Екологічні проблеми водоспоживання і водовідведення та шляхи їх подолання (стр. 9 из 18)
Структура використання води на різні потреби на різних річках неоднакова. Основна маса води, узятої з р. Дніпро, в 1996 г була використана на потреби виробництва (65,9%). Така ж ситуація на р. Орель (78,7%). Переважно на господарсько-питні і виробничі цілі була витрачена в 1996г. вода річки Інгулец (відповідно 46,8 і 43,4%). Річки Вовча і Базавлук можна назвати річками переважно сільськогосподарського призначення. Река Самара має більш менш рівномірну структуру використання.
Таким чином, в Дніпропетровської області за останніх 10 років намітилася тенденція до зниження розмірів забору води з водних джерел і відповідно до зниження об'ємів використовуваної води. Це значною мірою пов'язано з погіршенням соціально-економічної ситуації в регіоні, а саме, із зниженням темпів розвитку виробництва, обуславливающим зменшення об'єму промислового використання вод.
Висновок
У даній главі розглянуто водоспоживання Дніпропетровської області. Наведено статистичні дані та необхідні цифри та розрахунки, пов’язані з даним напрямком дослідження. Виявлено основні тенденції та аспекти розвитку дослідження у даному напрямку.
2.2 Аналіз стану водовідведення Царичанського району Дніпропетровської області.
2.2.1 Забруднення води
Оскільки Дніпропетровська область має дуже розвинуту структуру промислових підприємств, то підчас водовідведення водні ресурси є дуже забрудненими.
Під забрудненням водних ресурсів розуміють будь-які зміни фізичних, хімічних і біологічних властивостей води у водоймищах у зв'язку із скиданням в них рідких, твердих і газоподібних речовин, які заподіюють або можуть створити незручності, роблячи воду даних водоймищ небезпечною для використання, завдаючи збитку народному господарству, здоров'ю або безпеці населення.
Забруднення поверхневих і підземних вод можна розподілити на такі типи:
· механічне – підвищення вмісту механічних домішок, властиве в основному поверхневим видам забруднень;
· хімічне – наявність у воді органічних і неорганічних речовин токсичної і нетоксичної дії;
· бактерійне і біологічне – наявність у воді всіляких патогенних мікроорганізмів, грибів і дрібних водоростей;
· радіоактивне – присутність радіоактивних речовин в поверхневих або підземних водах;
· теплове – випуск у водоймища підігрітих вод теплових або атомних електростанцій.
Головними джерелами забруднення і засмічення водоймищ є недостатньо очищені стічні води промислових і комунальних підприємств, крупних тваринницьких комплексів, відходи виробництва при розробці рудних і нерудних копалин; води шахт, копалень, нафтопромислів; відходи деревини при заготівці, обробці і сплаві лісоматеріалів, скидання водного і залізничного транспорту; відходи первинної обробки льону, пестициди і так далі
Учені підрахували, що якщо місто споживає в день 600 тис. куб. м води, то він дає близько 500 тис. куб.м стічних вод.
Так, Дніпропетровськ скидає більше 6 млн. куб. м в добу стічних вод, у тому числі 224 тис. куб. м забруднених. Дніпродзержинськ - 640 тис. куб. м недостатньо очищених і 120 тис. куб. м неочищених стоків. Щорік лише один металургійний завод ім. Г.І. Петровського скидає 5 млн. куб. м забруднених стічних вод - в середньому по 5т на кожного жителя Дніпропетровська, включаючи дітей і людей похилого віку.
На мал. 3 позначено викиди небезпечних речовин у Дніпропетровській області у порівнянні з усією Україною
Мал. 3. Викиди шкідливих речовин у воду від стаціонарних джерел забруднення у Дніпропетровській області
Дніпропетровська область, займаючи одне з перших місць в країні по економічному потенціалу і чисельності населення, лідирує і в частині об'ємів водовідведення поворотних вод. Взагалі, у 2007 році підприємствами області було скинуто 1776,0 млн. куб. м поворотних вод, з них 724,2 млн. куб. м забруднених стічних вод.
Забруднення поверхневих вод області здійснюється за рахунок скидання забруднених стічних вод без очищення і у зв'язку з неефективною роботою очисних споруд - недостатньо очищених стічних вод.
Скидання очищених стічних вод у 2007 році в порівнянні з 2006 роком скоротилося на 5,1 млн.куб.м ( 3,3 % ), неочищених зріс на 13,5 млн. куб.м ( 8,4 % ), скидання недостатньо очищених вод зменшився на 30,2 млн. куб. м ( 5,2 % ), скидання нормативно чистих без очищення знизився на 193,7 млн. куб. м ( 19 % ) (% по відношенню до 1996г.).
