Екологія міських систем (стр. 2 из 3)
де і - відповідно, частка людей, зайнятих в певній сфері діяльності, та частка непрацюючих людей.
Дані, що наведені вище становлять методологічну основу для створення моделі розвитку потенціалу міста (області, регіону). Наступним кроком у розрахунках по даному підрозділу пропонується користуючись вихідними даними провести аналіз розвитку людського виміру у Вашому місті.
Людський вимір характеризується кількістю населення Nн та його якісними властивостями, (Таблиця 2.3).
Таблиця 2.4. Основні характеристики людського виміру
| Показники | Значення |
| Чисельність населення, тис. осіб | |
| Віковий склад населення: молодше від працездатного працездатне старше від працездатного | |
| Зайнятість по галузям: сільське господарство нефункціональна сфера промисловість |
До якісних характеристик віднесемо якість демографічної ситуації, освіченість і приріст населення. Освіченість можна виразити формулою:
(2.4)де Θо - рівень освіченості, Ni - кількість населення певного освітнього рівня (ВНЗ, ЗОШ, ПТУ), λi - коефіцієнт вагомості освітнього рівня (ВНЗ - λi - 0,5, ЗОШ - λi - 0,5, ПТУ - λi - 1).
Якість демографічної структури населення можна охарактеризувати за віковими групами (0 - 18 років, 18 - 60 років, 60 і більше) за формулою:
(2.5)де Θд. с. - якість демографічної структури, Ni, λi - кількість населення певної вікової групи та її вагомий коефіцієнт. Вагомий коефіцієнт певної вікової групи становить: 0 - 18 років - λi - 0,3, 18 - 60 років - λi - 0,5 та 60 і більше - λi - 0,2.
Значення приросту населення задано у вихідних даних до курсової роботи, згідно варіанту. Звідси узагальнений середній показник якості людського виміру міста (області, регіону) можна виразити формулою:
(2.6)Як результат, оптимальні умови розвитку людського виміру будуть спостерігатися при ΘL = 1. При значенні ΘL < 1 (область негативних результатів), у місті чи регіоні, для певних якісних характеристик людського виміру необхідно вжити відповідних заходів. За результатом, що отриманий по формулі 2.6, будуємо діаграму корисності людського фактора.
При оцінці використання наявного людського потенціалу в області, першим показником, який пропонується визначити у курсовій роботі є показник зайнятості населення у різних сферах господарства (у нашому випадку це сільське господарство та нефункціональна сфера). Показник якості зайнятого населення визначаємо по формулі:
(2.7)де N1 - кількість населення що зайнята у сільському господарстві, для якого λi - 0,4. N2 - кількість населення що зайнята у не функціональній сфері (робота яка не передбачає випуску готової продукції), для якої λi - 0,6. Nпр. н. - кількість працездатного населення (згідно варіанту).
Після цього, визначаємо використання наявного людського потенціалу за формулою:
(2.8)де ηL - коефіцієнт використання населення, Nпр. та Nпр. н. - відповідно, кількість зайнятого у відповідній сфері населення та кількість працездатного населення. Nпр. = N2. За наявними даними та результатами оцінки, пропонується заповнити узагальнену карту використання потенціалу міста, таблиця 2.4
Таблиця 2.4. Використання потенціалу міста
| Показник | Значення | Ранг проблеми |
| Чисельність населення, тис. осіб | - | |
| Людський вимір: Θо Θд. с. Θпр. | ||
| Продовження таблиці 2.4 | ||
| Зайнятість в основних галузях: сільське господарство нефункціональна сфера промисловість | ||
3. Оцінка впливу антропогенних чинників на місто
3.1 Оцінка кількості автотранспорту
Метою запропонованої методики є отримання інформації про викиди шкідливих речовин автотранспортом у територіальному розрізі. В основу методики розрахунку викидів шкідливих речовин автотранспортом закладено середній питомий викид по автомобілях окремих груп з урахуванням використаного палива: вантажні та нелегкові з бензиновим ДВЗ, а також які працюють на зрідженому газу, вантажні та нелегкові спеціальні дизельні, автобуси з бензиновими ДВЗ, а також які працюють на зрідженому газі, автобуси дизельні, легкові, службові та спеціальні, легкові індивідуального користування та легкові які належать приватним підприємцям.
В загальному обсязі шкідливих викидів враховуються тільки три основних шкідливих речовини: окис вуглецю (СО), вуглеводні (СН) та окисли азоту (NO).
