Пункти захоронення РАВ у зоні відчуження
| № | Найменування | Маса, т | Обсяг, м3 | Активність, Ки |
| 1. | ПЗРВ "Підлісний" | 2,2 • 104 | 1.1 • 104 | 7,0 • 104 |
| 2. | ПЗРВ "Комплексний" | 8,8 • 104 | 8,8 • 104 | 3,5 • 104 |
| 3. | ПЗРВ "Бураківка" | 7,7 • 105 | 5,0 • 105 | 6,5 • 104 |
| 4. | ПЗРВ "Чистогалівка" | 1,5 • 105 | 1,6 • 10' | 1,0 • 102 |
| 5. | ПТЛРВ "Будбаза" | 5,4 • 105 | 4,0 • 105 | 3,5 • 104 |
| 6. | ПТЛРВ "Рудий ліс" | 2.5 • 105 | 5,0 • 105 | 1,3 • 104 |
| 7. | ПТЛРВ "Ст. Янів" | 1,5 • 104 | 3,0 • 104 | 1,0-103 |
| 8. | ПТЛРВ "Прип'ять" | 1,1 • 104 | 1,6 • 104 | 0,7 • 103 |
| 9. | ПТЛРВ "Нафтобаза" | 1,5 • 103 | 5,0 • 103 | 1,7- 103 |
| 10. | ПТЛРВ "Піщане плато" | 1,8 • 105 | 1,0-Ю5 | 5,0-103 |
| 11. | ПТЛРВ "Копачі" | 0,9 • 105 | 1,1 • 105 | 0,9 • 103 |
| 12. | Пл. "Чорнобиль(с/г техн)" | 2,0 • 103 | 1,0 • 103 | 1,2-102 |
| 13. | Пл. "Чорнобиль(смітник)" | 4,1 • 103 | 8,7 • 103 | 3,6 |
| 14. | Пл.Чорнобиль(гір.смітник)" | 1,6- 105 | 3,2- 105 | 15 |
ПЗРВ "Буряківка" призначений для захоронення твердих низько- та середньоактивнх радіоактивних відходів. ПЗРВ має 30 траншей, з яких на сьогодні заповнено 25 (з них законсервовано 17), вільних 5. У середньому на об'єкт надходить 30-40 тис. м3 на рік. Усього в ПЗРВ захоронено 610,4 тис. м3 РАВ. У нинішній час на ПЗРВ надходять радіоактивні відходи з об'єктів зони відчуження, у тому числі й ті, які утворюються при виконанні робіт з підготовки будівельних майданчиків під об'єкт "Укриття" і зняття з експлуатації ЧАЕС. Для забезпечення захоронення більшого обсягу радіоактивних відходів (забруднений грунт, будівельні відходи), пов'язаних з вказаними роботами, розроблено проект розширення, який передбачає будівництво додаткових траншей з об'ємом майбутнього захоронення близько 600 тис. м3.
ПЗРВ "Підлісний" призначений для захоронення високоактивних відходів. До 1989 року в ПЗРВ завантажено радіоактивні відходи об'ємом 11 тис. м3. Об'єкт забезпечений необхідною інфраструктурою (санпропускник, майданчик дезактивації спецтранспорту). Технологічна схема завантаження РАВ здійснюється дистанційно. Хоча нині розроблено проект консервації об'єкта, доцільно розглянути проблему часткового завантаження високоактивних тривалоіснуючих РАВ до вирішення питання про створення нових сховищ для високоактивних відходів.
На даний момент роботи щодо обстеження й інвентаризації ПТЛРВ продовжуються. Ідентифіковано 235 (дані 2000р.) місць захоронення, з яких 15 % - ті, які підтоплюються, із глибиною підтоплення (від дна траншей до рівня ґрунтових вод) у паводковий період від 0,3 до 2,2 м. У секторах ПТЛРВ є вогнища забруднення ґрунтових вод (до 500 Бк-л-1 за стронцієм-90).
Проблема РАВ - одна із принципових, оскільки ці відходи становлять загрозу виносу радіоактивного забруднення за межі зони відчуження. Особливо небезпечними є пункти захоронення РАВ "Підлісний" та "Комплексний", які потребують постійного контролю і технічного обслуговування через невдалу конструкцію і низьку якість будівельних робіт при їх спорудженні у 1986 р.
Оцінка екологічної небезпеки ПТЛРВ на основі моделювання виносу радіонуклідів з тіла захоронень дозволила зробити наступні висновки:
максимум надходжень радіонуклідів із ПТЛРВ в ґрунтові води варто очікувати на 20-30 роки з моменту захоронення. Найбільший винос активності очікується із сектора ПТЛРВ "Будбаза" - до 74 Кі-рік-1;
забруднення ґрунтового водоносного горизонту в перерахунку на його усереднену потужність для могильників ПТЛРВ в гіршому випадку може скласти для стронцію-90 від 1,1 • 10-9 до 4,3 •10-7Кі-л-1;
унаслідок близького розташування р.Прип’ять істотну небезпеку представляють сектори ПТЛРВ "Нафтобаза", "Прип’ять" і "Піщане плато". Інтенсивне надходження активності з них у Прип'ятський затон очікується на той самий період, з інтенсивністю за стронцієм-90 від 0,1 до 1,0 Кі-рік-1.
Основними засобами запобігання поширення радіонуклідів є перезахоронення або їх локалізація й ізоляція за місцем розташування. Локалізація може бути досягнена шляхом закріплення або фіксації радіонуклідів. Створення інженерних і природних бар'єрів, що перешкоджають переміщенню радіонуклідів, дозволяє ізолювати їх від зовнішнього середовища.
Протягом 1999-2000 років локалізовано 59,1 куб. м неконтрольованих накопичень РАВ.
