Технологічні особливості природокористування Запорізької області (стр. 1 из 7)
План:
Вступ
Розділ 1. Фізико-географічна характеристика Запорізької області
1.1 Географічне положення
1.2 Кліматичні умови
1.3 Рельєф
1.4 Ґрунтове покриття
1.5 Геологічна будова
1.6 Рослиний та твариний світ
Розділ 2. Характеристика та аналіз природних ресурсів Запорізької областІ
2.1 Мінеральні ресурси (надра) Запорізької області
2.1.1 Технологічні особливості видобутку та переробки мінеральних ресурсів
2.1.2 Екологічні проблеми використання мінеральних ресурсів
2.2 Водні ресурси Запорізької області
2.2.1 Поверхневі води
2.2.2 Підземні води
2.2.3. Водозабезпечення та водокористування
2.2.4 Захист водного середовища
2.3 Земельні ресурси Запорізької області
2.3.1 Земельні ресурси та земельний фонд
2.3.2 Сільськогосподарські угіддя
2.3.3 Екологічні проблеми використання земельних ресурсів
2.4 Біологічні ресурси Запорізької області
2.4.1 Рослині ресурси
2.4.2 Тварині ресурси
2.4.3 Екологічні проблеми використання біологічних ресурсів
2.5 Газова атмосфера Запорізької області
2.6 Енергетичні ресурси Запорізької області
2.7 Рекреаційні ресурси Запорізької області
Розділ 3. Технологічні особливості природокористування (технологічна схема, технічна карта та технологічний процес)
Розділ 4. Сучасний рівень впливу інженерних методів природокористування на навколишнє середовище
Розділ 5. Заходи щодо екологічної модернізації методів прородокористування
Список використаної літератури
М'який клімат і вдале географічне положення Запоріжжя привертали людину з незапам'ятних часів. Якнайдавніші стоянки первісних людей в річковій долині порожистої частини Дніпра відносяться до епохи середнього палеоліту (100 - 40 тис. років тому). Впродовж багатьох сторіч територія краю була своєрідним коридором, яким проходили різні народи, де схрещувалися різні культури. Кіммерійці, скіфи і сармати, готи і гуни, авари, хазари, половці, печеніги, слов'яни залишили після себе в Придніпровських степах різноманітні археологічні пам'ятники.
Після татаро - монгольського нашестя 1237 - 1240 рр. територія Запорізького краю на два сторіччя увійшла до складу Золотої Орди.
У 1445 р. запорізькі степи по лівому берегу Дніпра увійшли до складу Кримського ханства. З кінця ХV до середини ХІХ в. їх населяли кочові і напівосілі ногайці.
Природно - географічні і історичні умови в XV - XVI вв. сприяли тому, що південно - українські землі стали одним з центрів формування запорізького козацтва. Одним з його головних оплотів і символів став острів Хортиця, відомий ще із староруських часів.
Подією загальноукраїнського значення стало формування з окремих козацьких загонів і промислових артілей соціально - політичної і військової організації запорізького козацтва - Запорізької Січі ("Війська Запорізького Низового").
Запорізька Січ стала першим на території України політичним формуванням зі всіма ознаками республіки. Вона довго зберігала свою незалежність і займала видатне місце в міжнародних відносинах - європейські держави встановлювали з нею дипломатичне відносини і шукали військового союзу.
В кінці XVIII в. землі південної України увійшли до складу Російської імперії.
Процес нового заселення і освоєння земель сучасної Запорізької області був складним. У ньому взяли участь представники багатьох народностей, що привело до розвитку краю як багатонаціонального. Це забезпечило запозичення господарських звичок, окремих особливостей життя і побуту одним народом у іншого, породило своєрідне злиття культурних і господарських традицій. Складовою частиною населення території сучасної Запорізької області стали іноземні переселенці: меноніти, німці, болгари, євреї, гагаузи, поляки, серби, греки, албанці.
Запоріжжя стало одним з полігонів, де утілювалися стратегічні плани індустріалізації СРСР. У 1927 р. почалося будівництво ДніпроГЕСу - наймогутнішої гідроелектростанції в Європі на той час. Одночасно прискореними темпами споруджувався комплекс нових енергоємних підприємств. [1]
Бурхливий розвиток економіки і культури краю було перервано ІІ Світовою війною. Однієї яскравий сторінок в історії області є післявоєнне відродження запорізького індустріального комплексу - ДніпроЕГСу і підприємств чорної і кольорової металургії. До початку 1950 р. відновили роботу всі 670 заводів і фабрик області. У 1950 - 1970 рр. у області бувальщини створені нові галузі індустрії - електротехнічна, хімічна. Продовжував збільшуватися енергетичний потенціал області. Разом з введенням в дію ДніпроГЕСу-2, споруджена Запорізька ГРЕС і Запорізька атомна електростанція.
Область складається з 20 адміністративних районів, 5 міст обласного підпорядкування (Запоріжжя, Мелітополь, Бердянськ, Токмак і Енергодар), 9 міст районного підпорядкування, 23 селища міського типа, 921сельский населеного пункту.
Адміністративний центр - місто Запоріжжя, заснований в 1770 році, а статус міста одержав в 1806 році. Проживає в місті 855,5 тис. людина. Загальна чисельність наявного населення Запорізької області, за даними Всеукраїнського перепису населення, складала 1929,2 тис. людина. Чисельність міського населення Запорізької області за наслідками Всеукраїнського перепису, складала 1458,2 тис. людина, або 76% загальної чисельності по області, сільського - 471,0 тис. людина, або 24%. Чисельність чоловіків склала 886,6 тис. людина, або 46%, жінок - 1042,6 тис. людина, або 54%; таке співвідношення в цілому по області зберігалося впродовж останніх двох переписів.
На дату Всеукраїнського перепису населення кількість міст в області склала 14, їх число не змінилося після перепису населення 1989 роки. Із загального числа міст 4 - це міста з населенням більше 50 тис. людина. Загальна чисельність постійного населення області, за станом на 5 грудня 2001 року, складала 1926,8 тис. людина, зокрема чоловіки - 884,2 тис. людина або 45,9%, жінки - 1042,6 тис. людина, або 54,1%; міське населення - 1452,8 тис. людина, або 75,4%, сільське - 474,0 тис. людина, або 24,6%.
Особливістю національного складу населення Запорізької області є його багатонаціональна. За даними Всеукраїнського перепису населення, на території Запорізької області проживали представники понад 130 національностей і народностей. У національному складі населення області переважна більшість українців, чисельність яких складала 1364,1 тис. людина, або 70,8% від загальної чисельності населення (в цілому по Україні - 77,8%). [7]
Актуальність теми
Характерною рисою суспільного розвитку України є пряма залежність росту економічного потенціалу від умов та рівня ресурсозбереження і бережливого ставлення до національного багатства.
Питання формування сприятливих загальних характеристик довкілля стають особливо актуальними для міст, в першу чергу найбільших та великих. Великі міста зосереджують найбільш сприятливі умови для розвитку виробництва, науки, освіти, сфери послуг, культури. Разом з тим концентрація всіх видів діяльності у місті супроводжується, як правило, негативними екологічними тенденціями розвитку – забрудненням компонентів природного середовища, деструкцією ландшафтів, негативним впливом на самопочуття, здоров’я, навіть тривалість життя людей. Тому важливим завданням суспільної географії є проведення всебічних досліджень екологічних проблем великих міст та обґрунтування шляхів і засобів по їх вирішенню.
Одним з найбільших великих індустріальних центрів України який володіє потужним природно-ресурсним, виробничим, виробничо-інфраструктурним, у т.ч. транспортним, науковим потенціалом, є Запорізька область. Разом з тим для неї характерні складна екологічна обстановка, високий рівень забруднення довкілля.
В кінцевому рахунку, це обертається значними економічними втратами, роблять середовище Запорізької області малопривабливим для життєдіяльності населення.
Широта предмету суспільно-географічних досліджень дозволяє виявити основні складники, структурні зв’язки в екосистемі Запорізької області, ідентифікувати екологічні проблеми за ступенем гостроти, просторового поширення та пріоритетами розв’язання; проаналізувати чинники виникнення екологічних проблем.
Мета і завдання роботи. Метою роботи є аналіз фізико-географічних характеристик Запорізької області, її природних ресурсів та технологічних особливостей природокористування.
Методологія та методика дослідження. Теоретичною та методологічною базою дослідження є фундаментальні праці вітчизняних та зарубіжних вчених з проблем взаємовідносин суспільства і природи, екології міст, раціонального природокористування.
Теоретичне та практичне значення роботи. Результати дослідження є теоретико-методологічною основою для суспільно-географічного вирішення екологічних проблем на рівні великих міст – промислових центрів України, зокрема Придніпров’я.
Розділ 1. ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
1.1Географічне положення
Запорізька область розташована у південно-східній частині України. Завдяки своєму стратегічному положенню область рівновіддалена від європейських та азіатських ринків.
Вона межує з Херсонською, Дніпропетровською, Донецькою областями. Південні кордони області омиваються водами Азовського моря, берегова лінія якого в межах області перевищує 300 км.
Територія області займає 27,2 тис. км2, що становить 4,5% території України. Протяжність із півночі на південь становить 208 км, а зі сходу на захід – 235 км. Від м. Запоріжжя до столиці України м. Києва: залізницею – 715 км, шосейними дорогами – 618 км. [7]
Помірно-континентальний, характеризується чітко означеною посушливістю. Середньорічні температури: літня + 22 С, зимова - 4,5 С. На рік у середньому припадає 225 сонячних днів, рівень опадів становить 448 мм. Такі кліматичні умови максимально сприяють розвитку сільського господарства, курортів та туризму.[13]