Порушені землі мають несприятливі режими, на них навіть багаторічні трави потребують удобрення. Взагалі економічно доцільним є насипання гумусового шару ґрунту до глибини 50 см.
Землеробство на рекультивованих землях має специфічні особливості, базуючись у той же час на основних ланках системи, застосовуваних у непорушених агро ландшафтах, і включає: організацію території відповідно до спеціалізації господарства та його природноекономічних умов; сівозміни згідно зі сформованою структурою посівних площ; засоби обробітку ґрунту, сівби і догляду за рослинами відповідно до ґрунтового покриву; систему удобрення; захист від бур’янів, хвороб і шкідників; систему заходів щодо захисту ґрунтів від ерозії. За основу при організації території рекультивованих земель потрібно брати спеціалізацію господарства, яка полягає у створенні сівозмін з оптимальними розмірами полів і чергуванням культур, лісосмуг, лісомеліоративного фонду на крутосхилах або невикористовуваних ділянках, під’їзних шляхів, засипанні ярів чи створенні гідротехнічних протиерозійних споруд, в організації рекреаційних зон навколо збережених водойм тощо [7].
До специфічних особливостей землеробства в техногенних агроландшафтах слід віднести поетапне освоєння земель. Згідно з вимогами до біологічного етапу рекультивації останній поділяється на два періоди. У першому, меліоративному, періоді вирішують докорінні питання окультурення рекультивованих ґрунтів добором культур або сівозмін, внесенням добрив та іншими меліоративними заходами, пов’язаними із періодом подальшого інтенсивного сільськогосподарського використання. У другому після меліоративного періоді рекультивовані землі повинні бути включені у структуру сільськогосподарських угідь із відповідною плановою віддачею від них. Залежно від окультуреності й досягнутого в меліоративному періоді рівня родючості такі землі відводять у категорію орних угідь або ж під кормові культури (поліпшені вигони, сіножаті, пасовища).
Сформовані у техногенних агроландшафтах ґрунти більшою мірою піддаються ерозійним процесам та іншим деградаціям, тому необхідно мати протиерозійний фон протягом року.
До початку рекультивації кар'єр являв собою виїмку неправильної форми частково заповнену дощовими стоками, відходами гумово-технічної продукції і відходами будівельного виробництва.
Технологічна схема рекультивації відпрацьованого кар'єру складається з декількох етапів.
1-й етап містить у собі пристрій котловану і водовідвідних канав по периметру кар'єру.
Пристрій котловану припускає додання кар'єрному виробленню правильних геометричних форм. Борти кар'єру виполажуться. Крутість укосів складає 30°.
Після виполажування, борта кар'єру ущільнюються і плануються. По спланованих укосах робиться піщане підсипання під протифільтраційний екран. Протифільтраційний екран виконується шляхом пристрою геомембрани з поліетилену високої щільності товщиною 1 мм. Протифільтраційний екран захищається від можливих ушкоджень ґрунтом товщиною 0.5 м [14].
Днище котловану представляє із себе глиняну основу, ущільнену і сплановану з ухилом убік прийомного колодязя. По днищу котловану влаштовується променевий пластовий дренаж, виконаний із щебеню і піску, убік прийомного колодязя зі збірних ж/б труб діаметром 1м. Дренажна система влаштовується для збору можливого утворення фільтрату в процесі рекультивації. Прийомний колодязь нарощується в міру засипання кар'єру. Захист підстави і бортів кар'єру протифільтраційною мембраною і глиняним замком виключає контакт матеріалів засипання з ґрунтовими водами.
По периметру кар'єру виконується водовідвідна канава з метою запобігання влучення дощових і поталих вод із прилягаючої території. У місцях перетинання водовідвідної канави з кільцевою автодорогою укладаються водопропускні металеві труби.
2-й етап містить у собі технічну рекультивацію шляхом заповнення котловану пресованими брикетами ТБО з пересипанням інертними матеріалами.
Для організації складування технічних побутових відходів (ТПВ) в кар'єр запроектований пандус з покриттям зі збірних ж/б плит, що забезпечує з'їзд на тимчасову технологічну дорогу і розвантаження сміттєвозів. Схема розміщення ТБО передбачена по картах. Складування брикетів здійснюють у 4 яруси на висоту 3м.
Після завершення процесу укладання поверх ТБО влаштовується глиняний екран. Ізолюючий шар відсипається з місцевих глин товщиною 0,3м, що залишилися від вибірки котловану. Ці ґрунти є слабопроницаемыми. Екран зі слабопроникним покриттям створюється щоб уникнути нагромадження в товщі ТБО атмосферних опадів.
3-й завершальний біологічний етап рекультивації передбачає комплекс агротехнічних і фітомеліоративних заходів, спрямованих на відновлення порушених земель.
При виконанні 3-го етапу демонтуються тимчасові дороги, повітряні лінії висвітлення, спорудження господарського призначення. Виробляється комплекс робіт (перекопування доріг) виключаючих проїзд до місця рекультивації автотранспорту. Виробляється планування порушеного рельєфу з метою виключення місць застою дощових стоків.
Після виконання планувальних робіт необхідно відсипати рослинний шар, товщиною 0,15 м. Термін процесу стабілізації для майбутнього використання території під посів багаторічних трав - 2 роки.
ТОВ "Папернянський кар`єр скляних піків" – одне з провідних підприємств України з видобутку кварцових пісків для виробництва скла. Добувати високоякісні піски з родовища біля села Паперні Чернігівської області розпочали ще у 1714 році. У той час родовище розроблялося для потреб Гомельського заводу скляних виробів. У 90-ті роки виробництво практично припинилося. Проте в 1998 році було створено ТОВ "Папернянський кар`єр скляних піків" і почався новий етап у роботі підприємства.