Згідно структурі скидання стічних вод у водні об'єкти області в 1997 році 50 % вод, що скидаються, припадає на частку нормативний чистих без очищення вод, 31 % - це недостатньо очищені, 10 % - стічні води без очищення і, нарешті, 9 % припадає на частку очищених вод. [18, стор. 237]
Основними забрудниками водних об'єктів басейну Дніпра є комунальне господарство (скидання в 2007 році склало 438,8 млн.куб.м, в 1996 році – 454,6 млн.куб.м), чорна металургія (скидання в 2007 році склало 367,7 млн.куб.м, а в 2006 р. – 366,9 млн.куб.м), хімічна і нафтохімічна промисловість (скидання в 2007 році склало 19,26 млн.куб.м, в 1996году – 19,81 млн.куб.м), машинобудування (скидання в 2007 році склало 7,356 млн.куб.м, в 1996 році – 10,41 млн.куб.м).
Найбільш крупними промисловими об'єктами – забрудниками є: АТ «Південний машинобудівний завод», ВАТ «Дніпрошина» (м. Дніпропетровськ), ВАТ «Ніжнеднепровський трубопрокатний завод», ВАТ «Металургійний завод ім. Петровського» (м. Дніпропетровськ), меткомбінат ім. Дзержінського (м. Дніпродзержинськ), Південнотрубний завод (р. Никополь) та інші. Список основних водокористувачів і водоспоживачів, що скидають забруднені стічні води в поверхневі джерела Дніпропетровської області приведено в таблиці 1.
Проблемним залишається очищення каналізаційних стічних вод. Частково із-за перевантаження очисних споруд, частково із-за неефективності вживаних методів очищення.
У 2007 році за даними 2-тп (водхоз) об'єм скидання стічних вод, які прошли очищення на 23 підприємствах комунального господарства області, склав 438,8 млн.куб.м, або 24,6% від сумарного водовідведення області. При цьому більше 50% об'єму скидання не відповідають технічним і екологічним вимогам якості очищення. Проекти по розширенню і реконструкції каналізаційних очисних споруджень міст Дніпропетровська, Дніпродзержинська, Кривого Рогу, Павлограду не реалізуються. Очисні споруди переобтяжені, методи очищення і доочистки поворотних вод не відповідають екологічним нормативам скидання забруднюючих речовин в поверхневі водоймища. У області потужність водопровідних мереж практично в 2 рази перевищує потужність очисних споруджень каналізації. Технічний стан 30% водопровідно-каналізаційних комунікацій населених пунктів незадовільне, останні також зношені на 60%, що не відповідає вимогам надійної експлуатації і є причиною аварійних ситуацій з великими витратами питної води і забрудненням довкілля. Заходи щодо оновлення водопровідно-каналізаційних мереж через відсутність засобів проводяться дуже повільно, що веде до подальшого погіршення екологічного стану басейну р. Дніпро. Окрім перерахованих джерел забруднення, значна кількість забруднюючих речовин поступає у водні об'єкти з території населених пунктів, з поверхневим стоком з сільськогосподарських угідь і тваринницьких комплексів, із забрудненими підземними водами. Дренажні води зрошувальних систем є потужним джерелом забруднення водних об'єктів пестицидами, гербіцидами, мінеральними солями. Сільське господарство є одним з основних джерел попадання у водні об'єкти біогенних елементів. Значна розораність земель, їх меліоративне освоєння, ерозія наводять до збільшення водного стоку з сільгоспугідь. Значна шкода водним об'єктам наносить вимушене скидання з накопичувачів, хвостохранилищ забруднених стічних вод, у тому числі сільськогосподарських.
Аналіз головних джерел забруднень поверхневих вод був би не повним без інформації про якісний і кількісний склад шкідливих речовин в стічних водах. До характерних для Дніпропетровської області відносяться такі забруднюючі речовини: біогенні речовини, важкі метали, синтетичні поверхнево-активні речовини (СПАР), надзвичайно високий мінеральний склад, крім того, неорганічні і органічні речовини токсичної групи (бенз-а-пирен, пестициди і ін.). Слід зауважити, що у 2007 році зменшилося скидання зважених речовин, сульфатів, фосфору загального (4,4 рази), нітратів, заліза, фтору, кальцію (у 79 разів), магнію (у 739 разів), нітриту, але в той же час збільшилося скидання наступних речовин: нафтопродуктів, хлоридів, азоту, фенолів, міді, цинку (у 1,6 разів), нікелю, хрому, фосфатів, алюмінію, свинцю, кадмію, кобальту, марганцю (у 4,8 рази).
Загальна діаграма джерел забруднення водних ресурсів Дніпропетровщини наведена на мал. 4.
Мал. 4. Джерела забруднення водних ресурсів Дніпропетровської області
Неорганізовані джерела забруднення поверхневих водних об'єктів наносять не менший, а інколи і більша шкода водним об'єктам, чим організоване скидання.
Таким чином, в Дніпропетровської області водозабір і використання води з року в рік зменшується, водовідведення також знижується через економічні причини, проте скидання забруднених стічних вод залишається приблизно на тому ж рівні.
За період з 1990 по 2007 рр. величина забору води зменшилася на 36,7% (у 2007 р. в порівнянні з 1988г.), використання – 42%, водовідведення 42%, в той час, як показник скидання забруднених стічних вод знизився всього на 22%. Тобто можна зробити вивід, що на тлі зниження забору і скидання вод, забруднення стічних вод зростає
Таблиця 1. Список основних водокористувачів і водоспоживачів, що скидають забруднені стічні води в поверхневі джерела Дніпропетровської області на 01.01.08
| Скинуто забруднених стічних вод | |||||
| № | Найменування підприємства | Всього | у тому числі тис.куб.м | ||
| п/п | тис.куб.м | НО | НДО | ||
| Дніпропетровський регіон | |||||
| 1. | ВАТ «Дніпротяжмаш» | 767,6 | 532,0 | 235,6 | |
| 2. | ВАТ «Дніпропресс» | 357,0 | -- | 357,0 | |
| 3. | АТ «Стрілочний завод» | 126,1 | -- | 126,1 | |
| 4. | ПО»Південний машинобудівний завод» | 7225,6 | 1604,7 | 5620,9 | |
| 5. | ВАТ «Дніпрошина» | 9320,4 | 9320,4 | -- | |
| 6. | ВАТ «Трубний завод» | 6402,4 | -- | 6402,0 | |
| 7. | ВАТ «Ніжньодніпровський трубопрокатний завод» | 1164,0 | -- | 1164,0 | |
| 8. | ВАТ «Металургійний завод ім. Петровського» | 86363,0 | 85283,8 | 1079,2 | |
| 9. | Металургійний завод ім. Комінтерну | 1425,8 | -- | 1425,8 | |
| 10. | Комбайновий завод | 6,8 | 6,8 | -- | |
| 11. | Придніпровська ТЕС | 7811,0 | -- | 7811,0 | |
| 12. | ВАТ «Дніпропетровський м'ясокомбінат» | 417,9 | -- | 417,9 | |
| 13. | ВАТ «Завод металоконструкцій ім. Бабусіна» | 492,2 | 465,2 | 27,0 | |
| 14. | ЗАТ «Верстатобудівний завод» | 28,4 | 28,4 | -- | |
| 15. | КП «Завод гірничошахтного устаткування» | 150,7 | 150,7 | -- | |
| 16. | Дніпродзержинська птахофабрика | 85,2 | -- | 85,2 | |
| Західно-донбасівський регіон | |||||
| 1. | ПО «Павлоградський хімзавод» | 2851,3 | -- | 2851,3 | |
| Дніпродзержинський регіон | |||||
| 1. | ВАТ «Дніпро Азот» | 9901,0 | 7091,0 | 2810,0 | |
| 2. | ВАТ «Дніпровагонмаш» | 340,2 | 340,2 | -- | |
| 3. | ПО «Придніпровський химзавод» | 284,6 | 284,6 | -- | |
| 4. | Меткомбінат ім. Дзержінського | 128797,8 | 3085,2 | 125712,6 | |
| 5. | АТ «Завод Метиз» | 64,5 | 64,5 | -- | |
| 6. | Аульний водопровід Криничанський район | 1500,0 | 1500,0 | -- | |
| Верхньодніпровський регіон | |||||
| 1. | Державне Желтоводське енергетичне підприємство | 699,2 | -- | 699,2 | |
| 2. | Енерговодоканал р. Жовті Води | 11169,2 | -- | 11169,2 | |
| 3. | Державний гірничометаллургійний комбінат, р. Вільногорськ | 1600,4 | -- | 1600,4 | |
| Нікопольський регіон | |||||
| 1. | Південнотрубний завод, р. Нікополь | 36950,6 | 591,3 | 36359,3 | |
| 2. | ВАТ «Завод феросплавів» р. Нікополь | 359,4 | 359,4 | -- | |
| Апостоловський район | |||||
| 1. | Криворізька ТЕС, р. Зеленодольськ Апостоловського району | 11663,0 | -- | 11663,0 | |
| 2. | ВАТ «Цементно-гірський комбінат» | 13,3 | 2,4 | 10,9 | |
| Криворізький регіон | |||||
| 1. | Інгулецький ГОК | 3030,2 | 3030,2 | -- | |
| 2. | Меткомбінат «Криворіжсталь» | 53283,0 | 22415,0 | 30868,0 | |
| 3. | Завод гірського машинобудування | 110,0 | 110,0 | -- | |
| 4. | ВАТ «Північний ГОК» | 18797,2 | 14526,2 | 4271,0 | |
| 5. | ВАТ «Південний ГОК» | 5128,5 | 5128,5 | -- | |
| 6. | ВАТ «Центральний рудоремонтний завод» | 1379,1 | -- | 1379,1 | |
| 7. | АТ «Криворізький турбінний завод «Констар» | 300,0 | -- | 300,0 | |
| 8. | Електрозавод | 22,0 | 22,0 | -- | |
| 9. | ВАТ «Суха балка» | 29,0 | 29,0 | -- | |
| 10. | Шахта «Гігант» | 349,0 | 349,0 | -- | |
Висновок