В юридичній літературі є різні визначення видів екологічнихправопорушень, за які залежно від характеру і міри екологічноїнебезпеки, об'єкта і предмета посягання та інших ознак можутьвживатися різноманітні заходи державно-правового примусу.
Екологічні правопорушення залежно від об'єкта посяганьподіляють на такі види:
1) у галузі використання природних ресурсів (природоресурсові),земельні, надрові (гірничі), водні, лісові, фауністичні (тваринні),флорні (рослинні) та атмосферні;
2) у галузі охорони навколишнього середовища (природоохоронні):
· порушення природоохоронних вимог на стадії прийняттярішень;
· в порушення природоохоронних вимог у процесі здійсненнягосподарської та іншої діяльності;
· порушення вимог охорони територій і об'єктів природно-заповідного фонду, курортних, лікувально-оздоровчих, рекреаційних зон та інших територій, що підлягають особливій охороні;
3) у галузі екологічної безпеки (екологонебезпечні):
· невиконання заходів щодо запобігання виникненню таліквідації наслідків надзвичайних екологічних ситуацій;
· порушення вимог екологічної безпеки у процесі здійсненнярізних видів діяльності;
4) правопорушення за окремими інститутами екологічного законодавства:
· порушення у сфері права власності на природні ресурси;
· порушення у сфері права природокористування;
· правопорушення у сфері відтворення природних ресурсів;
· правопорушення у сфері екологічної експертизи;
· екологічні правопорушення у сфері застосування економічних заходів щодо використання природних ресурсів і охоронинавколишнього природного середовища;
· порушення прав громадян на екологічно безпечне навколишнє природне середовище;
· порушення норм екологічної безпеки;
· порушення екологічних прав громадян.
Екологічне правопорушення за мірою екологічної небезпекиі заходами державного примусу поділяється на:
· екологічний злочин, за який настає кримінальна відповідальність;
· екологічне адміністративне правопорушення, за вчиненняякого настає адміністративна відповідальність;
· екологічний дисциплінарний вчинок, за скоєння якого настає дисциплінарна відповідальність;
· екологічний майновий делікт, за наявності якого настає майнова відповідальність.
Екологічні правопорушення визначено насамперед у екологічному законодавстві. Як відомо, залежно від об'єктів правопорушень їх систему можна поділяти на три великі групи: природоресурсові, природоохоронні та екологонебезпечні правопорушення.
У свою чергу кожен із цих видів правопорушень, які об'єднуються в екологічні, можна поділяти на спеціальні правопорушення(земельні, надрові, водні, лісові, атмосферні, фауністичні та інші природоресурсові правопорушення); заповідно-охоронні, ландшафтноохоронні та інші природоохоронні правопорушення; санітарно-небезпечні, радіаційнонебезпечні та інші екологонебезпечні правопорушення.
Крім того, усі види екологічних правопорушень поділяють залежно від видів законодавчих актів, у яких вони передбачені.
Найбільш загальні за призначенням і характером екологічні правопорушення визначено Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища».
У цьому законодавчому акті (ст. 68) визначено правопорушення в галузі охорони навколишнього природного середовища, за які винні особи несуть юридичну відповідальність, а саме:
а) за правопорушення в галузі екологічної безпеки (екологонебезпечні правопорушення);
- порушення прав громадян на екологічно безпечне навколишнє природне середовище;
- порушення норм екологічної безпеки;
- порушення вимог законодавства України при проведенні екологічної експертизи, у тому числі подання свідомо неправдивого експертного висновку;
- невиконання вимог державної екологічної експертизи;
- фінансування будівництва і впровадження у виробництво нових технологій і устаткування без позитивного висновку державної екологічної експертизи;
- порушення екологічних вимог при проектуванні, розміщенні, будівництві, реконструкції, введенні в дію, експлуатації та ліквідації підприємств, споруд, пересувних засобів та інших об'єктів;
- допущення понаднормативних, аварійних і залпових викидів і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище;
- невжиття заходів щодо запобігання та ліквідації екологічних наслідків аварій та іншого шкідливого впливу на навколишнє природне середовище;
б) правопорушення в галузі природоресурсових правовідносин (природоресурсові правопорушення):
- перевищення лімітів та порушення інших вимог використання природних ресурсів;
- самовільне спеціальне використання природних ресурсів;
- порушення строків внесення платежів за використання природних ресурсів і забруднення навколишнього природного середовища;
в) правопорушення в галузі природоохоронних правовідносин (природоохоронні правопорушення):
- порушення природоохоронних вимог при зберіганні, транспортуванні, використанні, знешкодженні та захороненні хімічних засобів захисту рослин, мінеральних добрив, токсичних і радіоактивних речовин, виробничих, побутових та інших видів відходів;
- невиконання вимог охорони територій та об'єктів природно-заповідного фонду та інших територій, що підлягають особливій охороні, видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України;
- відмова від надання своєчасної, повної та достовірної інформації про стан навколишнього природного середовища, а також про джерела забруднення, приховування або фальсифікація відомостей про стан екологічної обстановки чи захворюваності населення;
- невиконання розпоряджень органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, та вчинення опору їх представникам;
- приниження честі й гідності працівників, які здійснюють контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, посягання на їхнє життя і здоров'я.
