Смекни!
smekni.com

Заказники як форма збереження біорозмаїття (стр. 4 из 6)

«Соколині гори» (ландшафтний заказник місцевого значення, Рівненщина)

Наймальовничіший куточок Рівненщини, заказник «Соколині гори» на березі річки Случ отримав серед мандрівників цікаву назву, що порівнює його зі Швейцарією. Адже скелястий каньйон Случа не поступається відомим європейським місцинам.

Ця територія має ранг ландшафтного заказника місцевого значення й охоплює площу 340 га. На цій території немає привабливішого місця. Великими гранітними скелями над долиною Случі підноситься західний борт Українського кристалічного щита. На темному фоні гранітів під сонцем виблискують лусочки слюди, а де-не-де трапляються пегматитові жили з кристалами турмаліну. Особливо гарна скеля Княжа гора висотою 60 70 м, що різко обривається до річки. Біля підніжжя скелі розташований Губківський кар'єр, де видобувають сірі гнейси та кристалічні сланці ранньопротерозойського віку.

Поблизу с. Губків ці породи перерізає потужна (до 100 м) дайка амфіболіту з характерною кулеподібною окремістю, що складається з ортоклазупіриту, біотиту. Тут також проходить невелика дайка (1 2 м) базальтів, що перерізає давнішу жилу пегматитів.

Природні особливості — соснові із домішками берези. На території заказника зростає 400 видів вищих судинних рослин. З них 77 рідкісних, а 19 занесено до Червоної книги України. Серед них астранція велика, булатка великоквіткова та довголиста, верба чорнична, гніздівка звичайна, ковила пірчаста, коручка темночервона, лілія лісова, любка дволиста та зеленоквіткова.

Тваринний світ дуже різноманітний. Так, в річках водяться такі риби як: плітка, в’язь, лин, пічкур, верховодка, лящ, золотий та срібний карасі, окунь, щука та інші види риб. Серед ссавців тут мешкають білка, їжак, кріт звичайний, тхір та куниця лісові, лисиця, вовк, свиня дика, козуля європейська, лось. Світ пернатих представлений такими птахами, як припутень, горлиця звичайна, одуд, крутиголовка, дятли великий строкатий, середній та малий, вільшанка, журавель сірий, лунь болотний, очеретянки лучна, чагарникова та велика, лелека білий та чорний та інші. Із плазунів тут зустрічаються ящірка прудка, ящірка – живородка, вуж і гадюка звичайні.

Заказник «Соколині Гори» має важливе краєзнавче значення. По обох берегах Случі знайдено залишки стоянок первісної людини, численні козацькі й татарські могильники, кургани. На вершині скелі Княжа гора збереглися руїни замку ХV ст. і залишки селища древлян. Є легенда, що в замку жив багатий князь, який десь заховав усі свої скарби. Однак даремно шукали люди скарб у руїнах, найцінніше було в них під ногами у горі та її камені.

Для заказника характерне дивовижне поєднання різних рослин. На скелях поширені рідкісні для Полісся рослини таволга середня, кизильник чорноплодий, молодило руське тощо. У тріщинах скель ростуть цибуля гірська, бурачок польовий, крупка весняна. Тут нерідко, окрім наскельних рослин, можна побачити і представників степової рослинності гвоздику перетинчасту, півника угорського, ластівця лікарського тощо. З лівого берега до Случі підступає старий ліс з кремезними дубами, високими і товстими березами, серед яких тут і там стоять химерні скелі, складені кристалічними породами докембрію.

2.2 Перспективи збереження біологічного розмаїття заказника «Чолгинський»

На сьогоднішній день Чолгинський заказник є унікальним місцем, напівприродні екосистеми якого створені не без допомоги людської господарської діяльності. З одного боку тут простежуються значні зміни в природних екосистемах Яворівщини, але з іншого цей приклад демонструє, що і в наслідок гірничо-видобувних робіт можуть створюватись унікальні комплекси природи, які заслуговують на спеціальну охорону. Актуальність існуючих проблем, у тому числі й природохоронних неодноразово обговорювалась у літературі.

Практично всі його мікростації від самого початку формування нового напівприродного комплексу поступово але досить активно заселялись різними видами тварин, в першу чергу птахами, ссавцями, амфібіями. Без сумніву тут cформувався багатий гідроценоз, де розвиваються бентосні та планктонні зооценози і вони стають багатими і унікальними для подальших трофічних взаємозв'язків від іхтіокомплексів до птахів та ссавців.

Наявність багатого гідроценозу підтверджує формування сталих сезонних міграцій дальніх пролітних видів птахів, зокрема мігруючих як з північної Європи, так і північно-східної Азії.

Чолгинський заказник набув важливого значення для мігруючих куликів, що живляться бентосними та планктонними організмами, хижих птахів, зокрема скопи, що живиться рибою. Частина цих видів належить не тільки до списку зникаючих занесених до Червоної книги України, але і до цілого ряду національних списків інших країн Європи, а також включені до переліку рідкісних та пріоритетних видів тварин, що охороняються міжнародним законодавством на рівні природоохоронних конвенцій, у тому числі ратифікованих урядом України.

