В області експлуатується 6 родовищ прісних підземних вод: Менське, власник свердловин ЗАТ "Менський Комунальник", Чернігівське, власник свердловин ДП "Чернігівводоканал"; Щорське - ЗАТ "Комунальник"; Прилуцьке - 2 родовища ; власник свердловин виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства; Бахмацьке, власник свердловин Конотопське відділення південно-західної залізниці.
В області використовуються такі водоносні горизонти:
• Четвертинний;
• Харківський;
• Бучацький;
• Верхньокрейдяний,
• Нижньокрейдяний.
Четвертинний горизонт використовується повсюди. Забір води, в "основному, проводиться шахтними колодязями, рідше - трубчатими. У багатьох районах у цьому горизонті є нітрати, вміст яких перевищує норми Держстандарту (Ріпкинський, Семенівський, Корюківський, Козелецький, Ічнянський, Н. - Сіверський, Чернігівський райони).
Харківський і бучацький горизонти можуть бути пов'язані між собою. Часто харківський горизонт може буги відсутній. Ці горизонти у багатьох районах області мають підвищений вміст заліза, але разом з тим, використовуються найчастіше.
Верхньокрейдяний і нижньокрейдяний горизонти - найчистіші і якість води відповідає вимогам Держстандарту. Але в останні роки у вурхньокрейдяному (м. Семенівка) виявлені нітрати, які приблизно в 2 рази перевищують вимоги Держстандарту. У нижньокрейдяному горизонті виявлено вміст фтору (м. Прилуки, м. Ніжин, м. Щорс, м. Мена).
З метою доведення якості питної води до норм Держстандарту у містах Щорс та Мена у водонапірних баштах проводять змішування питної води із двох горизонтів - нижньокрейдяного та бучацького, а у м. Ніжин таке змішування проводять частково у підземних резервуарах чистої води.
У 2002 році забір підземних вод із артезіанських свердловин становив 69,19 млн. куб. м , у т.ч. мінеральної 17 тис.куб.м.
В області, згідно ліцензій, експлуатується два родовища мінеральної води: родовище Менське - 1 свердловина, власником якої є санаторій "Остреч" Менського району, та родовище Березнянське - 2 свердловини, власник - ЗАТ "Пивкомбінат "Десна" м Чернігів.
5 Відходи
Як екологічно небезпечний чинник, відходи є одним з найбільших забруднювачів навколишнього середовища, негативно впливають на всі його компоненти.
Основними джерелами утворення токсичних відходів є промислові підприємства. Найбільш складне становище щодо утилізації та екологічно-безпечного зберігання токсичних відходів промислового виробництва залишається в містах Чернігові, Ніжині, Прилуках.
В місті Чернігові захоронення рідких промислових токсичних відходів проводиться в ставку-накопичувачі, який збудований в 1991 році згідно проектно - кошторисної документації, розробленої Чернігівським філіалом інституту УкрДніпроводгосп. Згідно з цією документацією виконано комплекс заходів по забезпеченню екологічної безпеки при їх експлуатації. Однак, вплив накопичених відходів призводить до негативних змін якісних показників підземних вод, повітря, ґрунту. Облік вивезених відходів ведеться з 1985 року. З цього часу по 01.01.2003 року у ставках-накопичувачах розміщено 119889 м3 токсичних відходів, в тому числі у 2002 році - 3436 м3. На даний час єдиний власник ставків-накопичувачів рідких токсичних відходів не визначений.
Сьогодні швидко заповнюються полігони, призначені для порівняно довготривалого приймання місцевих твердих побутових відходів (ТПВ), що утворюються на територіях районів, їх заповнення не супроводжується опгимізацією технології експлуатації та зростанням технічної оснащеності. На більшості об'єктів відсутні спеціальні природоохоронні споруди та системи екологічного моніторингу. Все це різко погіршує їх екологічні параметри, робить полігони небезпечними для довкілля та здоров'я населення прилеглих територій.
Основна кількість полігонів розташована біля адміністративних центрів районів області (22), крім того біля м. Остер, смт. Лосинівка, смт. Любеч та с. Добрянка. Найбільші полігони в містах Чернігів (28,8 га), Ніжин (15.1 га) та Прилуки (9 га).
Полігон ТПВ в м. Чернігів функціонує з 1961 року. Спосіб складування сміття - висотний. Полігон відноситься до категорії високонавантажуваних. Схемою санітарної очистки міста експлуатація полігону передбачена до 1997 року, але, у зв'язку із затриманням будівництва нового полігону в с. Ведильці, його експлуатація продовжується. На даний час площа під розміщення відходів практично вичерпана, тому використовується ділянка, на якій передбачалось будівництво сміттєперевантажувальної станції (понад трасою Чернігів -Любеч). Вимоги санітарних правил щодо ізоляції шару сміття грунтом виконуються недостатньо.
В районі полігону ТПВ відсутні кар'єри для вибирання фунту і використання для ущільнення відходів. Для ізоляції застосовуються відходи будівництва, вуличне смітгя, в зимовий період - снігові опади. Біля полігону розташована мережа спостережних свердловин, за допомогою яких ведеться контроль за якісним станом грунтових вод. Вміст забруднюючих речовин в пробах води з спостережних свердловин значно перевищують нормативні показники для питного водопостачання.
Побутові відходи складуються на 26 полігонах та 712 звалищах області. В м. Ніжин з 1990 року вивезення промислових токсичних відходів на полігон ТПВ заборонено, промислові токсичні відходи накопичуються на підприємствах міста. У зв'язку з цим, відведена земельна ділянка під звалище побутових відходів і полігон токсичних відходів 3 і 4 класу небезпеки, є проектна документація. Існуючий полігон твердих побутових відходів (ТПВ) переповнений. У 2002 році, на кошти, виділені з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища (30 тис. грн.), проведено роботи по його облаштуванню. На будівництво нового полігону необхідно 11 млн. грн.
В м. Прилуки міський полігон ТПВ негативно впливає на об'єкти довкілля. Результати аналізів проб води, взятої зі спостережних свердловин, за якістю не відповідають нормативам ГДК. Питання розробки проектно-кошторисної документації на новий полігон захоронення токсичних відходів не вирішується.
Узагальнення та аналіз інформації показують загальні недоліки збору та утилізації відходів:
- деякі сміттєзвалища розташовані на значній відстані від населених пунктів, не мають зручних під'їзних шляхів;