| Показники | Всього | У т.ч. екологічно небезпечних |
| Кількість перевірок | 14926 | 58 |
| Перевірено об’єктіву т.ч. комплексно, одиницьу відсотках до загальної кількості | 353973820,9 | 581220,7 |
| Призупинено виробничу діяльність об’єктів | 4 | – |
| У відсотках до загальної кількості | 0,1 | – |
Таблиця 13. Кількість перевірок, проведених органами державного природоохоронного контролю за сферами контролю у 2009 р.
| Сфери контролю об’єктів | Всього | У т.ч. перевірки на екологічно небезпечних об’єктах | ||
| одиниць | із них передано матеріали у правоохоронні органи | одиниць | у % до загальної кількості | |
| Водні ресурсиу т.ч. поверхневі водні ресурси | 488488 | –– | 2424 | 4,94,9 |
| Атмосферне повітряу т.ч. на стаціонарних об’єктахіз них:на підприємствах (крім автотранспортних)автотранспортнихавтотранспорті | 1207168445023411387 | ––––– | 282828–– | 0,24,16,2–– |
| Земельні ресурси | 489 | 1 | 2 | 0,4 |
| Надра у т.ч. підземні води | 799661 | 33 | 42 | 0,50,3 |
| Поводження з відходамиу т.ч. промисловими відходамипобутовими відходами | 571295276 | ––– | ––– | ––– |
| Рослинний світ | 193 | 7 | – | – |
| Тваринний світ | 126 | 2 | – | – |
| Рибні ресурси | 103 | – | – | – |
| Природно-заповідний фонд | 56 | – | – | – |
| Джерела іонізуючого випромінювання | 30 | – | – | – |
| Разом | 14926 | 13 | 58 | 0,4 |
Таблиця 14. Притягнення до адміністративної відповідальностіза порушення природоохоронного законодавства у 2009 р.
| Сфери контролю об’єктів | Кількість об’єктів | Сума штрафів, тис.грн. | Кількість випадків призупинення виробничої діяльності | ||
| накладених | стягнених | ||||
| сума | у % до накладених | ||||
| Водні ресурси | 48 | 4,2 | 0,8 | 19,0 | – |
| у т.ч. поверхневі водні ресурси | 48 | 4,2 | 0,8 | 19,0 | – |
| Атмосферне повітря | 328 | 14,3 | 5,8 | 40,4 | 2 |
| у т.ч. на стаціонарних об’єктах | 40 | 3,2 | 1,8 | 56,1 | 2 |
| із них:на підприємствах (крім автотранспортних)автотранспортнихавтотранспорті | 1822288 | 1,31,911,1 | 0,90,94,0 | 66,348,935,9 | 2–– |
| Земельні ресурси | 49 | 4,6 | 1,4 | 30,1 | – |
| Надра у т.ч. підземні води | 9286 | 8,57,8 | 1,71,5 | 20,119,5 | 11 |
| Поводження з відходамиу т.ч. промисловими відходамипобутовими відходами | 512427 | 3,62,11,5 | 1,50,80,7 | 41,535,849,7 | 11– |
| Рослинний світ | 46 | 3,4 | 1,2 | 35,9 | – |
| Тваринний світ | 34 | 2,3 | 0,8 | 35,8 | – |
| Рибні ресурси | 34 | 0,6 | 0,5 | 75,0 | – |
| Природно-заповідний фонд | 4 | 0,4 | 0,0 | 4,3 | – |
| Джерела іонізуючого випромінювання | – | – | – | – | – |
| Разом | 686 | 41,8 | 13,6 | 32,6 | 4 |
Таблиця 15. Позови та збитки, заподіяні довкіллю через порушенняприродоохоронного законодавства у 2009 р.
| Сфери контролю об’єктів | Кількість позовів за збитки | Сума позовів за збитки, тис.грн. | ||||
| пред’явлених, од. | признаних | пред’явлених | стягнених | |||
| од. | у % до признаних | сума | у % до пред’явлених | |||
| Водні ресурси | 6 | 1 | 16,7 | 2,0 | 0,1 | 7,2 |
| у т.ч. поверхневі водні ресурси | 6 | 1 | 16,7 | 2,0 | 0,1 | 7,2 |
| Атмосферне повітря | – | – | – | – | – | – |
| у т.ч. на стаціонарних об’єктах | – | – | – | – | – | – |
| із них:на підприємствах (крім автотранспортних)автотранспортнихавтотранспорті | ––– | ––– | ––– | ––– | ––– | ––– |
| Земельні ресурси | – | – | – | – | – | – |
| Надра у т.ч. підземні води | 66 | 22 | 33,333,3 | 4,74,7 | 2,22,2 | 47,047,0 |
| Поводження з відходамиу т.ч. промисловими відходамипобутовими відходами | ––– | ––– | ––– | ––– | ––– | ––– |
| Рослинний світ | 18 | 6 | 33,3 | 42,9 | 10,7 | 24,9 |
| Тваринний світ | 1 | 1 | 100,0 | 0,7 | 0,7 | 100,0 |
| Рибні ресурси | 4 | 4 | 100,0 | 0,1 | 0,1 | 100,0 |
| Природно-заповідний фонд | – | – | – | – | – | – |
| Джерела іонізуючого випромінювання | – | – | – | – | – | – |
| Разом | 35 | 14 | 40,0 | 50,4 | 13,8 | 27,4 |
У 2009 р. в області стався один випадок аварійного забруднення в сфері поверхневих водних об’єктів із сумою збитків – 10,2 тис. грн., відшкодування збитків не здійснювалося.
Важливим джерелом інформації для оцінки економічного механізму природокористування є податкова звітність. Аналіз інформації податкових розрахунків ресурсних платежів свідчить, що її необхідно використовувати не лише органами податкової служби для контролю повноти і своєчасності сплати платежів до бюджетів, але й в системі органів виконавчої влади як статистичну інформацію.
Податкову статистику в сфері розрахунку платежів за використання природних ресурсів та забруднення довкілля, насамперед, доцільно використовувати для пошуку більш досконалих механізмів обчислення цих платежів, сплати їх до бюджетів, а також здійснення контролю за обсягами використання природних ресурсів та забруднення довкілля.
Нині за кордоном ефективно діють податки на продукцію, яка забруднює в один з періодів циклу свого функціонування навколишнє середовище – паливо, шини, пакувальні матеріали тощо. Наповнення природоохоронних фондів можна здійснювати через впровадження збору за забруднення довкілля з приватних автовласників.
Інформація податкової звітності повинна формувати статистику підприємств для визначення впливу їх господарської діяльності на навколишнє природне середовище та участі підприємств через ресурсні платежі у здійсненні заходів щодо реалізації природоохоронних програм та відтворення природних ресурсів. Використовуючи податкову статистику можна формувати статистику підприємств за показниками:
· нарахування та сплати ресурсних платежів для фінансування природоохоронних програм і покращення навколишнього природного середовища та участі підприємств у формуванні державного, обласного та місцевого бюджетів;
· забруднення навколишнього природного середовища за фактичними обсягами окремих видів забруднюючих речовин та відходів, у тому числі в межах лімітних і понадлімітних викидів;
· використання лісових і водних ресурсів, земельних ділянок, палива та видобування корисних копалин;
· валових витрат, пов’язаних з нарахуванням ресурсних платежів, з метою оцінки їх впливу на формування прибутку для оподаткування та податку на прибуток.
Зведення та аналіз показників податкової статистики за розрахунками ресурсних платежів сприятиме їх системному вивченню та осмисленню з метою правильної оцінки впливу господарської діяльності підприємства на навколишнє природне середовище, визначення рівня екологічної безпечності технологій та природоохоронних систем, виявлення порушень у повноті обліку об’єктів для обчислення платежів та обґрунтування розподілу екологічних зборів між державним, обласним і місцевим бюджетами.
В цілому ж економічний механізм природокористування та охорони навколишнього природного середовища в нашій країні діє недостатньо. Життя вимагає, щоб не лише те, що відбирається від природи і що вкладається у її відновлення і охорону, а взагалі все, що вироблене або створене природою, всі складові навколишнього середовища обліковувалися і враховувалися в процесі виробничої діяльності, включалися до матеріальних активів. Тобто постає завдання розробки і впровадження комплексного економічного і екологічного обліку, який би сприяв спостереженню за змінами у навколишньому середовищі, викликаних економічною, підприємницькою діяльністю, створював би інформаційну базу для комплексної економічної та екологічної політики, яка б забезпечувала стійкість розвитку економіки взагалі, її окремих суб’єктів, створювала б такі умови, коли надмірне і нераціональне використання природних ресурсів, а тим паче - забруднення довкілля, були економічно невигідними.
Необхідно створити такі економічні механізми, щоб підприємців не примушували, а щоб вони самі були зацікавлені у вкладанні коштів на впровадження нових екологічно-безпечних, ресурсо-економних, безвідходних технологій, а з іншого боку – щоб був гарант у стабільності і стійкості розвитку своєї справи. А це досягається шляхом застосування оптимального оподаткування, обґрунтованих норм і відрахувань за природні ресурси, організації високоефективної страхової, юридичної політики. Такий підхід змінив би і структуру податків на природоохоронні заходи. За сприятливих економічних умов підприємці могли б втілити масу цікавих, вкрай необхідних проектів утилізації відходів, поліпшення якості питної води, ефективного використання підземних вод, зменшення загазованості, шумів, очищення озер, річок.
Література
1. Агулов К.С. Постановка проблеми сталого розвитку АПК регіону // Науковий вісник Національного аграрного університету. – 2002. – №51. С. 173-176.
2. БахурО.В. Сталий розвиток аграрного сектора: сутність та методи його формування // Вісник Державного агроекологічного університету. – 2004. – №1. – С. 305-312.