Останнім часом на характеристику стану все помітніше починає впливати господарська діяльність. Осушення боліт, регулювання русел, лісоолрамеліорація певною мірою зумовлюють складові частини водню балансу території. Зменшення стоку пов’язане зі збільшенням сумарного випаровування з осушенням і інтенсивно використовуваних учідо, втратами поверхневого стоку на заповнення водовмісного шару вище рівня грунтових вод на осушених торфовищах та на заповнення каналів, перекритих шлюзами-регуляторами.
Збільшенню стоку сприяє також додатковий притік підземних вод унаслідок розкриття каналами водоносних горизонтів, включення замкнутих безтічних ділянок водозбору.
Максимальні втрати води в рік, області спостерігаються на весні під час повені та влітку після злив. Великі втрати нанесені бувають у ті роки, коли є значний сніговий покрив, а сніготанення протікає з великою інтенсивністю. Найчастіше зливові наводки бувають у тиші. Вони формуються зливовими дощами та зливами, які звичайно випадають над невеликими площами. Величина максимального зливового стоку залежить від кількості опадів, які випали під час зливи, їх інтенсивності: та характеру поверхні водозбору. Від злив на річці Усті та її притоках формуються високі паводки, які завдають великої шкоди навколишньому господарству. Під час таких паводків відбувається інтенсивний злив грунтів.
Узимку та влітку, коли немає опадів, річка живится підземними водами.
Тривалість спляшчого періоду на річці Устя влітку становить 130-160 днів, найбільш маловодного-15-30 днів. Почак літнього спляшчого періоду припадає на травень-початок червня, а закінчується літне смежень у листопаді.
На території, де протікає річка Устя, покрившими породами є лесовидні суглишки, які легко розливаються водними потоками. Тут унаслідок значних нахилів поверхні, малого заміснення та водно-фізичних властивостей грунтів широко розвинена водна ерозія, остерігається злив грунту, ріст ярів. З цими явищами ведуть боротьбу за допомогою залісення критих схилів ярів, випровадження аеротехніки, будівництва протиерозійних гідротехнічних споруд.
1.5 Спостереження і контроль за станом поверхневих вод в басейні річки Устя.
Рівненський обласний центр з гідрометеорології здійснював контроль та щомісячні спостереження за станом води в р. Устя в 2 пунктах.
Середньорічний вміст забруднюючих компонентів в 2001-2002 роках р. Устя наведений в таблиці 6.
Таблиця 6
Середньорічні показники води р. Устя за даними щомісячних спостережень Рівненського центру з гідрометеорології
| Рік | БСК повне (в ГДК) | Азот нітратний | Азот амонійний (в ГДК) | Шестивалентний хром (мг/дм3) | Сполуки міді (мг/дм3 до природного тону) | Нафтопродукти (в ГДК) |
| 20,5 км вище м. Рівне, 1,5 км вище м. Здолбунів | ||||||
| 2001 | 1,20 | 0,56 | 0,98 | 0,001 | 0,97 | |
| 2002 | 1,32 | 0,50 | 1,00 | 0,001 | 0,87 | |
| 2,5 км нижче м. Рівне, нижче скиду ОВДКП «Рівнеоблводоканал» | ||||||
| 2001 | 1,70 | 2,40 | 2,80 | 0,008 | 0,008 | 2,2 |
| 2002 | 2,37 | 4,06 | 4,06 | 0,005 | 0,006 | 2,2 |
У верхній частині р. Устя, 20,5 ки. вище м. Рівне, протягом 2002 р. середньорічні забруднення азоту сітритним, азотом нітратним, азотом алманійним, нафтопродуктами, сполуками цинку та синтетичними поверхнево-активними речовинами (СПАР) не перевищували ГДК. Вміст кисню був в межах порисн і становив 6,26-10,50 мг/дм3 в “літній” період та 9,80-13,40 мг/дм3 в “зимовий” період. Хімічне споживання кисню спостерігають в межах 12,60-56,50 мг/дм2. Однак в окремі місяці спостерігалися перевищення ГДК по БСК5.