За межами зони відчуження також було створено велику кількість спеціальних об'єктів:
• пункти спеціальної обробки (ПуСО), призначені для дезактивації автотранспорту й техніки;
• пункти збору радіоактивних відходів (ПЗРВ);
• пункти збору відходів дезактивації (ПЗВД).
Пункти збору радіоактивних відходів були утворені в 1986-89 р. у результаті проведення широкомасштабних робіт з дезактивації населених пунктів формуваннями Цивільної оборони. Так само як і в зоні відчуження, на ці об'єкти не було розроблено проектної документації і точної прив'язки до місцевості, не кажучи вже про обсяги похованих відходів і їхньої активності.
З початку 90-х років Міністерством України у справах захисту населення від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС була розгорнута широка програма дезактивації радіаційно забруднених населених пунктів. Однак власне дезактивація будинків, споруд, території не були головним завданням даних робіт. Уже тоді було зрозуміло, що зниження доз опромінення для населення (через 3-4 роки після аварії) за рахунок дезактивації території буде незначною при надзвичайно високих витратах. Метою цього періоду було поліпшення соціально-побутових умов проживання людей.
Відходи дезактивації і будівельне сміття вивозилося в спеціально створювані пункти збору відходів дезактивації (ПЗВД).
Пункти збору відходів дезактивації і пункти збору радіоактивних відходів (ПЗРВ) - це спеціально обладнані сховища поверхневого типу, що складаються з однієї чи кількох секцій, виконаних у вигляді траншей або котлованів глибиною до 3,5 м.
У подібних спорудах захоронені відходи дезактивації, що за питомою активністю, у багатьох випадках, не відносяться до радіоактивних відходів, однак становлять певну небезпеку для людини і навколишнього середовища.
З усіх обстежених пунктів спеціальної обробки техніки, що знаходяться на обслуговуванні Київського міжобласного спецкомбінату УкрДО"Радон" тільки частина класифіковані як радіоактивно забруднені. Деякі з них містять шламові нагромадження, що за питомою активністю відносяться до радіоактивних відходів.
Створені у 1986-87 роках у зоні відчуження неорганізовані сховища-траншеї зараз більш небезпечні, ніж об’єкт “Укритя”. Якщо сумарно з саркофага “виходить” 0,3 Кюрі, то з названих пунктів через грунтові води ~ 70 Кюрі. Протягом у 1999 році було ліквідовано 37 тисяч тис.м3. неконтрольованих накопичень, 2000 року - 22,1. Роботи з локалізації та дезактивації виконуються у зоні відчуження Державним спеціалізованим підприємством "Комплекс", а за її межами Централізованою службою експлуатації пунктів локалізації РАВ та відходів дезактивації, що утворені при Київському державному міжобласному спецкомбінаті УкрДО "Радон". Так на об'єктах ДСП "Комплекс" на контрольованому зберіганні на 1.01.2000р. знаходиться 2040000м3 радіоактивних відходів (2 310 000 тони) активністю 7,3х1015 Бк, у 1999 році підприємством ліквідовано понад 28 тис м3 неконтрольованих накопичень РАВ з подальшим захороненням їх на ПЗРВ "Буряківка". Кількість об'єктів які обслуговувалися вищезазначеною централізованою службою у 1999 році складало 62 об'єкти.
У березні 2001 року в представництві Європейської комісії в Києві був підписаний контракт на суму 3,3 млн.Є, який дає початок спорудженню комплексу з переробки РАВ. Даний комплекс довершить систему переробки та утилізації РАВ у зоні відчуженнята на ЧАЕС. “Промисловий комплекс утилізації РАВ” повинен розпочати роботу через 25 місяці після укладання контракту. Це буде споруда з вилучення твердих РАВ, завод знезараження, сортування та переробки, а також приповерхнева споруда для захоронення РАВ. Середня потужність комплексу становить 20 м3 за добу. Загальний обсяг комплексу складатиме ~533,6 м3, він міститиме два типи приповерхневих сховищ: залізобетонні контейнери обсягом до 9800м3 та захоронення відходів навалом, обсягом 9420м3. Також проектом передбачається побудова спеціальної печі для спалювання низькоактивних РАВ. На стадії завершення робіт перебуває завод з переробки рідких радіоактивних відходів, будуються сховища РАВ на об’єкті “Вектор”.Термін вводу в експлуатацію 2003 рік.Комплекс розрахований лише на утилізацію та переробку низько- та середньоактивних відходів. На комплексі “Вектор” передбачається захоронити 55 тис.м3 твердих РАВ із ЧАЕС та зони відчуження. Керує будівництвом на цих об’єктах німецька фірма Nukemnuclear (NUKEM).
Список використаної літератури:
1. В.М.Шестопалов, П.В.Замостян “Обращение с радиоактивными отходами в Украине: проблемы, опыт, перспективы” - Киев 1998. - 120с.
2. В.І. Холоша “Про виконання Комплексної програми робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зоні відчуження і зоні безумовного (обов'язкового) відселення у 1999 р.”// Бюлетень екологічного стану зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення. - К.: Чорнобильінтерінформ.-№15
3. С.Ю. Саверський, В.І. Холоша, С.Ю. Саверський, М.І. Проскура, С.Г. Танський М.І. Проскура, С.Г. Танський “Про комплексне вирішення проблем поводження з радіоактивними відходами у зоні відчуження у зв'язку з підготовкою до зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС”// Бюлетень екологічного стану зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення. - К.: Чорнобильінтерінформ.-№16
4. Доповідь Мінекобезпеки України “Про стан ядерної та радіаційної безпеки в Україні за 1996 р.” / Мінекобезпеки України. - Київ, 1997 р. - 53с.