Метод і індекс Вудівісса призначений для річок, проте застосовується для оцінки сапробності самих різних водойм, для яких не розроблено адекватніших показників. Слід враховувати: у стоячих водоймах значення індексу нижче, ніж в протічних, а на м'яких грунтах (мулі, піску) в тому ж водоймі набагато нижчий, ніж на каменях, корчах і макрофітах. Індекс порівняно непогано відображає рівень сильних і дуже сильних забруднень, але малочутливий до слабких і середніх забруднень, особливо на жорстких грунтах. Так, для швидкої річки з кам'янистим дном в індекс Вудівісса коливається від 7 до 9 навіть при значних органічних забрудненнях. Це зв'язано, насамперед, з наявністю стійких до забруднення видів навіть серед личинок веснянок (Nemoura cinerea, Nemurella pictetii) і поденок (Baetis vernus, Heptagenia sulphurea).
Метод Ніколаєва
Для малих і середніх річок відома шкала і метод оцінки якості вод Ніколаєва (1992). Він є, по суті, спрощеним варіантом оцінки сапробності по Пантле-Букку. Цей метод припускає збір якісних даних зі всіх донних субстратів річки, і визначення безхребетних до родів або сімейств. По Ніколаєву, річкові води діляться на 6 класів за якістю (приблизно відповідні градаціям сапробності):
1 – дуже чисті (ксеносапробні)
2 – чисті (олігосапробні)
3 – помірно забруднені (b-мезосапробні)
4 – забруднені (а-мезосапробні)
5 –брудні (b-полісапробні)
6 – дуже брудні (а-полісапробні).
Таблиця 2 Визначення класів якості вод по Ніколаєву
Класи якості вод | |||||
Таксони | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
Ручайник Rhyacophila | * | * | |||
Веснянки, кроме Nemoura | * | * | |||
Личинка мухи Atherix | * | * | |||
Бокоплави Gammarus | * | * | * | ||
Губки | * | * | |||
Беззубки (Anodonta, Pseudoanodonta) | * | * | |||
Зяброві равлики (Viviparus, Bithynia, Valvata) | * | * | |||
Річкові раки (Astacus, Pontastacus) | * | * | |||
Ручайники: Neureclipsis, Molanna, Brachycentrus | * | * | |||
Бабки: Calopteryx, Plathycnemis | * | * | |||
Одноденки: Ephemera, Polymitarcys | * | * | |||
П’явки: Glossiphoniidae | * | * | * | ||
Перловиці (Unio, Crassiana) | * | * | * | ||
Водяні клопи | * | * | * | ||
Одноденки: Heptageniidae | * | * | * | ||
Вислокрилка Sialis | * | * | * | ||
Мошки Simuliidae | * | * | * | ||
Ручайники: Hydropsyche, Anabolia | * | * | |||
Бабки: Gomphidae | * | * | |||
П’явки: Erpobdella, Haemopis, Piscicola | * | * | |||
Горошинки та шарівки (Pisidiidae) | * | * | |||
Водяний ослик Asellus aquaticus | * | * | * | ||
Трубочник (Tubificidae), в массі | * | * | |||
Мотиль (Chironomus), в массі | * | * | |||
Личинка мухи Eristalis (криска) | * | * | |||
Значимість кожного таксону | 25 | 6 | 5 | 7 | 20 |
При оцінці по методу Ніколаєва потрібно для кожного класу якості вод в таблиці 2 підрахувати число знайдених таксонів; помножити його на значущість таксона (останній рядок таблиці 2); вибрати клас якості вод, що набрав найбільше число балів. Осібно стоїть 6-й клас якості вод, в якому макробентос не повинен зустрічатися взагалі (що і є критерієм приналежності до цього класу).
Метод Ніколаєва задовільно працює для річок шириною 7-10 і більше метрів (тобто окрім найменших), для середніх і сильних забруднень. До слабких забруднень він малочутливий. Не рекомендується застосовувати його і для стоячих водойм, в яких більшість використаних таксонів-індикаторів не зустрічаються взагалі.
Метод оцінки забруднення по літореофілам
Спеціально для оцінки низьких рівнів забруднення струмків і малих річок (шириною від 1 до 10 метрів) пропонується наступний метод і індекс. Він також припускає збір якісних даних по макробентосу, причому з щільних субстратів (переважно каменів, у гіршому разі корчів і листового опаду). Ці субстрати населяють лутореофіли – види, найбільш вимогливі до вмісту кисню у воді і чутливі до замулювання. Визначення потрібно вести до сімейств або родів. Як індикаторні таксони використовуються личинки комах (веснянок, поденок і ручейників) і деякі п'явки. Індикаторні таксони розбиті на дві групи (таблиця 3): А (чутливі до забруднення і нестачі кисню) і В (стійкі до нестачі кисню і збільшуючі велику кількість при органічному забрудненні і замулюванні).
Таблиця 3 Літореофіли - індикатори забруднення
Чутливі таксони (група А) | Стійкі таксони (група B) |
Веснянки: сім. Perlodidae | Веснянки: Nemoura (Nemuridae) |
сім. Capniidae | Одноденки: сім. Baetidae |
сім. Leuctridae | cім. Caenidae |
Одноденки: Ecdyonurus (Heptageniidae) | Heptagenia (Heptageniidae) |
Habrophlebia (Leptophlebidae) | Ручайники: cім. Leptoceridae |
Ручайники: сім. Rhyacophilidae | Hydropsyche (Hydropsychidae) |
сім. Goeridae | Neureclipsis (Polycentropodidae) |
сім. Glossosomatidae | Limnephilus (Limnephilidae) |
Polycentropus (Polycentropodidae) | П’явки: Erpobdella (Erpobdellidae) |
Potamophylax (Limnephilidae) | сім. Glossiphoniidae |
Для визначення індексу потрібно підрахувати в пробі число чутливих до забруднення таксонів (А) і стійких (В).
Якщо А+В =5 або більше, оцінюємо А/В.
А/В дорівнює 5 і більше: водойма дуже бідна органічною речовиною сама по собі, і без слідів забруднення людиною. У середній смузі такі зустрічаються украй рідко.
3-5: водойма незабруднена, така, що несе природний “фон” органічної речовини. Такі більшість швидких річок і струмків середньої смуги в лісових масивах без населених пунктів.
2-3: водойма несе слабке, зазвичай непряме антропогенне забруднення, або природний “фон” органіки підвищений (вирубки в оточуючому лісі, часткове заболочування долини, боброві запруди і тому подібне).
1-2: у наявності помітне, але не сильне антропогенне забруднення.
0.5-1: забруднення середньої сили.
0-0.5: сильне забруднення, з великою вірогідністю має промисловий характер; починаючи з цього рівня рекомендується використовувати інші методи.
Відповідність різних показників.
Оскільки всі приведені вище індекси і методи покликані вимірювати одне і те ж, їх величини повинні відповідати один одній, що і показане в таблиці 4. На практиці, через складність природи і недосконалості будь-якої з описаних методик, ця відповідність спостерігається далеко не завжди. Порівнювати оцінки, отримані за допомогою різних методів, потрібно з великою обережністю.
Таблиця 4 Відповідність різних індексів якості води
Клас вод по Ніколаєву | Характеристика сапробності | індекс Пантле- Букка | Індекс Гуднайта -Уітлея, % | індекс Вудівісса* | індекс літорео-філів |
1 – дуже чисті | Ксеносапробні | < 1.0 | 0-20 | 8-10 | > 3 |
2 – чисті | Олігосапробні | 1-1.5 | 21-35 | 5-7 | 2-3 |
3 – помірно забруднені | b-мезосапробні | 1.5-2.5 | 36-50 | 3-4 | 1-2 |
4 –забруднені | а-мезосапробні | 2.5-3.5 | 51-65 | 1-2 | 0-1 |
5 – брудні | b-полісапробні | 3.5-4.0 | 66-85 | 0-1 | – |
6 – дуже брудні | А-полісапробні | > 4.0** | 86-100** | 0** | – |
* - для м'яких грунтів (для твердих істотно вище).
** - макробентос може бути відсутнім взагалі.
РОЗДІЛ ІІІ. ДОСЛІДЖЕННЯ ФАУНИ БЕЗХРЕБЕТНИХ ТВАРИН РІЧКИ УШИЦЯ В СМТ. ВІНЬКІВЦІ ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
3.1 Характеристика об’єкту дослідження
Дослідження проводилося з червня по серпень 2009 року на різних ділянках річки Ушиця смт. Віньківці Хмельницької області.
Віньківці — містечко районого значення в Україні, центр Віньковецького району Хмельницької області. Населення 34 000 мешканців (перепис 2001). Місто розташоване на річці Ушиця (притока Дністра), за 70 км від Хмельницького.
Річка Ушиця входить в систему річки Дністер. У долині річки Ушиця розміщені промислові підприємств. Всього налічується близько 15 крупних джерел викидів стічних вод, серед них - промислові підприємства, комунальні служби, автобази і так далі. До найбільш небезпечних можна віднести автозаправки, 3 заводи.
Особливості гідрогеологічної будови долини річки Ушиця такі, що створюють умови, при яких будь-яке забруднення з поверхні може бути перенесене в глибші горизонти. Річкові води мають досить високий вміст хлоридів, сульфатів, нітратів. Скидання неочищених промислово-фекальних стоків в річку підвищує ступінь бактерійного забруднення в десятки разів.
Умовно досліджувана територія була поділена на 6 ділянок. Принципом поділу слугувало територіальне розміщення та характер русла та оточення ділянки.
Збори проводилися ентомологічним сачком, також на кожній ділянці проводився ручний збір молюсків і інших малорухливих тварин із занурених у воду рослин і інших об'єктів.
3.2 Опис отриманих результатів
В результаті дослідження русла річки Ушиця було зареєстровано 9 видів, представників безхребетних.
Найбільш типовими групами, представники які зустрінуті на всіх ділянках русла є молюски з сімейства Ставковики /Limnaeidae/: ставковик ушковий (Limnea ovata), а також з сімейства Вищі раки /Malacostraca/:. Ці види доситі стійкі до хімічного забруднення місця існування.