Оцінка стану міської системи м. Києва (стр. 3 из 5)
Міський Сад (Царський сад, Першотравневий) - площа 10 га. Оголошено парком-пам'яткою садово-паркового мистецтва місцевого значення.
Міський Сад розташовано на схилах київських пагорбів між нинішніми Марийським та Хрещатим парками.
Хрещатий парк (Піонерський) - площа 11,9 га. Оголошено парком-пам'яткою садово-паркового мистецтва місцевого значення.
Особливе місце серед штучних насаджень у Києві належить каштану, який надає Києву неповторного кологиту. Недаремно він дбраний символом міста.
Якщо розглядати саме досліджуваний планшет, то слід вказати, що площа, яку займає на даній території вулична рослинність становити приблизно 20 га, тобто 3,6% від загальної площі планшету. Парки і сквери відповідно займають приблизно 120 га, тобто 38,3% загальної площі. Значну частину східної частини планшету займають присадибні ділянки.
1.5 Інженерна інфраструктура
Транспорт – це одна з найважливіших інфраструктурних галузей матеріального і нематеріального виробництва.
Транспортний комплекс є основою для внутрішньодержавного і міжнародного поділу праці.
Транспортний комплекс поділяється на наземний (залізничний, автомобільний), водний (морський, річковий), та інші види (повітряний, трубопровідний, ЛЕП, міський).
В Києві розвинений залізничний транспорт. Експлуатаційна довжина залізниці — 880 км (1985 р.). Через територію області проходять лінії: Москва-Київ-Львів, Київ-Дніпропетровськ-Донецьк тощо. Електрифіковані приміські ділянки залізниці: Київ-Фастів-Козятин, Київ-Фастів-Миронівка, Київ-Тетерів, Київ-Ніжин, Київ-Яготин. Залізничні вузли: Київ, Фастів, Миронівка. Довжина автомобільних доріг — 7760 км, в т.ч. з твердим покриттям — 7489 км. Найважливіші автомобільні дороги: Санкт-Петербуг -Київ-Одеса, Київ-Харків, Київ-Дніпропетровськ. В Києві є два аеропорти – Бориспіль та Жуляни. Газопроводи: Уренлай-Помари, Шебелинка-Полтава-Київ. Судноплавство здійснюється по таких річках, як Дніпро, Десна, Прип’ять.
Транспорт пов’язує всі галузі народного господарства. Велике значення транспорт має для зв’язку між містом і селом, між окремими районами країни та іншими державами. Також транспорт сприяє суспільному поділу праці і є активним фактором формування економічної спеціалізації господарства окремих районів (обмін продукцією).
Розділ 2. Динаміка простору системи міста
2.1 Оцінка розвитку міста у просторі
Урбанізовані ландшафти визначають основні риси обличчя міста. Вони складаються з зон:
житлової забудови міста;
промислових територій;
транспортних комунікацій;
зелених масивів.
Знайти на планшеті дані типи зонального розподілу міста, підрахувати їх площу в гектарах згідно масштабу. Дані занесені до таблиці 2.1.
Таблиця 2.1.
Оцінка розвитку міста у просторі
| №п/п | Назва зони | Площа зони, га |
| 1 | Промислові території | - |
| 2 | Житлова забудова міста | - |
| 3 | Транспортні комунікації | 5 |
| 4 | Зелені масиви | 115 |
2.2 Побудова моделі розвитку міста
1.Позначимо на планшеті площі окремих елементів ландшафту, а саме: загальна площа, вулична рослинність, парки, сквери, річки, водосховища, ставки, приватний сектор, міська забудова, промислові зони.
2.Знайти відсоток площі кожного з елементів ландшафту від загальної площі земель ділянки міста (f).
3.Згідно методики оцінки перетвореності ландшафту, визначаємо відповідний ранг впливу (R).
Басейновий індекс перетвореності ландшафтів визначаємо за формулою:
(1)де: f – відсоток від загальної площі земель %;
R – відповідний ранг впливу.
Визначаємо коефіцієнт антропогенної перетвореності i–го виду природокористування за формулою:
(2)
де: Iап – басейновий індекс перетвореності ландшафтів;
Iіп - базовий індекс перетвореності;
Визначаємо сукупний коефіцієнт антропогенної перетвореності ландшафту за формулою:
(3)Таблиця 2.2
| № з/п | Елементи ландшафту | f | Ri | Iап | Iіп | Kiап | Кап | Ступінь перетвореності | |
| га. | % | ||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |
| 1 | Загальна площа | 548 | 100100 | ||||||
| 2 | Вулична рослинність | 20 | 3,6 | 1 | 3,6 | 1 | 3,916 | 0,036 | Слабоперетворені |
| 3 | Парки, сквери | 120 | 21,9 | 2 | 43,8 | 1,05 | 3,916 | 0,46 | Слабоперетворені |
| 4 | Річки, ставки | 210 | 38,3 | 3 | 114,9 | 1,10 | 3,916 | 1,26 | Слабоперетворені |
| 5 | Приватний сектор | 80 | 14,6 | 4 | 58,4 | 1,15 | 3,916 | 0,67 | Слабоперетворені |
| 6 | Міська забудова | 95 | 17,3 | 5 | 86,5 | 1,20 | 3,916 | 1,04 | Слабоперетворені |
| 7 | Промислові території | 33 | 6,0 | 6 | 36 | 1,25 | 3,916 | 0,45 | Слабоперетворені |
| 8 | Разом | ∑ | 3,916 | ||||||
Визначаємо ступінь антропогенної перетвореності ландшафту за шкалою П.Г. Шищенко: Кап < 3,80 – слабо перетворені; 3,81< Кап < 5,30 – перетворені; 5,31 < Кап < 6,50 – середньо перетворені; 6,51 < Кап < 7,40 – сильно перетворені; Кап < 7,41 – дуже сильно перетворені.
Результат проведеної оцінки перетвореності ландшафту, занесені до таблиці 2.2.
Виходячи з розрахунку антропогенної перетвореності міського ландшафту, ступінь перетвореності його згідно градації відноситься до слабоперетворених. Виходячи з цього для території, зображеної на планшеті, необхіжно вжити наступних заходів:
Розділ 3. Оцінка впливу антропогенних чинників на місто
3.1 Оцінка кількості автотранспорту
Метою запропонованої методики є отримання інформації про викиди шкідливих речовин автотранспортом у територіальному розрізі. В основу методики розрахунку викидів шкідливих речовин автотранспортом закладено середній питомий викид по автомобілях окремих груп з урахуванням використаного палива:
Вантажні та нелегкові з бензиновим ДВЗ, а також які працюють на зрідженому газу.
Вантажні та нелегкові спеціальні дизельні.
Автобуси з бензиновими ДВЗ, а також які працюють на зрідженому газі.
Автобуси дизельні.
Легкові, службові та спеціальні.
Легкові індивідуального користування та легкові які належать приватним підприємцям.
При цьому використовуються нормативи середніх питомих викидів окремих шкідливих речовин – грамів на кілометр пробігу (г/км) - по окремих групах автомобілів з різними типами двигунів.
В загальному обсязі шкідливих викидів враховуються тільки три основних шкідливих речовини: окис вуглецю (СО), вуглеводні (СН) та окисли азоту (NO). Питомі викиди цих речовин наведені в додатку 1.
Викид шкідливих речовин коригується в залежності від технічного стану автомобілів та їх середнього строку перебування в експлуатації. Коефіцієнти впливу технічно – експлуатаційних факторів на обсяг викидів по кожній підгрупі автомобілів приведені в додатку 2.
Для кожної підгрупи автомобілів маса викинутої шкідливої речовини визначається по формулі:
де: М – маса викинутої за розрахунковий період (розрахунковий період становить один рік), m – питомий викид шкідливої речовини автомобілем даної групи з певним двигуном, Z – пробіг автомобіля даної груп з певним двигуном,
Пк = Кв *Кт, (3.2.)
де Кв – коефіцієнт впливу певного типу автомобіля (Таблиця 1), Кт – коефіцієнт впливу рівня технічного стану (вихідні дані).
Розрахунок пробігу автомобілями проводиться за формулою:
(3.3.)
де: В – витрати палива автомобілів за розрахунковий період тис. т. (розрахунковий період – 1 рік).
Таблиця 3.1.
Коефіцієнт впливу певного типу автомобіля
| № | Тип автомобіля | Значення Кв |
| 1 | Вантажні та нелегкові | 2,9 |
| 2 | Вантажні та нелегкові спеціальні | 0,2 |
| 3 | Автобуси | 3,7 |
| 4 | Легкові, службові та спеціальні | 1,5 |
| 5 | Легкові індивідуального користування | 1,0 |
Отож, для даної роботи:
Вантажні та нелегкові автомобілі:
Z=(10*55000)/0,74=743243,24 км/рік;
Пк1=2,9*1,93=5,6; Пк2=2,9*1,63=4,73; Пк3=2,9*0,87=2,52;
CO: M=49,60*743243,24*5,6=206443242,34 т/рік;
CH: M=10,70*743243,24*4,73=37616283,62 т/рік;
NO: M=6,5*743243,24*2,52=12174324,27 т/рік.
Вантажні і не легкові спеціальні:
Z=(10*50000)/0,74=675675,67 км/рік;
Пк1=0,2*1,99=0,38; Пк2=0,2*1,86=0,37; Пк3=0,2*0,9=0,18;
CO: M=10,50*675675,67*0,39=2766889,13 т/рік
CH: M=6,2*675675,67*0,37=1549999,99 т/рік
NO: M=6,4*675675,67*0,18=754054,05 т/рік
Автобуси:
Z=(10*80000)/0,74=10811081 км/рік;
Пк1=3,7*1,92=7,1; Пк2=3,7*1,64=6,1; Пк3=3,7*0,9=3,3;
CO: M=45,6*10811081*7,1=3500195584,56 т/рік
CH: M=8,5*10811081*6,1=560554549,85 т/рік
NO: M=6,2*10811081*3,3=221194717,26 т/рік
Легкові, службові і спеціальні:
Z=(10*85000)/0,74=1148648,6 км/рік;
Пк1=1,5*1,71=2,6; Пк2=1,5*1,59=2,4; Пк3=1,5*0,9=1,35;
CO: M=14,9*1148648,6*2,6=44498646,76 т/рік
CH: M=1,3*1148648,6*2,4=3583783,63 т/рік
NO: M=1,8*1148648,6*1,35=2791216,098 т/рік
Легкові індивідуального користування:
Z=(10*90000)/0,74=1216216,22 км/рік;
Пк1=1,0*1,71=1,71; Пк2=1*1,59=1,6; Пк3=1*0,9=0,9;
CO: M=14,1*1216216,22*1,71=29324183,98 т/рік
CH: M=1,2*1216216,22*1,6=2335135,1 т/рік
NO: M=1,7*1216216,22*0,9=1860810,8 т/рік
Ступінь забрудненості повітря автотранспортом залежить не тільки від інтенсивності руху, кількості та характеру викидів, а й від типу забудови, рельєфу місцевості, напряму вітру, вологості і температури повітря: