Під час деяких зим морський лід вкриває протоки, об’єднуючи острова архіпелагу між собою, а часом з’єднуючи їх із материком. Середня місячна температура влітку змінюється від -1°С до +2°С, взимку коливання температури помітно залежать від ступеня покриття моря льодом, і варіюють в межах від -5°С до -20°С. Переважаючі напрямки вітрів – північний та північно-східний. Вітри з півдня та північного заходу холодніші та більш різкі. В середньому протягом року налічується близько 15 днів зі штормами. Вітер спричинює приземне переміщення снігу протягом 110 днів на рік, яке переростає в снігові заметілі близько 45 днів. Протягом 255 днів в районі станції Вернадський спостерігається сніг, а 85 днів на рік іде дощ. В середньому протягом року сонце світить 825 годин, що становить 20% від максимально можливої кількості. [13].
На станції Фарадей-Вернадський за час її існування максимальна температура становила +11,8°С у 1985 році, мінімальна температура була зафіксована у 1958 році і становила –43,3°С. Середня швидкість вітру складає близько 7,7 миль/год, максимальна швидкість сягає 50 миль/год, а пориви до 76,2 миль/год. [14].
Довготривалі кліматичні та метеорологічні спостереження, що ведуться тут з 50-х років ХХ століття, свідчать про підвищення середньорічної температури за період існування станції на 2°С. Зараз вона становить близько -4°С.
3.3. Наукові дослідження на станції “Академік Вернадський”
На станції “Академік Вернадський” проводяться дослідження, обумовлені Меморандумом про передачу станції Фарадей Україні. Водночас вони є складовими частинами Державної програми досліджень України в Антарктиці, яка розроблена на період 2002 - 2010 рр.
Організація та проведення досліджень України в Антарктиці здійснюється Українським антарктичним центром (УАЦ) Міністерства освіти і науки України. УАЦ координує дослідження, що проводяться інститутами Академії наук України та інших наукових установ і державних органів.
Приоритетні напрямки досліджень та наукову програму експедицій затверджує Науково-технічна рада “Антарктика” Міністерства освіти і науки України. Станція Академік Вернадський є однією з 18 антарктичних станцій, що включені до глобальної системи спостереження за кліматом.
УАЦ передає копії даних за деякими напрямами (іоносферні дослідження, дослідження повного вмісту озону, метеорологічні дослідження, дані вимірювань геомагнітного поля) до Британської антарктичної служби з 1995 року і зобов’язаний продовжувати передачу цих даних до 2005 року.
Наукова діяльність УАЦ нині концентрується навколо таких напрямків: дослідження змін клімату, фізика атмосфери та іоносфери, біологія. За цими напрямками УАЦ намагається співпрацювати з національними антарктичними агентствами Польщі, Великої Британії, Німеччини та США, країн Південної Америки. Наукова діяльність в УАЦ здійснюється у тісній кооперації з інститутами НАНУ (Радіоастрономічний інститут, Інститут геофізики, Львівський центр космічних досліджень) та іншими організаціями (Київський університет ім. Тараса Шевченка, Одеський екологічний університет) та іншими організаціями. [9].
На станції “Академік Вернадський” виконуються спостереження за станом озонового шару, земного магнетизму, рівнем океану, основними метеорологічними параметрами, чисельністю і динамікою морських тварин, птахів та показниками функціонального стану зимівників. Крім цього, виконуються дослідження з фізики атмосфери та ближнього космосу, гляціологічні, екологічні і синоптичні дослідження. В літній сезон здійснюються маршрутні роботи зі збирання геологічного матеріалу, відбору проб льоду для хімічного аналізу повітря, оклюдованого в пухирчиках льоду.
Пізніше було вирішено розпочати моніторинг аномалій радону та стану забруднення прилеглого узбережжя відходами антропогенного походження відповідно до методик КОАМР, дослідження динаміки місцевих льодовиків архіпелагу Аргентинські острови та Антарктичного півострова, польові та лабораторні дослідження процесів переносу атмосферних аерозолів та озоноруйнуючих органічних домішок з повітря до снігу/льоду узбережжя Західної Антарктики, гляціохімічні дослідження, вивчення віддалених наслідків перебування людини в Антарктиці, звернувши особливу увагу на медико-етичні аспекти під час проведення медико-біологічних досліджень. [9].
Робота на станції здійснюється круглий рік загоном зимівників, в якому представлені фахівці за основними напрямками досліджень та фахівці із забезпечення життєдіяльності станції. Як показала практика попередніх експедицій, оптимальна кількість загону зимівників становить 12-14 осіб, хоч практично станція розрахована на 24 зимівники. В літній сезон на станції перебувало до 35-40 осіб. [13].
Дослідження в морській частині експедиції виконуються безперервно від виходу з порту України і до повернення. При цьому вони поділяються на два самостійні блоки: дослідження під час трансатлантичного переходу та полігонні дослідження в районі Південно-Оркнейських, Південно-Шетландських островів та протоки Брансфілд. Дослідження під час морської експедиції надзвичайно важливі, оскільки дозволяють паралельно з науковими роботами розв’язувати комплекс прикладних завдань, необхідних для розвитку промислу риби і криля в Антарктиці. Адже останніми роками відмічаються негативні зміни в екосистемі пелагіалі, і, насамперед зміщення на південь ареалу сальпи. Тому міжнародне співтовариство порушує питання про виконання державами, що ведуть крилевий промисел, полігонних біоресурсних зйомок і комплексних океанографічних досліджень. Такий підхід дозволяє отримати повну інформацію про стан екосистеми. [9].
Експедиційні матеріали проходять додаткове вивчення в лабораторіях Києва, Севастополя, Одеси, Харкова, Керчі, Львова. Зведені матеріали щодо стану екосистеми пелагіалі, біологічних ресурсів, залікових зйомок передаються до Комісії зі збереження живих морських ресурсів Антарктики (АНТКОМ), яка узагальнює матеріали по Антарктиці в цілому і приймає рішення щодо щорічного об’єму вилову криля, риби.
Згідно з Угодою між Україною і Великою Британією (від 20 липня 1995р.), з міжнародними нормами обміну даними між країнами-учасницями Антарктичного Договору, здійснюється передача даних зі станції Академік Вернадський. Право власності отриманих даних належить УАЦ МОН України. Споживачами наукових даних є відомі світові центри даних у Единбурзі, Парижі, Женеві та Торонто, Всесвітня метеорологічна організація, Комітет з гідрометеорології України, наукові установи України, міжнародні наукові організації. [9].
Метеорологічні дані, спостереження за озоном та земним магнетизмом передаються до світових центрів даних за відповідними напрямками, а також, згідно з Меморандумом про передачу станції Фарадей Україні, в Британську антарктичну службу.
Результати досліджень на станції та в морській експедиції публікуються в Бюлетені Українського антарктичного центру.
Науково-дослідні роботи на станції “Академік Вернадський” під час зимівлі проводяться за дев’ятьма напрямами досліджень:
- метеорологія, гідрологія, клімат, які направлені на дослідження довгострокових змін клімату;
- фізика атмосфери та ближнього космосу, що включає дослідження навколоземного простору та електромагнітного оточення Антарктиди, розробку і впровадження нових методів дистанційного радіозондування ближнього космосу (пріоритетний напрямок “Дослідження процесів розповсюдження енергії від поверхні Землі до іоносфери та магнітосфери”);
- дослідження вікового ходу геомагнітного поля, а саме дослідження тонкої структури геомагнітного поля Південної півкулі та її зв’язок з довгостроковими кліматичними змінами;
- фізика озоносфери, що передбачає визначення закономірностей змін озонового шару, потоку ультрафіолетового випромінювання та приземного озону над Антарктичним півостровом;
- сейсмоакустичні дослідження, що включають дослідження сейсмічної активності та тектонічних умов в регіоні Антарктичного півострова;
- геофізика Землі, гляціологія, в рамках якої вивчаються природні умови та процеси західної частини Антарктичного півострова у пізньому мезозої – кайнозої;
- екологія, моніторинг навколишнього середовища, що передбачає оцінку стану антарктичних екосистем в умовах сучасних змін клімату; моніторинг стану морського середовища в зоні Української Антарктичної Станції; оцінка впливу діяльності антарктичної станції на навколишнє середовище;
- біологія, в рамках якої проводяться дослідження генетичної структури популяцій криля з використанням сучасних методів біохімічної генетики для оцінки динаміки їх генофонду та удосконалення методів прогнозування зміни чисельності; а також вивчення паразитофауни антарктичних риб (таксономічна структура, філогенія та сезонна динаміка);
- медико-фізіологічні дослідження, що включають вивчення механізмів адаптації людини в екстремальних антарктичних умовах з урахуванням біоритмологічних особливостей функціонування організму та впливу регіональних геофізичних факторів; дослідження психо-фізіологічних, респіраторних, кардіо-гемодинамічних, імунологічних, гемічних механізмів адаптації людини в антарктичних умовах, розробка нових критеріїв відбору, методів реабілітації, профілактики захворюваності і медичного забезпечення; дослідження механізмів розвитку втоми та субклітинні механізми порушення імунного стану людини в антарктичних умовах; дослідження варіабельності серцевого ритму в залежності від коливань геомагнітного поля в діапазоні дуже низьких та ультра низьких частот в Антарктиці; вивчення впливу умов Антарктики на стабільність геному зимівників. [9].