Київський національний університет
імені Тараса Шевченка
з екології
на тему:
«Екологічна ситуація в Європі та її влив на міжнародні відносини»
Виконав:
студент І курсу, з віддіення МВ (група 2)
Пашук Віталій Юрійович
Зміст
| 1. Проблеми цивілізації | Стор. 3 |
| 2. Забруднення атмосфери | Стор. 3 |
| 3. Окислення озер і деградація лісів | Стор. 4 |
| 4. Вплив повітряного середовища на побудови | Стор. 6 |
| 5. Стратегія обмеження викидів | Стор. 7 |
| 6. Боротьба за атмосферу | Стор. 8 |
| 7. Екологічні конфлікти | Стор. 10 |
| 8. Висновок | Стор. 12 |
| 9. Список літератури | Стор. 13 |
Проблеми цивілізації
За останні 50 років склалася парадоксальна ситуація: світова цивілізація досягла вражаючих успвхів і в той же час опинилася на грані свого знищення. Це було спричинено низкою глобальних проблем , які особливо загострилися у др. половині XX ст. До глобальних проблем належать: бурхливий ріст населення; загострення енергетичної кризи; нестача продовольства і злидні в слаборозвинених країнах; ескалація етнічних конфліктів і малі війни; виникнення епідемій; посилення бандитизму і тероризму; релігійні конфлікти; криза культури, моральності, сім'ї; екологічні проблеми регіонального і глобального рівнів тощо.
Екологічні проблеми існують на всіх материках, у всіх країнах. Усі вони потребують вирішення.Це обумовлюється тим, що усі вони є взаємозалежні. Так, однією з найнагальніших є екологічна проблема. Екологічну ситуацію визначають багато чинників. Зупинимося докладніше на деяких з них стосовно європейського регіону.
Забруднення атмосфери
Одним з основних забруднювачів атмосфери за масою є вуглекислий газ CO2. Разом із киснем він є біогеном атмосфери, що в основному контролюється біотою.. У XX ст. спостерігається зростання концентрації вуглекислого газу в атмосфері, частка якого з початку століття збільшилася на 25%, а за останні 40 років - на 13%. Розглянемо місце країн ЄЕС у світовому контексті розгортання цього прорцесу.
Крім того, біля 2% загальної маси викидів в атмосферу складають шкідливі речовини з високою токсичністю (сірковуглець, фтористі сполуки, бензапірен, сірководень та ін.). Особливо великими є промислові викиди від стаціонарних джерел - підприємств чорної і кольорової металургії в містах.
Хоча основною причиною появи перших законів про контроль за станом повітряного басейну була занепокоєність здоров'ям людей, останні 20 років довели, що забруднення атмосфери має не меншу загрозу як для природного середовища, так і для різноманітних споруд. Фактично екосистеми зазнають процесу руйнації навіть при меншому рівні забруднення повітря, чим той, що небезпечний для людини.
Закислення озер і деградація лісів
Перший сигнал тривоги надійшов на початку 60-х років від скандинавских вчених, що запідозрили, що викиди двоокису сірки в найурбанізованіших і промислово найрозвинутіших країнах Європи, таких як Великобританія і ФРН, мабуть, є причиною зниження запасів риби в озерах Скандинавії. Крім Скандинавії і Великобританії, до вразливих районів належать частини території Нідерландів, Бельгії, Данії, Швейцарії, Італії, Західної Німеччини та Ірландії.
Таблиця 1. Свідчення закислення озер
| Країна | Стан озер |
| Фінляндія | Більш 14 тис. озер сильно забруднені; кожному сьомому озеру на сході країни (150 тис.) завдано біологічних збитків. |
| Норвегія | У водоймах загальною площею 13 тис. км2 знищена риба і ще на 20 тис. км2 – уражена. |
| Швеція | У 14 тис. озерах знищено найчутливіші до рівня кислотності види; 2200 озер практично мертві. |
| Великобританія | Закислені озера розташовані на південному заході Шотландії, на заході Уельсу й в Озерному краї на півночі Англії. |
На початку 80-х років ліси також стали предметом занепокоєння у зв'язку з можливою їхньою деградацією під впливом кислотних опадів. Перші ознаки великомасштабної шкоди, завданої кислотними опадами, з'явилися в Західній Німеччині. Починаючи з 1982 р., коли вперше було проведено спеціальне обстеження лісів, частка лісових масивів ФРН, у яких були знайдені ознаки ушкоджень, склала 8%, а в 1983 р. вона зросла до 34% і в 1984 р. - до 50%. У 1986 р. цей показник досяг максимуму - 54%; потім спостерігалося його незначне зниження: до 52% у 1988 р. Але це не обов'язково свідчило про появу тенденції до поліпшення ситуації. Це може бути пояснене тим, що загиблі дерева під час оцінки зазначеного показника не враховувалися.
Таблиця 2. Оцінка деградації лісів в Европі ( за 1988 р.)
| Країна/Район | Загальна площа лісів, тис. га | Уражені ліси | |
| площа, тис. га | частка від загальної площи лісів, % | ||
| Чехословаччина | 4578 | 3250 | 71 |
| Греція | 2034 | 1302 | 64 |
| Великобританія | 2200 | 1408 | 64 |
| Естонія | 1795 | 933 | 52 |
| ФРН | 7360 | 3827 | 52 |
| Тоскана, Італія | 150 | 77 | 51 |
| ЛІхтенштейн | 8 | 4 | 50 |
| Норвегія | 5925 | 2963 | 50 |
| Данія | 466 | 228 | 49 |
| Польща | 8654 | 4240 | 49 |
| Нідерланди | 311 | 149 | 48 |
| Фландрія, Бельгія | 115 | 53 | 46 |
| Болгарія | 3627 | 1560 | 43 |
| Швейцарія | 1186 | 510 | 43 |
| Люксембург | 88 | 37 | 42 |
| Фінляндія | 20 059 | 7823 | 39 |
| Швеція | 23 700 | 9243 | 39 |
| Валлонія, Бельгія | 248 | 87 | 35 |
| Югославія | 4889 | 1564 | 32 |
| Іспанія | 11 792 | 3656 | 31 |
| Ірландія | 334 | 100 | 30 |
| Австрія | 3754 | 1089 | 29 |
| Франція | 14 400 | 3321 | 23 |
| Угорщина | 1637 | 360 | 22 |
| Литва | 1810 | 380 | 21 |
| Больцано, Італія | 307 | 61 | 20 |
| Португалія | 3060 | 122 | 4 |
| Інші | 13 474 | н/д | н/д |
| Усього | 140 956 | 49 647 | 35 |
Вплив повітряного середовища на побудови
Якщо збитки, завдані забрудненням повітря озерам та лісам, дуже значні за своїми масштабами, то вплив повітряного середовища на побудови найчастіше є локальною проблемою. Хоча вважається, що двоокис сірки та її похідні є головними джерелами ушкодження будівельних споруд. Шкідливий вплив на них мають і окиси азоту, озон та інші речовини, що забруднюють атмосферу.
Ушкодження історичних пам'ятників особливо очевидні в Європі: руйнуються й афінський Акрополь, і середньовічні пам'ятники в Кракові. Хоча деяка руйнація будов античних часів є природнім явищем, забруднення атмосфери в багато разів прискорює цей процес. Грецький фахівець із корозії, що викликаються хімічно кислими агентами, Т.Н.Скулікідіс (T. N. Skoulikidis), підрахував, що за останні 20-25 років афінські пам'ятники зруйнувалися від забруднення повітряного середовища в більшй мірі, ніж за попередні 2400 років. У нарисі про Італію кореспондент газети New York Times пише, що в цій країні "класичні мармурові бюсти перетворюються на безносі і безвухі гіпсові дурниці". У Катовиці, на півдні Польщі, поїзди змушені на деяких ділянках знижувати швидкість через корозію залізничних колій внаслідок підвищеної кислотності середовища.
Економічні збитки держав від різноманітних видів корозії величезні. Точні розміри цих збитків визначити важко, тому що складно розмежувати наслідки природної корозії і корозії, що викликається кислотними опадами. Поки є лише приблизні данні. Вчені Шведського інституту корозії в 1984 р. підрахували, що збитки країни від усіх видів корозії матеріалів складають 2.5 млрд. дол. на рік. За зробленою в 1980 р. оцінкою міністерства охорони здоров'я й охорони навколишнього середовища Нідерландів, вартість збитків, завданих пам'ятникам, бібліотекам і архівам цієї країни, складає 10-15 млн. долл. на рік. Якщо скласти ці втрати і всі інші збитки від забруднення повітряного середовища і кислотних опадів, то витрати на реалізацію програм з обмеження шкідливих викидів в атмосферу не виглядають занадто великими.
Стратегія обмеження викидів
Величезні збитки, що завдаються здоров'ю населення і навколишньому середовищу внаслідок забруднення атмосфери і випадання кислотних опадів, не залишилися не поміченими громадськістю і політиками. У промислово розвитих країнах Заходу останні 20 років були періодом активних політичних і наукових пошуків шляхів рішення проблеми очищення повітря.
Для зниження викидів із ТЕС двоокису сірки звичайно слугують пристрої, що здійснюють десульфацію витяжного газу димарів, широко відомі як скрубери (газоочисники). Вони можуть видаляти до 95% двоокису сірки, що утримується у викидах ТЕС. У країнах-членах ОЕСР на початку 1988 р. скрубери були встановлені або знаходилися в процесі встановлення на електростанціях сумарною потужністю 140 тис. МВт. У 1987 р. подібними пристроями були обладнані у ФРН - приблизно 40%, у Швеції - 50, в Австрії - 60 і в Японії - 85%. До кінця 80-х років відносні показники будуть такі: 70% в Італії, 85 - у ФРН, 100 - у Нідерландах.