Законодавством України встановлено також відповідальність за інші порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Спеціальні види та система екологічних правопорушень у різних галузях і сферах екологічної діяльності передбачаються в окремих актах екологічного законодавства. Так, земельні правопорушення і відповідальність у цій галузі визначені в Земельному кодексі України (розділ IX, ст. 114— 117); надрові — в Кодексі України про надра (глава 6, ст. 65—67); водні — у Водному кодексі України (глава 23, ст. 110, 111); атмосферні — у Законі України «Про охорону атмосферного повітря» (розділ IX, ст. 44); фауністичні — у Законі України «Про тваринний світ» (розділ VI, ст. 58); інші правопорушення в природоохоронній галузі — у Законі України «Про захист рослин» (розділ III); у Законі України «Про природно-заповідний фонд» (розділ IX, ст. 64, 65) та інших.
Відповідно до структури екологічних правовідносин юридична відповідальність у цій сфері становить певну систему залежно від різних критеріїв. Залежно від об'єктів правовідносин розрізняють юридичну відповідальність у природоресурсовій, природоохоронній та в екологобезпечній галузях. Залежно від ступеня тяжкості й застосовуваних санкцій та інших заходів реагування юридичну відповідальність в екологічній сфері поділяють на кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та матеріальну (цивільно-правову).
3. Види юридичної відповідальності
3.1. Кримінальна відповідальність за екологічні злочини
Кримінальна відповідальність в екологічній сфері — це найсуворіший вид відповідальності. Підставою для її застосування є вчинення екологічного злочину, тобто найнебезпечнішого екологічного правопорушення, відповідальність за яке передбачено Кримінальним кодексом України.
Злочином у екологічній сфері визнається передбачене Кримінальним кодексом України суспільне небезпечне діяння (дія або бездіяльність), що посягає на екологічний правопорядок, екологічні права громадян, а також інше суспільне небезпечне діяння в екологічній сфері.
У чинному Кримінальному кодексі України міститься понад двадцять статей, що встановлюють кримінальну відповідальність за злочини, які безпосередньо стосуються екологічної сфери і які можна визначити як екологічні. Проте розміщені вони в різних главах без чіткої системи, що становить певні труднощі в їх знаходженні та застосуванні. Позитивним з цього погляду є підготовлений проект нового Кримінального кодексу України, в якому екологічні злочини розміщені в одному спеціальному розділі.
Види злочинних діянь в екологічній сфері відповідно до Кримінального кодексу України можна поділити на три групи:
1) у галузі природоресурсових відносин:
- самовільне зайняття земельної ділянки (ст. 199);
- незаконна порубка лісу (ст. 160);
- незаконне видобування корисних копалин (ст. 162);
- незаконне полювання (ст. 161);
- незаконне заняття рибним, тваринним та іншими воднимидобуваючими промислами (ст. 162);
- жорстоке поводження з тваринами (ст. 207);
2) у природоохоронній галузі:
- забруднення водойм і атмосферного повітря (ст. 228);
- забруднення моря речовинами, шкідливими для здоров'я людей або для живих ресурсів моря, або іншими відходами і матеріалами (ст. 228);
- знищення і руйнування природних об'єктів (ст. 207);
- навмисне знищення або суттєве пошкодження лісових масивів шляхом підпалу (ст. 89, ч. 2 і 3);
- проведення вибухових робіт із порушенням правил охорони рибних запасів (ст. 163);
- порушення законодавства щодо континентального шельфу України (ст. 163);
3) у галузі екологічної безпеки:
- приховування або перекручування відомостей про стан екологічної обстановки чи захворюваності населення (ст. 227);