Зараз у зоні радіоактивного забруднення знаходиться близько 3,5 млн. га лісів. Вони в цих умовах виконують функцію поглиначів радіонуклідів, утримуючи їх в різних компонентах лісових екосистем та перешкоджаючи міграції забруднювачів. Разом з цим склалися певні проблеми з традиційним веденням лісового господарства і багатоцільового використання лісових ресурсів, враховуючи ту обставину, що в регіоні Полісся зосереджено близько 40% лісів України. Вони зосереджують у собі значні ресурси деревини, не деревної сировини, диких тварин, що мають промислове мисливське значення.
Відповідно до рівнів радіоактивного забруднення фунту в лісах введено регламентацію проведення лісогосподарських заходів і визначено можливість використання тієї чи іншої продукції лісового господарства. Радіаційна ситуація в лісах буде постійно контролюватись, здійснюватиметься також контроль продукції, що випускається держлістотами.
Частину найбільш забруднених лісів повністю виключено з лісогосподарського виробництва. До 2015 р. площа забруднених лісів, виключених з лісогосподарського виробництва насаджень, зменшиться майже на 50% (до 20 тис. га). Одним з головних завдань на період до 2015 р. є здійснення комплексу заходів щодо поступової реабілітації лісів. У зв'язку з природним розпадом радіонуклідів площа забруднених лісів, в яких нині заборонено лісогосподарську діяльність, зменшиться на 22,0 тис. га до 2015 p., тобто на площі 22,0 тис. га стане можливим ведення лісового господарства.
Значна частина лісів, де обмежено використання деревини, також буде залучатися до господарчого обороту. Станом на 1987 р. площа таких лісів складала 142,3 тис. га. Внаслідок реабілітації територій станс можливим заготівля не деревної продукції лісу: дикорослих ягідних та лікарських рослин, їстівних грибів. Для заготівлі дикорослих ягід можливо буде залучити близько 166,0 тис. га, а їстівних грибів - близько 619,4 тис. га.
Для залучення реабілітованих лісових площ, що зазнали забруднення в результаті аварії па Чорнобильській атомній станції, до ресурсного використання необхідно розробити рекомендації щодо ведення лісового господарства та використання різних видів лісової продукції па цих територіях. Такі рекомендації уже є. Більше того, позитивна тенденція у зміні рівнів забруднення вимагає певної корегування таких нормативів. Тому "Рекомендації з ведення лісового господарства в умовах радіоактивного забруднення", затверджені Міністерством з надзвичайних ситуації та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та Державним комітетом лісового господарства України у 1998 p., прийшли на зміну попереднім, термін дії яких завершився у 1997 р.
Діючі зараз рекомендації охоплюють широкий спектр проблем: від лісового насінництва та вирощування садивного матеріалу на різних за ступенем забруднення землях до розміщення пасік, заготівлі дикорослих лікарських рослин та ведення підсобного господарства на землях лісового фонду.
До екологічно кризових належать південно-східні райони України. Найбільш техногенне порушеними є екосистеми Донбасу.
Майже 40% порушених промисловістю ґрунтів України зосереджено в Донбасі - високо урбанізованому промислово розвинутому регіоні. Потужна техносфера налічує близько 900 крупних підприємств гірничодобувної, металургійної, хімічної, будівельної, машинобудівної промисловості. Експлуатується майже 300 родовищ корисних копалин, внаслідок чого порушено понад 24 тис. га сільськогосподарських угідь. Породними відвалами (терикони та відвали розкривних ґрунтів) зайнято 25 тис. га, з яких 4,3 тис. га відпрацьовано і підлягає рекультивації.
Одним з найбільш ефективних з економічної та екологічної точок зору способів реабілітації техногенне порушених екосистем є створення лісових захисних, озеленювальних та меліоративних насаджень на териконах та зовнішніх відвалах розкривних порід відкритих розробок доломітів і вапняків у Донбасі (щільність населення 200 мешканців на 1 км2, кількість шкідливих викидів - 365 кг на людину за рік), яке сприяє поліпшенню санітарного стану довкілля, усуненню проявів водної та вітрової ерозії, зменшенню техногенного навантаження, відновленню продуктивності і господарської цінності порушених земель, збагачує видову різноманітність рослинного і тваринного світу регіону.
Лісові насадження як постійний рослинний покрив виконують також і рекреаційні функції.
Варто переглянути відсоток участі лісової рекультивації в загальному обсязі робіт з біологічної рекультивації порушених екосистем. Раніше в нормативних документах він наближено дорівнював 12%. Основна маса порушених земель (близько 40%) підлягала сільськогосподарській рекультивації. Мала її ефективність, низький природоохоронний ефект та значна вартість цього виду рекультивації порушених екосистем, сучасний економічний стан та суспільно-економічні відносини, що склалися в державі, потребують корекції цих нормативів у бік збільшення участі лісової рекультивації та розроблення диференційованого підходу щодо напрямів та способів рекультивації.
Насадження, що зростають на порушених землях, потребують особливих заходів щодо своєї охорони, захисту та ведення господарства. Через відсутність науково обґрунтованої нормативної бази, лісовпорядкування та проведення лісогосподарських робіт (рубки догляду тощо) на рекультивованих лісових землях здійснюється за стандартними схемами, що іноді призводить до грубих помилок (визначення типу лісу, укрупнення виділів тощо) у плануванні і веденні господарства, а звідси - до зниження екологічних функцій та цінності лісу. Це особливо актуально з позиції відновлення та збереження біологічного різноманіття на таких рекультивованих землях.
Одним з ефективних засобів у відновленні порушених екосистем є застосування економічних важелів закладення в собівартість продукції часткової або повної вартості, необхідної на реабілітацію порушених підприємством екосистем, що практикувалося в колишньому СРСР на підприємствах, які видобували корисні копалини, та підвищення ролі і збільшення контролюючих прав громадських природоохоронних організацій.
Для інтенсифікації процесу реабілітації та відновлення екосистем порушених саме видобутком корисних копалин потребують узгодження з новим Земельним кодексом ряд положень, що стосуються порядку відчуження земель для розроблення родовищ та передавання рекультивованих земель землекористувачам.
З іншого боку, необхідно узаконити на державному рівні звільнення від сплати податків державні, громадські та комерційні структури, які займаються природоохоронною діяльністю в зонах екологічного лиха, та надати інші економічні пільги (отримання низько відсоткових та безвідсоткових кредитів і ін.)
Динаміка спеціального використання лісових ресурсів в лісах області в розрізі користувачів за останні 5 років наведена в табл. 3.1.
Ліміт лісосічного фонду на 2006 рік затверджений в обсязі 804,66 тис. м3. Рубками головного користування заготовлено 781,1 тис. м3 деревини (97,1 % від ліміту).
Розрахункова лісосіка по м’яко листяному господарству більшістю лісокористувачів повністю не використовується. На корені залишаються низько товарні насадження таких порід, як осика, тополя, верба, несвоєчасна вирубка яких призводить до втрати значної кількості деревини. Насадження деградують і втрачають захисні функції, а деревина свою технічну якість.
По хвойному і твердолистяному господарствах, які дають значні прибутки, ліміт лісосічного фонду використовується майже повністю.
Таблиця 1.1
Динаміка спеціального використання лісових ресурсів за 2002-2006 роки
| Рік | Затверджена розрахункова лісосіка, тис. м3 | Фактично зрубано, тис. м3 | В т. ч. по господарствах | ||||||
| Хвойних | Твердолистяних | М’яколистяних | |||||||
| Розрахункова лісосіка | Фактично зрубано | Розрахункова лісосіка | Фактично зрубано | Розрахункова лісосіка | Фактично зрубано | ||||
| Державні лісогосподарські підприємства | |||||||||
| 2002 | 581,0 | 554,2 | 391,2 | 388,8 | 47,6 | 42,3 | 142,2 | 123,1 | |
| 2003 | 581,0 | 567,2 | 391,2 | 384,8 | 47,6 | 47,0 | 142,2 | 135,4 | |
| 2004 | 581.0 | 577.7 | 391.2 | 391.2 | 47.6 | 47.3 | 142.2 | 139.1 | |
| 2005 | 596.2 | 574.9 | 396.5 | 391.2 | 55.0 | 48.2 | 144.7 | 135.5 | |
| 2006 | 596,2 | 590,0 | 396,5 | 400,5 | 55,0 | 51,6 | 144,7 | 137,9 | |
| «Чернігівоблагроліс» | |||||||||
| 2002 | 59,6 | 46,0 | 4,6 | 3,9 | 3,3 | 0,7 | 51,7 | 41,4 | |
| 2003 | 56,9 | 42,4 | 2,7 | 2,0 | 3,3 | - | 50,9 | 40,4 | |
| 2004 | 49.8 | 41.8 | 2.9 | 2.5 | 1.4 | 0.9 | 45.5 | 38.4 | |
| 2005 | 83.2 | 68.7 | 9.1 | 8.8 | 3.0 | 2.1 | 71.5 | 57.5 | |
| 2006 | 149,4 | 104,0 | 19,4 | 19,1 | 3,5 | 3,5 | 126,5 | 81,4 | |
| Міноборони | |||||||||
| 2002 | 53,8 | 51,2 | 43,4 | 42,3 | 1,5 | 1,5 | 8,9 | 7,4 | |
| 2003 | 53,8 | 53,1 | 43,4 | 43,5 | 1,5 | 1,4 | 8,9 | 8,2 | |
| 2004 | 53.8 | 53.6 | 43.4 | 43.7 | 1.5 | 1.5 | 8.9 | 8.4 | |
| 2005 | 53.8 | 52.4 | 43.4 | 43.1 | 1.5 | 1.3 | 8.9 | 8.2 | |
| 2006 | 53.8 | 51.8 | 43.4 | 42.2 | 1.5 | 1.3 | 8.9 | 8.3 | |
| Інші | |||||||||
| 2003 | 21,1 | 29,7 | 12,5 | 12,8 | 0,4 | 0,4 | 8,2 | 7,7 | |
| 2004 | 20.9 | 14.4 | 5.6 | 5.6 | 0.6 | 0.6 | 14.7 | 8.2 | |
| 2005 | 36.5 | 29,5 | 3.8 | 3.7 | 0.6 | 0.6 | 32.1 | 25.2 | |
| 2006 | 36,5 | 35.3 | 3.8 | 3.8 | 0.6 | 0.6 | 32.1 | 30,9 | |
Відновлення лісів області відбувається переважно за рахунок створення лісових культур на площах після суцільних рубок, а лісорозведення – на площах, які непридатні для сільськогосподарського використання: в ярах, на пісках. Для забезпечення відтворення вилучених запасів деревини, підвищення продуктивності лісів, з метою запобігання ерозійним процесам, поліпшення навколишнього природного середовища на землях держлісфонду та на непридатних для використання в сільському господарстві землях здійснено лісовідновлення та лісорозведення на площі 4508,3 га (табл. 3.2.).