Очисні спорудження промислових вод (стр. 1 из 4)
Міністерство освіти та науки України
Харківський національний автомобільно-дорожній університет
Кафедра екології
Курсовий проект
з дисципліни
„Природоохоронні споруди”
Виконала:
ст.гр. ДЕК – 51
Михайлик В.М.
Перевірив:
доц. Прокопенко Н.В.
Харків 2008
Зміст
Вступ
Аналіз природно–кліматичних, грунтових і гідрологічних умов Чернівецької області
1.1 Стічні промислові води
1.2. Проектування споруджень для очищення поверхневих і виробничих стічних вод
1.3. Проектування акумулюючої ємності для очищення поверхневого стоку
1.4. Розрахунок проточних горизонтальних ставків – відстійників
1.5. Розрахунок споруджень закритого типу
1.6. Гідравлічний розрахунок грат
1.7. Розрахунок біофільтрів
1.8. Дезинфекція стічних вод, випуск очищених стічних вод у водойму
Перелік посилань
Додатки
Вступ
Основна причина забруднення водних об'єктів відбувається внаслідок потрапляння в них поверхневих стічних вод з території населених пунктів і виробничих підприємств.
Скидання будь-яких стічних вод у водні об'єкти може здійснюватися тільки з дозволу органів охорони навколишнього природного середовища за узгодженням зі службою санітарного нагляду. У залежності від розташування підприємства стічні води можуть скидатися або в існуючу в даному районі каналізаційну мережу, або в розташовані поруч водні об'єкти.
У залежності від ступеня забруднення стоку, він може скидатися в каналізаційну мережу чи у водойму без попереднього очищення або ж спочатку потрібно провести його очищення від забруднюючих домішок, а потім здійснити скидання в зазначені об'єкти.
Поверхневі стоки (дощові) і стоки виробничих підприємств дорожнього будівництва містять у своєму складі, в основному, домішки завислих речовин (піщані і глинисті частки). У незначних кількостях містяться органічні домішки: бензин, солярова олія, мазут, залишки рослинних і тваринних організмів. Сучасні спорудження для очищення стічних вод, що відповідають вимогам СНіП 2.04.03-89 та СН 496-77 "Тимчасова інструкція з проектування споруджень для очистки поверхневих вод" дуже дорогі, їхня робота вимагає постійних витрат енергії, обслуговуючого персоналу.
В очисних спорудах використовуються механічні, фізико-хімічні, електрохімічні, біологічні або комплексні методи. Для очищення зливових дорожніх стоків, що не містять у значній кількості розчинів хімічних речовин, застосовують звичайно механічні методи, що включають відстоювання і фільтрування. Як правило, їх досить для первинного очищення, що забезпечує санітарні показники для виробничих стоків, що підлягають подальшому більш тонкому очищенню або допускаються до скидання в багатоводні водотоки або каналізацію.
Для зменшення виносу забруднюючих речовин з поверхневим стоком на промислових підприємствах рекомендується здійснювати наступні заходи:
1. Регулярне прибирання території підприємства.
2. Використання поверхневого стоку в системі промислового водопостачання (для технологічних і інших цілей).
3. Проведення своєчасного ремонту дорожніх покрить.
4. Огородження зон озеленення бордюрами, що виключають змив ґрунту під час зливових дощів на дорожнє покриття.
5. Підвищення ефективності роботи пило- і газоочисних установок.
6. Підвищення технічного рівня технологічного устаткування, що виключає витік горючо-змазувальних матеріалів при його роботі.
7. Упорядкування складування та транспортування сипучих і рідких матеріалів та інше.
1.Аналіз природно–кліматичних, грунтових і гідрологічних умов Кіровоградської області
Площа Кіровоградської області складає - 8.1 тис. км2, 1.3% території держави і заснована 1940р. Ділиться на 11 районів, має 11 міст, 8 селищ міського типу і 398 сел. Населення 914,6 тис. чол. (1.9% населення держави), із якого міське складає 372,7тис. чол.(41% населення області).
Клімат Кіровоградської області помірно континентальний, м’який, вологий. Зима в горах тривала та більш сніжна. Середня температура січня на рівнині – 5°, в предгір’ї - 6°, в горах - 8°С). Літо вологе та прохолодне, середня температура липня на рівнині +18°, в предгір’ї +17°С, в горах +15°С. Середньорічна кількість опадів, яка приходиться більш на теплий період збільшуються від 500 – 600 мм на рівнині, до 700 мм в предгір’ї та до 800–1200 мм у горах.
Поверхня області по своєму характеру ділиться на північну, рівнину, центральну, передгірну та з півдня на захід, горну частини. Долина Дніпра, який розсипається на рукава, спустившись з гір Прут і гірничий Черемош створюють широку гаму фантастичної краси пейзажів.
