Кожна пожежа має негативні наслідки як безпосередньо для людини, що постраждала, так і для суспільства в цілому. Тому з точки зору екологічних, економічних та соціальних наслідків актуальним стає забезпечення ефективного протипожежного захисту, безпеки людей та матеріальних цінностей. З кожним роком для забезпечення ефективного протипожежного захисту держава має виділяти все більше коштів на фундаментальні дослідження, утримання пожежної охорони, профілактику пожеж. За останні роки в державі розроблено ряд цілеспрямованих заходів щодо створення загальнодержавної системи забезпечення пожежної безпеки. Основним заходом у цьому напрямку було прийняття Закону «Про пожежну безпеку», який набрав чинності з дня його опублікування 29 січня 1994 р.
Згідно із Законом забезпечення пожежної безпеки є складовою частиною державної політики щодо охорони життя та здоров'я людей, національного багатства та навколишнього природного середовища. Цей Закон визначає загальні правові, економічні та соціальні основи забезпечення пожежної безпеки на території держави, регулює відносини державних органів, юридичних і фізичних осіб у цій галузі незалежно від виду їх діяльності та форм власності.
Правовою основою діяльності в галузі пожежної безпеки є Конституція, Закон «Про пожежну безпеку», Правила пожежної безпеки та інші Закони України, постанови Верховної Ради, укази й розпорядження Президента, декрети, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів, стандарти, будівельні норми та правила, відомчі нормативи,рішення органів державної виконавчої влади, місцевого та регіонального самоврядування, прийняті в межах їх компетенції.
Нормативні акти, стандарти, технічні умови, інші нормативно-технічні документи на пожежонебезпечні технологічні процеси та вироби мають включати вимоги пожежної безпеки та узгоджуватися з органами державного пожежного нагляду. Узгодженню підлягають також проектні рішення, на які не встановлено норми та правила.
Вимоги пожежної безпеки, що містяться у відомчих нормативних актах, не повинні суперечити державним стандартам, нормам і правилам.
Дозвіл на початок роботи підприємств таекспертизу проектівщодо пожежної безпеки здійснюють органи державного пожежного нагляду, які також беруть участь у прийнятті об'єктів, що передаються в експлуатацію.
Загальні вимоги до пожежної безпеки об'єктів усіх галузей народногогосподарства наведено в ГОСТ 12.1.004–85.
Уci технічні рішення щодо забезпечення пожежного захисту об’єктівнародного господарства підлягають нормуванню.
Причини виникнення пожеж дуже різноманітні. До них можна віднести недоліки в будівельних конструкціях, спорудах, плануванні приміщень, облаштуванні комунікацій, дефекти обладнання, неправильну організацію або порушення режимів технологічних процесів, неправильне виконання робіт, необережність персоналу й т.ін.
Причини пожеж різноманітні, але можна поділити їх на дві великі групи. Причини першої групи пов’язані х недопустимою з точки зору пожежної безпеки появою горючого середовища в умовах, де є джерело займання. Це може бути, наприклад, використання або зберігання горючих речовин і матеріалів у тих місцях, де їх наявність суперечить нормам пожежної безпеки. Причини першої групи часто зумовлені також аварійним станом обладнання та наявністю горючих речовин.
До причин другої групи відносять недопустиму за умов пожежної безпеки появу джерела загоряння при обов’язковій наявності горючої суміші, тобто горючої речовини й кисню.
Небезпека вибухів і пожеж виникає при неправильному виборі електрообладнання, коли в пожежонебезпечних і вибухонебезпечних приміщеннях використовуються електродвигуни та апаратура у відкритому виконанні. Під час роботи несправних електродвигунів можливе іскріння, що в ряді випадків призводить до займання.
Причиною пожеж і вибухів у вибухопожежонебезпечних приміщеннях може бути наявність електростатичних розрядів.
На підприємстві ВАТ «РівнеАзот» розроблено ряд попереджувальних заходів щодо розповсюдження та гасіння пожеж на стадії проектування будівель і споруд.
У процесі проектування передбачено поділ будівель на пожежні відсіки та секції протипожежними стінами, перегородками та протипожежними перекриттями. Для обмеження розповсюдження вогню по конструкціях і горючих матеріалах, облаштовано протипожежні перепони, протипожежні двері та ворота, а також протипожежні проміжки між будівлями. Виробничі будівлі міцні не тільки за умов їх нормальної експлуатації, а й за умов пожежі.
Для боротьби з виявленими осередками горіння до прибуття пожежних команд на ВАТ «РівнеАзот» використовують первинні засоби пожежогасіння. До них відносяться вогнегасники, пожежні крани, річкові насоси, бочки з водою, лопати, ломи, сокири, гаки, ящики з піском, повстяні мати, багри та інший пожежний інвентар.
Відповідно до чинного законодавства забезпечення пожежної безпеки на підприємстві ВАТ «РівнеАзот» покладається на його керівника та уповноважених ним осіб. [10]
6. Розрахунок економічної ефективності від запропонованих заходів
6.1 Встановлення нормативів плати за забруднення атмосферного повітря
Одним із перших еколого-економічних інструментів природоохоронної діяльності став механізм плати за забруднення навколишнього природного середовища, впроваджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 січня 1992 року №18 «Про затвердження Порядку визначення плати і справляння платежів за забруднення навколишнього природного середовища і Положення про республіканський позабюджетний фонд охорони навколишнього природного середовища». Згідно з цією постановою було введено пряму плату за забруднення, яка залежить від кількості та «якості» забруднюючих речовин. Ця плата справлялася за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти та зарозміщення відходів.
В основу методології встановлення нормативів, які визначали
· розміри плати за забруднення, було покладено:
· величину еколого-економічного збитку;
· обсяг грошових коштів, який необхідно «отримати» з кожної тонни викидів, скидів, розміщених відходів для створення джерела фінансування екологічної діяльності, який був би незалежним від державного бюджету;
· економічний стан підприємств-забруднювачів.
Стимулююча функція платежів спрямована на запобігання виснаження природних ресурсів і припинення безоплатного використання навколишнього середовища як приймальника забруднюючих речовин.
Економічна суть плати за забруднення полягає в тому, що:
· забруднювач і споживач продукції змушений оплачувати (компенсувати) економічні збитки від негативного екологічного впливу на здоров'я людей, об'єкти житлово-комунального господарства (житловий фонд, міський транспорт, зелені насадження тощо), сільськогосподарські угіддя, водні, лісові, рибні та рекреаційні ресурси, основні фонди промисловості та Ін. При цьому слід враховувати, що наразі не йдеться про юридичну відповідальність у повному обсязі за забруднення навколишнього середовища.
· платежі за забруднення стали основою створення місцевих, республіканського АР Крим і Державного фондів охорони навколишнього природного середовища, незалежного від державного та місцевих бюджетів джерела фінансування природоохоронних заходів і робіт.
6.2 Розрахунок збору за забруднення атмосферного повітря
Суми збору за скиди (Пс) обчислюють на підставі затверджених лімітів, виходячи з фактичних обсягів скидів, нормативів збору та корегую чого коефіцієнта, і визначають за формулою:
П=(Мбі Мі) КТ
де Мбі– базовий норматив плати за викиди в атмосферу 1 т і-го забруднюючої речовини в межах ліміту, грн./т; Мі – маса річного викиду і-го забруднюючої речовини в межах ліміту, т; КТ– коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості. Результати вносимо в таблицю6.1.
Таблиця 6.1. Зведені розрахунки економічних збитків за забруднення атмосферного повітря до очистки
| Назви забруднюючих речовин | Фактичні обсяги скидів, т. | Нормативи збору за тонну забруднюючої речовини, грн/т. | Плата за викиду грн/т | Загальні суми збору, грн., коп. |
| Оксид азоту | 16,188 | 80 | 1295,04 | 1278,85 |
| Оксид вуглецю | 8,41 | 3 | 25,23 | 16,82 |
| Загальна плата | 1295,67 |
Нарахований збір за забруднення навколишнього природного середовища 1295,67
Таблиця 6.2. Зведені розрахунки економічних збитків за забруднення атмосферного повітря після очистки
| Назви забруднюючих речовин | Фактичні обсяги скидів, т. | Нормативи збору за тонну забруднюючої речовини, грн/т. | Плата за ліміт викиду грн/т | Загальні суми збору, грн., коп. |
| Оксид азоту | 16,188 | 80 | 366,601 | 350,41 |
| Оксид вуглецю | 8,41 | 3 | 91,65 | 83,24 |
| Загальна плата | 433,65 |
Окупність очисного устаткування рівний 862,02 грн.
За даними розрахунками визначаючи обсяг грошових коштів, який необхідно «отримати» з кожної тонни викидів, скидів, розміщених відходів для створення джерела фінансування екологічної діяльності, який був би незалежним від державного бюджету. Забруднювач і споживач продукції змушений оплачувати (компенсувати) економічні збитки від негативного екологічного впливу на здоров'я людей, об'єкти житлово-комунального господарства (житловий фонд, міський транспорт, зелені насадження тощо), сільськогосподарські угіддя, водні, лісові, рибні та рекреаційні ресурси, основні фонди промисловості та Ін.
Висновки
Провівши аналіз стану атмосферного повітряВАТ «Рівнеазот» цеху по виробництву аміаку за основними джерелами викиду забруднюючих речовин (оксид азоту, оксид вуглецю, моноетаноламін, аміак) та оцінивши їх вплив на навколишнє природне середовище можна зробити наступні висновки: