Господарювання відходам виключно шляхом їх вивезенням і складування є не лише екологічно обтяжливим, але й економічно нераціональним.
Зменшення побутових відходів може бути досягнуте або зменшенням обсягів утворення відходів біля джерел їх виникнення або рециклінгом вторинної сировини, що знаходиться у відходах. Рециклінг окрім створення можливостей повторного використання сировини створює також економічну вигоду у зв'язку зі збільшенням щонайменше у 1,5-2 рази термін експлуатації полігону ТПВ порівняно із складуванням усієї, нерозділюваної маси утворених відходів. Беручи до уваги той факт, що вартість будівництва нових полігонів є великою і постійно зростає у зв'язку з посиленням вимог охорони довкілля, продовження часу експлуатації полігону дає значні заощадження коштів.
Проведено аналіз складування твердих побутових відходів на полігонах Львівської області. Теоретично розраховано газовий потенціал полігонів. Наведено результати практичних замірів складу біогазу на вибраних 13 полігонах.
На сьогодні найбільш економічним методом утилізації твердих побутових відходів (ТПВ), хоч і небезпечним з екологічної точки зору, є складування їх на полігонах. На одного мешканця м. Львова в середньому припадає 250-300 кг відходів в рік, збільшуючись при цьому за рік в середньому на 3-6%. Об'єми щорічно заскладованих ТПВ на полігонах міст Львівської області також щорічно зростають. На Львівському полігоні ТПВ у 2006 році було за складовано 1301 тис. м3 ТПВ, що на 40% відсотків більше, ніж у 1999 році. За цей же період щорічне складування на полігоні м. Борислава зросло на 46%, м. Трускавця - на 24%, м. Стрия - на 30%, Самбора - на 6%. Об'єми заскладованих відходів на Дрогобицькому полігон ТПВ у 2006 р. зменшились порівняно з 1999 року через часткове закриття полігону.
Масив ТПВ складається з різновікових відходів змішаної морфології: харчові відходи, папір, скло, текстиль, дерево, будівельне сміття, пластмаси, пластик, метал та ін. На полігонах ТПВ протягом тривалого часу відбуваються складні фізико-хімічні та біохімічні процеси розкладу відходів, які супроводжуються виділенням біогазу. За морфологічним складом визначається вміст органіки як основного джерела біогазу. На процеси біодеструкції ТПВ (час, швидкість і обсяги утворення метану) суттєво впливають такі фактори, як кліматичні і геологічні умови розташування полігону ТПВ; параметри самого полігону площа, висота складування; морфологічний, хімічний і фракційний компоненти заскладованих ТПВ та умови метаноутворення: вологість ТПВ, їх густина, кислотність масиву pH, температура, а також технології дегазації масивів (пасивна чи активна).
Особливістю полігонів міст Львівської області, як і інших полігонів українських міст, де немає сортування і роздільного збору відходів, є наявність в них великої частки інертних матеріалів - 44%, які практично не підлягають біорозкладу. Це пластмаса, метал, скло, кераміка, будівельне сміття, тощо. Фракція відходів, яка підлягає біорозкладу, становить 56% і складається з харчових відходів (28%, тобто половина складових, що підлягають біодеструкції), паперу, текстилю, шкіри, шерсті, деревини та тирси.
На основі аналізу інформації від комунальних служб районів можна зробити такі узагальнення щодо стану полігонів ТПВ міст Львівської області:
- Більшість полігонів експлуатується понад 20 років і вичерпали свій потенціал.
- Система обліку кількості заскладованих відходів відсутня: ваги нема на жодному з полігонів, облік є приблизним.
- Системи відводу біогазу нема.
- Контроль за газовими виділеннями з полігону не проводиться. Інформація про наявність виділень біогазу у більшості випадків відсутня.
- Сортування відходів перед видаленням не проводиться.
- Компостування та утрамбовування також відсутнє.
- З технологій складування застосовується на більшості полігонів міст ТПВ Львівської області тільки присипка грунтово-глиниста.
На основі опрацювання анкетних даних для моніторингу були вибрані полігони ТПВ таких міст Львівської області: м. Львів, м. Дрогобич, м. Борислав, м. Трускавець, м. Самбір, м. Старий Самбір, м. Мостиська, м. Городок, м. Новояворівськ, м. Рава-Руська, м. Сокаль, м. Стрий, м. Жидачів.
На вибраних полігонах складуються тверді побутові відходи домогосподарств 43% населення області. Слід зауважити, що близько 30% всіх за складованих твердих побутових відходів домогосподарств області припадає на Львівський полігон ТПВ. На полігоні ТПВ м. Дрогобич (с. Брониця) складуються ТПВ домогосподарств та установ і організацій, які обслуговують 4% населення області. Далі за кількістю населення, ТПВ від життєдіяльності якого складуються на міських полігонах, йдуть Стрийський, Бориславський, Самбірський, Трускавецький, Новояворівеький, Сокальський полігони ТПВ. Щодо вибору для моніторингу полігону ТПВ м. Жидачева, то він базувався на інформації про складування на полігоні окрім побутових відходів домогосподарств районного центру також промислових відходів целюлозо-наперового виробництва, тобто в морфології цього полігону є значна частина органіки. Решта полігонів ТПВ вибиралася з міркувань близькості до західного кордону України з Польщею.
Станом на 01.01.2007 на вибраних полігонах сумарно заскладовано 11, 8 млн. т. твердих побутових відходів, з яких 9,3 млн - на Львівському полігоні, більш як 100 тис. т заскладовано на полігонах міст Дрогобича, Борислава, Трускавця, Стрия, Самбора, Сокаля, Новояворівська.
Для розрахунку емісії біогазу полігонів ТПВ використовуються різноманітні математичні моделі. Математичні моделі набагато спрощують опис складного процесу розкладу ТПВ і не завжди враховують особливості того чи іншого полігону, однак через тривалість і складність отримання експериментальних даних вони залишаються найбільш перспективним інструментом прогнозу утворення біогазу.
Великі полігони твердих побутових відходів за рівнем шкідливого впливу на навколишнє середовища вважаються об'єктами екологічного ризику. Вони є потенційними джерелами забруднення довкілля у разі порушення норм і правил їх експлуатації.
Об'єктом дослідження впливу полігонів на об'єкти навколишнього природного середовища, зокрема на ґрунт, вибрано Львівський полігон твердих побутових відходів.
Полігон було створено у 1957 році. Він розташований в 3-х кілометрах північніше межі м. Львова. Полігон має подібну до прямокутника форму, довга вісь якого витягнута у південно-східному напрямку. Загальна його площа становить 33,6 га. Товщина шару сміття у його південно-східній частині досягає 50 м, у північно-західній вододільній коливається від 1-3 до 10 м. Загальний його об'єм за орієнтовними підрахунками перевищує 10 млн тон.
До 1990 року на полігоні складувалися не лише побутові, але й токсичні промислові відходи. Їх кількість за орієнтовними оцінками досягає 2 млн тон. З 1990 р. на полігон вивозяться промислові відходи лише 3 та 4 класів небезпеки.
Навколо смітника облаштовано обвідну дренажну канаву, яка збирає і транспортує дренажні і дощові води до двох грунтових збірників фільтрату об'ємом близько 4000 м3, облаштованих біля його південно-східного підніжжя. Частина накопиченого тут фільтрату постійно вивозиться на очисні споруди біологічної очистки м. Львова.
Подане на полігон сміття ущільнюється важкими бульдозерами. Після ущільнення воно ізолюється інертним матеріалом (грунт, будівельні відходи, тощо). До 1992 року сміття на полігоні майже постійно горіло, викидаючи в атмосферу значну кількість токсичних сполук. Останніх 15 років цей процес практично припинено. Лише на окремих, невеликих за площею, ділянках періодично виникають аварійні займання, які швидко ліквідовуються.
Наводячи загальну характеристику полігону окремо, слід зупинитися на збірниках кислих гудронів Львіського нафтомаслозаводу. З формальних позицій вони не мають безпосереднього відношення до сміттєзвалища, але знаходяться практично у його межах і розглядаються мешканцями прилеглих населених пунктів як один об'єкт.
Всього у районі сміттєзвалища розташовано 3 накопичувачі гудрону. Загальна площа гудроносховищ становить 6,8 га. Всі вони утворені шляхом влаштування дамб у верхів’ях глибоких ярів, що беруть свій початок поблизу полігону. Загалом у цих земляних ємностях нагромаджено близько 300 тис. тон кислих гудронів.
Внаслідок окисно-відновних реакцій, що проходять внаслідок взаємодії гудронів з атмосферними агентами відбувається процес розділення їх на три шари: верхній - нейтральні нафтопродукти з густиною 0,925-0,947 т/м3, середній - вода з невеликою кількістю розведеної сірчаної кислоти, нижній - важка високов'язка органічна маса.
У 2004 році глиняні замки накопичувачів кислих гудронів дали тріщину. Внаслідок чого кисла вода витікає на поверхню грунту за 1 км на південний-захід від цих накопичувачів.
Полігони твердих побутових відходів, загалом і Львівського зокрема, створюють значний вплив практично на усі компоненти довкілля. При цьому базовими складовими, на які вони безпосередньо впливають: ґрунти, поверхневі, і підземні води та атмосферне повітря. Опосередкованому впливу піддається і рослинний покрив.
Основним джерелом забруднення підземних вод є фільтрат, який накопичується у грунтових збірниках. Вони являють собою досить глибокі (до 3 м) канави довжиною до 150 м. За рахунок значного гідростатичного тиску фільтрати легко проникають у грунтові води. Певна частина фільтрату поглинається поза межами збірників, безпосередньо під тілом звалища. Поверхневих вод, як таких, у безпосередній близькості від полігону немає. Їх роль у даному випадку відіграють меліоративні канави, що дренують поблизу звалища забруднені грунтові води. Періодично у них надходить також невелика кількість фільтрату, що проникає з обвідної дренажної канави та у місцях його переливу із збірників.