Екологічний стан атмосфери
План:
· Від чого залежить якість атмосферногоповітря?
· З чим пов'язана загроза зміни кліматуі порушення енергетичного балансу планети?
· Озонові дірки в атмосфера Що це за явище?
· Наскільки небезпечні кислотні дощі?
· Який загальний стан повітряного середовища в Україні?
· Хто є головними забруднювачами атмосферного повітря в Україні?
· Який рівень хімічної небезпеки у різних регіонах України?
· Яка роль у забрудненні атмосфери належить автотранспорту?
· Який екологічний стан у столиці України?
· Яка якість атмосферного повітря в Україні?
· Яка якість атмосферного повітря в Україні?
· Яка результативність національної екологічної політики в контексті Кіотського протоколу?
· У чому полягають основні завдання управління в галузі охорони повітря?
· Від чого залежить якість атмосферногоповітря
Атмосфера — це зовнішня газова оболонка Землі, життєдайний «буфер» між Космосом і поверхнею Землі. Вона є носієм тепла, вологи, захисником екосистем від згубних ультрафіолетових випромінювань, важливим чинником фотосинтезу. Це своєрідний «скафандр» для Землі і одночасно велетенський резервуар кисню.
Дані 00Н свідчать, що в атмосферу щорічно викидається 110 млн. т оксиду сірки; 70 млн. т оксиду азоту; 180 млн. т оксиду вуглецю; 70 млн. т неочищених отруйних газів; 60 млн. т завислих часток; 700 тис. т фреонів (сполук тяжких металів); 500 тис. т свинцю; 100 тис. т токсохімікатів; 10 тис. т ртуті.
Встановлено, що 80% кисню постачає в атмосферу морський фітопланктон, 20% тропічні ліси та інша рослинність. Але його рівновага порушена антропогенними чинниками. Щорічно кількість кисню в атмосфері зменшується на 10 млрд. т (цього вистачило б для дихання кількох десятків мільярдів чоловік). А промисловість, наприклад, США, Японії, ФРН взагалі живе за рахунок інших, бо споживає кисню більше, ніж його утворюється на територіях цих країн. Або,скажімо, лише один сучасний пасажирський реактивний літак протягом 8 годин польоту поглинає 50-75 т кисню, викидаючи при цьому в атмосферу десятки тонн вуглекислого газу. Відтворити таку втрату кисню протягом доби може масив площею 25-30 тис. га. І все ж, витрати атмосферного кисню поки що компенсується його утворенням в процесі життєдіяльності рослинності суші і Світового океану. При фотосинтезі вони щорічно продукують близько 320 млрд. т кисню.
У повітрі циркулюють створені людиною отруйні речовини, які призводять до мутагенного забруднення. Відомо понад три тисячі хімічних сполук, що володіють мутагенною активністю. Так, якщо в 1945 р. було зареєстровано 0,7% народжених з цієї причини неповноцінних дітей, то сьогодні — понад 10% немовлят народжуються із спадковими дефектами. Це вказує на небезпеку зміни генофонду людства.
2. З чим пов'язана загроза зміни кліматуі порушення енергетичного балансу планети?
Це пов'язано із значним виділенням вуглекислого газу. Звичайно, вуглекислий газ є необхідним компонентом фотосинтезу рослин. Але при спалюванні органічного палива, вирубці лісів, розорюванні степів, гнитті, вулканічній діяльності його продукується все більше, що може призвести до підвищення середньорічної температури. Слід також зазначити, що протягом тисячоліть середньодобова температура на Землі дорівнювала 15 градусам за Цельсієм. Упродовж останніх 100 років вона підвищилася на 0,5-0,6 градуса і за деякими прогнозами до середини XXI ст. може зрости на 1,5-2,5 градуси, що неминуче призведе до так званого парникового ефекту, тобто до підвищення температури земної поверхні. Розігрівання відбувається завдяки затримці вуглекислим газом тепла розігрітої Сонцем земної поверхні. Небезпека цього явища непередбачувана, бо парниковий ефект змінить характеристики таких чинників, як опади, вітер, хмари, морські течії, айсберги. У середніх широтах значно збільшиться посушливість, клімат стане напівпустельним, урожаї різко знизяться, а на узбережжях очікується значне підвищення рівня Світового океану за рахунок танення льодовиків Антарктиди, а отже — і затоплення багатьох прибережних районів. Наслідок цього — велике переселення народів. Спеціалісти стверджують, що за останнє століття рівень Океану піднявся на 10-12 см. Нині цей процес прискорився у декілька разів.
3. Озонові дірки в атмосфера Що це за явище?
Останнім часом спостерігається значна деформація озонового шару як наслідок потрапляння у верхні шари атмосфери оксидів азоту, брому та хлорорганічних сполук (хлорфторвуглець), які і розкладають озон на кисень. Оксиди азоту створюються бактеріями з азотних добрив, внесених у ґрунт і перенесених у стратосферу. Там вони фотохімічне реагують з озоном. Але це не єдиний шлях доставки їх у стратосферу. Особливої шкоди озону завдають польоти висотних літаків та запуски космічних кораблів (зокрема, на твердому паливі), вихлопні гази, що містять багато оксидів азоту. Так звані фреони широко застосовуються в холодильниках, рефрижераторах, для очищення мікросхем, в аерозольних упаковках для лаків, дезодорантів, фарб тощо. Щорічно виготовляється майже 1 млн. т фреонів (40% яких у країнах ЄС, 35% — у США, приблизно по 10%) — у Японії та на пострадянському просторі).
