Правовий режим лісів першої та другої групи визначає використання тих чи інших видів та способів рубок. У лісах другої групи проводяться всі види рубок способами, що спрямовані на поліпшення породного складу і продуктивності лісів, відновлення господарсько-цінних деревних порід, збереження екологічних властивостей лісів і на ефективне використання їх деревних ресурсів. У лісах першої групи, за винятком лісів, зазначених у частинах третій і четвертій цієї статті, проводяться всі види рубок способами, що спрямовані на поліпшення лісового середовища, породного складу і якості лісів, на своєчасне й раціональне використання стиглої деревини та посилення захисних, водоохоронних й інших корисних властивостей лісів.Категорія захисності лісу також впливає на можливість використання тих чи інших видів і способів рубок. У лісах першого і другого поясів зон санітарної охорони джерел водопостачання та у лісах першої та другої зон округів санітарної охорони лікувально-оздоровчих територій, лісах, що мають наукове або історичне значення (включаючи генетичні резервати), лісах населених пунктів, лісопаркових частинах зелених зон, лісоплодових насадженнях, державних лісових смугах, протиерозійних і приполонинних лісах, особливо цінних лісових масивах і субальпійських деревно-чагарникових угрупованнях, а також полезахисних лісових смугах, захисних лісових насадженнях на смугах відводу залізниць, захисних лісових насадженнях на смугах відводу автомобільних шляхів, захисних лісових насадженнях на смугах відводу каналів допускаються тільки рубки догляду, санітарні рубки, рубки, пов'язані з реконструкцією малоцінних молодняків і похідних деревостанів, прокладанням просік, створенням протипожежних розривів, лісовідновні рубки - в деревостанах, що втрачають захисні, водоохоронні та інші природні властивості, а також інші рубки (розчищення земельних ділянок лісового фонду, вкритих лісовою рослинністю, у зв'язку з будівництвом у встановленому порядку гідровузлів, трубопроводів, шляхів тощо).У лісах заповідників, заповідних і рекреаційних зон національних природних і регіональних ландшафтних парків, пам'яток природи, заповідних урочищ у виняткових випадках можуть проводитись санітарні рубки, рубки, пов'язані з реконструкцією малоцінних деревостанів та влаштуванням протипожежних розривів, лише на підставі наукового обгрунтування і за погодженням з Міністерством охорони навколишнього природного середовища України.У смугах лісів, що захищають нерестовища цінних промислових риб, лісах зон традиційної господарської діяльності і господарських зон національних природних парків, у лісах регіональних ландшафтних парків, а також у гірських лісах рубки проводяться способами, що спрямовані на збереження захисних, протиерозійних, водорегулюючих та інших корисних властивостей лісів.В особливо захисних ділянках лісу може бути повністю або частково заборонено застосування окремих видів і способів рубок.
Заготівля деревини здійснюється за щорічними планами, які складаються з урахуванням перспективного плану шляхом розподілу між лісозаготівельниками річного лісосічного фонду держави (необхідний обсяг заготівлі деревини по кожному лісозаготівельному підприємству на рік).
Порядок визначення розміру заготівлі деревини в порядку рубок головного користування регламентується ст.56 Лісового кодексу. Так, планування і проведення заготівлі деревини в порядку рубок головного користування здійснюється в межах розрахункової лісосіки. Заготівля деревини в порядку рубок головного користування в розмірах, що перевищують розрахункову лісосіку, забороняється. Розрахункова лісосіка — науково обгрунтована оптимальна щорічна норма рубки достиглих деревостанів, яка обчислюється на тривалий період для кожного підприємства, що веде лісове господарство, роздільно по групах лісів, господарствах у кожній області, регіоні, виходячи з принципів безперервності та не виснажливості використання лісових ресурсів. Але не всі автори погоджуються з таким визначенням[13], адже протягом окремого періоду обсяг заготівлі деревини може бути меншим від встановленої екологічно безпечної норми відпуску деревини, дорівнювати їй або й перевищувати її. Він залежить від багатьох чинників, і втому числі – від розвитку лісової промисловості, від економічних можливостей лісозаготівельних підприємств, регіону і держави, від наявності виробничих потужностей.Розміри лісосічного фонду (запаси деревини, призначеноїдля заготівлі під час рубок головного користування)встановлюються в межахрозрахункової лісосіки виходячи з потреб у лісових ресурсах. Невстановлюється ліміт на заготівлю деревини під часрубок, пов'язаних з веденням лісового господарства, а також назаготівлю деревини під час проведення інших рубок (розчищенняземельних ділянок лісового фонду, вкритих лісовою рослинністю, узв'язку з будівництвом гідровузлів, трубопроводів, шляхів тощо).