Проектування екологічних мереж Ратнівського району (стр. 18 из 23)
Для торф’яних грунтів проектуються:
- фрезування очосу;
- оранка;
- посів спеціальними протиерозійними сівалками;
- посівів дернових культур і насіння трав.
- Важливим заходом в боротьбі з вітровою ерозією грунтів на осушених торф’яниках являються також осінньо-весняні волого насичуючі поливи і весняно-літні поливи в період суховіїв і пилових бур.
Гідротехнічні протиерозійні заходи на на осушуваних землях передбачаються у вигляді: створення борозен для відводу води з понижених ділянок в канали, регулюючих споруд с перепадами висоти від 0,5 до 2,0 м, дренажної мережі з накопичувальними колодязями для відведення води в колекторну мережу, а також проведення планіровочних робіт з висипкою окремих понижень і зволожень грунтів інфільтрацією з каналів.
Крім того передбачаються біологічні кріплення укосів каналів шляхом посіву трав і залізобетонними плитами.
6.1.8.4 Водозахисні заходи
Проектом експлуатації осушувальної системи передбачається організація систематичного контролю за якісним складом води, яка скидається з каналів осушувальної мережі в озеро Оріховець.
На службу експлуатації покладається обов’язок виділити місця відбору проб води, яка скидається з осушувальної мережі на предмет визначення кількісного і якісного вмісту солей і пестицидів, а також приймати міри по знищенню негативних наслідків.
Поблизу осушувальної системи відсутні джерела забруднення.
Режим ґрунтових вод четвертинних відкладів на осушеному масиві не залежить від режиму вод крейди, що виключає можливість забруднення вод крейдяного горизонту.
Скид води з магістрального каналу кавальєрів вийнятого грунту здійснюється насосною станцією.
Для недопущення виносу частинок грунту в озеро побудований відвідний канал довжиною 1,24 км, де проходить осадження завислих частинок.
Враховуючи значний приток поверхневих вод в озеро Оріхово і Оріховець, забір води на зволоження суттєво не вплине на їх режим.
6.2 Реконструкція Самарівської осушувальної системи
6.2.1 Водоприймач
Водоприймачем Турської осушувальної системи служить озеро Оріхове. Водоприймач ділянки, який реконструюється гончарним дренажем, служить Турський магістральний канал, в необхідних місцях він закріплений.
Ділянка, яка реконструюється знаходиться в самому гирлі системи в безпосередній близькості від озера Оріхово. Рівневий режим озера Оріхово і нижньої частини Турського магістрального каналу не дозволяє здійснити самотічний скид з ділянки, яка реконструюється, як у весняний період, так і в літній період. Крім того, у вологі роки у весняний час, із-за незабезпеченості своєчасного відводу скидних вод проходить затоплення і підтоплення нижньої частини системи в межах ділянки на якій проходить реконструкція.
Для оптимізації процесів самоочищення скидних вод у відкритій мережі польдерних систем влаштовуються найпростіші підпірні споруди з напором 0,2…0,3 м і колодязі (аванкамери), які встановлюються окремо чи разом з трубчастими переїздами і одночасно виконують роль відстійників для вловлювання завислих речовин. Крім підпірних споруд можна також запроектувати і систему біологічних ставків, в яких скидна вода могла б відстоюватись і очищуватись перед попаданням в озеро-водоприймач.
6.2.2 Гончарний дренаж
В зв’язку з проведенням реконструкції на осушувальній системі виконуємо розрахунки параметрів гончарного дренажу, з умов осушення. Для умов осушення параметри дрен слідуючі:
Тдр. = H + ∆h + hвх + d, м (6.7)
де:
H – норма осушення посівного періоду;
Н = 0,5 м;
∆h – напір води над дреною по відношенню до дрени;
∆h – 0,3 м;
hвх – втрати, води на вході;
hвх = 0,1м;
d – зовнішній діаметр дрени;
d = 0,07.
Тдр. = 0,52 + 0,3 + 0,1 0,07 = 0,99 м
Приймаємо Тдр. = 1,0- 1,05 м
Тдр. = 1,0 – 1,05 > Нпр = 0,68 м
Віддаль між дренами визначаємо по формулі Г. І. Сапсай:
Е = А*
β*кt*кТ*к 
, м (6.8)де:
А – емпіричний параметр, який визначаємо в залежності від величини річної норми опадів,
при N = 686 мм А = 4,8
к – коефіцієнт фільтрації, м/добу;
β – коефіцієнт водовіддачі, який визначається по формулі
для мінеральних ґрунтів, β = 0,056*к1/2*∆Н1/3;
для торфових ґрунтів β = 0,116* к3/4*∆Н3/8,
де:
∆Н – потужність шару ґрунту, з якого відводиться надлишкова вода,
∆Н = 0,52 м;
кt – коефіцієнт, який залежить від глибини закладання дрени (при Тдр.= 1,05 м) кt = 0,82;
к
– коефіцієнт, який залежить від глибини залягання водоупору, приН = 6 м
к
= 1,32Визначення віддалі між дренами для піщаних грунтів з Кф = 1,56 м/добу;
β = 0,056
Е = 28,2 м
6.2.3 Гідрологічні розрахунки
6.2.3.1 Максимальні витрати води
Гідрометричні спостереження СніП 2.01.14-83,на водотоці який розглядаємо, не проводились. Тому , максимальні витрати для розрахунку гідротехнічних споруд визначалися по методиці, яка рекомендована і за формулою:
Qр=qр*F=K0*hр*μ/(F+1)n*F*δ1* δ2, м3/с (6.9)
Розрахунки зведені в таблицю 6.14.
Таблиця 6.14
| № створу | Місце розташування створу | Сv розрах. | К0 | n | h1% мм | h2% мм | h5% мм | h10% мм |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |
| МК | ||||||||
| 1 | Гирло каналу (Турський канал) | 0,55 | 0,010 | 0,17 | 148,5 | 136,3 | 112,3 | 95,5 |
| Турський канал | ||||||||
| 2 | Після впадання в МК | 0,55 | 0,010 | 0,17 | 148,5 | 136,3 | 112,3 | 95,5 |
Максимальні витрати води весняного паводку в розрахункових створах наведені в таблиці 6.15.
Таблиця 6.15
| №№ створів | Місцерозташування створів | ПК | км2 | Максимальні талі витрати, м3/с | |||
| 1% | 2% | 5% | 10% | ||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| МК | |||||||
| 1 | Гирло каналу (Турський канал) | 19,0 | 6,32 | 5,65 | 4,37 | 3,57 | |
| 2 | Після впадання в МК | 452 | 61,1 | 53.7 | 40.7 | 32,0 | |
Максимальні витрати води дощових паводків для створу (площа водозабору 19,0км2) визначається по формулі межі інтенсивності стоку, яка має наступне визначення:
Q=A1%*φ*H1%* δ1*λ*F, м3/с (6.10)
Максимальні витрати води дощових паводків для створу №2 (площа водозбору 206км2) визначається по імпіричній редукційній формулі:
Qр=q*200*(200/F)n* λр* δ1* δ2*F, м3/с (6.11)
Максимальні витрати дощових паводків приведені в таблиці 6.16.
Таблиця 6.16
| №№ створів | Місцерозташування створів | ПК | F, км2 | Максимальні зливові витрати, м3/с | |||
| 1% | 2% | 5% | 10% | ||||
| МК | |||||||
| 1 | Гирло каналу (Турський канал) | 18,0 | 10,8 | 7,88 | 4,74 | 2,80 | |
| Турський канал | |||||||
| 1 | Після впадання в МК | 4,52 | 53,6 | 36,9 | 17,8 | 7,70 | |
Максимальні витрати весняного паводку і зливових паводків визначали з урахуванням регулюючого впливу Турського озера(К зарег.=6 м3/с).
Максимальні об’ми весняного паводку і зливового паводкового стоку визначені згідно СніП 2.01.14-83. Максимальні об’єми талого стоку визначаються за формулою:
Wр=hn*F, м3 (6.12)
Максимальні об’єми зливового стоку для малих площ визначаються за формулою:
Wр=∑Q1%* λр, м3 де ∑Q1%= F*φh1%, м3/с (6.13)
Таблиця 6.17
Об’єм талого стоку
| № створу | Місце розташування створів | ПК | F, км2 | Максимальні об’єми, млн.м3 | |||
| 1% | 2% | 5% | 10% | ||||
| МК (польдер) | |||||||
| 1 | Гирло каналу (Турський канал) | 19,0 | 2,822 | 2,590 | 2,134 | 1,814 | |
Таблиця 6.18
Об’єм зливового стоку
| № створу | Місце розташування створів | ПК | F, км2 | Максимальні об’єми, млн.м3 | |||
| 1% | 2% | 5% | 10% | ||||
| МК (польдер) | |||||||
| 1 | Гирло каналу (Турський канал) | 19,0 | 1,330 | 1,080 | 0,720 | 0,456 | |
Об’єм середньорічного притоку по МК становить:
∑Q=F*q*31,5*10^3*K50%=19*3*31,5*10^*0,918=1648269 м3/с
6.2.3.2 Розрахункові гідрографи повеней і паводків
Через відсутність спостережень над стоком розрахункових гідрографів повеней і паводків виконано по моделях , які спостерігали повені і паводки на річці-аналозі.
В якості річки - аналога прийнята р. Вижівка.
Перерахунок координат гідрографів моделі в координати розрахункових гідрографів приведені в таблицях 6.19, 6.20 і графічно зображені на рис.6.2 та листі 4
Таблиця 6.19
Розрахункові координати гідрографів паводка
| Дата | Координати моделі | Координати розрахункових гідрографів | ||||||
| Q м | Т м | Р=1% | Р=5% | Р=10% | ||||
| Q,м3/с | Т,доб. | Q,м3/с | Т,доб. | Q,м3/с | Т,доб. | |||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |
| 28.ІІІ. | 0,71 | 0 | 0,16 | 0 | 0,11 | 0 | 0,092 | 0 |
| 29.ІІІ. | 0,93 | 1 | 0,21 | 1,41 | 0,15 | 1,54 | 0,12 | 1,69 |
| 30.ІІІ. | 1,49 | 2 | 0,34 | 2,82 | 0,24 | 3,08 | 0,19 | 3,38 |
| 31.ІІІ. | 1,87 | 3 | 0,43 | 4,23 | 0,30 | 4,62 | 0,24 | 5,07 |
| 1.ІУ. | 1,68 | 4 | 0,39 | 5,64 | 0,27 | 6,16 | 0,22 | 6,67 |
| 2.ІУ | 1,53 | 5 | 0,35 | 7,05 | 0,24 | 7,70 | 0,20 | 8,45 |
| 3.ІУ. | 1.70 | 6 | 0,39 | 8,46 | 0,27 | 9,24 | 0,22 | 10,1 |
| 4.ІУ. | 8,08 | 7 | 0,48 | 9,87 | 0,33 | 10,8 | 0,27 | 11,8 |
| 5.ІУ | 4,35 | 8 | 1,00 | 11,3 | 0,70 | 12,3 | 0,57 | 13,5 |
| 6.ІУ | 15,1 | 9 | 3,47 | 12,7 | 2,41 | 13,8 | 1,96 | 15,2 |
| 7.ІУ. | 19,8 | 10 | 4,56 | 14,1 | 3,17 | 15,4 | 2,57 | 16,9 |
| 8.ІУ. | 10,0 | 11 | 2,30 | 15,5 | 1,60 | 16,9 | 1,30 | 18,6 |
| 9.ІУ. | 8,30 | 12 | 1,91 | 16,9 | 1,33 | 18,5 | 1,08 | 20,3 |
| 10.ІУ. | 7,50 | 13 | 1,72 | 18,3 | 1,20 | 20,0 | 0,93 | 22,0 |
| 11.ІУ. | 5,70 | 14 | 1,31 | 19,7 | 0,91 | 21,6 | 0,74 | 23,7 |
| 12.ІУ. | 4,53 | 15 | 1,04 | 21,2 | 0,72 | 23,1 | 0,59 | 25,4 |
| 13.ІУ. | 3,33 | 16 | 0,76 | 22,6 | 0,53 | 24,6 | 0,43 | 27,0 |
| 14.ІУ. | 2,46 | 17 | 0,56 | 24,0 | 0,39 | 26,2 | 0,32 | 28,7 |
| 15.ІУ. | 2,27 | 18 | 0,52 | 25,4 | 0,36 | 27,7 | 0,30 | 30,4 |
| 16.ІУ. | 1,87 | 19 | 0,43 | 26,8 | 0,30 | 29,3 | 0,24 | 32,1 |
| 17.ІУ. | 1,50 | 20 | 0,34 | 28,2 | 0,24 | 30,8 | 0,19 | 33,8 |
| 18.ІУ. | 1,17 | 21 | 0,27 | 29,6 | 0,19 | 32,3 | 0,15 | 35,5 |
| 19.ІУ. | 0,98 | 22 | 0,22 | 31,0 | 0,16 | 33,9 | 0,13 | 37,2 |
| 20.ІУ. | 0,90 | 23 | 0,21 | 32,4 | 0,14 | 35.4 | 0,12 | 38,9 |
