У цей час контроль якості води проводиться на відповідність стандарту колишнього Радянського Союзу й має потребу в подальшому розвитку. Одним з принципів державної політики є наближення вимог національних стандартів на питну воду, технологій виробництва, а також засобів вимірювання i методів оцінки до стандартів, технологій, засобів i методів, прийнятих в ЄС.
У процесі розроблення та переглядання стандартів на питну воду враховують показники державних санітарних правил i норм, а також європейські нормативи вимоги щодо якості питної води.
Повноваження стосовно організації розроблення державних, міждержавних i рeгіoнальних програм у сфері питної води та питного водопостачання покладено на Кабінет Міністрів України.
Основними регулювальними документами є [28,29] та інші законодавчі акти. Розроблено також ряд нових нормативних документів з питань водопостачання, але вони за своїми параметрами не відповідають тим вимогам, які встановлено аналогічними нормативними документами ЄC та Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ). Слід зазначити, що у Російській Федерації з 1 липня 1997 року діє документ [30], який за кількістю та якістю нормованих показників максимально наближено до міжнародних НД аналогічного призначення.
У таблиці 5.1 показано порівняльну характеристику нормування показників якості води.
Таблиця 5.1 Порівняльна характеристика нормування показників якості питної води
Нормативнідокументи | Категорії показників | Разом | |||||
Хі-мічні | Органо-лептичні | Мікро-біологічні | Радіо-логічні | Органіч-ні речо-вини | Неорга-нічні речо-вини | ||
Кількість показників за категоріями | |||||||
НД Всесвітньої організації охорони здоров'я | 1 | 2 | 2 | 2 | 26 | 61 | 94 |
НД Європейського Союзу | 6 | 2 | 6 | 2 | 28 | 11 | 55 |
СанПиН РФ [30] | 4 | 5 | 6 | 2 | 43 | 37 | 97 |
ДСанПіН України [31] | 4 | 4 | 6 | 2 | 15 | 5 | 36 |
ГОСТ 2874-82 [32] | 3 | 4 | 2 | 0 | 17 | 1 | 27 |
Начасі в Україні є чинні нормативні документи ДСанПіН України [31] та ГОСТ 2874-82[32]. Якщо їх проаналізувати, то легко побачити, що вони нормують набагато менше параметрів якості питної води, ніж аналогічні міжнародні документи.
Як видно з таблиці, у ДСанПіН [31] України та ГОСТ 2874-82 [32]нормовано приблизно однакову кількість показників якості води, тобто прийняття ДСанПіН [31] Українине спричинило суттєвих змін у нормуванні показників якості води: їх кількість є набагато меншою за кількість показників у документах ВООЗ, ЄC та РФ.
Тому доцільно в Україні розробити i ввести в дію новий національний стандарт, котрий за кількістю нормованих параметрів та за їхніми числовими значеннями максимально наблизити до аналогічних НД, чинних в ЄC, врахувавши існуючу в Україні загострену екологічну ситуацію.
5.2 Статистична обробка результатів прямих багаторазових вимірів з незалежними рівноточними спостереженнями
На підприємстві з виробництва питних напоїв «Біола» постійно контролюють якість води відповідно до ГОСТ 2874-82 [32].
Одним з контрольованих параметрів є водневий показник рН. Водневий показник виміряється при рН метрі будь-якої моделі зі скляним електродом з похибкою вимірів не перевищуючої 0,1 рН.
Скляний електрод у більшості випадків являє собою трубку з горлового скла, на кінці якої напаяна чутлива мембрана зі спеціального електродного скла [33]. Мембрана виконує функцію одночасно двох водневих електродів: зовнішнього, дотичного з контрольованим розчином, і внутрішнього, дотичного із приелектродній рідиною, що має відому сполуку й певне значення рН. Контакт між обома електродами здійснюється через скляну мембрану, що володіє електричним опором.
Для зняття потенціалу із внутрішньої поверхні скляного електрода служить допоміжний електрод контактної системи.
Таким чином, потенціал скляного електрода є алгебраїчною сумою потенціалів внутрішньої й зовнішньої поверхні вимірювальної мембрани. За умови сталості величини рН приелектродній рідині результуюча э.д.с. скляного електрода буде функцією величини рН контрольованого розчину.
Для виміру показника рН води проводять багаторазові виміри експериментальним шляхом. Данні занесемо у таблицю 5.2.
Таблиця 5.2 ‑ Експериментальні результати вимірювань
№ | № | ||||
1 | 6,888 | -0,0106 | 0,00011342 | 1 | 6,881 |
2 | 6,910 | 0,0114 | 0,00012882 | 2 | 6,884 |
3 | 6,901 | 0,0024 | 0,00000552 | 3 | 6,886 |
4 | 6,904 | 0,0054 | 0,00002862 | 4 | 6,888 |
5 | 6,913 | 0,0144 | 0,00020592 | 5 | 6,889 |
6 | 6,900 | 0,0014 | 0,00000182 | 6 | 6,891 |
7 | 6,906 | 0,0074 | 0,00005402 | 7 | 6,891 |
8 | 6,894 | -0,0046 | 0,00002162 | 8 | 6,894 |
9 | 6,886 | -0,0126 | 0,00016002 | 9 | 6,896 |
10 | 6,902 | 0,0034 | 0,00001122 | 10 | 6,900 |
11 | 6,881 | -0,0176 | 0,00031152 | 11 | 6,901 |
12 | 6,903 | 0,0044 | 0,00001892 | 12 | 6,902 |
13 | 6,884 | -0,0146 | 0,00021462 | 13 | 6,903 |
14 | 6,889 | -0,0096 | 0,00009312 | 14 | 6,904 |
15 | 6,909 | 0,0104 | 0,00010712 | 15 | 6,906 |
16 | 6,919 | 0,0204 | 0,00041412 | 16 | 6,906 |
17 | 6,906 | 0,0074 | 0,00005402 | 17 | 6,909 |
18 | 6,891 | -0,0076 | 0,00005852 | 18 | 6,910 |
19 | 6,896 | -0,0026 | 0,00000702 | 19 | 6,913 |
20 | 6,891 | -0,0076 | 0,00005852 | 20 | 6,919 |
Результати вважаються незалежними й рівноточними. У загальному випадку вони можуть містити систематичні й випадкову складові погрішності вимірів. Зазначено довірчу ймовірність P=0,95;
=3,42 – поправковий коефіцієнт.За результатами багаторазових спостережень визначити найбільш достовірне значення рН і його довірчі границі.
З результатів спостережень виключити систематичні погрішності не вдається, тому ми їх відносимо до невиключених систематичних погрішностей або до невиключених залишків систематичних погрішностей.
Перевіримо відповідність експериментального закону розподілу результатів спостережень нормальному.
Для цього використаємо 2 критерії згоди.
a) для перевірки гіпотези про нормальність розподілу вихідної серії результатів спостережень за критерієм 1 обчислимо параметр (показник) d, обумовлений співвідношенням
, (5.1)де
– середнє арифметичне результатів спостережень X, , (5.2) , – зміщена оцінка СКВ результатів спостережень Xi , (5.3) , .Результати спостережень
, вважаються розподіленими за нормальним законом, якщо виконується умова: . (5.4)Значення -процентних точок розподілу показника (статистики) d
, (5.5) .Одержав квантілі розподілу параметра
= 0,025 знайдемо показник (див. таб. 5.3).Таблиця 5.3 ‑ Значення показника
x1 | x | x2 | |
a | 0.01 | 0.025 | 0.05 |
d | 0.9001 | d | 0.8768 |
Одержав квантілі розподілу параметра
знайдемо показник (див. таб. 5.4).Таблиця 5.4 ‑ Значення показника
X1 | X | X2 | |
d | 0.95 | 0.975 | 0.99 |
a | 0.7304 | d | 0.6950 |
Тому що розрахункове значення d не виходить за межі теоретичних значень,
можна вважати, що за першим критерієм розподіл отриманих результатів підкоряється нормальному закону;