Екологічні аспекти видобування піску на прикладі об`єктів Чернігівської області (стр. 9 из 10)

Порушені землі мають несприятливі режими, на них навіть багаторічні трави потребують удобрення. Взагалі економічно доцільним є насипання гумусового шару ґрунту до глибини 50 см.

Землеробство на рекультивованих землях має специфічні особливості, базуючись у той же час на основних ланках системи, застосовуваних у непорушених агро ландшафтах, і включає: організацію території відповідно до спеціалізації господарства та його природноекономічних умов; сівозміни згідно зі сформованою структурою посівних площ; засоби обробітку ґрунту, сівби і догляду за рослинами відповідно до ґрунтового покриву; систему удобрення; захист від бур’янів, хвороб і шкідників; систему заходів щодо захисту ґрунтів від ерозії. За основу при організації території рекультивованих земель потрібно брати спеціалізацію господарства, яка полягає у створенні сівозмін з оптимальними розмірами полів і чергуванням культур, лісосмуг, лісомеліоративного фонду на крутосхилах або невикористовуваних ділянках, під’їзних шляхів, засипанні ярів чи створенні гідротехнічних протиерозійних споруд, в організації рекреаційних зон навколо збережених водойм тощо [7].

До специфічних особливостей землеробства в техногенних агроландшафтах слід віднести поетапне освоєння земель. Згідно з вимогами до біологічного етапу рекультивації останній поділяється на два періоди. У першому, меліоративному, періоді вирішують докорінні питання окультурення рекультивованих ґрунтів добором культур або сівозмін, внесенням добрив та іншими меліоративними заходами, пов’язаними із періодом подальшого інтенсивного сільськогосподарського використання. У другому після меліоративного періоді рекультивовані землі повинні бути включені у структуру сільськогосподарських угідь із відповідною плановою віддачею від них. Залежно від окультуреності й досягнутого в меліоративному періоді рівня родючості такі землі відводять у категорію орних угідь або ж під кормові культури (поліпшені вигони, сіножаті, пасовища).

Сформовані у техногенних агроландшафтах ґрунти більшою мірою піддаються ерозійним процесам та іншим деградаціям, тому необхідно мати протиерозійний фон протягом року.

До початку рекультивації кар'єр являв собою виїмку неправильної форми частково заповнену дощовими стоками, відходами гумово-технічної продукції і відходами будівельного виробництва.

Технологічна схема рекультивації відпрацьованого кар'єру складається з декількох етапів.

1-й етап містить у собі пристрій котловану і водовідвідних канав по периметру кар'єру.

Пристрій котловану припускає додання кар'єрному виробленню правильних геометричних форм. Борти кар'єру виполажуться. Крутість укосів складає 30°.

Після виполажування, борта кар'єру ущільнюються і плануються. По спланованих укосах робиться піщане підсипання під протифільтраційний екран. Протифільтраційний екран виконується шляхом пристрою геомембрани з поліетилену високої щільності товщиною 1 мм. Протифільтраційний екран захищається від можливих ушкоджень ґрунтом товщиною 0.5 м [14].

Днище котловану представляє із себе глиняну основу, ущільнену і сплановану з ухилом убік прийомного колодязя. По днищу котловану влаштовується променевий пластовий дренаж, виконаний із щебеню і піску, убік прийомного колодязя зі збірних ж/б труб діаметром 1м. Дренажна система влаштовується для збору можливого утворення фільтрату в процесі рекультивації. Прийомний колодязь нарощується в міру засипання кар'єру. Захист підстави і бортів кар'єру протифільтраційною мембраною і глиняним замком виключає контакт матеріалів засипання з ґрунтовими водами.

По периметру кар'єру виконується водовідвідна канава з метою запобігання влучення дощових і поталих вод із прилягаючої території. У місцях перетинання водовідвідної канави з кільцевою автодорогою укладаються водопропускні металеві труби.

2-й етап містить у собі технічну рекультивацію шляхом заповнення котловану пресованими брикетами ТБО з пересипанням інертними матеріалами.

Для організації складування технічних побутових відходів (ТПВ) в кар'єр запроектований пандус з покриттям зі збірних ж/б плит, що забезпечує з'їзд на тимчасову технологічну дорогу і розвантаження сміттєвозів. Схема розміщення ТБО передбачена по картах. Складування брикетів здійснюють у 4 яруси на висоту 3м.

Після завершення процесу укладання поверх ТБО влаштовується глиняний екран. Ізолюючий шар відсипається з місцевих глин товщиною 0,3м, що залишилися від вибірки котловану. Ці ґрунти є слабопроницаемыми. Екран зі слабопроникним покриттям створюється щоб уникнути нагромадження в товщі ТБО атмосферних опадів.

3-й завершальний біологічний етап рекультивації передбачає комплекс агротехнічних і фітомеліоративних заходів, спрямованих на відновлення порушених земель.

При виконанні 3-го етапу демонтуються тимчасові дороги, повітряні лінії висвітлення, спорудження господарського призначення. Виробляється комплекс робіт (перекопування доріг) виключаючих проїзд до місця рекультивації автотранспорту. Виробляється планування порушеного рельєфу з метою виключення місць застою дощових стоків.

Після виконання планувальних робіт необхідно відсипати рослинний шар, товщиною 0,15 м. Термін процесу стабілізації для майбутнього використання території під посів багаторічних трав - 2 роки.