У 2002 році досить високим зменшився рівень забруднення р. Устя нижче м. Рівне, нижче ск. Стічних вод очисних споруд “Рівне-облводоноканал”. Такий стан забруднення річки та низький вміст розчиненого у воді кисню є наслідком організованих скидів забруднюючих речовин та неспроможливістю очисних споруд “нейтралізувати” забруднення. Протягом року зафіксовано 4 випадки високого забруднення пестивалентний хроном, аксимальний вміст якого спостерігався в травні (0,021км2/дм3) та сполук міді, максимальний вміст яких спостерігався в червні (0,033 м/дм3). Хімічне споживання в кисню спостерігають в межах 19,0-58,0мг/дм3 .
Використання води р. Устя складає близько 21,0 млн. м3.
Річка Устя є самою забрудненою в Рівненській області впродовж 12 років досліджень (згідно звіту про стан навколишнього середовища в Рівненській області у 2001 р.).Значний вплив на якість води мають скиди недостатньо очищених вод підприємств Здолбунівського та Рівненського районів.Перелік основних водокористувачів-забруднювачів водних об’єктів.Табл.7
Таблиця 7
Перелік основних водокористувачів-забруднювачів вод р. Устя
1999 р.
| Підприємство забруднювач | Відома належність | Об’єм скидання, тис. м3 | Обсяг забруднюючих речовин, що викидаються, тонн на рік | ||
| Всього | НО | НДО | |||
| Здолбунівське ВАТ «Волинь» | Концерн «Укроцемент» | 667 | – | 667 | БСК повне-6,0Завислі райони-11,7Нафтопродукти-0,1Азот амонійний-0,53Азот нітратний-5,0Азот нітратний-0,007Фосфати-0,6 |
| ОВДКП «Рівнеоблводоканал» м. Рівне | Держбуд України | 9125 | – | 9125 | БСК повне-134,7Завислі райони-171,6Нафтопродукти-2,01Азот амонійний-17,3Азот нітратний-0,73Фосфати-38,6 |
| Рівненське ШЕУ | Департамент міського господарства | 77 | 63 | 14 | БСК повне-0,6Завислі райони-1,6Нафтопродукти-0,26 |
| 2000 р. | |||||
| Здолбунівське ВАТ «Волинь» | Концерн «Укрцемент» | 686 | 686 | БСК повне-2,5Завислі райони-10,4Азот амонійний-0,26Азот нітратний-5,35Азот нітратний-0,04Фосфати-1,3 | |
| Рівненське ШЕУ | Департамент міського господарства | 645 | 536 | 118 | БСК повне-5,2Завислі райони-4,5Нафтопродукти-2,19 |
| 2001 р. | |||||
| Здолбунівське ВАТ «Волинь» | Концерн «Укрцемент» | 704 | 704 | БСК повне-6,8Завислі райони-9,7Азот амонійний-0,40 Фосфати-2,8 | |
| Рівненське ШЕУ | Держбуд України | 1004 | 839 | 165 | БСК повне-4,6Завислі райони-7,9 |
ІІ Розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів
Умова задачі
При перевірці міських очисних споруд встановлена їх неефективна робота, якість стічних вод після очистки е відповідає затвердженим величинам ГДС. Фактичні середні показники за останні 2 місяці (61 доба) за результатами аналізів лабораторії Державної екологічної інспекції становлять:
– 62,0 мг/дм3 (62,0 г/м3) органічних речовин по БСК5, мг О2/л. Величина ГДС на виході з очисних споруд по БСК5 становить 3,0 мг/дм3 ;
– 4,6 мг/дм3 (4,6 г/м3) азоту амонійного. Величина ГДС для азоту амонійного становить 2,0 г/м3 ;
– 0,34 мг/дм3 (0,34 г/м3) речовини “а”, для якої відсутнє ГДК і відповідно, не заражена величина ГДС та допустима концепція на виході з очисних споруд.
Іншіпоказники якості води в межах норми, тобто не пнревищують затверджених допустимих концентрацій.
Витрати стічних вод за цей період становили 10 тис. м3/добу.
Скиди стічних вод здійснювались у водний об’єкт рибогосподарського водокористування ІІ категорії.
Розрахунок збитків здійснюється за формулою:
Знад=V · T(Cс.ф. - Сд) · Σ(0,06 · Al · n) · δ · 1000000
Для того, щоб підставити всі значення у формулу, необхідно зробити попередні розрахунки:
V – витрати зворотніх вод в м3/год в даному випадку становить:
10000 м3:24 години = 416,6 м3/год = 417 м3/год ;
Т – тривалість наднормативного скиду – 61 доба · 24 = 1464 години
Al – показник відносної небезпечності речовин визначається : 1/СГДС
Al БСКп = 1/3 = 0,3
Al N(NH4+) = 1/0,39 = 0,39
Al “а” = 100
n– величина мінімальної заробітної плати становить 185 грн.
δ – категорійності водного об’єкту становить 1,6 ,тоді :
З БСКп = 417 · 1462 · (62,0 – 3,0) · 0,06 · 0,3 · 185 · 1,6/1000000 = 191,64 тис. грн.
З N(NH4+) = 417 · 1462 · (4,6 – 2,0) · 0,06 · 0,39 · 185 · 1,6/1000000 = 10,97 тис. грн.
З “а” = 417 · 1462 · (0,34 - 0) · 0,06 · 100 · 185 · 1,6/1000000 = 368,64 тис. грн.
Загальна сума збитків :
191,64 = 10,97 = 368,64 = 571,25 тис. грн.
2.1 Рекомендації по покращенню екологічного стану річки.
Пропоновані заходи мають спрямовуватися на організацію громадських дій та ліквідацію факторів негативного впливу на річку.
Є 4 основні напрямки діяльності з оздоровлення річок. Припинення і ліквідація всіх явищ, що ведуть до ерозії земель та змиву грунтів і, як наслідок, забруднення і замулення р. Устя. Припинення надходження в річку забруднення від розсіяних джерел з поверхневим стоком, тобто з полів, доріг, пасовищ, господарчих дворів тощо. Максимально можливе обмеження господарського втручання у річкову долину. Максимально можливе звільнення русел річок від штучних споруд та запобігання змінам у заплаві (після проведення екологічних обгрунтувань), зокрема, побудові каналів, шлюзів, ставів, створених без попереднього проекту.
Основні можливі заходи щодо покращення екологічного стану річки Устя :
– проведення еколого-освітніх акцій з жителями довколишніх населених пунктів ;
– контроль господарської діяльності у басейні річки місцевими органами виконавчої влади згідно з чинним законодавством, участь у цьому громадськості ;
– припинення розорювання берегових (прибережних) смуг, позначення їх на місцевості ;
– нормування (обмеження) випасу худоби і птиці у річковій долині ;
– поступове виведення із річкової долини господарських та житлових будівель, що мають шкідливий вплив на р. Устя ;
– збір, відстоювання або очистка дощових вод з урбанізованих територій ;
– очистка стічних вод з конкретних підприємств та комунальних установ ;
– створення лісових або чагарникових насаджень у річковій долині ;
– реконструкція (а, можливо, і ліквідація) невдало збудованих гідротехнічних , інших штучних споруд, що зарегульовують стік р. Устя ;
– відновлення за змогою нормальної протічності річки ;
– пересипання деяких каналів осушувальних систем ;
– викошування надмірної кількості водної рослинності ;
– охорона місць нересту риб, місць оселення водно-болотних і коноводних тварин : ондатри, бобрів, качок, гусей і ін. ;
– охорона у річковій долині місць зростання рідкісних видів рослин;
– створення організації із захисту дослідження річки з представництвом державних структур та громадськості.