Оцінка економічних збитків від різних видів порушень земельних та водних ресурсів (стр. 1 из 7)

Міністерство освіти і науки України

Національний університет водного господарства та природокористування

Кафедра фінансів і економіки природокористування

Контрольна робота

з дисципліни

“Економіка природокористування”

Рівне - 2008

Зміст

І. Теоретична частина

1. Оцінка економічних збитків від різних видів порушень земельних ресурсів

2. Причини і види забруднення водних джерел. Оцінка економічного збитку від забруднення і нераціонального використання водних ресурсів

3. Земельний кадастр і земельний кодекс, їх призначення, структура і зміст

4. Методи і форми економічного стимулювання раціонального природокористування

5. Особливості фінансування та пріоритети інвестицій у відтворенні навколишнього середовища

6. Система показників та методи планування природокористування

ІІ. Практична частина

Список використаної літератури

ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

1. Оцінка економічних збитків від різних видів порушень земельних ресурсів

Для забезпечення гармонійного розвитку всіх галузей, народного господарства, задоволення зростаючих потреб суспільства необхідне впровадження ефективних заходів з недопущення забруднення сільськогосподарських земель. Для визначення економічної ефективності таких заходів необхідно, перш за все, кількісно та в грошовому виразі оцінити втрати сільського господарства внаслідок забруднення довкілля відходами промислового виробництва.

Слід оцінювати фактичні і прогнозні економічні втрати, визначати економічну ефективність заходів щодо їх зменшення і недопущення.

Впливом забруднення вважають прямі збитки (недовиробництво) частини продукції (заржавіле обладнання, зниження продуктивності праці через хвороби, зменшення продуктивності сільськогосподарського і лісового виробництва) або непрямі втрати, тобто додаткові затрати (ремонт обладнання, профілактика та відпочинок людей, внесення додаткових добрив, отрутохімікатів, догляд за рослинами та ін.). Екологічні ж втрати досі не визначені в економічних розрахунках, що пов'язано із складними методиками визначення втрат, які мають певні особливості.

Перша особливість - багатоадресність; шкідливі відходи надходять до навколишнього середовища; де від них страждають суміжні підрозділи народного господарства; через недобір продукції страждають і самі підприємства-забруднювачі. В цих умовах важливо знайти конкретних винуватців.

Друга особливість - збитки не є будь-яким самостійним видом вартості, а є звичайними виробничими затратами або зменшенням економічних результатів (обсягу продукції, прибутку, рентабельності та ін.).

Третя особливість - поступове зростання як обсягу забрудненості, так і ціни ресурсів, отже втрати стають вагомішими.

Сучасне виробництво через недосконалість технологій несе в собі певний антагонізм, відтворюючи два протилежні процеси: створення і руйнування. Щодо першого - створюються корисні для людини продукти і різні матеріальні цінності. Разом з тим, іде процес руйнування, внаслідок чого забруднюється природне середовище. При цьому в одному технологічному процесі співіснують дві принципово різні технології. Перша - створює матеріальні цінності, друга - екологоочисна. Виробничі цілі досягаються за рахунок економіки; досягнення екологічних цілей стримує матеріальне виробництво.

Відтворення забрудненого середовища здійснюється за рахунок очисних технологій. Затрати на функціонування певної технології формують вартість природного середовища, яка входить в собівартість одержаного продукту і спричиняє економічні втрати.

Екологічна технологія не має економічних орієнтирів, отже стає тягарем для виробника. Вартість очисної системи часом сягає 15-20% загальної вартості основних фондів підприємства, а іноді більше, отже підвищує собівартість продукції. Тому підприємства не прагнуть до екологічно-чистого виробництва. Екологія має свій економічний критерій - величина, що характеризує недопущення економічних втрат. На основі даних щодо недобору врожаю, зниження продуктивності худоби, економісти різних країн прагнули оцінити величину економічних збитків, понесених через забруднення атмосфери.

У США збитки від забруднення повітря оцінюються в 500 млн. доларів на рік. Лише у штаті Каліфорнія нанесені збитки в окремі роки сягали 100 млн. доларів.

Робляться спроби в кількісному виразі оцінити зв'язок між рівнем забруднення атмосфери і врожайністю сільськогосподарських культур або величиною економічних втрат, нанесених сільському господарству через забруднення атмосфери. В нашій країні такі досліди проводились у Сумському філіалі Харківського політехнічного інституту, в інституті економіки НАН України. Більшість вчених визначають економічні втрати від забруднення як величину (вартість) недоодержаної продукції (валової, чистого доходу з 1 га та ін.). При такому підході не враховуються затрати, необхідні для забезпечення відповідного рівня виробництва, особливо продуктів харчування. Затрати на компенсацію необхідно включати в склад економічних витрат. Таким чином, під економічними втратами забруднення атмосфери слід вважати втрати сільськогосподарського виробництва у вартісній формі, а також затрати, віднесені на компенсацію їх.

Для оцінки величини економічних втрат у вартісному виразі необхідно визначити величину втрат певного виду несільськогосподарської продукції. Разом з тим, на урожайність сільськогосподарських культур впливає багато факторів і виділити вплив, принаймні одного з них досить важко, тому необхідно застосувати метод контрольних ділянок певних регіонів, який базується на економічному аналізі порівняльних даних про забруднення площі певного виду культури із даними контрольної ділянки, яка не забруднена атмосферним повітрям. При цьому використовується одна агротехнічна технологія.

Відхилення даних про врожайність забрудненої площі буде означати вплив фактора забруднювача атмосфери. Метод контрольних районів використовують через зниження продуктивності худоби і птиці (зменшення приплоду і приросту молодняка, надоїв молока, продукування шерсті, яєць тощо).

Визначити економічні втрати від забруднення атмосфери можна методом емпіричних залежностей, що базується на статистичній обробці економічних показників. Він дозволяє отримати рівняння регресії - залежності величини економічних витрат від концентрації забруднення атмосфери. При цьому важливо мати великий обсяг інформації.

Забруднення атмосфери шкодить якості продукції, а звідси -її реалізації, призводить до зниження цін. Якщо господарства будуть компенсувати падіння врожайності додатковими агротехнічними заходами, це підвищить собівартість продукції, отже ціни реалізації. А ринок буде диктувати свою ціну; невигідну виробнику.

Перехід до ринкової економіки, впровадження приватного виробництва передбачає компенсацію збитків за рахунок винних - підприємство не вживає заходів проти понаднормативного забруднення атмосфери газовими викидами, від яких хворіють люди, сільськогосподарські тварини, рослини, забруднюються ріки, озера. Платити за забруднення довкілля повинно підприємство, яке забруднює навколишнє середовище.

Загальна схема відшкодування екологічних збитків в сільському господарстві представлена на схемі (рис. 1.).

Рис. 1. Схема відшкодування економічних збитків сільському господарству

При визначенні рівня забруднення ґрунту потрібно враховувати гранично допустимі концентрації шкідливих речовин у ґрунті. Розбіжність у показниках при цьому характеризуватиме грунтово-екологічну оцінку.

Екологічна оцінка землі здійснюється за двома групами: рентною і затратною.

Якщо земля при всіх рівних умовах (засоби виробництва, організація праці та ін.) щорічно приносить диференціальну ренту Р, то при нормативі ефективності Ен її можна оцінити за формулою:

Отримані на основі рентного підходу оцінки складають в середньому для сільськогосподарських угідь 500-600 грн. за 1 га, ріллі - 1100-18800 грн. за 1 га.

Економічна оцінка земельних ресурсів визначається вартістю землі (підготовка, використання і відшкодування втрат сільському господарству при відведенні аграрних угідь). Можна виділити два види оцінки: оцінка компенсаційних затрат на відшкодування сільському господарству при відчуженні продуктивних земель на несільськогосподарські потреби і оцінка міських земель.

Компенсаційні платежі використовуються для освоєння нових земель у сільському господарстві або підвищення родючості освоєних земель.

В основі оцінки міських земель лежать затрати на інженерне освоєння земель, творення інфраструктури тощо.

Бонітування ґрунтів є основним критерієм визначення їх якості та ефективності і проводиться у відповідності до вимог Державного земельного кадастру, введення якого на Україні перед бачене земельним законодавством. Науковою основою останнього бонітування ґрунтів є раціональне і високоефективне використання земельних ресурсів (підвищення родючості ґрунтів врожайності сільськогосподарських культур).Бонітування є завершенням досліджень ґрунтів. Його матеріали використовують у землеробстві, землевпорядкуванні та при оцінці земель.

Як основа економічної оцінки земель і складова частина земельного кадастру, бонітування ґрунтів сприяє вирішенню таких завдань: обґрунтоване вирішення питань організації, розміщення та спеціалізації сільськогосподарського виробництва, оцінка результатів виробничої діяльності сільськогосподарських підприємств, удосконалення системи ринкових відносин, матеріально-технічного постачання, оподаткування, кредитування та ін.