Згідно з щорічною фінансовою звітності банку ми здійснили оцінку прибутковості ЗАТ "ПриватБанк" за показниками, наведеними в таблиці 1:
Таблиця 1
| № п/п | Показник | Розрахунковий показник(за попередній рік) |
| Активи банку: | 563429 | |
| Кошти в інших банках | 40 037 | |
| коррахунки | 35 | |
| інвестиційні операції | 17106 | |
| кредити | 434 171 | |
| основні фонди | 44 894 | |
| Пасиви банку: | 385 527 | |
| в т. ч. власні кошти | 28 221 | |
| залучені кошти | - | |
| запозичені ресурси | - | |
| Чистий прибуток банку (після оподаткування) | 6 146 | |
| Статутний капітал | 55 000 | |
| Процентні доходи | 59 908 | |
| Процентні витрати | 37 756 | |
| Дохідні активи | 61 | |
| Прибутковість банківських активів | 1,61% | |
| Прибутковість акціонерного капіталу банку | 11,83% | |
| Процентна маржа | 4908 |
Торкаючись питання переважної архітектури банківської мережі, можна відзначити, що найпоширенішої в європейських країнах і актуальнішої на сьогодні для українських банків і, "ПриватБанку" в тому числі, є топологія "зірка", проста або багаторівнева, з головним офісом в центрі, сполученим з регіональними відділеннями. Переважання цієї топології визначається наступними чинниками:
· Перш за все, самою структурою банківських організацій. (Наявністю регіональних відділень і великим об'ємом передаваної між ними інформації.)
· Високою вартістю оренди каналів зв'язку. Потрібно мати на увазі, що звичайно при організації зв'язку з видаленими відділеннями практично не використовуються комутовані телефонні канали. Тут необхідні високошвидкісні і надійні лінії зв'язку.
· У країнах Східної Європи і СНД на користь застосування топології "зірка" діє додатковий чинник - недостатньо розвинена інфраструктура телекомунікацій і пов'язані з цим труднощі в отриманні банком великого числа каналів зв'язку.
Автоматизовані банківські - система, що функціонує на базі засобів обчислювальної техніки, які пов’язані між собою локальною чи глобальною мережею та забезпечує процес збору, введення, передачі, обробки, збереження, поновлення даних для вирішення проблем управління діяльністю банків.
Автоматизована банківська система складається з:
1. Функціональної;
2. Забезпечувальної частини.
Забезпечувальна частина складається з підсистем:
1. Технічного забезпечення - комплекс апаратно-технічних засобів обчислювальної техніки та телекомунікаційного обладнання для збору, обробки та обміну інформацією з зовнішніми та внутрішніми користувачами.
2. Математичного забезпечення - комплекс алгоритмів економіко-математичних методів для обробки даних та автоматизації складання форм бухгалтерської та статистичної звітності.
3. Інформаційного забезпечення - сукупність типових форм первинних документів та форм звітності, систем класифікації та кодування інформації, файлів даних, що складають базу даних і використовуються для автоматизованого вирішення задач банківської діяльності.
4. Організаційно-правового забезпечення - сукупність нормативно-правових актів, інструктивних та методичних матеріалів, що встановлюють технологічне функціонування автоматизованих банківських систем та права і обов’язки персоналу, що обслуговує автоматизовану банківську систему.
5. Лінгвістичного забезпечення - складається із засобів ведення діалогу системи з людиною та сукупності мовних засобів програмування, опису даних, запитів ті пошуку інформації в базі даних.
Діяльністю сучасних банківських установ можна виділити компоненти, які у випадку автоматизації можуть стати елементами та складовими частинами автоматизованої банківської системи.
Фронт-офіси - компоненти системи, які призначені для введення первинної інформації, автоматизації праці банків, працівників на робочих місцях та безпосередньої взаємодії з клієнтами чи контрагентами в банку.
Бек-офіси - компоненти, які призначені для синтетичного та аналітичного бухгалтерського обліку документів, операцій чи угод отриманих від фронт-офісів. Можна виділити компоненти, що наділені функціями фронт і бек-офісів. Дані компоненти входять до операційного дня банку - сукупність операцій, які банк проводить на протязі встановленого регламентом робочого часу. Операції наділені функціями бек-офісу здійснюються і відображаються у фінансовому обліку. Операційний день банку є центром або ядром в банківській діяльності, бо він встановлює взаємозв’язки з фронт та бек-офісами.
- відкриття, закриття та ведення аналітичних, особових, розрахункових банківських рахунків згідно з вимогами стандарту
- створення та ведення масивів нормативно-довідкового забезпечення
- ведення та бухгалтерське проведення платіжних документів і банківських операцій. Обробка поточних розрахунків, особових аналітичних та балансових рахунків з метою проведення аналітичного та синтетичного обліку
- формування форм бухгалтерської звітності за кожний операційний день.
Структура рахунків аналітичного обліку визначена НБУ, нумерацію рахунків аналітичного обліку розписується банком самостійно у відповідності до встановленого закону. Підсистема операційний день банку має забезпечувати початкове відкриття аналітичних банківських рахунків за вищевказаним алгоритмом.
В даний час найважливішим застосуванням комп'ютерів стає створення мереж, що забезпечують єдиний інформаційний простір для багатьох користувачів.
Функціональні можливості мережі визначаються послугами, які вона надає користувачеві. Для реалізації кожної з послуг мережі та доступу користувача до цієї послуги розробляється програмне забезпечення.
Програмне забезпечення, призначене для роботи в мережі, має бути орієнтованим на одночасне використання багатьма користувачами. Найпоширенішими є дві основні концепції побудови такого програмного забезпечення:
1. Файл-серверна концепція. Тут мережне програмне забезпечення орієнтовано на надання багатьом користувачам ресурсів загальнодоступного головного комп'ютера мережі - файлового сервера, або файл-сервера. Цю назву він дістав тому, що основним ресурсом головного комп'ютера є файли, що містять програмні модулі або дані. Він є найзагальнішим типом сервера. Ємність його дисків має бути більшою, ніж на звичайному комп'ютері, оскільки він використовується багатьма комп'ютерами. В мережі може бути кілька файлових серверів. Серед інших ресурсів файлового сервера, що надаються в спільне використання користувачам мережі, - принтер, модем, пристрій для факсимільного зв'язку.
2. Клієнт-серверна концепція, яка ще називається архітектурою "клієнт-сервер", програмне забезпечення орієнтовано не тільки на колективне використання ресурсів, а й на їх оброблення в місці розміщення ресурсу за запитами користувачів. Програмні системи архітектури "клієнт-сервер" складаються з програмного забезпечення сервера і програмного забезпечення користувача - клієнта. Робота цих систем організовується так: програми-клієнти виконуються на комп'ютері користувача і посилають запити до програми-сервера, яка працює на комп'ютері спільного доступу. Основне оброблення даних здійснюється потужним сервером, а на комп'ютер користувача посилаються тільки результати виконання запиту.
Основою сучасного підходу технічних рішень в побудові інформаційних технологій в Вінницькій філії ВАТ "Універсал Банк" є архітектура “клієнт - сервер”, що організована на основі програмних продуктів від компанії 1С, яка розробила програмний пакет, який може працювати в двох основних режимах:
1. Конфігурація;
2. Режим користувача.
Режим “Конфігурація" дозволяє розробнику настроїти компоненти системи автоматизації і запам’ятовувати їх в спеціальній базі даних так як необхідно саме для даного підприємства.
Режим користувача призначений для безпосереднього використання створеної настройки в роботі з метою вводу, обробки, зберігання і видачі зведеної інформації про діяльність підприємства.
Одним з варіантів реалізації технології “клієнт - сервер” є її трьохрівнева архітектура. В мережі повинні бути присутні не менше трьох комп’ютерів: клієнтська частина (робоча станція), сервер прикладних процесів та сервер бази даних. В клієнтській частині організується взаємодія з користувачем (користувацький інтерфейс). Сервер прикладних процесів проводить бізнес - процедури для клієнтської частини. Сервер бази даних обслуговує бізнес - процедури, які відіграють роль клієнтів. Гнучкість такої архітектури полягає в незалежному використанні і заміні обчислювальних і програмних ресурсів на всіх трьох рівнях.