Види джерел забруднення навколишнього середовища (стр. 2 из 4)

В умовах науково-технічного прогресу значно ускладнились взаємовідносини суспільства з природою. Людина отримала можливість впливати на хід природних процесів, підкорила сили природи, почала опановувати майже всі доступні відновні і невідновні природні ресурси, але разом з тим забруднювати і руйнувати довкілля

За оцінкою Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), із більш ніж 6 млн. відомих хімічних сполук практично використовується до 500 тис. сполук; із них біля 40 тис. мають шкідливі для людини властивості, а 12 тис. є токсичними

Під забрудненням навколишнього середовища розуміють надходження в біосферу будь-яких твердих, рідких і газоподібних речовин або видів енергії (теплоти, звуку, радіоактивності і т.п.) у кількостях, що шкідливо впливають на людину, тварин і рослини як безпосередньо, так і непрямим шляхом.

Біологічні забруднення - різні організми, що з'явилися завдяки життєдіяльності людства - бактеріологічна зброя, нові віруси (збудники СНІДу, хвороби легіонерів, епідемій, інших хвороб, а також катастрофічне розмноження рослин чи тварин, переселених з одного середовища в інше людиною чи випадково.

Види забруднення навколишнього середовища представлені на Рисунку 1.1.

Рисунок 1.1 – Види забруднення навколишнього середовища

Джерела забруднення

Джерела забруднення дуже різноманітні: серед них не тільки промислові підприємства і паливно-енергетичний комплекс, але і побутові відходи, відходи тваринництва, транспорту, а також хімічні речовини, які людина цілеспрямовано вводить до екосистеми для захисту корисних продуцентів і консументів від шкідників, хвороб і бур'янів. Серед інгредієнтів забруднення тисячі хімічних сполук, особливо важкі метали та оксиди, токсичні речовини та аерозолі. Різні джерела викидів можуть бути однаковими за складом і характером забруднюючих речовин.

Джерела забруднюючих речовин різноманітні, також багаточисельнні види відходів і характер їхнього впливу на компоненти біосфери. Біосфера забруднюється твердими відходами, газовими викидами і стічними водами металургійних, металообробних і машинобудівних заводів. Величезної шкоди завдають водяним ресурсам стічні води целюлозно-паперової, харчової, деревообробної, нафтохімічної промисловості. Розвиток автомобільного транспорту призвів до забруднення атмосфери міст і транспортних комунікацій важкими металами і токсичними вуглеводнями, а постійне зростання масштабів морських перевезень викликало майже повсюдне забруднення морів і океанів нафтою і нафтопродуктами. Масове застосування мінеральних добрив і хімічних засобів захисту рослин призвело до появи отрутохімікатів в атмосфері, ґрунтах і природних водах, забрудненню біогенними елементами водойм, водотоків і сільськогосподарської продукції (нітрати, пестициди і т.п.). При гірських розробках на поверхню землі витягаються мільйони тонн різноманітних, найчастіше фітотоксичних гірських порід, що утворюють терикони і відвали, що пилять і горять . В процесі експлуатації хімічних заводів і теплових електростанцій також утворюються величезні кількості твердих відходів (недогарок, шлаки, золи і т.п.), що складуються на великих площах, вчиняючи негативний вплив на атмосферу, поверхневі і підземні води, грунтовий покров (пилування, виділення газів і т.п.).

1.2 Опис токсичних властивостей сажі та вуглеводних

Вуглеводні – це хімічні сполуки водню та вуглецю, часом з деякими іншими елементами, що можуть існувати як у вигляді газів так і у вигляді твердих часточок. Так як рослинні відходи, по своїй природі, є вологими, в більшості випадків вони не горить, а просто тліють, а це сприяє вивільненню великої кількості вуглеводнів. Деякі з цих вуглеводнів, такі як альдегіди та кетони, викликають подразнення очей, носа, горла та легень. Альдегіди є причиною відчуття, коли дим "їсть" очі. Значна частка вуглеводнів у диму згорілих залишків складається з поліциклічних ароматичних вуглеводнів, деякі з яких є канцерогенними, тобто сприяють виникненню ракових клітин.