А саме той факт, що при появі нових напівприродних ландшафтів або ландшафтних утворів, їх швидко і активно заселяють рідкісні або й зовсім не характерні для даної місцевості види птахів, свідчить про те, що ці екосистеми є дуже бажаними для цілого ряду видів і фактично саме такі "острівки" стають головним пристанищем для більшості дальніх мігрантів. У континентальних умовах, віддалених від морських узбереж або значних водних екосистем, подібні ландшафтні утворення стають головним або й єдиним присталищем для мігруючих птахів, що фактично є важливою умовою для відпочинку, нагромадження необхідної для прольоту енергії і загалом успішності їхніх міграцій.

Але не тільки мігруючі види тварин знаходять сприятливі умови на території Чолгинського заказника. Можливо найбільше значення цей природний комплекс отримав для локальних популяцій різних видів птахів. Зокрема, на території заказника вперше для всієї області утворилась місцева гніздова мікропопуляція сірої гуски - важливого мисливського виду. За останнє десятиліття ця мікропопуляція помітно зросла і стала найбільшим осередком розселення цього виду по водоймах Львівської обл. Цей приклад непоодинокий і ми припускаємо, що і в найближчому майбутньому

Чолгинський заказник з існуючим природоохоронним режимом буде відігравати важливе значення не тільки як розплідник мисливської дичини, але й унікальний резерват для збагачення фауни мисливських та інших цінних видів тварин. Цінні ландшафтні утвори цього заказника сприяють утворенню тут нових фауністичних комплексів, які в свою чергу приваблюють нові пролітні види або відновлюють можливості розмноження тих видів, які в далекому минулому були притаманні цим територіям, але в силу постійних змін оточуючого середовища поступово втратили можливість гніздуватись. Саме такий сценарій розвитку популяцій сірої гуски в нашій області зафіксований на території Львівщини завдяки природоохоронному значенню Чолгинського заказника.

Значення заказника слід розглядати і у відношенні важливого розплідника місцевої мисливської фауни, а насамперед для качиних, сотенні і тисячні зграї яких концентруються на його водоймах у післягніздовий період і згодом розлітаються по інших водоймах Яворівського району та області. Однак в останній рік досліджень спостерігався гострий конфлікт між цими природніми можливостями Чолгинського заказника і самовільною діяльністю рибалок-любителів, які приїжджають на його територію протягом всього літа і рибалять з човнів. Так у липні - серпні 2007 тільки на одній водоймі заказника протягом одного дня зазначалось понад 17-20 човнів з рибалками. Такий режим використання заказника є неправомірним і фактично саме в цьому році дослідники спостерігали значні втрати в потенційних можливостях Чолгинського заказника як розплідника мисливських видів птахів (в першу чергу лиски та крижня - найбільш популярних мисливських видів птахів у нашій області), а також було втрачено реальну важливість резервату для охорони рідкісних червонокнижних видів птахів та більшості дальніх пролітних як мисливських так і рідкісних видів.

Найбільш гостро виявлена проблема порушення чинного законодавства України стосовно збереження та охорони тваринного світу і виконання Положення про Червону книгу України. В умовах браконьєрства або інших порушень мисливцями (такі порушення спостерігались тільки протягом двох перших років існування заказника), доведення самого факту порушення законодавства не складали спеціальних труднощів, але в умовах любительського рибальства такі можливості природоохоронної діяльності обмежуються тільки самим порушенням режиму використання володінь заказника. Але на дійсності це не так, бо приклад 2008 р. показав, що переважна більшість рибалок, що на човнах використовували водоймище заказника, для рибальства здебільшого застосовували сітки, десятками яких рибалки перегородили водоймище і тим самим створили дуже небезпечні умови для цілого ряду рідкісних і втому числі занесених до Червоної книги України птахів. Зокрема найбільшу загрозу ці умови склали для пролітних скоп (Червона книга України), що серед хижих птахів є виключними іхтіофагами і відіграють важливу санітарну роль у водних екосистемах.

Досить інтенсивно скопи пролітали в серпні 2008 р. і фактично під час свого полювання на риб, кидаючись у воду з повітря кожного разу наражались на небезпеку заплутатись у рибальських сітках. При цьому рибоїдні птахи як правило гинуть у воді або й від рук самих же рибалок. Сітки, що перегородили водоймище заказника, створили гостру небезпеку для багатьох водоплавних птахів, в тому числі і рідкісних або мисливських видів качок, норців. Ці птахи як правило пірнаючи під воду під час живлення планктоном чи бентосом також часто потрапляють у рибальські сітки і досить швидко гинуть під водою. Доведення такої шкідливої діяльності рибалок на водоймах заказника є значно складнішим ніж доведення звичайного браконьєрства і тому робота з рибалками вимагає спеціальних заходів і значно більших затрат часу.