Екологічна оцінка стану довкілля Коростишивського району та розробка заходів з його поліпшення (стр. 17 из 25)
- за допустимі (в межах встановлених лімітів) скидання|скиди| забруднюючих речовин;
- за перевищення допустимих скидань забруднюючих речовин.
1.3 Нормативи платні за скидання забруднюючих речовин в природне середовище в установленому порядку доводяться починаючи з1991 року до підприємств у складі довготривалих економічних нормативів.
1.4 Нормативи платні за допустимі скиданнязабруднюючих речовин в природне середовище визначаються на основі витрат, необхідних місцевою радою|порадою| депутатів на виконання в плановому періоді заходів щодо зниження забруднення природного середовища з урахуванням відрахувань до міського і державного фондів охорони природи, віднесених до загальної маси скиданьшкідливих речовин в природне середовище, встановлених в плані.
1.5 Нормативи платні за перевищення, допустимих скидань забруднюючих речовин визначаються в кратному розмірі по відношенню до нормативу платні за допустимі скиданнязабруднюючих речовин, а величина цих нормативів повинна забезпечувати перевищення витрат, які необхідно було здійснити для зниження скидань забруднюючих речовин до встановлених лімітів.
1.6 Розміри платні підприємств за допустимі скиданнязабруднюючих речовин в природне середовище визначаються як твірвідповідних нормативів платні за одиницю маси скидань на величину допустимого скидання забруднюючих речовин підприємствами в природне середовище, встановлення в плані економічного і соціального розвитку даної території, за вирахуванням капітальних вкладень, власних природоохоронних заходів, що направляються підприємствами на здійснення, в плановому періоді.
1.7. Платня підприємств за допустимі (в межах встановлених лімітів) скидання забруднюючих речовин проводиться за рахунок прибутку підприємства.
Платняпідприємств за перевищення допустимих (щодовстановленні лімітів) скидань забруднюючих речовин проводиться за рахунок госпрозрахункового доходу колективу.
1.8. Розміри платні підприємств за перевищення допустимих скидань забруднюючих речовин в природне середовище визначаються як твірвідповідних нормативів платні за одиницю маси скиданьна величину перевищення фактичної маси скидані над встановленимлімітом скидані і на коефіцієнт кратності вказаного перевищення.
1.9. Засоби, що відраховуються у формі платежів за скидання забруднюючих речовин в природне середовище, перераховуються підприємствами у відповідні установа банку на спеціальний рахунок для формування місцевих фондівохорони природи, використовуваних на проведення природоохоронних заходів.
2. Рекомендації за визначенням платежів за скиданням шкідливих речовин у водні джерела.
2.1. Справжні рекомендації призначені для визначення нормативів платнідержавних і приватних підприємств (об'єднань) і організацій за скидання забруднюючих речовин в природне середовище.
2.2. Нормативи платні за скидання забруднюючих речовин і розміщення твердих відходів служать початковою базою для визначення розмірів платні за забруднення природного середовищадля підприємств.
2.3. Розмір планової платні підприємства за допустиме скидання|скид| забруднюючих (Ппл) речовин визначається по формулі:
(4.1.)де
Р - норматив платні за допустимі скидання забруднюючих речовин, грн. усл. т;
МА - приведена маса скиданні в межах ліміту, встановленого в річному плані економічного і соціального розвитку регіону підприємству, т/рік ;
Sпл- капітальні вкладення підприємства, направлення на досягнення ліміту в плановому році, грн.
(4.2.)де
m - маса забруднюючої речовини, т/рік ;
К- коефіцієнт приведення, визначуваний залежно від місцевих умов.
К- є показником відносної небезпеки (А) виду забруднюючої речовини (усл.т/рік).
Значення в чисельнику слід застосовувати для джерел викидів, розташована на північ від 45° північної широти, в знаменнику - на південь від 45° північної широти.
2.4 Розмір фактичної платні підприємства за скидання|скид| забруднюючих речовин в межах ліміту визначається по формулі:
(4.3.)де
Мф - приведена маса фактичного скидання забруднюючих речовин в межах ліміту.
2.4. Розмір платні підприємства за перевищення допустимого скидання забруднюючих речовин визначається по формулі:
(4.4.)де
α - коефіцієнт кратності нормативу платні|плати| за перевищення допустимого викиду (скиданні) забруднюючих речовин.
Значення коефіцієнта α встановлюється в розмірі не менше відносини фактичного скидання до встановленого ліміту, але в цілому так, щоб, величина нормативів платні забезпечувала перевищення вказаної платнів порівнянні із збільшенням госпрозрахункового доходу при невиконанні природоохоронних заходів, необхідних для зниження скидань забруднюючих речовин до встановленихлімітів.
ΔМ = МФ-МА| (4.5.)
де ΔΜ| - перевищення фактичного викиду забруднюючих речовин підприємства над встановленим лімітом (усл.т/рік).
Фактичний об'єм платнібуде рівний сумі платні за скиданняв межах ліміту і за перевищення ліміту.
Приведена маса виробничих викидів в стічні води розраховується з використанням формули:
(4.6)де М – приведена маса скиду домішок даним джерелом в певну водогосподарську ділянку на протязі року (ум. т/рік), таблиця 4.3.;
i – номер домішки, що викидається;
n – загальне число домішок;
mi – маса певного виду домішок, яка скидається у воду, т/рік;
Ai – показник відносної небезпеки скиду і-тої речовини у водойму.
Таблиця 4.3 Оцінка ефективності варіантів очищення
| Показники очистки | Без очистки | Варіанти очистки | Показник умовної небезпеки(ум кг/т) | |
| Після пісковловлювачі | Після очисних | |||
| Речовина, що викидається, кг/т | ||||
| Зважені речовини | 38 | 8 | 11 | 1,33 |
Ксантогенат бутиловий  | 1 | - | - | 1000,00 |
| Нітрат амонію | 15 | 3 | 2 | 2,00 |
| Фтор | 20 | 4 | 2 | 20,00 |
| Нітрати по азоту | 7600 | 900 | 600 | 0,11 |
| Сульфати | 6000 | 800 | 700 | 0,01 |
| Хлориди | 400 | 200 | 100 | 0,03 |
| Ціаніди | 20 | - | - | 20,0 |
| Річний об’єм стічних вод, які очищаються, тис. м | - | 2300 | 2300 | - |
| Капітальні вкладення в споруди, тис. грн. | - | 21000 | 23000 | - |
| Поточні витрати при очищенні води, | - | 1100 | 1070 | - |
| Норматив питомого екологічного збитку, грн./ум.т | - | 2300 | 2300 | - |
| Період роботи споруди, роки | - | 10 | 10 | - |
| Значення константи (R) для Полісся | - | 1,75 | 1,75 | - |
| Облікова ставка банку, % | - | 20 | 20 | - |
Проведемо розрахунки:
М0 = 38×1,33 + 1×1000,00 +15×2,00 + 20×20,00 + 7600×0,11 + 6000×0,01 + 400×0,03 + 20×20,0 = 2788,54 (ум. т/рік)
М1 = 8×1,33 + 3×2,00 + 4×20,00 + 900×0,11 + 800×0,01 + 200×0,03 = 209,64 (ум. т/рік)
М2 = 11×1,33 + 2×2,00 + 2×20,00 + 600×0,11 + 700×0,01 + 100×0,03 = 134,63 (ум. т/рік)
2. Коефіцієнт очищення стічних вод визначають згідно формули:
(4.7.)де
М – приведена маса виробничих скидів до очищення води, ум. т/рік;
М’ – приведена маса скидів після очищення води за варіантами, ум. т/рік.
Звідси:
3. Показник економічності очищення стічних вод розраховується за наступною формулою:
(4.8.)де О – річний об’єм стічних вод для очищення, тис. м3;
П – питомі витрати при очищенні води, грн./тис. м3.
4. Оцінка еколого-економічного збитку за варіантами очищення (Е) забруднюючих речовин за період експлуатації очисної споруди проводиться з використанням формули, умовні. Т грн:
(4.9.)де Н – норматив питомого екологічного збитку, грн./ ум.т;
Р – значення константи для різних водогосподарських дільниць, табл.4.3.;
R – відсоткова ставка банку за кредит, %;
t – індекс кожного року експлуатації об’єкта;
T – період експлуатації споруди для очищення виробничих стічних вод, років.
5. Ефективність способу очистки (e), в грн./грн., розраховується за формулою:
(4.10.)де: К – розмір капітальних вкладень, млн. грн.
Результати розрахунків свідчать, що очищення стічних вод пісковловлювачем підприємства більш доцільний ніж другий, оскільки: нижче значення екологічного збитку (489,7 проти 473,8 млн. грн.) і вища віддача на гривню затрат при очищенні (16,3 проти 14,2 грн./грн.) характерні саме для першого варіанта. Ефективність роботи споруди з очищення промислових стічних вод може досліджуватися і шляхом побудови графіків залежності ефективності очищення води від довільної зміни значень основних показників варіантів, що порівнюються. Більш доцільний перший варіант очищення води, оскільки з кожним наступним роком бажано збільшувати значення нормативу питомого екологічного збитку через інфляційні процеси та погіршення стану довкілля в Україні.