Зміст
1.Вступ……………………………………………………......…………
2. Екологічна безпека поняття ………………………………...……
3.Стан та оцінка загроз в екологічній сфері ………………………
4 . Міжнародна торгівля відходами………………………………….
5. Cучасний екологічний стан України ...............................................
Список використаної літератури ……………...............……………
1. Вступ:
Кожна свідома людина повинна обов’язково мати загальне уявлення про особливості сучасного екологічного стану , а також про основні напрямки державної політики у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки . Екологізація економіки тасвідомості суспільства не є абсолютно новою проблемою. Практичне відображення екологічності тісно пов’язано в першу чергу з державним регулюванням процесів природокористування.Нове в данній проблемі є еквівалентність обміну між державою, природою та людиною, яка базуеться на законодавчих, організаційно-технічних рішеннях. Ця проблема на сучасномуетапі є дуже гострою. Вона була сформована протягом двох століть і нині набула свого критичного значення. Тому існує об’ективна необхідність втручання держави в природно-екологічну сферу з метою досягнення збалансованого стану, держава також повинна закласти основи глобального екологічного партнерства між суб’ектами підприємництва, між іноземними партнерами , на рівні планетарного співробітництва заради виживання і подальшого розвитку України, а також всієї цивілізації .
Україна повинна намагатися відповідним чином реагувати на суспільні проблеми і підтримувати прогресивні світові ініціативи та рішення: вступати у різні міжнародні союзи, товариства, підписувати угоди. Наприклад такі як підписала в Ріо-де-Жанейро 1992 року “Порядок денний на XXI століття” і Конвенцію про охорону біологічного різноманіття. Сьогодні, на межі третього тисячоліття, Україна намагаєтся стати державою, надійним партнером щодо вирішення глобальних і регіональних проблем у європейському і світовому співтоваристві. Багатий природно-ресурсний потенціал, високоосвічене населення, розвинуті індустрія та інфраструктура створюють всі необхідні передумови для впровадження в Україні вимог даної Конвенції.
Як свідчить досвід, проводити ефективну політику невиснажливого розвитку в державі досить важко навіть за умов процвітаючої економіки. Тим складнішою виглядає ця проблема в Україні, відновленій державі, яка переживає успадковану глибоку системну кризу і змушена одночасно вирішувати безліч проблем: економічних, соціальних, екологічних.
Попри різні проблеми, все ж таки реалізація принципів збалансованого розвитку в Україні розпочалася майже одночасно з проголошенням незалежності. З 1991 року економічні і екологічні реформи в нашій країні спрямовані на досягнення спочатку компромісу між виробничим і природним потенціалом, а згодом - на перехід до гармонійного їх співіснування в інтересах людей. В основу формування нової політики було покладено базовий принцип, згідно з яким екологічна безпека держави стає важливим елементом і складовою національної і глобальної безпеки.
Виходячи з цого в Україні розроблені “Основні напрями державної екологічної політики”. Цей документ визначає не лише мету та пріоритетні завдання охорони довкілля, але й механізми їх реалізації, напрями гармонізації та інтеграції екологічної політики України в рамках процесу ”Довкілля для Європи” та світовому екологічному процесі. Саме на підставі цього документу, що поєднує стратегічні цілі з конкретними завданнями, розробляються програми Уряду в галузі охорони довкілля та екологічної безпеки. Після утворення цільового Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки в Україні сформовано цілісну систему регулювання і управління природокористуванням та охороною природи, екологічною безпекою, яка, за висновками міжнародних експертів, відповідає сучасним вимогам. У надзвичайно стислі терміни розроблено і оформлено правові засади для вирішення екологічних проблем, впроваджено економічний механізм природокористування, у відповідності з міжнародними вимогами створюється національна система стандартів щодо забезпечення екологічної безпеки та природокористування.
Охорона природи стала одним з основних пріоритетів молодої держави, оскільки збереження біологічного та ландшафтного різноманіття є основою, яка забезпечує можливість будь-якого природокористування та розвитку суспільства.
2 .Екологічна безпека поняття
Екологічна безпека — це такий стан навколишнього природного середовища, за якого забезпечується попередження погіршення екологічної обстановки та виникнення небезпеки для здоров'я людей.
Гарантіями екологічної безпеки для громадян України широкий комплекс взаємопов'язаних політичних, економічні технічних, організаційних, виховних, правових та інших за ходів.
Першочерговими заходами в досягненні екологічноїбезпеки є:
а) зменшення до мінімуму рівня радіаційного забруднені
б)захист і збереження від забруднення, виснаження і раціонального використовування земельних ресурсів;
в) захист від забруднення повітряного басейну;
г) захист від забруднення, засмічення і виснаження к
у тому числі підземних;
д) захист і відтворення лісів;
е) піднесення екологічного значення природнозаповідного фонду;
є) знешкодження,утилізація і поховання промислових, побутових відходів;
ж) розвиток системи екологічної освіти і виховання.
Важливою гарантією екологічноїбезпекиє додержання екологічних вимог у промисловості, будівництві,на транспорті, в сільському господарстві, при проведенні наукових досліджень, а також при розміщенні і розвитку населених пунктів її
Підприємства, установи й організації, діяльність яка пов'язана зі шкідливим впливом на навколишнє природне середовище, незалежно від часу введення їх у дію мають бути ,обладнані спорудами, устаткуванням і пристроями для очищення викидів і скидів або їх знешкодження, зменшенням впливу шкідливих факторів, а також приладами контролю за кількістю і складом забруднюючих речовин та за характеристиками шкідливих факторів.
Забороняється введення в дію підприємств, споруд та інших об'єктів, на яких не забезпечено в повному обсязі додержання всіх екологічних вимог і вжиття заходів, передбачених у проектах на будівництво та реконструкцію.
Підприємства, установи, організації та громадяни мають вживати ефективних заходів щодо зменшення обсягів
Утворення та знешкодження переробки, безпечного складування поховання, побутових та інших відходів.Складання, зберігання або розміщення відходів дозволяє за наявності спеціального дозволу, на визначених місцевими Радами народних депутатів територіях, у межах ними лімітів з додержанням санітарних і екологічних норм та способом, який забезпечував би можливість їх подальшогогосподарського використання, безпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людей.
Певні екологічні вимоги встановлено і для транспортних засобів Підприємства, установи і організації, що здійснюють проектування , виробництво, експлуатацію та обслуговування автомобілів , літаків, суден, інших засобів для пересування, виробництво і постачання пального, зобов'язані розробляти і заходи щодо зниження токсичності та знешкодження речовин, що містяться у викидах і скидах трансзасобів. Необхідно переходити на менш токсичні види енергії й палива, додержуватись режиму експлуатації транспортних засобів, уживати інших заходів, спрямованих на запобігання й зменшення шкідливих викидів у навколишнє природне середовище.
Виробництво й експлуатація транспортних та інших засобів для пересування, у викидах і скидах яких вміст забруднюючих речовин перевищує встановлені нормативи, не допускається .
На особливу увагу заслуговує додержання екологічних вимог сільському господарстві. Перехід на промислові технології вирощування сільськогосподарських культур обумовив широке використання хімічних засобів боротьби зі шкідниками хворобами рослин і бур'янами. Суть хімічного методу боротьби полягає в тому, що проти шкідливих організмів застосовують різні хімічні речовини, так звані пестициди.
У зв’язку з постійним розширенням асортименту, збільшенням кількості пестицидів, що використовуються у боротьбі з шкідливими для рослин організмами, виникає небезпека забруднення навколишнього природного середовища, передусім земель в організм людини пестициди можуть потрапляти через органи дихання, травлення, шкіряний покрив. І це треба мати на увазі тим, хто їх використовуєнегативно на сільськогосподарські угіддя, навколишнє середовище в цілому впливають і мінеральні добрива, особливо при тривалому їх внесенні у грунт великими дозами. Нерідко негативні наслідки від використання мінеральних добрив обумовленні не самими добривами, а тими помилками, які допускаються в технологіях їх виробництва, зберігання, трансп тування і застосування.
Особливо небезпечними є недбалість і неграмотність час зберігання і застосування мінеральних добрив і отрут мікатів. Досить часто ці засоби зберігаються в непристосованих приміщеннях або ще гірше — на відкритому просторі. час злив вони потрапляють до річок і озер, їх розносить тер, що призводить до забруднення грунтів, вод, атмосферно го повітря і, як наслідок, — до погіршення стану здоре людей.
Для запобігання цим явищам необхідно, щоб у повну с діяв Закон України «Про пестициди і агрохімікати» від 2 резня 1995 р., який регулює правові відносини, пов'язані безпечним для здоров'я людини і навколишнього природи середовища застосуванням пестицидів і агрохімікатів.
Вимоги до охорони навколишнього природного середоща, раціонального використання і відтворення природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки обов'язково винні враховуватися при проведенні фундаментальних та прикладних наукових, науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт.