Рис. 2.1 Нагромадження стронцію-90 у трофічних ланцюгах невеликого канадського озера Перч-Лейк. що одержує низко активні відходи. Цифри вказують середні коефіцієнти нагромадження щодо озерної води, зміст стронцію-90 у якій прийнято за 1.
Оскільки зміст радіонукліда у вигляді приймається за 1, те його концентрація поступово зростає по харчових ланцюгах. У костях окуня й ондатри його зміст зростає в 3000-4000 разів у порівнянні з концентрацією у воді. Це має істотні негативні наслідки для живих організмів, включаючи й людини, і біосфери в цілому. Установлено, що коефіцієнт нагромадження стронцію-90 у раковинах молюсків дніпровських водоймищ щодо води досягає 4800 (Францевич і ін., 1995). Тому при оцінці впливу радіонуклідів на середовище необхідно враховувати ефект біологічного нагромадження їх живими, організмами й наслідку для природних экосистем.
3 Переробка й нейтралізація радіаційних відходів.
Одна з найбільш гострих екологічних проблем у країні — проблема радіоактивних відходів. Тільки на підприємствах Минатома Росії (ПО «Маяк», Сибірський хімічний комбінат, Красноярський гірничо-хімічний комбінат) зосереджені 600 млн. м3РАО із сумарною активністю 1,5 млрд. Ки. На 29 енергоблоках АЕС зберігається 140 тис. м3рідких і 8 тис. м3 отвержденных відходів загальною активністю 31 тис. Ки, а також 120 тис. м3випромінюючих твердих відходів (устаткування, будівельне сміття). Жодна АЕС не має повного комплекту установок для підготовки відходів до поховання. Постачальниками РАО є також Військово-морський флот (ВМФ), атомний криголамний флот, суднобудівна промисловість і підприємства неядерного циклу. На їхню частку доводиться 240 тис. м3відходів з активністю більше 2 млн. Ки.
Одна з найбільш складних технологічних стадій ядерного паливного циклу — переробка ядерного палива, що відробило (ОЯТ) і поховання РАО. На підприємствах Минатома, Мінтрансу й ВМФ Росії зберігаються 7800 т ОЯТ із загальною активністю 3,9 млрд. Ки. ОЯТ АЕС із реакторами типу РБМК у цей час не переробляється, а ОЯТ від реакторів ВВЭР транспортується в спеціальне сховище з перспективою наступної переробки на споруджуваному заводі РТ-2 гірничо-хімічні комбінати в м.Желєзногорську Красноярського краю. Однак будівництво цього заводу викликає протести громадськості, оскільки існуюча технологія регенерації ОЯТ пов'язана з утворенням великої кількості рідких РАО різного ступеня активності. Найбільші заперечення викликає рішення про можливість прийому для тимчасового зберігання з метою наступної переробки ОЯТ із закордонних АЕС.
Залишаються невирішеними питання, пов'язані з утилізацією атомних підводних човнів, обігом з РАО й ОЯТ на об'єктах ВМФ Росії. ДО 1994 р. виведені з експлуатації 121 атомний підводний човен; для них будуються пункти тимчасового зберігання. Повністю завантажені сховища ОЯТ Мурманського морського пароплавства. Важке положення зі зберіганням РАО зложилося на Тихоокеанському флоті. У зв'язку з аварійним станом спецтанкера ТНТ-5 у жовтні 1993 р. було зроблене скидання рідких РАО в Японське море. Після заборони скидання відходів у море кількість їх неухильно зростає.
На більшій частині території Російської Федерації потужність експозиційної дози (МЭД) гамма-випромінювання на місцевості відповідає фоновим значенням і коливається в межах 10...20 мкр/ч. У результаті радіаційного обстеження міст і населених пунктів країни виявлені сотні ділянок локального радіоактивного забруднення, що характеризуються МЭД гамма-випромінювання від десятків мкр/год до десятків мр/год (в окремих випадках - Р/ч). На цих ділянках перебувають загублені, викинуті або довільно поховані джерела іонізуючих випромінювань різного призначення, технологічні відходи виробництв і утримуючі радіонукліди будматеріали. Ці забруднення підвищують ризик для населення одержати небезпечну дозу опромінення в самому несподіваному місці, у тому числі й у власному будинку, коли, наприклад, будівельні панелі стають потужним джерелом іонізуючого випромінювання.
4. Радіаційна обстановка в Краснодарському краї.
В 2001 р. радіаційна обстановка не перетерпіла істотних змін і в основному формувалася під дією природних Радіонуклідів урану-238 (радію-226), тория-232 і продуктів їхнього розпаду, калію-40, аварійних радіоактивних викидів Чорнобильської АЕС 1986 р., Космічного випромінювання й техногенних джерел іонізуючого Випромінювання (ИИИ).
Зберігають актуальність проблеми близповерхностніх відкладень урансодержащіх піщано-глинистих осадових порід зі змістом урану від 50 до 200 г/т (на окремих ділянках до 1000 г/т) і чорнобильського радіоактивного забруднення території краю цезієм-137 (близько 23 кКи) і стронцієм-90 (близько 7 кКи), що досягає на території Кавказького державного природного біосферного заповідника (дані аэрогамма-спектрометрії) і в окремих місцях м.Сочі (дані ЦГСЭН і ТОВ «Радіаційна медицина») 2,5 Ки/км2по цезії-137.
У Краснодарському краї, по даним крайової інспекції Держатомнагляду, 87 підприємств використовують НДІ. У це число не входять підприємства, що мають джерела, що генерують. З них 58 (відповідно до Норм радіаційної безпеки (НРБ-99) підлягають обов'язковому ліцензуванню органами Держатомнагляду. Інші 29 мають джерела з питомою або сумарною активністю менш установленої в НРБ-99 і не підлягають регламентації. На кінець 2000 р. 47 підлягаючому ліцензуванню підприємств мали ліцензії Держатомнагляду на право роботи з ИИИ.
Радіаційний контроль підприємств здійснюється інспекторською сполукою комітету відповідно до затверджених планів перевірок, а також у ході спільних перевірок з іншими контролюючими й наглядовими органами. В 2001 р. проведено 158 перевірок (у т.ч. 27 цільових). Виявлене 41 порушення при обігу з радіоактивними речовинами й ИИИ, накладено 11 штрафів на суму 31 тис. руб. Контролювалися не тільки підприємства, що мають ИИИ, але й підприємства, на яких можуть утворюватися, застосовуватися, оброблятися, переміщатися штучні й техногенні природні радіонукліди (порти, сільськогосподарські підприємства, підприємства паливно-енергетичного комплексу, стройиндустрии й т.д.).
Ввіз вантажів через границю, на який комітет давав узгодження (доменні шлаки для дорожнього будівництва з України), передбачав обов'язкове проходження радіаційного контролю на кожну завезену партію.
Для контролю за ввозом і транзитом через територію краю радіоактивних речовин, відходів і ИИИ на границях з Ростовською областю й Ставропольським краєм спеціалізованою організацією «Радіаційні контроль» установлено 4 пости дозиметричного контролю. Однак у липні 2001 р., у зв'язку з розпорядженням Міністерства внутрішніх справ Росії про неприпустимість знаходження на контрольних постах міліції й ГИБДД інших контролюючих служб, 3 пости (у ст.Кущевская, Кавказька й Успенська) були ліквідовані. Силами комітету, ЦГСЭН у Краснодарське краї, спеціалізованій організації «Радіаційний контроль» протягом 2001 р. проводився регулярний контроль транзитних вантажів, що перевалюються через порти краю. Так, у Новоросійськом морському торговельному порту було перевірено близько 10 000 вагонів, 12 000 автомобілів і 3000 автопричепів з металобрухтом, що йде на експорт. 18 вагонів, 1 автомобіль і 3 автопричепи містили забруднений радіонуклідами металобрухт. Ці транспортні засоби були після ретельного дозиметричного обстеження відправлені в адреси постачальників.
У цілому, відомчий і державний радіаційний контроль забезпечують безпека при обігу з ИИИ. Відпрацьовані джерела іонізуючого випромінювання здаються підприємствами краю на Ростовський спецкомбинат "Радон". В 2001 р. на спецкомбинат «Радон» підприємства й організації краю здали на поховання 2155 (у тому числі 2037 димо-извещателей) джерел, що відробили, іонізуючого випромінювання (утримуючі ізотопи полонію-210, селен-75, іридію-192, стронцію-90, цезію-13 7, кобальту-60, талія-204, радію-226, плутонію-239) загальною активністю близько 115 Ки.
На двох радіаційно-небезпечних об'єктах (РОО) - Троицком йодному заводі (ТЙЗ) і ВНИИ біологічного захисту рослин (ВНИИ БЗР) дотепер не поховані належним чином радіоактивні відходи (РАО) і не проведене дезактивація й рекультивація радиационно-забрудненних територій. Однак заводом і інститутом проводилася робота з нормалізації радіаційної обстановки як за рахунок власних коштів, так і за рахунок засобів крайового бюджету й екологічного фонду (ВНИИ БЗР). Останні були виділені відповідно до постанови Законодавчих зборів Краснодарського краю від 27.10.99 р. № 300-П і постановою голови адміністрації краю від 01.04.2000 р. № 144 «Про проведення першочергових робіт з ліквідації радіаційно-небезпечного об'єкта у ВНИИ БЗР м. Краснодара», підготовленим з ініціативи ЦГСЭН і комітету природних ресурсів по Краснодарському краї.
Троїцким йодним заводом виконувалися видані контролюючими й наглядовими органами приписання по нормалізації радіаційної обстановки. Зокрема, споруджене тимчасове бетонне сховище слабке радіоактивних відходів, у якому складировано близько 100 т радиобарита Ва(Rа)SO4і забруднене технологічне встаткування. Територія заводу з метою зниження зовнішнього й внутрішнього опромінення персоналу й для придушення пилерадіаціонного фактора відсипана шаром ґрунту з висадженням зелених насаджень, частково забетонована. Щорічно за участю фахівців КНР по Краснодарському краї, ЦГСЭН у Краснодарському краї, і спеціалізованої організації «Радіаційної контроль» проводяться детальні дозиметричні обстеження території заводу й гамма-спектрометричні дослідження відібраних проб.
У результаті проведених робіт радіаційна обстановка на заводі в період з 1996 по 2001 р. покращилася, що підтверджується згаданими радіаційними обстеженнями. Витрати на ці роботи склали 1 832 900 деномінованих рублів. В 1997-1998 р. завод перейшов на нову технологію одержання йоду з використанням соляної кислоти, що практично виключає утворення твердих радіоактивних відходів. Витрати заводу на впровадження нової технології склали більше 3 млн. руб.