Пишноту і невисокі, отчого більш ліричні Покутсько–Буковинські Карпати, в яких густі ліси з струнких ялинок живописні по сусідству з луками і старанно вписаними в нерівності поверхні сільськогосподарськими угіддями.
1.1 Стічні промислові води
Усі спорудження по відводу поверхневого стоку і його очищенню розраховуються на поверхневий стік. Для розрахунку цих споруджень необхідно, насамперед, вміти визначити обсяг поверхневого стоку, для чого треба знати кількість атмосферних опадів, що випадають, площу території підприємства, на якій формується стік, і коефіцієнт стоку.
Кількість опадів, що випадають, характеризується шаром води, що утворився б від дощу на горизонтальній водонепроникній поверхні при відсутності стоку протягом однієї хвилини. Однак при випаданні дощу частина води стікає у понижені місця, частина води встигає випаруватися, значна частина води всмоктується в землю, затримується травою та інше. Взаємозв'язок між обсягом води, що випала з дощем, і обсягом стоку, що утворився, характеризується коефіцієнтом стоку Кст.
, (1.1)де gc– інтенсивність стоку, л/с з 1 га;
g0– інтенсивність дощу, що випав, л/с на 1 га.
Відповідно до нормативів для розрахунку очисних споруд приймають інтенсивність стоку gc = 4,5 л/с з 1 га при розрахунковій тривалості дощу 20 хв.
Витрата дощового стоку, що утвориться під час дощу на території підприємства, визначається за наступною формулою:
= 
л/с (1.2)де F – площа території підприємства, га.
Крім того, акумулюючі ємності можуть застосуються як самостійні очисні споруди для очищення поверхневого стоку.
Поверхневі стоки (дощові) і стоки виробничих підприємств дорожнього будівництва містять у своєму складі, в основному, домішки завислих речовин (піщані, глинисті частки). У незначних кількостях можуть міститися органічні домішки: бензин, солярова олія, мазут, залишки рослинних і тваринних організмів. З урахуванням такого характеру забруднень при необхідності попереднього очищення стоків перед скиданням у водойму чи каналізацію передбачається, насамперед, очищення їх від завислих речовин.
Органічні речовини рослинного і тваринного походження, потрапляючи зі стоками у водойму, окислюються, що призводить до зниження вмісту у воді водойми розчиненого кисню. Процес окислювання органічних домішок можна представити наступним чином:
CAHBOC + O2 → CO2 + H2O + Q ,
де перший член – органічна речовина, що окислюється, останній – теплота реакції окислювання. Завдяки протіканню таких процесів і відбувається процес самоочищення водойм.
Кількість домішок у воді, що поглинають кисень, визначається показником БСК (біологічна споживання кисні), що вимірюється у мг О2 на літр води. У залежності від часу, за який визначається БСК, розрізняють БСК5 (п'ятиденна потреба), БСК20 (двадцятиденна) і БСКповн (окислювання закінчується цілком). Процес окислювання (мінералізації) органічних домішок у воді продовжується 25 доби. Відповідно до нормативних вимог БСКповн не повинна перевищувати 3...6 мг/л.
Для зменшення виносу забруднюючих речовин з поверхневим стоком на промислових підприємствах рекомендується здійснювати наступні заходи:
1. Регулярне прибирання території підприємства.
2. Використання поверхневого стоку в системі промислового водопостачання (для технологічних і інших цілей).
3. Проведення своєчасного ремонту дорожніх покрить.
4. Огородження зон озеленення бордюрами, що виключають змив ґрунту під час зливових дощів на дорожнє покриття.
5. Підвищення ефективності роботи пило- і газоочисних установок.
6. Підвищення технічного рівня технологічного устаткування, що виключає витік паливно-мастильних матеріалів при його роботі.
7. Упорядкування складування та транспортування сипучих і рідких матеріалів та інше.
При завданні параметрів поверхневого стоку з площадки промислового підприємства проектувальники найчастіше використовують нормативи, що приведені у таблиці 1.2.
Таблиця 1.2 – Приблизний вміст забруднюючих речовин у поверхневому стоці
| Вид площадки | Завислі речовини, мг/л | Ефіророзчинні речовини, мг/л | Сміття, що плаває, м3/1000га | ||||||
| Вода | |||||||||
| Дощові | Поталі | Мийні | Дощові | Поталі | Мийні | Дощові | Поталі | Мийні | |
| Промислові майданчики | 2000 | 4500 | 2000 | 250 | 70 | 150 | 0,2 | 0,3 | 0,2 |
| Житлові майданчики | 250 | 3500 | 200 | 35 | 40 | 75 | - | - | - |
Для розрахунку кількості нафтопродуктів у поверхневому стоці потрібно вводити коефіцієнт К = 0,4 до даних по вмісту ефіророзчинних речовин.
1.2 Проектування споруджень для очищення поверхневих і виробничих стічних вод