Сажа - неспалені частки вугілля або інших видів палива. Вони мають розміри близько 1 мкм і дуже легкі, але можуть об'єднуватися між собою, створюючи крупні конгломерати Вуглеводні (СН) складаються з молекул палива, які не задіялися в згорянні. Вуглеводні можуть викидатися в атмосферу внаслідок пропусків спалахування, негерметичності випускного клапана чи системи вентиляції картера, а також через випаровування бензину з бака або карбюратора. У дизелі СН утворюються в перезбагачених ділянках, де відбувається піроліз молекул палива (розпадання молекул палива під дією високих температур за браку хімічних реагентів). Якщо в процесі розширення в такі ділянки не надійде достатньої кількості кисню, то СН опиняються у ВГ. Кількість вуглеводнів, що утворюють цю групу токсичних речовин, перевищує 200. Деяким із них властива сильна отруйна дія (через процеси кровотворення, центральну нервову систему тощо). Особливу групу високотоксичних речовин становлять викиди бензолу, толуолу, поліциклічних ароматичних вуглеводів (ПАВ), зокрема бензопірену. Вони утворюються внаслідок піролізу легких і середніх фракцій палива за температури 300...400°С. Такі умови виникають у процесі робочого ходу поблизу холодних поверхонь циліндра за наявності там незгорілих вуглеводнів. Зі збільшенням у паливі бензолу зростає кількість ПАВ. Ці речовини належать до канцерогенних, вони не виводяться з організму людини, а нагромаджуючись, сприяють утворенню злоякісних пухлин. Сажа — твердий продукт, що складається здебільшого із вуглецю. Вона утворюється за температури понад 1200°С внаслідок термічного розкладання (піролізу) палива за умови нестачі кисню. Процес залежить від виду палива. Концентраційні межі спалахування суміші в двигунах з іскровим запалюванням не збігаються з межами початку утворення сажі, тому її кількість у таких двигунах невелика. У дизелях переважає дифузійне згоряння, за якого швидкість горіння визначається здебільшого не швидкістю хімічних реакцій, а швидкістю проникнення (дифузії) пари палива у повітря. Внаслідок цього існують ділянки з багатою стехіометричною (нормальною) та бідною сумішшю. За дифузійного згоряння в дизелі поряд із ділянками полум’я з високою температурою (a = 1,0) перебувають ділянки з багатою сумішшю (a < 1,0), тобто створюються умови для піролізу.

Наявність сажі у ВГ викликає чорний дим на випуску. Шкідлива дія сажі зумовлена не вуглецем, а наявністю канцерогенних ПАВ. Відносно великі частки сажі (2...10 мкм) легко виводяться з організму, а дрібні (0,5...2,0 мкм) затримуються в легенях і викликають алергію дихальних шляхів. Доречно нагадати ще й таке:

- за інтенсивного ультрафіолетового випромінення сонця та наявності в атмосфері вуглеводнів, оксидів азоту і вуглецю утворюється озон (сильний окислювач), що зумовлює погіршення самопочуття людей;

- істотний вміст в атмосфері диоксиду азоту, озону й вуглеводнів зумовлює туман коричневого кольору — смог, який погіршує видимість на шляхах, подразнює слизові оболонки людей;

- диоксид сірки, взаємодіючи в атмосфері з водяною парою, утворює сірчану кислоту, яка випадає на землю з дощем і завдає великої шкоди рослинам.

2. Розрахунок викидів забруднюючих речовин на території автотранспортного підприємства

У нашій країні найбільший вплив на забруднення атмосферного повітря роблять промислові підприємства, але у великих містах автомобільний транспорт у забрудненні атмосфери відіграє найбільшу роль. В останні роки в містах різко збільшилася чисельність транспортних засобів, головним чином за рахунок автомобілів, які знаходяться в особистому користуванні громадян, і частково за рахунок розширення парку транспортних засобів індивідуальних підприємців, які виконують перевезення пасажирів на комерційній основі.

Відомо, що автомобільний транспорт є основним забруднювачем атмосферного повітря у великих містах. Різке збільшення чисельності автомобільного транспорту висуває на одне з перших місць проблему захисту атмосферного повітря і населення від впливу забруднюючих речовин.

Основними проблемами, пов’язаними зі шкідливим впливом транспорту на навколишнє середовище, є транспортний шум і загазованість атмосферного повітря. Навіть шкідливих домішок в атмосфері позначається: на людях (погіршення самопочуття, збільшення захворювань, зниження продуктивності праці і якості роботи і т.п.); на тваринах і рослинах (захворювання, вимирання, порушення рівноваги в природі і т.п.); на будівлях і спорудах(передчасний вихід з ладу внаслідок розкладання будівельних матеріалів і корозії).

Автомобільний транспорт забруднює атмосферу трьома способами: емісією шкідливих речовин з відпрацьованими газами, проривом газів у картер двигуна й емісією шкідливих речовин у результаті випару палива в паливних баках, карбюраторах, а також у результаті витоків палива. Головним з них є перший спосіб, на частку якого приходиться близько 2/3 шкідливих викидів автомобілів в атмосферу.

Основними нетоксичними компонентами відпрацьованих газів автотранспортних засобів є азот ,кисень, пари води і вуглекислий газ. Усього налічується близько 200 шкідливих (забруднюючих)речовин , багато яких небезпечні для здоров’я людини. До токсичних компонентів відносяться: оксиди вуглецю, оксиди азоту, альдегіди, вуглеводні, сірчистий газ, сажа. бенз(а)пірен та ін.

У загальному переліку шкідливих речовин враховуємо тільки три інгредієнти: оксид вуглецю, (СО),незгорілі(не канцерогенні ) вуглеводні (СnНm) оксиди азоту (_Noх).

2.1 Розрахунок викиду у грамах одним автомобілем к-ї групи за день при виїзді з території АТП

і поверненні на територію АТП