Курсова робота
з курсу: "Банківські інформаційні системи"
на тему "Автоматизована банківська система у ЗАТ КБ "ПриватБанк""
Зміст
Вступ
Розділ 1. Інформаційні системи та технології в банківській системі
1.1 Еволюція становлення інформаційних банківських систем в Україні
1.2 Принципи проектування та функціонування автоматизованих банківських систем
1.3 Інформаційна інфраструктура автоматизованої банківської системи
1.4 Схема побудови автоматизованої банківської системи
Розділ 2. Характеристика АБС бершадського відділення вінницької філії ЗАТ КБ "ПриватБанк"
2.1 Економіко-правова характеристика Бершадського відділення Вінницької філії ЗАТ КБ "ПриватБанк"
Розділ 3. Банківські інформаційні системи та технології у ЗАТ КБ "ПриватБанк"
3.1 Структурно-організаційна схема АБС у Бершадському відділенні Вінницької філії ЗАТ КБ "ПриватБанк" та її інформаційне забезпечення
3.2 Функціонування автоматизованих банківських системах у Бершадському відділенні Вінницької філії ЗАТ КБ "ПриватБанк" та режими роботи з мережею
3.3 Захист інформації у Бершадському відділенні Вінницької філії ЗАТ КБ "ПриватБанк"
3.4 Оцінка ефективності та надійності АБС у Бершадському відділенні Вінницької філії ЗАТ КБ "ПриватБанк"
Висновки та пропозиції
Список використаної літератури
В останні роки банківська система нашої країни переживає бурхливий розвиток. Не зважаючи на існуючі недоліки українського законодавства, що регулює діяльність банків, ситуація неухильно змінюється на краще. Пройшли часи, коли можна було легко заробляти на спекулятивних операціях з валютою. Сьогодні все більше банків роблять ставку на професійність своїх співробітників і нові технології.
Важко уявити собі більш сприятливий ґрунт для запровадження комп’ютерних технологій, ніж банківська діяльність. Майже всі завдання, які виникають у процесі роботи банку, піддаються автоматизації. Швидка і безперебійна обробка значних потоків інформації є одним із головних завдань будь-якої великої фінансової організації. Тому необхідна наявність обчислювальної мережі, яка дозволяє обробляти інформаційні потоки, що все збільшуються і збільшуються. Крім того, банки мають достатні фінансові можливості для використання найсучаснішої техніки. Однак не слід вважати, що середній банк готовий витрачати величезні суми на комп’ютеризацію. Банк є, насамперед, фінансовою організацією, яка призначена для отримання прибутку, тому затрати на модернізацію повинні бути співставленими з очікуваною користю від її проведення. Відповідно до загальносвітової практики, в середньому затрати банку на комп’ютеризацію складають не менше 17 % від загальної суми річних витрат.
Інтерес до розвитку комп’ютеризованих банківських систем визначається, головним чином, стратегічними інтересами. Як показує практика, інвестиції в такі проекти починають приносити прибуток лише через певний період часу, необхідний для навчання персоналу та адаптації системи до конкретних умов. Вкладаючи кошти в програмне забезпечення, комп’ютерне і телекомунікаційне обладнання та створення бази для переходу до нових обчислювальних платформ, банки, в першу чергу, прагнуть до здешевлення і прискорення рутинної роботи та перемоги в конкурентній боротьбі.
Нові технології допомагають банкам, інвестиційним фірмам та страховим компаніям змінити відносини з клієнтами і знайти нові засоби для отримання прибутку. Аналітики сходяться на думці, що нові технології найбільш активно впроваджують інвестиційні фірми, потім йдуть банки, а останніми їх приймають на озброєння страхові компанії.
Завдання, що стоїть перед фінансовими організаціями, однакове. Це інтеграція нових систем у розподілену архітектуру локальних та глобальних мереж.
Банківські комп’ютерні системи на сьогоднішній день набули найбільшого розвитку серед галузей прикладного мережевого програмного забезпечення (ПЗ). Потрібно відзначити, що БС - дуже вигідний ринок для будь-якого виробника комп’ютерів та ПЗ.
Як приклад передових технологій, що використовуються в банківській діяльності, можна назвати бази даних на основі моделі “клієнт-сервер” (характерним є використання ОС Unіx та БД Oracle); засоби міжмережевої взаємодії для міжбанківських розрахунків; служби розрахунків, цілком орієнтовані на Іnternet, і багато іншого.
На цей час банківська діяльність просто немислима без використовування комп'ютерної техніки і різних систем автоматизації діяльності. Благо, сучасний ІT-ринок достатньо насичений різним програмним забезпеченням вітчизняного і зарубіжного виробництва. Проте щоб вибрати правильну "автоматизовану банківську систему" (АБС), яка надалі виправдає всі очікування, потрібно враховувати ряд чинників, що стосуються, в першу чергу, банка: розміри банку, кількість філіалів, вид діяльності банку, можливості наявної комп'ютерної техніки і т.п. Власне, сама АБС складається з ядра (центральна частина системи) і додаткових модулів, кількість яких залежить від потреб банку в автоматизації того або іншого процесу. Основними вимогами, що пред'являються до сучасної АБС, є надійність інформаційної системи, оперативність інформації, система захисту, можливість швидко ухвалювати рішення на підставі інформації АБС, швидкість роботи, можливість швидкої заміни технологій.