До лісосічного фонду зараховуються:· недоруби і не закінчені рубкою лісосіки, на які надановідстрочку, не розпочаті рубкою лісосіки минулого року, в першучергу лісокористувачам, які їх не освоїли;· стиглі і пристигаючі деревостани, які за своїм станом визнанітакими, що потребують термінової рубки, або ростуть на земельнихділянках, які підлягають розчищенню у зв'язку з будівництвомгідровузлів, трубопроводів, шляхів тощо;· заготовлена деревина під час проведення підготовчих робіт, утому числі і за межами лісосіки в стиглих і пристигаючихнасадженнях.У разі коли насадження, що підлягають терміновій рубці, запородами і групами лісів не збігаються з розподілом лісосічногофонду, вони відпускаються в рахунок його загального розмірузамість життєздатних деревостанів, попередньо відведених дляпроведення рубок головного користування в межах розрахунковоїлісосіки.Якщо товарність насаджень, що підлягають терміновій рубці, нижча за середній рівень товарності розрахункової лісосіки, їх запаси не можуть бути зараховані до лісосічного фонду без згоди лісокористувача. Вирубку не зарахованих до лісосічного фондунасаджень, що за своїм станом потребують цього або ростуть наземельних ділянках, які підлягають розчищенню, належить проводитив рахунок рубок, пов'язаних з веденням лісового господарства чиінших рубок[14].Суб'єктами права заготівлі деревини є заготівельні підприємства, установи, організації. До підприємств лісогосподарського комплексу належать усі суб’єкти підприємницької діяльності у галузі лісового господарства, а також юридичні або фізичні особи, яким відповідні земельні ресурси надано у власність або постійне користування. Звичайно домінуючими є державні, аграрні, військові та інші лісгоспи[15].Суб’єкти, що заготовлюють деревину повинні дотримуватись таких правил:· не залишати недоруби (не вирубані вчасно призначені до рубкиокремі дерева або групи дерев на розпочатих рубкою лісосіках) тазаготовлену деревину на місцях рубок після закінчення строків їїзаготівлі і вивезення;· не залишати на лісосіках (коли це не допускається вимогами,зазначеними в лісорубному квитку) пні вище 1/3 діаметра зрізу, апри діаметрі зрізу до 30 сантиметрів - вище 10 сантиметрів;· проводити роботи способами, що не спричиняють виникненняерозії грунту, негативного впливу на стан водойм та іншихприродних об'єктів;· додержуватися правил протипожежної безпеки в місцяхпроведення робіт, здійснювати протипожежні заходи, а у випадкахвиникнення лісових пожеж - їх гасіння;· не допускати захаращення ділянок, суміжних з лісосіками татериторіями, які розчищаються для будівництва та інших потреб;· забезпечувати збереження та не допускати пошкодження підростуі не призначених до рубки дерев, якщо інше не передбачено влісорубному квитку (ордері);· забезпечувати збереження та не допускати пошкодження межових,квартальних, ділянкових стовпів, осушувальних мереж, меліоративнихта інших споруд, розташованих на ділянках, наданих їм укористування;· незалежно від виду рубок проводити очищення лісосік відпорубкового залишку способами і в строки, визначені Правиламирубок головного користування в лісах України.Відповідно до Правил відпуску деревини на пні в лісах України усі види рубок здійснюються за спеціальним дозволом – лісорубним квитком. Крім того, населенню видається ордер на дрібний (до 10 куб. метрів)відпуск деревини на пні. Видача лісорубного квитка(ордера) регулюється Інструкцією про порядок видачі дозволів на спеціальне використання лісових ресурсівзатвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 31 березня 1993 р. N 26 і здійснюється:на проведення рубок головного користування та заготівлюживиці - державними органами лісового господарства на підставівстановлених лімітів (у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також рослин, занесених до Червоноїкниги України, - за погодженням з органами Мінекобезпеки);на рубки, пов'язані з веденням лісового господарства, та іншірубки - лісогосподарським підприємством.Відповідно до ст.89 Лісового кодексу спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду є платним. Плата справляється за встановленими таксами або у вигляді орендної плати чи доходу, одержаного від реалізації лісових ресурсів на конкурсних умовах. Плата за заготівлю деревини на пні справляється за встановленими постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 р. № 44 таксами на деревину лісових порід, що відпускаються на пні, або у вигляді орендної плати чи доходу, одержаного від реалізації лісових ресурсів на конкурсних умовах.Правове регулювання заготівлі живиці. Важливим видом лісокористування є заготівля живиці.Порядок заготовки живиці регулюється ст.61 Лісового кодексу України, Правилами відпуску деревини на пні в лісах України, Правилами заготівлі живиці в лісах України[16].