачаються екологічним законодавством:
- нормативний — визначення розмірів плати і стягнення платежів за забруднення навколишнього середовища на підставізатверджених нормативів;
- таксовий — застосування такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної внаслідок порушення правил природокористування;
- розрахунковий — обчислення збитків, заподіяних природним ресурсам і народному господарству порушенням правилна підставі методик та інших розрахунків.
Одним із нормативно-правових актів, на підставі якогоздійснюється визначення збитків у екологічній сфері, є «Порядоквизначення плати і стягнення платежів за забруднення навколишнього природного середовища», затверджений постановою КабінетуМіністрів України від 13 січня 1992 р. Він визначає єдині на території України правила встановлення плати за викиди й скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище та розміщення в ньому відходів промислового, сільськогосподарського,будівельного та іншого виробництва, а також стягнення відповідних платежів з підприємств, установ і організацій.
Плата за забруднення навколишнього природного середовищавстановлюється за:
- викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарнимиі пересувними джерелами забруднення;
- скиди забруднюючих речовин у поверхневі води, територіальні та внутрішні морські води, а також підземні горизонти,в тому числі скиди, що провадяться підприємствами через систему комунальної каналізації;
- розміщення відходів у навколишньому природному середовищі.
Платежі за викиди й скиди забруднюючих речовин і розм іщення відходів у навколишньому природному середовищі стягуються з підприємств незалежно від форм власності й відомчої належності. Стягнення платежів не звільняє підприємства від відшкодування збитків, заподіяних порушенням природоохоронногозаконодавства.
Розміри зазначених платежів встановлюються урядом Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями на підставілімітів викидів і скидів забруднюючих речовин і розміщеннявідходів та нормативів плати за них.
Враховуючи місцеві умови. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державніадміністрації можуть звільняти підприємства, організації та установи від платежів за викиди і скиди забруднюючих речовин,що проводяться в межах граничне допустимих викидів і скидів.
Граничне допустимі викиди або скиди — це кількість забруднюючих речовин, що викидається або скидається в навколишнєприродне середовище з окремого джерела забруднення за одиницю часу, яка з урахуванням дії інших джерел забруднення та перспективи розвитку підприємства не перевищує встановлених нормекологічної безпеки людини.
Тимчасово погоджені викиди або скиди -— це кількість забруднюючих речовин, що викидається або скидається в навколишнє природне середовище з окремого джерела забруднення за одиницючасу, яка встановлюється на відповідний строк — до досягненняграничне допустимих викидів або скидів.
Міністерство екології та природних ресурсів України встановлює загальні на території Автономної Республіки Крим, областей або окремих регіонів, а також міст республіканського підпорядкування ліміти:
- викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря відстаціонарних джерел забруднення;
- скидів забруднюючих речовин у територіальні та внутрішніморські води, а також поверхневі води загальнодержавногозначення.
Ліміти викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітрявід стаціонарних джерел забруднення, скидів забруднюючих речовин у територіальні та внутрішні морські води, поверхневі водизагальнодержавного значення, а також розміщення відходів, якіпризводять до забруднення природних ресурсів республіканського значення, встановлюються для підприємств органами Мінекоресурсів України у формі видачі дозволів на викиди й скидизабруднюючих речовин і розміщення відходів.
Ліміти скидів забруднюючих речовин у поверхневі води місцевого значення і розміщення відходів, які призводять до забруднення природних ресурсів, крім віднесених до ресурсів загальнодержавного значення, встановлюються для підприємств заподанням органів Мінекоресурсів України в порядку, що визначається Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, міськими (міст республіканського підпорядкування) радами.
Ліміти викидів і скидів забруднюючих речовин і розміщеннявідходів встановлюються на один рік і доводяться до підприємствне пізніше 1 липня попереднього року.
Нормативом плати за викиди й скиди забруднюючих речовині розміщення відходів у межах установлених лімітів є розмір плати за одну тонну конкретної забруднюючої речовини або класзабруднюючих речовин.
За викиди й скиди забруднюючих речовин і розміщеннявідходів у межах лімітів встановлюються базові нормативи плати і коефіцієнти, що враховують територіальні екологічні особливості.
Зазначені нормативи і коефіцієнти розробляються й затверджуються Мінекоресурсів України за погодженням з Міністерствомекономіки і Міністерством фінансів України.
Платежі підприємств за викиди й скиди забруднюючих речовин і розміщення відходів у межах встановлених лімітів відносяться на витрати виробництва, а за понадлімітні — провадяться зарахунок доходу, що залишається в розпорядженні підприємства.
Обмеження розмірів платежів за викиди й скиди забруднюючих речовин і розміщення відходів установлюється КабінетомМіністрів України за пропозицією Міністерства економіки,Міністерства фінансів і Мінекоресурсів України.
За рішенням рад базового рівня збиткові та низькорентабельніпідприємства можуть повністю або частково звільнятися від плати за забруднення навколишнього природного середовища.
Розміщені на території України спільні та інші підприємства,що використовують іноземні інвестиції і реалізують усю своюпродукцію або її частину за валюту, вносять плату за лімітні тапонадлімітні викиди й скиди забруднюючих речовин і розміщення відходів у іноземній валюті пропорційно до обсягу реалізаціїїхньої продукції за валюту.