1) організація систематичних спостережень за станом складових довкілля;
2) виявлення ступеню антропогенного впливу на довкілля, факторів та джерел такого впливу;
3) виявлення зон підвищеної небезпеки;
4) розробка критеріїв допустимих та критичних рівнів впливу;
5) оцінка екологічного, економічного та естетичного збитків;
6) прогнозування стану довкілля та його змін [1].
Регіональна система моніторингу довкілля складається з локальних, відомчих, об′єктових систем моніторингу за предметними складовими довкілля. Локальні системи моніторингу організуються на окремих ділянках, зокрема: моніторинг м. Чернігова включає моніторинг полігону твердих побутових відходів, ставків-накопичувачів рідких токсичних промислових відходів, моніторинг КЕП „ Чернігівська ТЕЦ “, ТОВ фірми „ ТерНова” . Окремим завданням локального моніторингу є спостереження за територією, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи [26].
Відомчий моніторинг здійснюється відомствами, які є суб′єктами системи моніторингу (Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, Міністерство охорони здоров′я, інші), а об′єктовий – на окремих об′єктах чи їх сукупності, наприклад моніторинг сховищ радіоактивно забруднених відходів дезактивації, утворенних під час проведення робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС („Корюківське”, „Семенівське”, Ріпкинське”) [5].
Суб′єктами обласної системи моніторингу довкілля є:
- Держуправління екології та природних ресурсів в Чернігівській області;
- Управління з питань надзвичайних ситуацій Чернігівської обласної адміністрації;
- Обласне управління земельних ресурсів;
- Чернігівська державна обласна санітарно-епідеміологічна станція;
- Чернігівський обласний центр з гідрометеорології;
- Чернігівське обласне виробниче управління меліорації та водного господарства;
- Деснянське регіональне управління водних ресурсів;
- Чернігівський обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості і якості ґрунтів;
- Чернігівська обласна станція захисту рослин;
- Чернігівське державне лісогосподарське об′єднання „ Чернігівліс”;
- Комунальне підприємство „ Чернігівводоканал” (табл.1.1) [19].
З метою координації діяльності суб′єктів моніторингу в 2004 році була створена Міжвідомча комісія з питань моніторингу довкілля Чернігівської області. До складу комісії входять посадові особи всіх організацій та підприємств, що є суб′єктами моніторингу, комісія вирішує поточні питання щодо моніторингу екологічного стану Чернігівської області [38]
Таблиця 1.1
Об’єкти державного екологічного моніторингу, середовище та число точок спостереження
| № | Суб’єкти моніторингу довкілля | Середовище, що контролюється та кількість точок спостережень |
| Ґрунти | ||
| 1 | Міністерство охорони навколишньго природного середовища:-Державне управління екології та природних ресурсів в Чернігівській області;- Чернігівський обласний центр з гідрометеорології | 126 |
| 2 | Міністерство охорони здоров’я:-Чернігівська обласна санітарно-епідеміологічна станція | 304 |
| 3 | Міністерство аграрної політики:-Чернігівський обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції “Облдержродючість” | 7 |
| 4 | Держводгосп:-Деснянське регіональне управління водних ресурсів;-Чернігівська гідрогеологомеліоративна експедиція | 35 |
| 5 | Держбуд:-КП “ Чернігівводоканал” |
Слід відмітити, що ґрунтовий покрив області представлений здебільшого малогумусними легкими за гранулометричним складом ґрунтами, які мають низьку буферну здатність, що обмежує їх можливості до інактивації техногенних важких металів. Тому вміст в таких ґрунтах навіть відносно невеликих кількостей важких металів може призвести до небезпечного забруднення ними сільськогосподарської продукції [53].
Вміст залишкових кількостей ДДТ, ГХЦГ та 2,4-Д амміної солі у 2005 році в ґрунті був визначений у 401 зразках ґрунту на територіх, що прилягають до складів пестицидів. В 2005 році пестицидами було забруднено: ДДТ- 5%, ГХЦГ – 1%. Залишкових кількостей цього пестицида не виявлено. Таке зменшення пояснюється скороченням в останні роки використання засобів захисту рослин в господарствах області, а також розпадом внесених в попередні роки хлороорганічних пестицидів в ґрунті [17].
В 459 зразках ґрунту визначали вміст пестицидів симм-тріазинової групи. Так було виявлено забруднення прометрином – 3% зразків, 1 з яких з перевищенням ГДК, атразином – 4%, симазином – 8%, 2 зразки з перевищенням ГДК.
В 8 зразках рослинницької продукції відібраних на контрольних ділянках визначався вміст ДДТ, ГХЦГ та 2,4 - Д амміної солі, залишкових кількостей пестицидів не виявлено. Було проведене дослідження 22 зразків зерна, вмісту залишкових кількостей ДДТ, ГХЦГ, 2,4-Д амміної солі не виявлено [17].
Чернігівська обласна санітарно-епідеміологічна станція проводить спостереження за станом ґрунту в 22 районах та містах області, в тому числі в постійних точках:
- в місцях виробництва продукції рослинництва – 60 точок,
- на території промислових підприємств – 26 точок,
- на території санітарно-захисних зон промпідприємств – 32 точки,
- в зоні впливу промпідприємств – 23 точки,
- в зоні впливу транспортних магістралей – 29 точок,
- в місцях застосування пестицидів та міндобрив – 25 точок,
- ґрунт в місцях зберігання токсичних відходів:
- на території полігонів , звалищ ТПВ – 121 точка,
- на території промпідприємств – 47 точок;
- в житловій зоні–379 точок, в тому числі:
- дитячі заклади – 89 точок;
- дитячі майданчики – 117 точок;
- в зоні пляжів – 111 точок;
- в місцях зрошення стічними водами – 2 точки.
Держуправлінням екоресурсів в Чернігівській області вибірково обстежено 126 проб ґрунту земель природоохоронного, оздоровчого призначення, населених пунктів, промисловості, сільськогосподарського призначення, автошляхів на вміст важких металів, нафтопродуктів та на відповідність агрохімічним вимогам, де виконано 401 показників. В 39 пробах ґрунту було встановлено перевищення вмісту нафтопродуктів в порівнянні з фоновими пробами. Зафіксовано перевищення вмісту нафтопродуктів на землях, що належать наступним підприємствам: ВАТ „Чернігівнафтопродукт”, територія нафтобази м. Чернігів; НГВУ „Чернігівнафтогаз”, ВАТ „ Укрнафта”, м.Прилуки; АГРС „ Южне”, НГВУ „ Чернігівнафтогаз”, Ічнянський р-н, трубопровід Талалаївка-Софіївка, с. Сільченкове, Талалаївського р-ну (НГВУ „Чернігівнафтогаз”ВАТ „ Укрнафта”) [17].
Чернігівським обласним державним проектно-технологічним центром охорони родючості ґрунтів і якості продукції “Облдержродючість” з 1976 року проводяться спостереження за щільністю забруднення ґрунту.
Дослідження останніх 6 років вказують на стабільність щільності забруднення ґрунту радіонуклідами на контрольних ділянках. Так, по 7 контрольних ділянках середня щільність забруднення ґрунту цезієм-137 становила в 2000 – 0,52, 2001 – 0,45, 2002 – 0,58, 2003 – 0,44 , 2004 – 0,44 Кі/км2, в 2005 – 0,38 Кі/км2.. Щільність забруднення ґрунту стронцієм-90 у вищеназвані роки дорівнювала, відповідно, 0,17; 0,20; 0,20; 0,17 і 0,16, 0,11 Кі/км2. Незначні обсяги досліджень не дають змоги зробити належні, об’єктивні висновки, але загальна направленість процесів простежується
У 2005 році в ґрунтах сільгоспугідь Семенівського, Щорського, Прилуцького та Корюківського районів визначали вміст найбільш небезпечних для довкілля важких металів - свинцю і кадмію.
Найвищий середній рівень вмісту рухомих форм свинцю в ґрунті, виявлений у Прилуцькому районі, – 5,20 мг/кг ґрунту, що оцінюється по градації як слабкий рівень забруднення. Найвищий максимальний вміст свинцю виявлено також в Корюківському р-ні – 11,20 мг/кг ґрунту, що оцінюється як помірний рівень забруднення. Середній вміст свинцю в ґрунтах 4 –х районів становить 4,19 мг/кг ґрунту, що близько до показників в цілому по 22 районах області. Мінімальний вміст свинцю по чотирьох районах, як і в цілому по області, має фонове значення [48].
Інформаційним базисом концепції збалансованого (стійкого) регіонального розвитку рекреаційного природокористування (РП), а також початковою функцією управлінського циклу є моніторинг. У географічній літературі затвердилося уявлення про моніторинг як про систему спостереження за географічними об'єктами і явищами з метою встановлення їхньої відповідності бажаному результату. Найбільш розроблений зміст і методичний апарат екологічного моніторингу, під яким розуміється вид науково-практичної діяльності, спрямованої на одержання даних про стан навколишнього середовища з метою, насамперед, контролю за її антропогенним забрудненням [3]. Територіальний соціально-економічний моніторинг в Україні поки розроблений недостатньо, що об'єктивно зв'язано зі слабким рівнем регіональної статистики [1]. Багатьма географами усвідомлюється необхідність комплексного, геосистемного моніторингу, при якому об'єктом спостереження стає стан геосистем при різному рівні участі людини в процесах формування їхньої структури й у їхньому функціонуванні. Відзначається особлива роль аерокосмічних методів, Гис-технологий і картографічного моделювання в зборі, систематизації, обробці і представленні результатів моніторингу [2;4;5;6]. Метою даної статті є обґрунтування ролі і місця моніторингу в системі регіонального керування рекреаційним природокористуванням, розгляд його змістовних і просторово-тимчасових параметрів на прикладі Криму.