Питомі викиди цих речовин наведені в додатку 2.
Викид шкідливих речовин коригується в залежності від технічного стану автомобілів та їх середнього строку перебування в експлуатації.
Для кожної підгрупи автомобілів маса викинутої шкідливої речовини визначається по формулі:
(3.1)де: М - маса шкідливої речовини викинутої за розрахунковий період (розрахунковий період становить один рік), m - питомий викид шкідливої речовини автомобілем даної групи з певним двигуном (Додаток 2), Z - пробіг автомобіля даної груп з певним двигуном, Пк = Кв *Кт, де Кв - коефіцієнт впливу певного типу автомобіля (Додаток 3), Кт - коефіцієнт впливу технічного стану (Додаток 4).
Розрахунок пробігу автомобілями проводиться за формулою:
(3.2)де: В - витрати палива автомобілів за розрахунковий період тис. т. (Додаток 5), (розрахунковий період - 1 рік). Питомі викиди шкідливих речовин в атмосферу на 1 км пробігу для всіх груп автомобілів (Додаток 2). Дані розрахунку заносяться до таблиці 3.1
Ступінь забрудненості повітря автотранспортом залежить не тільки від інтенсивності руху, кількості та характеру викидів, а й від типу забудови, рельєфу місцевості, напряму вітру, вологості і температури повітря. Ступінь впливу автотранспорту на навколишнє середовище розраховуємо за формулою:
(3.3)де: А - фонове забруднення атмосферного повітря (0,5 мг/м3), N - сумарна інтенсивність руху автомобілів за одну годину, Кв, - коефіцієнт впливу певного типу автотранспорту (Додаток 3), КА, - коефіцієнт, що враховує аерацію місцевості (Таблиця 3.2).
Таблиця 3.2. Значення коефіцієнту КА
| № | Тип місцевості | Значення КА |
| 1 | Транспортні тоннелі | 2,7 |
| 2 | Транспортні галереї | 1,5 |
| 3 | Магістральні вулиці багатоповерхова забудова) | 1,0 |
| 4 | Вулиці з одноповерховою забудовою | 0,6 |
| 5 | Дороги з одноповерховою забудовою | 0,4 |
| 6 | Естакади | 0,4 |
| 7 | Пішохідні тоннелі | 0,3 |
КН, - коефіцієнт, що враховує швидкість вітру (Таблиця 3.3).
Таблиця 3.3. Значення коефіцієнту КН
| № | Швидкість вітру, м/с | Значення КН |
| 1 | 1 | 2,70 |
| 2 | 2 | 2,00 |
| 3 | 3 | 1,50 |
| 4 | 4 | 1, 20 |
| 5 | 5 | 1,05 |
| 6 | 6 | 1,00 |
КУ - коефіцієнт, що враховує ухил місцевості (Таблиця 3.4).
Таблиця 3.4. Значення коефіцієнта КУ
| № | Повздовжній ухил, град. | Значення КУ |
| 1 | 0 | 1,00 |
| 2 | 2 | 1,06 |
| 3 | 4 | 1,07 |
| 4 | 6 | 1,18 |
| 5 | 8 | 1,55 |
Кв - коефіцієнт, що враховує вологість повітря (Таблиця 3.5)
Таблиця 3.1. Викид шкідливих речовин автотранспортом
| Тип автомобілю | Викид окису вуглецю | Викид вуглеводнів | Викид окислів азоту | |||||||||
| Пробіг автомобілів км/рік | Питомий викид на 1 км | Пв | Річний викид т/рік | Пробіг автомобілів км/рік | Питомий викид на 1 км | Пк | Річний викид т/рік | Пробіг автомобілів км/рік | Питомий викид на 1 км | Пк | Річний викид т/рік | |
| Вантажні, нелегкові Вантажні, нелегкові спеціальні Автобуси Легкові, службові спеціальні Легкові індивідуального користування | ||||||||||||
Таблиця 3.5. Значення коефіцієнта КВ
| № | Відносна вологість,% | Значення КВ |
| 1 | 100 | 1,45 |
| 3 | 90 | 1,30 |
| 4 | 80 | 1,15 |
| 5 | 70 | 1,00 |
| 6 | 60 | 0,85 |
| 7 | 50 | 0,75 |
| 8 | 40 | 0,60 |
Кn - коефіцієнт, що залежить від типу перехресть (Таблиця 3.6)