Кар`єр займається видобуванням кварцових пісків, які є основною сировиною для підприємств скляної промисловості. Вже в 2002 році завдяки впровадженню відновлювальних робіт. Було на 300 % збільшено обсяги виробництва й реалізації кварцового піску. У 2003 році підприємство здійснило модернізацію виробництва. Нині частка продукції підприємства на ринку України становить 30 %.
Попернянський кар`єр постачає продукцію на склозаводи України, Білорусі, Молдови і продовжує розширувати коло поставок. З метою ефективного використання природних ресурсів Попернянський кар`єр веде розробку родовища, сертифікувавши піски двох марок: ВС-050-1 і ВС-030-В.
Хімічний склад піску наведено в таблиці 5.1, а гранулометричний склад представлено в таблиці 5.2.
В Чернігівській області знаходиться значна кількість родовищ піску, а саме нараховується 18 родовищ. Дані щодо кожного родовища представлені в таблиці 5.3.
Таблиця 5.1.Хімічний склад піску
Речовина | Склад піску марки | |
ВС-030-В | ВС-050-1 | |
SO2%Fe2O3 %Аl7О3%ТіО2%СоО%МgО% | 99,18-99,60,014-0,0240,044-0,0520,025-0,044СлідиСліди | 99,18-99,60,03-0,0440,044-0,120,0450,070,05 |
Таблиця 5.2.Гранулометричний склад
Сита, мм | 1,00 | 0,63 | 0,40 | 0,315 | 0,20 | 0,16 | 0,10 | 0,063 | 0,05 | <0,05 |
Марка ВС-030-В зал. на ситі, % | 0,00 | 2,40 | 19,20 | 7,50 | 7,45 | 28,45 | 35,15 | 3,50 | 0,20 | 0,15 |
Марка ВС-050-1 зал. на ситі, % | 0,00 | 2,15 | 17,45 | 7,95 | 11,15 | 38,60 | 19,30 | 2,90 | 0,4 | 0,10 |
Родовища піску в Чернігівській області
№ п/п | Номер паспорту в Геолінформі | Назва родовища | Корисна копалина | Застосування | Ступінь пром. освоєння | Підпорядкованість | Одиниця виміру | Балансові запаси | Запаси затверджені ДКЗ | Наявність спеціальних дозволів на право користування надрами | ||
А+В+С1 | С2 | А+В+С1 | С2 | |||||||||
1. | 599 | Корюківське | глина, пісок, суглинок | груба кераміка | розробл. | Корюківський завод будматеріалів | тис. куб. м | 4971 | 5024 | |||
2. | 1539 | Кам’янське | пісок | буд. розчини | не передбач. освоення | - | тис. куб. м | 25011 | 11539 | 12331 | 11539 | |
3. | 3700 | Макошинське | пісок | буд. розчини | підгот. до освоєння | - | тис. куб. м | 1573 | 1573 | |||
4. | 3735 | Червоногорське | пісок | буд. розчини | підгот. до освоєння | - | тис. куб. м | 24703 | 24703 | |||
5. | Климентівське | пісок | буд. розчини | резерв | Ленінівська с/р | - | ||||||
6. | Лісове | пісок | буд. розчини | резерв | ДФР | - | ||||||
7. | 120 | Новгород-Сіверське | пісок, крейда | силікатні вироби, карбонатна сировина для вапна | законсерв. | КП "Н.-Сіверське з/у будматеріалів" | тис. куб. м тис. тн | 230799 | 2301509 | |||
8. | 1063 | Форостовицьке | пісок | силікатні вироби | резерв | ДФР | тис. куб. м | 9560 | 950 | |||
9. | 2687 | Голубівське | пісок | цегельно-черепична сировина | розробл. | Голубівський ц/з Любецької МПМК | тис. куб. м | 2092 | 114 | 1791 | ||
10. | Грабівське 1 | пісок | цегельно-черепична сировина | розробл. | Ріпкинський учбовий завод будматеріалів, Київський індустріальний технікум | тис. куб. м | 1667 | |||||
11. | Олександрівське | глина, пісок | цегельно-черепична сировина | розробл. | ВАТ "Фірма "Чернігівбудматеріали" Олешнянське з/у | тис. куб. м | 465 | |||||
12. | 3153 | Неданчицьке | пісок | буд. розчини | резерв | - | тис. куб. м | 4909 | 4909 | |||
13. | 550 | Семенівське 1 | глина, пісок | цегельно-черепична сировина | розробл. | Семенівський ц/з | тис. куб. м | 69 | ||||
14. | 502 | Семенівське 2 | глина, пісок | цегельно-черепична сировина | резерв | Семенівський ц/з | тис. куб. м | 391 | 391 | |||
15. | 1880 | Чорнотицьке | пісок, суглинок | цегельно-черепична сировина | розробл. | Чорнотицький ц/з райагробуду | тис. куб. м | 78345 | ||||
16. | 1034 | Янівське | пісок | силікатні вироби | резерв | Держкорпорація Укрбудматеріали | тис.куб.м | 18733 | - | 18846 | - | - |
17. | 3059 | Золотинка | пісок | буд. розчини | резерв | ДФР | тис.куб.м | 17744 | - | - | - | - |
18. | 3396 | Михайло-Коцюбинське | пісок | буд. розчини | резерв | ДФР | тис.куб.м | 3020 | - | 3020 | - | - |
Отже, проведене дослідження питання щодо екологічних аспектів видобування піску можемо зробити наступні висновки: