З резервуару чистої води очищена вода, яка задовольняє вимоги ГОСТ 2874-82 "Вода питна", насосами другого підйому по водоводах подається в місто споживачам. Витрата питної води контролюється витратомірами ОІА-9. Резервуари між собою з'єднуються трубопроводами, а також можуть працювати окремо.
Відділ коагулювання
Коагулянт (сірчанокислий алюміній АІ2(804)з 18НзО) постачається в реагентне господарство автосамоскидами і вивантажується в 4 зачинно-розчинних баки коагулянту, сюди ж підводиться сира вода для розчинення коагулянту.
Ємність для розчину коагулянту являє собою з/б резервуар, розміром 4,5х4х2 м, ємністю 31,5 мЗ. Над днищем розташована дерев'яна колосникова градка з прозорими 10-15 мм. Під градкою розміщені перфоровані труби для підводу повітря.
Із затворних баків концентрований розчин коагулянту перекачується насосами поз. 32 в 4 баки сховища коагулянту поз. 33, які представляють собою з/б резервуари розміром 11х4х4,5 м, ємністю 220 мЗ кожний. Концентрація розчину в баках-сховищах - 15-28%.
З баків-сховищ розчин коагулянту самопливом подається в 4 витратні баки, поз. 34, в який розчин води утворюється до робочої концентрації. Витратні баки являють собою з/б резервуари, розмір кожного 4,5 х 1,5 х 2 м, ємністю 10,2 мЗ поз. 36.
З витратних баків робочий розчин коагулянту насосами-дозаторами дозується в трубопроводи перед змішувачем комплексу споруд №2.
Стиснуте повітря для розчинення і розведення розчину подається від повітродувки реагентного господарства.
Як флокулянт застосовується активна кремнекислота (АК) в певні пори року.
АК готується у витратних баках, розміщених в реагентному господарстві. Компонентом приготування АК є рідке скло і сірчанокислий алюміній.
Витратні баки флокулянту поз. 44 дві шт. Представляють з/б резервуар ємністю 2 х 3 х 2 м, корисний об'єм 10 мЗ. На дні бака вкладені перфоровані труби для подачі і розподілу стиснутого повітря при приготуванні АК.
Рідке скло доставляється автотранспортом в металевих бочках і зберігається на складі.
До витратного баку скло подається в бочці ручною талю, заливається в мірний бачок - розчинний бак, другим мірним бачком вимірюється доза сірчанокислого алюмінію 10%-го і заливається у витратний бак. Отриманий розчин перемішується за допомогою стиснутого повітря і доводиться рН розчину - 9, і через 1 годину розчин розбавляється до концентрації 0,5% та дозувальними насосами подається у водоводи перед змішувачем комплексу очисних споруд №2.
Відділ вапнування
Вапнування вихідної води передбачене для підлужування при недостачі її лужного запасу.
Будівельне вапно доставляється в реагентне господарство автотранспортом і зберігається в приміщенні реагентного господарства насипом.
З місця зберігання вапно цебром навантажується в бункер, кожний ємністю 1,2 мЗ. З бункера вапно подається в вапногасилку, в якій проводиться приготування мірного вапняного молока.
У відділі є дві вапногасилки, продуктивністю півтори тони за годину за товарним вапном кожний.
Місце вапняне молоко з вапногасилки самоплином по жолобах надходить до двох баків вапняного молока, в яких розводиться до робочої концентрації.
Бак вапняного молока являє собою з/б ємністю розмірами в плані 2 х 2 х 2,5 м=7,2 м3.
Перемішування молока проводиться стиснутим повітрям, яке подається з повітродувок.
Приготоване вапняне молоко насосами-дозаторами подається до трубопроводу перед змішувальним пристроєм очищувальних споруд.
Відділ хлорування
Рідкий хлор постачається до витратного складу хлору автотранспортом в контейнерах, ємністю 800 літрів кожний. Витратний склад складається з двох приміщень і розрахований на зберігання 75 тонн рідкого хлору в контейнерах.
Склад хлору обладнаний підвісним монорельсовим краном для знімання контейнерів з автотранспорту і пересування їх всередині складу. Контейнери з хлором в складі зберігаються на стаціонарних підставках.
Склад зберігання обладнаний системою дегазації можливих витоків хлору з контейнерів, є дві металеві ємності по 40 мЗ кожна для приготування дегазаційного 10%-го розчину гіпосульфіту натрія і кальцінованої соди. Ємності з'єднані трудами з дегазаційним приямком. Поруч з приямком встановлений футляр для аварійного контейнера. Під час аварійних випадків несправний контейнер занурюється у футляр, котрий герметичне зачиняється накривкою. На накривці встановлюється гвинт і манометр. До гвинта трубка, яка відводить газ-хлор в приямок де, проходячи через нейтралізуючий розчин, газ-хлор дегазується.
З складу хлору контейнери автотранспортом доставляються в хлораторні водопровідної станції. В хлораторній комплексу №2 є дві ваги: одна для працюючого контейнера. Інша - для резервного. З контейнера, встановленого на вазі, рідкий хлор надходить у випарювач, котрий представляє собою ємність із змієвиком та тенами, заповненими водою. Температура води у випарювачі 40-70°С. Далі газоподібний хлор надходить у хлоратори первинного і вторинного хлорування.
Хлоратори, встановлені на - первинному і вторинному хлоруванні, представляють собою хлоратори вакуумного типу з продуктивністю 17 кг/код. Хлорна вода після хлораторів первинного хлорування подається у трубопроводи перед змішувачем блоків №1 і №2, поз. 56. Після хлораторів вторинного хлорування - в трубопроводи фільтрованої води, яка поступає в РЧВ блока №1 і блока №2.
Відділ фторування
Кремнієфтористий натрій (амоній) поступає на водопровідну станцію автотранспортом, в мішках одноразового використання, масою 1000 кг. Мішки розміщуються в спеціально обладнаному складі. З складу порошок реагенту по пневмотрубопроводу подається в два вакуум-бункери.
Вакуумо-бункери сталеві, ємністю 600 літрів кожний. Розпорядження в системі пневмотранспорту створюється вакуум-насосом. В бункері порошок реагенту через об'ємний дозатор подається у відповідний витратний бак для фтор-реагенту.
У відділі знаходяться два витраті баки, які представляють собою з/б резервуари, кожний ємністю 6,2 мЗ. У витратному баці проводиться розчинення реагента водою і приготування робочого розчину необхідної концентрації.
Робочий розчин реагенту з витратних баків насосами-дозаторами подається в збірні трубопроводи фільтрованої води.
Контроль за рівнем у витратних баках проводиться по мірних рейках. Регулювання кількості реагенту, який подається, виконується зміною довжини ходу плунжера насоса-дозатора.
Для приготування робочого розчину фторного реагенту подається питна вода з господарчо-питного водопроводу.
Очищення сирої води
Водозабірні споруди сполучені з насосною станцією 1-го підйому. Відбір води з річки проводиться за допомогою водоприймального оголовка, подача води від водоприймального оголовка - по самопливних лініях.
Оголовок з двохстороннім прийомом води із завантаженням фільтруючого матеріалу. Оголовок, продуктивністю 3 м/с, змонтований з двох секцій. Кожна секція призначена для роботи на один самопливний водовід. Забір води здійснюється через фільтруючу завантажку в аванкамеру. Фільтр виготовляється з сортового каміння, крупністю 15-30 см. З аванкамери вода відводиться вихровими циліндричними камерами, розташованими з торців водоприймальника. Прийнята форма камери сприяє утворенню гвинтового потоку, що вирівнює роботу фільтрів по усьому водоприймальному фронту. Висота оголовка 4,1 м, довжина 8 м. Вода по оголовках по двох самостійних лініях, діаметром 1400 мм, довжиною 71,5 м, поступає в аванкамеру насосної станції 1-го підйому та подається в центральний водогін.
Ми проаналізували якість води в р. Південний Буг на відповідність гранично допустимим концентраціям (ГДК). Результати аналізу викладені в табл. 2.3., 2.4., 2.5. Аналіз води проводився по трьох створах (за 25 показниками), що знаходяться на р. Південний Буг: Створ №1-м. Вінниця, вул. Київська 173; Створ №2 – на 1 кілометр вище створу №1; Створ №3 – с. Стрижавка, Вінницького району.
Таблиця 2.3. Аналіз шкідливих речовин у воді річки Південний Буг, Створ №1
| № п/п | Назва речовини | ГДК* | Фактично (сер. річне) |
| 1 | Мутність, мг/л | 1,5 | 8,4 |
| 2 | Кольоровість, градуси | 35 | 37,5 |
| 3 | рН | 8,5 | 8 |
| 4 | Жорсткість, мг-екв/л | 7,0 | 5,6 |
| 5 | Хлориди, мг/л | 350 | 25 |
| 6 | Залізо, мг/л | 0,3 | 0,4 |
| 7 | Амоній сольовий, мг/л | 0,5 | 0,6 |
| 8 | Розчинений О2, мгО2/л | > 4 | 9,1 |
| 9 | БСК5 | 6,0 | 4,8 |
| 10 | Сухий залишок, мг/л | 1000 | 327,5 |
| 11 | Сульфати (SO4), мг/л | 500 | 37 |
| 12 | Кальцій, мг/л | 180 | 4,4 |
| 13 | Магній, мг/л | 50 | 1,6 |
| 14 | Алюміній, мг/л | 0,5 | 0,03 |
| 15 | Фтор, мг/л | 1,2 | 0,2 |
| 16 | Нітрити, мг/л | 0,08 | 0,1 |
| 17 | Нітрати, мг/л | 10,0 | 4,4 |
| 18 | Марганець, мг/л | 0,1 | 0,2 |
| 19 | Фосфати, мг/л | 3,5 | 0,04 |
| 20 | Цинк, мг/л | 5,0 | 0,005 |
| 21 | Мідь, мг/л | 1,0 | 0,02 |
| 22 | Свинець, мг/л | 0,03 | 0,005 |
| 23 | Мишьяк, мг/л | 0,05 | 0,01 |
| 24 | Молібден, мг/л | 0,25 | 0,0025 |
| 25 | Запах, бали | < 1 | 3 |
Як видно з таблиці, у р. Південний Буг в створі №1, виявлено перевищення ГДК по 7 показникам (мутність, кольоровість, залізо, амоній сольовий, марганець, нітрити, запах).
Таблиця 2.4. Аналіз шкідливих речовин у воді річки Південний Буг, Створ №2
| № п/п | Назва речовини | ГДК* | Фактично (сер. річне) |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| 1 | Мутність, мг/л | 1,5 | 4,2 |
| 2 | Кольоровість, градуси | 35 | 32 |
| 3 | рН | 8,5 | 8,1 |
| 4 | Жорсткість, мг-екв/л | 7,0 | 5,2 |
| 5 | Хлориди, мг/л | 350 | 24,8 |
| 6 | Залізо, мг/л | 0,3 | 0,1 |
| 7 | Амоній сольовий, мг/л | 0,5 | 0,5 |
| 8 | Розчинений О2, мгО2/л | > 4 | 7,5 |
| 9 | БСК5 | 6,0 | 2,4 |
| 10 | Сухий залишок, мг/л | 1000 | 33,3 |
| 11 | Сульфати (SO4), мг/л | 500 | 46,5 |
| 12 | Кальцій, мг/л | 180 | 75,5 |
| 13 | Магній, мг/л | 50 | 21,1 |
| 14 | Алюміній, мг/л | 0,5 | 0,03 |
| 15 | Фтор, мг/л | 1,2 | 0,2 |
| 16 | Нітрити, мг/л | 0,08 | 0,1 |
| 17 | Нітрати, мг/л | 10,0 | 2,1 |
| 18 | Марганець, мг/л | 0,1 | 0,2 |
| 19 | Фосфати, мг/л | 3,5 | 0,03 |
| 20 | Цинк, мг/л | 5,0 | 0,002 |
| 21 | Мідь, мг/л | 1,0 | 0,005 |
| 22 | Свинець, мг/л | 0,03 | 0,007 |
| 23 | Мишьяк, мг/л | 0,05 | не виявлено |
| 24 | Молібден, мг/л | 0,25 | 0,001 |
| 25 | Запах, бали | < 1 | 3 |
Як видно з таблиці, у р. Південний Буг в створі №2, виявлено перевищення ГДК по 3 показникам (мутність, нітрити, запах).