Класифікація АБС:
І покоління
Апаратна платформа - автономні персональні комп'ютери під управлінням MS-DOS; СУБД - Clіpper, FoxPro, Clarіon; базовий елемент технології - бухгалтерська проводка; структура АБС - автономні Автоматизовані Робочі Місця (АРМ), не зв'язані або слабо зв'язані за даними через обмін файлами (у тому числі шляхом фізичного перенесення на гнучких дисках з комп'ютера на комп'ютер). Зараз практично не зустрічається.
ІІ покоління
Апаратна платформа - персональні комп'ютери під управлінням MS-DOS, працюючі в локальній мережі Novell NetWare; СУБД - Clіpper, FoxPro, Clarіon; базовий елемент технології - бухгалтерська проводка; структура АБС - автономні АРМи, зв'язані за даними через загальні файли, що лежать на сервері і не зв'язані по функціях. Широко поширено дотепер, особливо в невеликих банках і в провінції.
ІІІ покоління
Апаратна платформа - персональні комп'ютери під управлінням MS-DOS (MS Wіndows), працюючі в локальній мережі Novell NetWare; СУБД - власна розробка на базі менеджера записів Brtіeve; базовий елемент технології - бухгалтерська проводка, рідше - документ; структура АБС - автономні АРМи, сильно зв'язані за даними через загальні структури бази даних і слабо зв'язані по функціях. Технологія, перехідна від “файл-сервер до “клієнт-сервер. Широко поширено, у тому числі у ряді крупних банків.
ІV покоління
Апаратна платформа - персональні комп'ютери під управлінням MS-DOS (MS Wіndows), працюючі в локальній мережі, або ж хост-комп'ютер з терміналами; СУБД - професійна реляційна (може бути постреляційна або мережний); базовий елемент технології - бухгалтерська проводка (рідше), документ, операція; структура АБС - автономні АРМи, сильно зв'язані за даними через загальні структури бази даних, в окремих випадках зв'язані по функціях через загальне ядро. Технологія “хост-термінал або дворівнева “клієнт-сервер. Досить поширено, але не у нас.
V покоління
Апаратна платформа - персональні комп'ютери під управлінням MS Wіndows, MS-DOS, рідше UNІX, в розподіленій мережі (WAN) з декількома фізичними серверами додатків (які працюють під багатозадачними розрахованими на багато користувачі Операційними Системами (Ос)); СУБД - професійна реляційна плюс менеджер транзакцій; базовий елемент технології - документ або операція; структура АБС - логічні АРМи, сильно зв'язані як за даними, так і по функціях в межах локальної мережі або хоста і слабо зв'язані за даними в межах розподіленої мережі. Технологія трьохрівнева “клієнт-сервер“ з використанням менеджерів транзакцій. Одиничні розробки.
VІ покоління
Апаратна платформа - гетерогенне мережне середовище; СУБД - професійні реляційні з відкритим інтерфейсом (можливо одночасно дещо різних СУБД); базовий елемент технології - операція або документ; структура АБС - логічні АРМи динамічно формовані за компонентною технологією, сильно зв'язані за даними і функціями в межах мережі Іntranet. Перспективна технологія, що з'явилася трохи більше року назад. Одиничні розробки, але за ними майбутнє.
Найбільша частина українських банків (більше 60%) при рішенні автоматизації віддають перевагу вітчизняним розробникам програмних продуктів. Самими відомими рішеннями, представленими на українському ринку банківських АСУ, є ProFІX/BANK (ООО "Компания ПроФИКС"), "ИСАОД-БАНК" и "ИРБИС" (ООО "ИБИС"), RS-Bank (R-Style Ukraіne), "БИС ГРАНТ" (СНПФ "АРГУС"), "Scrooge-ІІІ" и "Scrooge-ІІ" ("Lіme Systems"), Б2 (CS Ltd.), SftBank (ООО СП "40.5 Plus"), "UnіCorn" (ООО "Юникорн") та ін.
Сьогодні упровадженням зарубіжних систем можуть похвалитися не багато українських банків (Приватбанк, Перший Український Міжнародний банк (ПУМБ), "Райффайзен Україна", "Аваль"). Такі банки, в першу чергу, шукають не технічні рішення, а методологічні, які дозволили б забезпечити якісний прорив банку на певні сегменти ринку.
Банкомати були першою спробою банків обійти обмеження на здійснення розрахунків через те, що відділення відкриті тільки в робочий годинник, і понизити витрати на їх зміст. Потім з'явилися послуги по телефону. Приблизно півтора роки тому виник новий підхід до взаємодії банку з клієнтом - багато банків почали надавати банківські послуги вдома за допомогою спеціалізованих систем "банк-клієнт". Спочатку такі послуги надавалися тільки по закритих приватних каналах. В даний час ситуація міняється у бік використовування Іnternet. Зараз найбільш популярні змішані рішення.