Надзвичайне занепокоєння викликає витік антарктичного озону (40-50%)). Якщо раніше ця пульсуюча діра відновлювалася, то з 1987 року вона існує цілорічне і має тенденцію до розширення. У 1987 р. озонова діра охоплювала поле в 5 млн. км2, а в 1990 р. — майже в 10 млн. км2. Озоновий «екран» Землі виник 570-400 млн. років тому. Він становить лише мільйонні долі атмосфери, але роль його важко переоцінити: поглинати і не пропускати на Землю смертоносне випромінювання. Помічено зменшення озону і над Арктикою на 6%). Це досить небезпечно, адже зменшення озонового шару лише на 1% призводить до посилення ультрафіолетового випромінювання на 2% та до зростання захворювань на рак шкіри і катаракти очей на 5-6%).
З озоновою дірою ще багато незрозумілого, і це потребує активізації спільних дій різних держав. Ще у 1985 році 28 держав виробників фреону уклали Віденську конвенцію з охорони озонового шару. Протокол Монреальської конференції 1987 р.), підписаний представниками понад 50 держав, передбачав зменшення виробництва озоноруйнівних речовин у 1993 році на 20%, у 1998 р. — на 50%, а потім повну заміну їх безпечними сполуками.
Шість станцій, розташованих у Києві, Борисполі, Богуславі, Одесі, Львові та Карадазькому природному заповіднику в Криму, проводять також моніторинги загальної концентрації озону та стану озонового шару. Довгострокові результати підтверджують зростання озонового дефіциту, який може призвести до додаткового погіршення екологічних умов, особливо у період біологічно активного сонячного ультрафіолетового випромінювання (весна — літо).
4. Наскільки небезпечні кислотні дощі?
Кислотні дощі, які утворюються внаслідок взаємодії атмосферної вологи з продуктами неповного згорання палива на ТЕЦ, промислових підприємствах, в автомобільних двигунах становлять велику загрозу. Сірчана й азотна кислоти у вигляді дрібних краплин переносяться на величезні відстані і випадають кислотними дощами. Наслідки цього надзвичайно тяжкі: гинуть ліси, комахи, тварини, руйнуються будівлі, виводяться із сівозміни ґрунти.
При цьому знижується врожайність більшості сільськогосподарських культур внаслідок ушкодження листя кислотами; вимиваються з ґрунту кальцій, калій і магній, що викликає деградацію фауни та флори; отруюється вода озер і ставків, де гине риба й зникають птахи; зникають водоплавні птахи і тварини, що харчуються комахами; гинуть ліси в гірських районах, що викликає зсуви й селеві потоки; збільшується кількість захворювань серед населення (подразнення очей, хвороби дихальних шляхів тощо).
Так, тільки у Швеції через підвищення кислотності води суттєво постраждав риболовний промисел на 2500 озерах. На півдні Норвегії у 1750 із 5000 тис. озер риба загинула повністю. У Швейцарії засихає третина лісів.
5. Який загальний стан повітряного середовища в Україні?
В Україні, як і в багатьох інших країнах, стан повітряного середовища явно незадовільний, а у деяких регіонах (наприклад, Маріуполь, Кривий Ріг, Запоріжжя та ін.) — вкрай загрозливий. Диктат центру тривалий час впливав на відповідну структурну деформацію народного господарства, коли перевага надавалася розвитку сировинно-видобувних і метало ливарних (металургійних, гірничорудних, хімічних), досить е брудних і надзвичайно екологічно небезпечних галузей промисловості. Економіці України властива також висока питома вага ресурсних та енергоємних технологій, впровадження і нарощування яких у промисловості та сільському господарстві здійснювалося найбільш «дешевим» способом — без будівництва відповідних очисних споруд.
Злочинна діяльність всевладних монополій — одна з основних причин безпрецедентного радіаційного і хімічного забруднення величезних територій. Роки безконтрольної експлуатації багатств України призвели до того, що у багатьох районах забруднення повітря у десятки разів перевищує граничне допустимі норми. Хіба не вражають такі дані: територія України становила 2,7% колишнього Союзу, а шкідливих викидів на неї припадало майже 30%. Це 17 млн. т шкідливих речовин, тобто по 300 кг на кожного жителя, а в деяких регіонах, наприклад Дніпровсько-придніпровському, ця цифра становить 500 кг і більше (у Кривому Розі — 1,6 т на мешканця, що становить 10,1% усієї кількості викидів в Україні).
Державна гідрометеорологічна служба регулярно здійснює моніторинг 54 великих та малих міст, 13 агломераційних виробництв, що зосереджені переважно у Донецько-Придніпровському промисловому регіоні і характеризуються високим рівнем викидів в атмосферне повітря не тільки класичних забруднювачів, а й специфічних канцерогенних речовин.