· міжнародний рівень радіаційного захисту.
Загалом в період з 1998р. до 2006р. Рівненська АЕС успішно пройшла п’ять перевірок з боку міжнародних контролюючих органів. У 1996 році на РАЕС працювала місія АССЕТ МАГАТЕ з метою оцінки рівня експлуатаційної безпеки. Висновки комісії – позитивні. У жовтні 2001 року Рівненська АЕС пройшла партнерську перевірку Всесвітньої Асоціації Організацій, що експлуатують АЕС (ВАО АЕС). Місію ВАО представляли 19 експертів з 7 країн світу. Вони дійшли висновку, що станція відповідає міжнародному рівню безпеки та надійності.
Вдруге експерти місії ОСАРТ МАГАТЕ перевіряли Рівненську АЕС у вересні2003р. 11 експертів із США, Великобританії, Болгарії, Бразилії, Японії, Південної Кореї, Словаччини та два фахівці з України перевіряли рівень експлуатаційної безпеки блоків. Робота колективу РАЕС була високо оцінена зарубіжними спеціалістами. У квітні 2004р. експертами ВАО АЕС проведено перевірку енергоблока № 4, пуск якого відбувся у жовтні 2004 року. Перевірка передпускового енергоблока проводилась вперше в міжнародній практиці. У вересні 2005р. на РАЕС працювала постмісія ОСАРТ МАГАТЕ. Було відмічено покращання показників експлуатаційної безпеки.
КМУ в кінці 2005р. схвалена нова Концепція підвищення безпеки діючих блоків (КПБ). Ця довгострокова програма розрахована на періоддо 2010р. Модернізація і реконструкція на Рівненській АЕС здійснюється у відповідності з КПБ і галузевими програмами підвищення пожежної безпеки, програмами реконструкції, підвищення надійності та заміни тепломеханічного обладнання, обладнання АСУ ТП, системами радіаційного контролю, електротехнічного обладнання та ін. Реалізація вказаних програм спрямована на :
· усунення існуючих дефіцитів безпеки АЕС і відхилень від вимог національних нормативно – правових актів;
· виконання рекомендацій міжнародних організацій з підвищення безпеки АЕС (МАГАТЕ, ЄК, ЄБРР);
· модернізацію систем з врахуванням досвіду експлуатації;
· заміну обладнання через моральне та фізичне застарівання.
Фінансування здійснюється за рахунок власних коштів НАЕК “Енергоатом”. У 2005р. фінансування заходів по підвищенню безпеки склало 171 100 тис. грн. Реалізація заходів включає проектно-дослідницькі роботи, постачання і комплектацію обладнання, будівельно-монтажні та пуско-налагоджувальні роботи. У 2006 році були виконані заходів з підвищення безпеки в рамках КПБ – понад 40 млн. грн., а також реалізація заходів з підвищення безпеки, модернізації, заміни та продовження ресурсу обладнання, що не ввійшли в КПБ - 190 млн. грн.
Рівненська атомна електростанція планує в 2007 р. вчетверо збільшити об'єм освоєння коштів у рамках реалізації заходів щодо продовження термінів експлуатації першого і другого енергоблоків – до 20 млн гривень.
Розглядаючи екологічні платежі як ефективний економічний інструмент ресурсокористування слід зазначити, що нині відсутній механізм фінансування 30 кілометрової зони навколо атомної електростанції через відсутність необхідних підзаконних актів, тому кошти для 30-кілометрової зони навколо РАЕС надаються як благодійна допомога підприємства даній території. Генеральний директор ВП «Рівненська атомна електростанція» М.Фрідман повідомив, що на фінансування 30 кілометрової зони в 2007 р. буде виділено 64 млн. грн., зокрема для Волинської області – 16 млн. грн., для Рівненської – 48 млн. грн.
3.2. Екологічний паспорт підприємства
Екологічний паспорт підприємства — це комплексний документ, у якому наведено характеристику взаємовідносин підприємства з природним середовищем, вплив підприємства на навколишнє середовище та розміри платежів за природокористування
Екологічні паспорти детально й диференційовано аналізують причини змін стану довкілля через вплив конкретного підприємства й порівнюють його з іншими в світі, які мають кращі природоохоронні показники. Паспорт передбачає оцінку технологій, повноту використання сировини, палива й схем очищення, загальну економічну оцінку збитків і деталізацію її за окремими видами продукції.
Вивчивши екологічний паспорт РАЕС слід навести найважливіші показники. Рівненська АЕС розташована на північному заході Рівненської області, за 120 км від м. Рівне, у Володимирецькому районі, на березі річки Стир. Такий вибір був зумовлений низькою родючістю піщаних земель та великою віддаленістю від густозаселених територій, про що свідчить показник густоти населення на 1 кв. км - 55 чол/км2.
Сумарна встановлена потужність – 2 млн 835 тис. кВт. Проектний коефіцієнт використання встановленої потужності Кввп – 74,2 %. Початок будівництва – 1973 рік, введення в експлуатацію – 1980 рік.
Вид діяльності – виробництво електроенергії. Пріоритет діяльності – безпека.
РАЕС щорічно виробляє понад 15 млрд. кВт*год електроенергії, що становить 17,7 % від виробництва атомними електростанціями, або 8,5% від загального виробництва електроенергії в Україні.
На РАЕС експлуатується чотири енергоблоки:
І блок (ВВЕР-440) потужністю 420 тис. кВт з 1980 року;
ІІ блок (ВВЕР-440) потужністю 415 тис. кВт з 1981 року;
ІІІ блок (ВВЕР-1000) потужністю 1 млн кВт з 1986 року;
ІV блок (ВВЕР-1000) потужністю 1 млн кВт з 2004 року.
Персонал РАЕС – 8 400 працівників. Професійне навчання персоналу та підтримка його кваліфікації на високому рівні здійснюється у навчально-тренуваль-ному центрі РАЕС, який має серед своїх засобів повномасштабні тренажери енергоблоків з реакторами ВВЕР-440 та ВВЕР-1000.
Енергоблоки РАЕС відповідають сучасним міжнародним вимогам ядерної та радіаційної безпеки, що засвідчують перевірки Міжнародного агентства з атомної енергії — МАГАТЕ ( 1988, 1996, 2003, 2005 рр.) та Всесвітньої асоціації організацій, експлуатуючих АЕС — ВАО АЕС ( 2001, 2004 рр.).
ВИСНОВКИ
В курсовій роботі розглянуто функцію платежів, як економічного інструменту ресурсокористування. Оскільки за допомогою платежів держава може регулювати не лише зростання економіки країни, але й стан екологічної ситуації, розвиток природоохоронних технологій, використання природніх ресурсів, постає необхідність в розробці ефективної концепції регулювання господарської діяльності підприємств саме за допомогою екологічних платежів, а також санкцій та штрафів за порушення визначених правил діяльності в розрізі екологічного забруднення навколишнього середовища підприємством.
Також розглянуто роль екологічного законодавства в структурі важелів регулювання економіки в національному та галузевому розрізах, а також міжнародні угоди та законодавчо-правові акти, що регулюють співпрацю України та світової спільноти в галузі атомної енергетики, та визначають стандарти та правила діяльності атомних електростанцій на території України, положення забезпечення екологічної безпеки на підприємствах галузі.
Важливу роль відіграє екологічний паспорт, як документ, у якому наведено характеристику взаємовідносин підприємства з природним середовищем, вплив підприємства на навколишнє середовище та розміри платежів за природокористування. Оскільки екологічний паспорт є обов’язковою складовою діяльності кожного підприємства на території України, то виникає ефектина система контролю за забрудненням повітряного, водного середовища та надр конкретним підприємством.
За умови проведення чіткої, послідовної політики в сфері охорони навколишнього середовища та природокористування зявляється реальна можливість зменшення об’ємів споживання ресурсів та сировини за рахунок впровадження на підприємствах ресурсо- та енерго зберігаючи технологій та заходів, а отже, зменшення забруднення навколишнього середовища.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. ЗУ «Про охорону навколишнього середовища» від 10 січня 2002 р.
2. Балацкий О.Ф., Мельник Л.Г., Яковлев А..Ф. Экономика и качество окружающей среды. - СПб., 1995. – 296 с.
3. Батлук В.А. Основи екології й охорона навколишнього природного середовища. Львів, 2001 – 333с.
4. Бобылев С.Н. Экологизация экономического развития. – М.,1994.- 404 с.
5. Гирусов Э.В. и др. Экология и экономика природопользования. – М.: Закон и право, ЮНИТИ, 1998.- 455 с.
6. Глухов В.В., Лисочкина Т.В., Некрасова Т.П. Экономические основы экологии. – СПб.,: «Специальная литература», 1997 с. – 304 с.
7. Глухов В.В., Некрасова Т.П. Экономические основы экологии. Питер, 2003. – 384с.
8. Коробкин В.И., Передельский.П.В. Основы экологии. Ростов, 2003.–320с.
9. Макар С.В. Основы экономики природопользования. – М.: Институт международного права и экономики им. А.С. Грибоедова, 1998. – 192с.
10. Степанов В.Н., Крыжановский Р.А., Громова Е.Н., Доманюк Е.А., Круглякова Л.Л., Пономаренко Е.Н., Холодов Д.В., Рубель О.Е., Степанова Е.В. Мобилизационная стратегия в использовании природно-ресурсного потенциала региона // Политика мобилизации интегрального ресурса региона: В 2 кн. - Одесса: ИПРЭЭИ, 2002. - Кн. 1. - С.66 - 144.