5. Стан та перспективи видобування піску в Чернігівській області

ТОВ "Папернянський кар`єр скляних піків" – одне з провідних підприємств України з видобутку кварцових пісків для виробництва скла. Добувати високоякісні піски з родовища біля села Паперні Чернігівської області розпочали ще у 1714 році. У той час родовище розроблялося для потреб Гомельського заводу скляних виробів. У 90-ті роки виробництво практично припинилося. Проте в 1998 році було створено ТОВ "Папернянський кар`єр скляних піків" і почався новий етап у роботі підприємства.

Кар`єр займається видобуванням кварцових пісків, які є основною сировиною для підприємств скляної промисловості. Вже в 2002 році завдяки впровадженню відновлювальних робіт. Було на 300 % збільшено обсяги виробництва й реалізації кварцового піску. У 2003 році підприємство здійснило модернізацію виробництва. Нині частка продукції підприємства на ринку України становить 30 %.

Попернянський кар`єр постачає продукцію на склозаводи України, Білорусі, Молдови і продовжує розширувати коло поставок. З метою ефективного використання природних ресурсів Попернянський кар`єр веде розробку родовища, сертифікувавши піски двох марок: ВС-050-1 і ВС-030-В.

Хімічний склад піску наведено в таблиці 5.1, а гранулометричний склад представлено в таблиці 5.2.

В Чернігівській області знаходиться значна кількість родовищ піску, а саме нараховується 18 родовищ. Дані щодо кожного родовища представлені в таблиці 5.3.

Таблиця 5.1.Хімічний склад піску

Речовина	Склад піску марки
	ВС-030-В	ВС-050-1
SO2%Fe2O3 %Аl7О3%ТіО2%СоО%МgО%	99,18-99,60,014-0,0240,044-0,0520,025-0,044СлідиСліди	99,18-99,60,03-0,0440,044-0,120,0450,070,05

Таблиця 5.2.Гранулометричний склад

Сита, мм	1,00	0,63	0,40	0,315	0,20	0,16	0,10	0,063	0,05	<0,05
Марка ВС-030-В зал. на ситі, %	0,00	2,40	19,20	7,50	7,45	28,45	35,15	3,50	0,20	0,15
Марка ВС-050-1 зал. на ситі, %	0,00	2,15	17,45	7,95	11,15	38,60	19,30	2,90	0,4	0,10

Родовища піску в Чернігівській області

№ п/п	Номер паспорту в Геолінформі	Назва родовища	Корисна копалина	Застосування	Ступінь пром. освоєння	Підпорядкованість	Одиниця виміру	Балансові запаси		Запаси затверджені ДКЗ		Наявність спеціальних дозволів на право користування надрами
								А+В+С1	С2	А+В+С1	С2
1.	599	Корюківське	глина, пісок, суглинок	груба кераміка	розробл.	Корюківський завод будматеріалів	тис. куб. м	4971	5024
2.	1539	Кам’янське	пісок	буд. розчини	не передбач. освоення	-	тис. куб. м	25011	11539	12331	11539
3.	3700	Макошинське	пісок	буд. розчини	підгот. до освоєння	-	тис. куб. м	1573	1573
4.	3735	Червоногорське	пісок	буд. розчини	підгот. до освоєння	-	тис. куб. м	24703	24703
5.	Климентівське	пісок	буд. розчини	резерв	Ленінівська с/р	-
6.	Лісове	пісок	буд. розчини	резерв	ДФР	-
7.	120	Новгород-Сіверське	пісок, крейда	силікатні вироби, карбонатна сировина для вапна	законсерв.	КП "Н.-Сіверське з/у будматеріалів"	тис. куб. м тис. тн	230799	2301509
8.	1063	Форостовицьке	пісок	силікатні вироби	резерв	ДФР	тис. куб. м	9560	950
9.	2687	Голубівське	пісок	цегельно-черепична сировина	розробл.	Голубівський ц/з Любецької МПМК	тис. куб. м	2092	114	1791
10.	Грабівське 1	пісок	цегельно-черепична сировина	розробл.	Ріпкинський учбовий завод будматеріалів, Київський індустріальний технікум	тис. куб. м	1667
11.	Олександрівське	глина, пісок	цегельно-черепична сировина	розробл.	ВАТ "Фірма "Чернігівбудматеріали" Олешнянське з/у	тис. куб. м	465
12.	3153	Неданчицьке	пісок	буд. розчини	резерв	-	тис. куб. м	4909	4909
13.	550	Семенівське 1	глина, пісок	цегельно-черепична сировина	розробл.	Семенівський ц/з	тис. куб. м	69
14.	502	Семенівське 2	глина, пісок	цегельно-черепична сировина	резерв	Семенівський ц/з	тис. куб. м	391	391
15.	1880	Чорнотицьке	пісок, суглинок	цегельно-черепична сировина	розробл.	Чорнотицький ц/з райагробуду	тис. куб. м	78345
16.	1034	Янівське	пісок	силікатні вироби	резерв	Держкорпорація Укрбудматеріали	тис.куб.м	18733	-	18846	-	-
17.	3059	Золотинка	пісок	буд. розчини	резерв	ДФР	тис.куб.м	17744	-	-	-	-
18.	3396	Михайло-Коцюбинське	пісок	буд. розчини	резерв	ДФР	тис.куб.м	3020	-	3020	-	-

Висновки

Отже, проведене дослідження питання щодо екологічних аспектів видобування піску можемо зробити наступні висновки: