Смекни!
smekni.com

Оцінка екологічної безпеки території Харківської області та виявлення факторів ризику (стр. 7 из 9)

5.1 Оцінка екологічної безпеки промислового об’єкта в умовах нормальної експлуатації

Для характеристики цього напрямку використовують коефіцієнт нормативної екологічної небезпеки (Кн),який характеризує ступінь потенційної екологічної небезпеки підприємства в умовах нормальної експлуатації, при дотриманні всіх екологічних нормативів. Цей коефіцієнт є безрозмірною величиною, вимірюється в балах і величина його залежить від класу небезпечності підприємств. Для підприємства першого класу небезпеки він рівний 400, другого – 100, третього – 36, четвертого – 4, п’ятого – 1.

5.2 Оцінка ступені перевищення рівня шкідливої дії підприємства над нормативними показниками

Для характеристики цього напрямку використовують наступні показники:

Показник перевищення нормативної зони забруднення (S)- безрозмірний коефіцієнт який характеризує ступінь перевищення нормативного забруднення атмосфери. Фактичні викиди підприємства не повинні призводити до перевищення ГДК забруднюючих речовин в приземному шарі атмосфери.

S=(П(rСЗЗ +V Sп/П) + Sз)/П(rСЗЗ +V Sп/П)2,

де rСЗЗ – радіус СЗЗ, V – об’єм викиду забруднюючих речовин в атмосферу, Sп – площа підприємства, Sз- площа зони забруднення підприємства, П- число П.

Показник перевищення нормативного об’єму викидів шкідливих речовин в атмосферу.( Vа)- безрозмірний коефіцієнт який характеризує ступінь перевищення реальних викидів шкідливих речовин в атмосферу наднормативними рівнями глибини:

Vа= МсумГДК; Мсум =

ііГДК) ьі; МГДК=
іГДВіГДК)ьі;

де Мі – кількість і-тої шкідливої речовини, фактичну викинутих в атмосферу від всіх джерел викиду підприємства (т/рік); МіГДВ – гранично допустимий об’єм викиду і-тої шкідливої речовини (т/рік); СіГДК – значення максимально разової ГДК і-тої забруднюючої речовини (мг/м3); ьі – коефіцієнт відносної небезпеки і-тої забруднюючої речовини залежить від небезпечності речовини – для І – 1.7; ІІ – 1.2; ІІІ – 1.0; ІV – 0.9.

Показник перевищення нормативного об’єму скидів шкідливих речовин у водойми (Vв ) - безрозмірний коефіцієнт , який характеризує ступінь перевищення реальних скидів шкідливих речовин у водойми над нормативними рівнями ГДС. Розраховується аналогічно попередньому показнику з врахуванням цінності відповідних водоймищ (рекреаційне, рибогосподарське, виробниче іт.п.)

Показник нормативного об’єму скидів шкідливих речовин у водойми не перевищує реальних скидів і тому Vв = 1

Показник перевищення нормативного обяєму відходів (Vвід) - безрозмірний коефіцієнт, який характеризує ступінь неревищення реального об"єну вивезення і складування відходів над нормативними.

Цей показник не перевищує , тому Vвід = 1

Показник перевищення нормативних рівнів фізичних впливів (Vф.в.) - безрозмірний коефіцієнт, який характеризує перевищення реальних шкідливих фізичних дій (шум, ультразвук, електромагнітне випромінювання) над нормативними величинами. Цей показник не перевищує , тому Vф.в=1

5.3 Оцінка реципієнтів шкідливої дії в межах прилеглих територій

Коефіцієнт озеленення зони дії (Коз) - безрозмірний коефіцієнт, який характеризує ступінь озеленення зони дії підприємства. У разі коли зона забруднення перевищує зону дії , цей коефіцієнт характеризує ступінь озеленення зона забруднення.

Коз = Sд / ( Тоз + Sд ) ,

де Sд = (П ( гСЗЗ +V S / П ) 2 , якщо Sз ≤ П ( гСЗЗ +V S / П ) 2

Sд = Sз , якщо S > П ( гСЗЗ +V S / П ) 2

Коефіцієнт людності ареалу шкідливої дії (Клюд) - безрозмірний коефіцієнт, який характеризує ступінь заселеності ареалу шкідливої дії підприємства. Його можна визначити за допомогою формули:

Клюд = (Нр + Рп ) / Нр

де Нр - нормативна щільність населення приймається 1люд /га ;

Рп - щільність населення в межах ареалу шкідливої дії підприємства (визначається експериментальним шляхом).

Клюд

Коефіцієнт цінності території в межах ареалу шкідливої дії підприємства (Ктер ) - безрозмірний коефіцієнт, який характеризує природню, суспільну, культурно-історичну, рекреаційну та інші цінності території з межах ареалу дії підприємства. Визначається експертними методом. Ктер = 1

5.4 Комплексна інтегральна оцінка екологічної небезпеки промислового об’єкту

Інтегральний показник екологічної небезпеки підприємства ( Rінт ) -безрозмірний показник, який відображає комплексну інтегральну порівняльну оцінку рівня екологічної небезпеки підприємства з врахуваннях зовнішніх та внутрішніх факторів.

Rінтоз людтер* S *Vа * Vв * Vвід* Vф.в.* Кн

Оцінка ресурсоспоживання та вартісна оцінка екологічної небезпеки підприємства.

Окремими блоками при оцінці екологічної безпеки на локальному рівні можна виділити показники ресурсоспоживання та еколого-економічні

показники.

Ресурси, які використовує підприємство, можна розділити на дві основні групи : екологічні та енергетичні. Для кожного із ресурсів визначають три показники:

1. Кількість використаного за визначений проміжок часу (рік, півріччя, квартал, місяць) ресурсу;

2. Кількість виробленого за цей же період часу ресурсу;

3. Баланс за конкретним ресурсом.

В якості критеріїв вартісної оцінки екологічної безпеки підприємства використовують наступні показники:

1. Сумарні річні платежі за забруднення навколишнього природного середовища в межах встановлених для підприємства лімітів;

2. Сумарні річні понадлімітні екологічні платежі (за понадлімітне забруднення, за аварійні і залпові викиди, екологічні штрафи);

3. Сумарні річні платежі за нормативне використання відповідних ресурсів;

4. Сумарні річні платежі за понад нормативне використання ресурсів.

Порівнюючи перші два показники між собою та два останні - можемо одержати додаткові поправочні коефіцієнти, які характеризують перевищення нормативних показників екологічної безпеки і ресурсоспоживання підприємства уже на основі вартісних еколого-економічних показників.

Отже, маючи вихідні дані можна провести розрахунки відповідно до вказаних вище пунктів.

1,044

Мсум=

Мгдв =

V

=

Коз=

SO=252570, якщо 1000

SO=Sз , якщо 1,044

Клюд.=

Кінт= 0,99*1,08*1*1,044*7,65*2,3*2,4*2,5*400=47136,8

Так як Кінт = 47136,8, що є більше за коефіцієнт нормальної екологічної небезпеки (Кн=4), тому завод по виробництву алюмінію є небезпечним на локальному рівні. Екосистема не збережуться


Розділ VІ. Оцінка екологічної безпеки виробництва на основі аналізу балансу кисню

Проблема дослідження балансу відновлення та споживання атмосферного повітря тісно пов’язана з екологічно. безпекою території локального та регіонального рівнів. ЇЇ важливість і складність обумовлена, як зміною структури промисловості, так і підвищенням ролі екологічного фактора в господарюванні.

Загальна методика розрахунку відновлення – споживання атмосферного кисню запропонована в роботах В. Владімірова (1982, 1990). Згідно цієї методи, для розрахунку балансу відновлення – споживання атмосферного кисню необхідно визначити:

1. Загальний об’єм відновлення кисню на території, виходячи з характеристик природних і штучних біогеоценозів.

2. Загальний об’єм споживання атмосферного кисню при викиді забруднюючих речовин стаціонарними і пересувними джерелами забруднення.

3. Об’єм оптимального споживання кисню.

Об’єм відновлення атмосферного кисню на території визначають, виходячи з об’єму щорічного відтворення і-м рослинними угрупуванням.

Загальний об’єм відтвореного кисню визначається, як сума відтвореного кисню в ценозах за формулою:

ПВ =

, т/рік,

де ПВ – регіональне відтворення кисню;

- площа і-го біогеоценозу, км2; Y – щорічне виробництво кисню і-тим рослинним угрупуванням, т/км2.

Виробництво кисню рослинним угрупуванням, т/км2 наступне:

· для змішаного лісу – 1000-1500,

· для ріллі – 500-600,

· для пасовищ – 400-500,

· для водної поверхні – 100,

· для міста – 80-100.

Загальний об’єм відтвореного кисню коректується на коефіцієнт, який визначає ту частину відтвореного кисню, яку можна забрати на потреби промисловості. Відомо, що порядку 60 % всього відтвореного кисню рослинні угрупування використовують на забезпечення своїх біологічних потреб (фактично, ця частина відтвореного кисню не підлягає вилученню), і взагалі за Н. Ф. Реймерсом, 1990, вилучення більше 10 % ресурсів екосистеми обумовлює невідновну її деградацію. Тому, коректовочний коефіцієнт був вибраний 0,04, що характеризує 4 % використання промисловістю відтвореного кисню.