По даним відкачки величина перетікання коливається від -1,5-2,0 мм/год в весняно-осінній період до +2,5 мм/год на період межені.
В районі озера Лука, через його карстове походження проходить часткове розвантаження напірних вод.
Таким чином, внаслідок не значної величини перетікання і дуже низького коефіцієнта фільтрації пластичної зони режим ґрунтових вод четвертинних відкладів на осушуваній території практично не залежить від режиму води крейди.
З цього можна зробити висновок, що основна роль в заболочуванні і перезволоженні земель належить водам четвертинних відкладів [5].
1.5 . Клімат
Ратнівський район лежить у помірному кліматичному поясі і в зоні мішаних лісів. Його положення в межах України визначає антлантико-континентальний перенос повітряних мас , який формує помірний, вологий клімат, з м’якою зимою, нестійкими морозами, нежарким літом, значними опадами, затяжними весною і осінню.
Спостереження за радіаційним і світловим режимом ведуться на метеостанції Ковель. річний прихід сумарної сонячної радіації становить 92,7 ккал/кв. см за рік. пряма сонячна радіація сильно знижується в результаті високої хмарності і становить 40% від сумарної.
На формування клімату району великий вплив робить Атлантичний океан. Цим пояснюються і достатнє зволоження на всій території, і часті відлиги взимку.
Річний хід атмосферного тиску зумовлений сильним вихолоджуванням земної поверхні взимку та нагріванням її в літній період. Найбільше значення середньомісячного тиску спостерігається зимою, найменше – літом. Максимум в річному ході припадає на жовтень, а мінімум – на липень.
Таблиця 1.1
Атмосферний тиск на рівні Світязької метеостанції, гПа
| Місяць | І | ІІ | ІІІ | ІУ | У | УІ | УІІ | УІІІ | ІХ | Х | ХІ | ХІІ | За рік |
| Метеостанція, Світязь | 998 | 997 | 996 | 994 | 995 | 995 | 994 | 995 | 998 | 999 | 997 | 996 | 996 |
Середня швидкість вітру на території району коливається в досить широких межах (2,4-4,9м/с). В окремі сезони ці показники досить різняться між собою. Так зимою швидкість вітру становить 3,8-4,9 м/с і дещо зменшується в весняний період – 3,3-4,1 м/с. Влітку ці показники найнижчі – від 2,4 м/с до 3,7 м/с. Переважаючі вітри західного і південо-східного напрямку.
Середня багаторічна температура повітря по багаторічним даним спостережень станції Любешів становить 7,10с.
Найнижча середньомісячна температура повітря в році спостерігається в січні-лютому (-5-60с),а найвищі –в липні (18,80с).
Екстремальні значення мінімальних температур повітря зафіксовані в січні-лютому і становлять(-370с). найвищі із максимальних температур спостерігаються в липні-серпні (+390с).
Перехід середньомісячної температури повітря через 00с наступає весною в середині березня, восени в кінці листопада.
Протяжність теплого періоду з середньодобовою температурою повітря вище 00становить 256 днів.
Перехід середньомісячних температур повітря через +50с,зазвичай, яку приймають за початок і кінець вегетаційного періоду, наступає весною на початку квітня, восени в кінці жовтня.
Протяжність вегетаційного періоду 204 дні.
Перші морози спостерігаються в кінці вересня, останні в кінці квітня.
Безморозний період триває 154 дні [5].
Таблиця 1.2
Середньомісячні і екстремальні значення температур повітря,0с
| І | ІІ | ІІІ | ІУ | У | УІ | УІІ | УІІІ | ІХ | Х | ХІ | ХІІ | рік | |
| Середні | -5,0 | -4,0 | 0,1 | 7,2 | 13,9 | 16,9 | 18,5 | 17,4 | 13,0 | 7,2 | 2,0 | -2,5 | 7,1 |
| Абс. максимум | 10 | 12 | 22 | 30 | 33 | 32 | 39 | 37 | 37 | 29 | 25 | 14 | 39 |
| Абс. мінімум | -37 | -31 | -26 | -15 | -4 | 0 | 3 | 3 | -5 | -19 | -23 | -27 | -37 |
Річна сума опадів 65 мм. Опади за вегетаційний період (ІУ-Х) становлять 437 мм.
Стійкий сніговий покрив утворюється протягом грудня. Танення снігового покриву спостерігається в першій половині березня [5].
Таблиця 1.3
Розраховані опади вегетаційного періоду по МС Світязь,мм
| МС | Р% | ІУ | У | УІ | УІІ | УІІІ | ІХ | Х | ІУ-Х |
| Світязь | 50 | 37 | 54 | 58 | 66 | 69 | 65 | 21 | 370 |
| 75 | 30 | 46 | 49 | 55 | 58 | 52 | 14 | 304 | |
| 90 | 26 | 39 | 42 | 47 | 50 | 44 | 12 | 260 |
Абсолютна середньорічна вологість повітря 9,0 мб, відносна вологість 80%, недостаток насичення 3,2 мб [5].
Таблиця 1.4
Сума дефіциту вологи за вегетаційний період різної забезпеченості
| МС | Р% | Сума дефіциту вологи (мм) | |||||||
| ІУ | У | УІ | УІІ | УІІІ | ІХ | Х | За рік | ||
| Світязь | 50 | 87 | 126 | 152 | 153 | 140 | 82 | 58 | 798 |
| 10 | 101 | 148 | 176 | 177 | 167 | 93 | 65 | 927 | |
| 20 | 97 | 141 | 167 | 168 | 158 | 88 | 62 | 881 | |
| 25 | 95 | 138 | 164 | 165 | 155 | 86 | 61 | 864 | |
Випаровування з осушених боліт складає 550 м [5]
Таблиця 1.5
Випаровування з водної поверхні в характерні роки по місяцях (мм)
| Р | ІУ | У | УІ | УІІ | УІІІ | ІХ | Х | ХІ | (ІУ-ХІ) |
| 50% | 24 | 33 | 20 | 29 | 26 | 28 | 21 | 0 | 181 |
| 75% | 23 | 40 | 45 | 63 | 73 | 11 | 23 | 3 | 281 |
| 95% | 34 | 59 | 70 | 91 | 91 | 34 | 32 | 8 | 419 |
1.6 Рельєф
Переважаючими формами рельєфу в Ратнівському районі є екзогенні, переважають ті, що сформувалися внаслідок дії материкового зледеніння та роботи річки. Під час окського зледеніння утворилися слабо виражені в рельєфі моренні відклади та водно-лоьдовикові піски, що перекриті відкладами молодшого віку. Внаслідок обширного дніпровського зледеніння сформувалися численні кінцево-моренні горби, флювіогляціальні ози, відклади при льодовикових озер, що утворилися після льодовика, конуси виносів валунів і суглинків.
Денудаційні форми рельєфу на Поліссі виражені при піднятими вододілами, які складені мергелями та крейдою зі зруйнованими антропогенними відкладами. Для долини річки Прип’ять характерний рельєф органогенного походження, представлений торфовищами. Кваліфікаційна риса його – загальна рівнинність території з окремими пониззями, зайнятими водою.
Ратнівський район лежить у межах Волинської акумулятивної рівнини Верхньо-Прип’ятської акумулятивної низовини з мінімальними абсолютними висотами, потужними алювіальними відкладами в межах заплави і двох надзаплавних терас р. Прип’ять. Друга надзаплавна тераса Прип’яті складена пісками, вкрита сосновими лесами, через що носить назву борової. Зустрічаються й еолові форми рельєфу – дюнні піски, вали, горби, які утворилися внаслідок дії вітру та відкладів піску, перенесеного талими льодовиковими водами [5].
1.7 Поверхневі води
Ратнівський район багатий на поверхневі води, до яких відносяться води суходолу, що постійно або тимчасово перебувають на земній поверхні у формі водних об’єктів: річок, озер, ставків. основними елементами гідрографічної сітки є річки і озера, які визначають специфіку водних систем району. В них зосередженні значні запаси води, що поєднані з підвищеною водністю території утворює порівняно великі водні ресурси.
В районі - 32 озера ( загальна площа водного дзеркала 3,5 тис. га), у тому числі Турське озеро, Оріховець, Оріхове, які зв’язані між собою Турським каналом. По території району протікає річка Прип’ять та її притоки Турія і Вижівка.
Більшість озер району знаходяться в зоні великих меліоративно-осушувальних систем, що призводить до значного прискорення природного процесу їх евтрофування, зникнення частини дрібних озер через спорудження відкритих меліоративних каналів, забруднення їх органічними і мінеральними добривами, важкими металами, господарсько-побутовими стоками [5].
1.8 Ґрунти
Найпоширенішими в Ратнівському районі являються дернові і дерново-підзолисті, в основному оглеєні ґрунти та торфово-болотні і торф’яники.
Дерново-підзолисті ґрунти утворилися в результаті поєднання дернового і підзолистого процесів ґрунтоутворення. За ступенем підзолистості серед них виділяються слабо-, середньо- та сильно підзолисті. У залежності від механічного складу вони поділяються на піщані, глинисто-піщані, супіщані і суглинисті.
Дерново-підзолисті піщані і глинисто-піщані на піщаних та супіщаних відкладах мають дуже малу природну родючість. На них переважно вирощують мало вимогливі до поживних речовин і вологи сільськогосподарські культури: люпин, жито, картоплю, гречку льон. Для підвищення родючості цих ґрунтів проводиться вапнування мергелем, внесення гною та мінеральних добрив, торфокомпостів, поглиблення орного шару [5].
Торф’яники – це грунти, які формуються в умовах надмірного зволоження атмосферними та ґрунтовими водами під вологолюбною рослинністю і мають шар торфу 50 см. Торф’яні грунти – верхній кореневмісний та біологічно активний шар торфу, що характеризується ефективною родючістю.[1]
Виходячи з генезису, родючості по відношенню до меліорації і сільськогосподарського використання ґрунти об’єднують в три грунтово-меліоративні групи:
- дерново-слабопідзолисті піщані ґрунти;
- дерново-слабопідзолисті, дернові глибокі глеєві і болотні зв’язано-піщані і супіщані ґрунти;
- торф’яники низинні [5].
1.9 Ландшафти і фізико-географічне районування
Ратнівський район лежить в межах зони мішаних лісів , у провінції – Полісся, в області – волинське Полісся, у Верхньо-Прип’ятській підобласті, в Заболоттівському (І ландшафтний рівень) і Старовижівському (ІІІландшафтний рівень) фізико-географічних районах.